112056 (616362), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Цілісне уявлення про внутрішній світ підлітка та його суперечливий характер отримано в результаті вивчення ціннісних орієнтацій підлітків з асоціальною поведінкою та соціально спрямованою поведінкою.

Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і «філософії життя» [23, с. 11].

Найбільш поширеною в даний час є методика зміни ціннісних орієнтації М. Рокіча, заснована на прямому ранжируванні списку цінностей. М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:

термінальні — переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути;

інструментальні — переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особи є переважним в будь-якій ситуації.

Цей поділ відповідає традиційному діленню на цінності-цілі і цінності-засоби.

В ході дослідження респондентам пред'являлося два списки цінностей (по 18 в кожному) на картках. У списках випробовуваний має привласнити кожній цінності ранговий номер, а картки розкласти по порядку значущості. Спочатку пред'являється набір термінальних, а потім набір інструментальних цінностей.

Дослідження проводилось на базі 9-А класу Дубенської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів. Вибірка становить 30 учнів, з яких 14 – хлопчики і 16 – дівчатка.

В ході проведення дослідження респондентам був пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей [Додаток 1]. Завдання — розкласти їх по порядку значущості у житті.

Результати дослідження та їх узагальнення

Результати дослідження показали, що в змісті й показниках значущості загальнолюдських цінностей у сучасних підлітків простежується вплив психологічних особливостей періоду ранньої юності, чітка тенденція до пріоритету вітальних цінностей, цінностей матеріального благополуччя й умов життя. Так, найбільш значущими для всіх опитаних респондентів виявились наступні термінальні цінності: здоров'я (49,7 %), наявність вірних і хороших друзів (46,8 %), любов (30,4 %), матеріально забезпечене життя (29,7 %), щасливе сімейне життя (22,7 %). Виокремлені учнями значущі інструментальні цінності свідчать про бажання досягти незалежності, приймати самостійні рішення і нести особисту відповідальність за свої вчинки і за себе, позитивні тенденції в розвитку моральної свідомості: незалежність як здатність діяти самостійно і рішуче (33,2 %), вихованість (32,2 %), відповідальність як почуття обов'язку, вміння тримати слово (31,1 %), життєрадісність як почуття гумору (29,0 %), чесність (26,6 %). Серед моральних рис однокласників школярі найбільше цінують розуміння (66,3 %), доброту (54,0 %), товариськість (41,3 %), готовність допомогти (29,7 %), чесність (27,1 %).

Аналіз ціннісних орієнтацій за ознакою віку не виявив суттєвих розбіжностей між респондентами. Результати дослідження ціннісних орієнтацій за статевою ознакою свідчать про певні відмінності у перевагах юнаків і дівчат. Так, до спільно виокремлених цінностей юнаки додають життєву мудрість (23,0 %), що пояснюється бажанням скоріше стати дорослими, бо зрілість, як правило, асоціюється з життєвою мудрістю. Дівчат характеризує прагнення до лідерства, намагання продемонструвати свою унікальність і неповторність, оскільки найбільш значущими вони вважають наступні цінності: суспільне визнання як повага оточуючих, колективу, товаришів (29,3 %), незалежність у вчинках і судженнях (26,8 %), акуратність (30,9 %).

Отже, вивчення тенденцій у духовно-культурних цінностях і ціннісних орієнтаціях дає змогу проникнути в глибинні процеси, що відбуваються в суспільно-політичному, економічному й культурному житті нашого суспільства, виявити взаємозв’язки і взаємозалежності між змінами, що відбуваються в системі цінностей і ціннісних орієнтацій суспільства й індивіда (соціальної групи, класу, нації).

2.2 Діагностика асоціальної поведінки підлітків

Мета дослідження — аналіз проблеми девіантної поведінки сучасних підлітків та засобів її корекції.

Завдання дослідження:

1) дослідити структуру асоціальної поведінки;

2) виявити схильність до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків;

3) виявити вплив спортивної діяльності на їх соціалізацію.

