112056 (616362), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

В сучасних умовах профілактична робота асоціальної поведінки набула останнім часом особливо гострої актуальності у зв'язку з тенденцією, що позначилася в країні, зросту злочинності, і особливо злочинності неповнолітніх. Росте число тяжких, особливо жорстоких злочинів, росте організована злочинність, у яку усе більше втягується молодь [21, с. 136].

Профілактика асоціальної поведінки припускає систематично здійснюваний, цілеспрямований попереджувальний вплив на окремих осіб, що ведуть антигромадський спосіб життя, із метою попередження злочинів і інших асоціальних проявів.

У виховній роботі з важковиховуваними підлітками головною ланкою повинен стати принцип «зроби себе сам» на основі загальнолюдських цінностей. Перехід до самовиховання, до самостійності особистості повинний і може стати природним способом задоволення потреби підлітків у самостійності й самоствердженні [18, с. 44].

Тільки самостійна праця, що має для підлітка особистісний зміст, може змінити його систему потреб, переорієнтувавши її із споживання на творення. Гуманізація відносин суспільства і психічних можливостей до самостійної трудової діяльності й участі в житті суспільства.

У праці і спілкуванні, у різноманітній творчій діяльності виховуються моральні початки особистості, формуються її цілі, ідеали, інтереси й потреби, корисні для суспільства [Додаток 4].

ВИСНОВКИ

Проблема асоціальної поведінки є однією з актуальних проблем психології вищої школи. Ріст масштабів злочинності, труднощі корекції девіантного поводження, наявність безлічі теоретичних концепцій обумовлюють особливий інтерес до вивчення цього явища.

Систематизація наукових даних щодо проблеми асоціальної поведінки підлітків дозволила констатувати, що аналіз стану її дослідження вимагає реалізації системного підходу, який визначає взаємозв’язок різноманітних несприятливих детермінант, які негативно позначаються на процесі становлення особистості неповнолітнього та його поведінці.

З огляду на психолого-педагогічні дослідження, асоціальну поведінку підлітка можна розглядати як результат взаємодії двох чинників: умов мікросередовища (десоціалізуючі впливи сім’ї і школи, психологічні труднощі і ускладнення, породжені проблемогенним соціумом, деформації у спілкуванні і взаємодії) та індивідуальних особливостей індивіда (суперечності, головна з яких полягає у невідповідності між суб’єктивною готовністю до дорослого життя і об’єктивною обмеженістю можливостей підлітка; психологічні колізії, які перш за все виявляють себе у вибірково-активному ставленні підлітка до оточуючого середовища, спілкування, до педагогічних впливів у сім’ї, суспільстві, до соціально-моральних цінностей і норм, запропонованих найближчим оточенням).

Результати проведеного дослідження показали, що в змісті й показниках значущості загальнолюдських цінностей у сучасних підлітків простежується чітка тенденція до пріоритету вітальних цінностей, цінностей матеріального благополуччя й умов життя. Так, найбільш значущими для всіх опитаних респондентів виявились наступні термінальні цінності: здоров'я (49,7 %), наявність вірних і хороших друзів (46,8 %), любов (30,4 %), матеріально забезпечене життя (29,7 %), щасливе сімейне життя (22,7 %). Виокремлені учнями значущі інструментальні цінності свідчать про бажання досягти незалежності, приймати самостійні рішення і нести особисту відповідальність за свої вчинки і за себе, позитивні тенденції в розвитку моральної свідомості: незалежність як здатність діяти самостійно і рішуче (33,2 %), вихованість (32,2 %), відповідальність як почуття обов'язку, вміння тримати слово (31,1 %), життєрадісність як почуття гумору (29,0 %), чесність (26,6 %). Серед моральних рис однокласників школярі найбільше цінують розуміння (66,3 %), доброту (54,0 %), товариськість (41,3 %), готовність допомогти (29,7 %), чесність (27,1 %).

За методикою схильності до відхилень у поведінці дослідження дозволили виявити у підлітків схильність до відхилення у поведінці, про що свідчить високий процент показників у тестах. Встановлено найбільш високі критерії в таких показниках: схильність до мінливості, вплив випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу; надмірна самовпевненість, суб’єктивізм, гіпертрофічність, прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинічність, прагматизм; зайвий сумнів, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на себе, зарозумілість, пошук вад у оточуючих; зайве занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, невпевненість; збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходять розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, лінощі.

В ході діагностики наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки дослідження дозволили виявити у підлітків відсутність узалежнення на момент проведення опитування і лише частина респондентів має тенденцію до виникнення узалежнення (що стосується ставлення до куріння, наркотиків та алкоголю), але в цілому рівень його є дуже низький, про що свідчить процент показників у тестах.

Отже, проблема асоціальної поведінки підлітків в сучасному суспільстві існує. Виникає потреба пошуку адекватних педагогічних засобів впливу на цих дітей та корекції такої поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреева Г.М. Психология социального познания/ Г.М. Андреева. – М.: Аспект-пресс, 2000. – 228 с.

2. Андрущенко В.П. Соціальна робота/ В.П. Андрущенко. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с. |з'єд

3. Бабахало В. Современные тенденции молодежной культуры/ В. Бабахало// Психолог. – 2001. – № 3. – С. 5-6.

4. Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков/ В.Г. Баженов . – К.: Знання, 2002. – 415 с.

5. Балакірєва О.М. Диференціація життєвих шляхів молодого покоління залежно від факторів соціального середовища/ О.М. Балакірєва// Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання. – 2007. – №13. – С. 6-9.