Було використано такі тести:

1. Методика Кеттелла, мета якої — оцінка розвитку особистих якостей, які становлять 16 факторів: 1) стриманий — товариський (фактор А); 2) мислення конкретне, обмежене — абстрактне (фактор В); 3) емоційно нестійкий — стійкий (фактор С); 4) залежний від групи — самостійний (фактор Е); 5) серйозний — безтурботний (фактор Р); 6) з вираженим „Я” — непринциповий (фактор G); 7) боязкий — схильний до ризику (фактор Н); 8) твердий — м’який (фактор J); 9) довірливий — підозріливий (фактор L); 10) практичний — з багатою уявою (фактор М); 11) прямолінійний — гнучкий (фактор N); 12) спокійний — неспокійний (фактор О); 13) схильний до новаторства — консервативний (фактор Q1); 14)поступливий — напористий (фактор Q2); 15)спонтанний — контролюючий себе (фактор Q3); 16) спокійний — напружений (фактор Q4) [Додаток 2].

2. Методика виявлення схильності до відхилень у поведінці (А. Орел), метою якої є виявлення схильності до тих чи інших девіацій у поведінці підлітків. Вона становить сім шкал: 1) настановлення на соціальну бажаність; 2) схильності на соціальну бажаність; 3) схильності до аддиктивної поведінки; 4) схильності до самопринижуючої і саморуйнівної поведінки; 5) схильності до агресії і насилля; 6) контролю емоційних реакцій; 7) схильності до делінквентної поведінки. У нашому дослідженні розглядається чотири з них.

3. Експрес діагностика наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки учнів.

У дослідженні брали участь 30 учнів 9-А класу Дубенської ЗОШ №5 І-ІІІ ступенів.

Результати дослідження та їх узагальнення

Для визначення особистісних якостей підлітків за методикою Кеттелла отримано наступні дані (таблиця 1).

Фактор (А) — у 25,8 % випадків у підлітків виявлено такі риси характеру, як холодність, надмірна скептичність, негнучкість у ставленні до людей.

Фактор (В) — у 71 % відносно примітивне мислення, труднощі у навчанні.

Фактор (С) — у 29,4 % низька толерантність до емоціогенних факторів, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, часті випадки хвилювання.

Фактор (Е) — у 41 % надмірна сором’язливість, у конфліктах звичайно обвинувачує інших, сам для себе є „законом”.

Фактор (Р) — у 15 % підвищена обережність, розважливість, стриманість, іноді песимістичність, суворість.

Фактор (G) — у 61 % схильність до зміни настрою, впливу випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу.

Фактор (Н) — у 35 % сором’язливість, боязкість, обережність, прагнення перебувати в тіні, віддає перевагу вузькому колу друзів.

Фактор (J) — у 70 % надмірна самовпевненість, суб’єктивність, гіпертрофічне прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинізм, прагматизм.

Фактор (L) — у 75 % надмірне вагання, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на самого себе, зарозумілість, пошук вад у інших.

Фактор (М) — у 31 % багата уява, заглибленість у себе, безпорадність у практичних справах, іноді нереальність суджень, пов’язана з сильними реакціями, складні відносини у колективі..

Фактор (N) — у 28 % ощадливість, спокуса, несентиментальність, іноді цинізм, брутальність.

Фактор (О) — у 54 % надмірне занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, непевність.

Фактор (Q1) — у 31,5 % скептицизм, сумніви в нових справах, заперечення змін.

Фактор (Q2) — у 14 % залежність від чужої думки, надання переваги ухваленню рішення разом з іншими людьми, орієнтування на соціальне схвалення.

Фактор (Q3) — у 19 % недисциплінованість, внутрішня конфліктність, недотримання правил, підпорядкованість своїм пристрастям, низький рівень самоконтролю.

Фактор (Q4) — у 48 % збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходить розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, іноді лінощі.

Таблиця 1

Оцінка розвитку особистісних якостей підлітків (n = 30), які становлять 16 факторів (х ± d)

№	Особистісні якості	х±д
1.	Замкнутість	118 + 1,8
2.	Примітивне мислення	75 + 1,4
3.	Невпевненість у собі	98 ± 2,02
4.	Надмірна сором'язливість, конфліктність	143 ±2,01
5.	Песимістичність, суворість	16 + 0,5
6.	Ізольованість від впливу колективу	64 ± 1,1
7.	Сором'язливість, боязкість, обережність	37 ± 2,3
8.	Гіпертрофічність, цинізм	74 ± 1,7
9.	Підозрілість	79 + 2,2
10.	Складність відносин у колективі	32 ±2
11.	Цинізм, брутальність	29 ±1,8
12.	Хвилювання, зайве занепокоєння	180 ±2,4
13.	Скептицизм	105 ± 1,9
14.	Залежність від чужої думки	15 ± 2,4
15.	Недисциплінованість, внутрішній конфлікт	19 ± 2,6
16.	Збудженість, схвильованість, дратівливість	51 ± 2,3

За методикою схильності до відхилень у поведінці (А. Орел) отримали наступні дані (таблиця 2).

Підлітки схильні: 83 % — до аддиктивної поведінки; 63,3 % — до агресії та насильства; 46,6 % — до делінквентної поведінки; 36,6 % — до самоушкоджуючої і саморуйнівної поведінки. Крім того, якщо респондент схильний до „делінквентної” популяції, то його результати відповідали тестовим нормам, розрахованим для „делінквентної” вибірки.

Таблиця 2

Оцінка схильності підлітків (n = 30) до відхилень у поведінці (х + d)

№	Відхилення у поведінці	х±д
1.	Схильність до адиктивної поведінки	15,68 ± 2,3
2.	Схильність до агресії та насилля	22 ± 2,2
3.	Схильність до делінквентної поведінки	17 ± 1,7
4.	Схильність до самопринижуючої і саморуйнівної поведінки	19 + 1,4

Отже, наші дослідження дозволили виявити у підлітків схильність до відхилення у поведінці, про що свідчить високий процент показників у тестах. Встановлено найбільш високі критерії в таких показниках: схильність до мінливості, вплив випадку, прагнення не підлягати правилам, ізолювати себе від впливу колективу; надмірна самовпевненість, суб’єктивізм, гіпертрофічність, прагнення до незалежності, скептицизм, іноді цинічність, прагматизм; зайвий сумнів, підозрілість, спрямованість інтересів переважно на себе, зарозумілість, пошук вад у оточуючих; зайве занепокоєння, хвилювання, погані передчуття, невпевненість; збудженість, схвильованість, дратівливість, нетерплячість, надлишок спонукань, що не знаходять розрядки, іноді млявість, недостатня мотивація, лінощі. Більшість опитаних схильна до адиктивної поведінки і конфліктності; встановлено високий рівень невротизації.

Для діагностики наркотичного узалежнення і соціально неадекватної поведінки, а також їх внутрішньо сімейних, шкільних та дружніх стосунків учням були запропоновані твердження, - які поділені на 7 розділів [Додаток 3]. Кожний розділ містив 5 висловлювань, що стосуються ставлення до вживання психоактивних речовин (куріння, алкоголь, наркотики, наркотично діючі речовини). Завдання полягало в тому, щоб вибрати той варіант відповіді, з яким згідні.

Таблиця 3

Відсоток учнів, які вибрали номери тверджень анкети

Отже, наші дослідження дозволили виявити у підлітків відсутність узалежнення на момент проведення опитування і лише частина респондентів має тенденцію до виникнення узалежнення (що стосується ставлення до куріння, наркотиків та алкоголю), але в цілому рівень його є дуже низький, про що свідчить процент показників у тестах.

Отже, проблема асоціальної поведінки підлітків в сучасному суспільстві існує. Виникає потреба пошуку адекватних педагогічних засобів впливу на цих дітей та корекції такої поведінки.

Характеристики

Список файлов курсовой работы