6. Балута Л.І. Психолого-педагогічний аналіз формування особистості учнів та профілактика їх соціальної поведінки/ Л.І. Балута// Нові технології навчання. – 2001. – № 30. – С. 22-29.

7. Беличева С.А. Сложный мир подростка/ С.А. Беличева. – М.: Наука, 2004. – 217 с.

8. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї/ О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. – 96 с.

9. Гилинский Я.И. Некоторые проблемы отклоняющегося поведения/ Я.И. Гилинский. – М.: Наука, 2001. – 314 с.

10. Головатий Η.Φ. Социология молодежи/ Η.Φ. Головатий. – К.: МАУП, 1999. – С. 109-115.

11. Городяненко В.Г. Соціологія/ В.Г. Городяненко. – К.: Знання, 2005. – 560 с.

12. Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи „за”/ Т.С. Гурлєва// Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 64-68.

13. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения/ А.Б. Добрович. – М.: Просвещение, 2001. – 279 с.

14. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога/ И.В. Дубровина. – М.: Наука, 2005. – 388 с.

15. Зайцева З.Г. Школа і важковиховувані підлітки/ З.Г. Зайцева. – К.: Знання, 2001. – 297 с.

16. Ильчиков М.З. Социология воспитания/ М.З. Ильчиков. – М.: Наука,1999. –116 с.

17. Капська А.Й. Соціальна педагогіка/ А.Й. Капська. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.

18. Кобзар Б.С. Запобігання відхилень у поведінці школярів/ Б.С. Кобзар. – К.: Знання, 2002. – 361 с.

19. Кобильченко В.В. Методологічні принципи становлення особистості/ В.В. Кобильченко. – К.: Либідь, 2001. – 211 с.

20. Кобильченко В.В. Формування особистості як психолого-педагогічна проблема/ В.В. Кобильченко. – К.: Либідь, 2001. – 341 с.

21. Кочетов А.И. Работа с трудными детьми/ А.И. Кочетов. – М.: Наука, 2003. – 215 с.

22. Левина С. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання/ С. Левина. – К.: УІМ, 2003. – С. 101-114.

23. Никандров Н.Д. Духовные ценности и воспитание человека/ Н.Д. Никандров// Педагогика. – 2004. – № 3. – С. 11-13.

24. Оржехівська В.М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх/ В.М. Оржехівська. – К.: Знання, 2000. – 264 с.

25. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология/ Е.Ф. Рыбалко. – СПб.: Питер, 2001. – 362 с.

26. Туленков Н.В. Социология конфликта и девиантного поведения/ Н.В. Туленков. – К.: Знання, 2004. – 297 с.

27. Удалова О.А. Профілактика асоціальної поведінки серед учнівської та студентської молоді/ О.А. Удалова// Проблеми освіти. – 2001. – № 25. – С. 11-18.

Додаток 1

Список А (термінальні цінності):

— активне діяльне життя (повнота і емоційна насиченість життя)

— життєва мудрість (зрілість думок, що досягаються життєвим досвідом)

— здоров'я (фізичне і психічне)

— цікава робота

— краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і в мистецтві)

— любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною)

— матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних труднощів)

— наявність хороших і вірних друзів

— суспільне визнання (пошана тих, що оточують, колективу, товаришів по роботі)

— пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуального розвитку)

— продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей)

— розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення)

— розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків)

— свобода (самостійність, незалежність в думках і вчинках)

— щасливе сімейне життя

— щастя інших (добробут, розвиток інших людей, всього народу, людства в цілому)

— творчість (можливість творчої діяльності)

— упевненість в собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів).

Список Б (інструментальні цінності):

— акуратність (охайність), уміння тримати у порядку речі, порядок в справах

— вихованість (хороші манери)

— високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання)

— життєрадісність (відчуття гумору)

— старанність (дисциплінованість)

— незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче)

— непримиренність до недоліків в собі та інших

— освіта (широта знань, висока загальна культура)

— відповідальність (почуття обов'язку, уміння тримати слово)

— раціоналізм (уміння розсудливо і логічно мислити, ухвалювати обдумані, раціональні рішення)

— самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

— сміливість в обстоюванні своєї думки, своїх поглядів

— тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами)

— терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їх помилки)

— широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички)

— чесність (правдивість, щирість)

— ефективність в справах (працьовитість, продуктивність в роботі)

— чуйність (дбайливість)

Додаток 2

1. Я думаю, що моя пам'ять зараз краща, ніж була раніше.

а) так б) важко сказати в) ні

2. Я б цілком міг жити один, далеко від людей.

а) так б) іноді в) ні

3. Якби я сказав, що небо знаходиться «внизу» і що взимку «жарко», я повинен був би назвати злочинця:

а) бандитом б) святим в) хмарою

4. Коли я лягаю спати, я:

а) засинаю швидко б) щось середнє в) насилу засинаю

5. Якби я вів машину по дорозі, де багато інших автомобілів, я вважав за краще б:

а) пропустити вперед більшість машин

б) не знаю

в) обігнати всі машини, які йдуть попереду

6. У компанії я даю можливість іншим жартувати і розповідати всякі історії.

а) так б) іноді в) ні

7. Мені важливо, щоб у всьому, що мене оточує не було безладу.

а) вірно б) важко сказати в) невірно

8. Більшість людей, з якими я буваю в компаніях, поза сумнівом, раді мене бачити.

а) так б) іноді в) ні

9. Я б швидше займався:

а) фехтуванням і танцями б) важко сказати в) боротьбою і баскетболом

Характеристики

Список файлов курсовой работы