104456 (615809), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Довгострокові цілі:
повне припинення скидання в водні об'єкти неочищених поверхневих стічних вод на територіях міст та селищ міського типу.
Проміжні цілі:
-
припинення засмічення водних об'єктів;
-
припинення скидання забруднених стічних вод у місцях, де їх обсяги істотно впливають на екологічний та санітарно-гігієнічний стан водойм.
З метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведенняна урбанізованих територіях передбачається:
перебудова системи водовідведення, обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах;
- посилення контролю з боку природоохоронних органів за станом поверхні забудованих територій міст та своєчасним прибиранням сміття;
-створення під час реконструкції та забудови міст нових мереж дощової каналізації та їх спрямування до очисних споруд.
поліпшення якості питної води
Завдання якісного водопостачання питної води на території басейну Інгульця вимагає насамперед забезпечення якісного стану поверхневих та підземних водних об'єктів.
Реалізацію заходів 4- , , щодо поліпшення якості питної води необхідно здійснювати одночасно з виконанням інших заходів і програм, а саме:
Національної програми забезпечення населення України якісною питною водою, якою передбачається:
- забезпечення систем водопостачання населених пунктів устаткуванням і реагентами для поліпшення якості питної води;
- удосконалення галузевої системи моніторингу якості питної води;
перехід на використання альтернативних джерел постачання населення якісною питною водою з урахуванням регіональних особливостей (визначення можливостей і обсягів впровадження інфільтраційних водозаборів у басейні Дніпра, застосування індивідуальних та локальних пристроїв для доочищення питної води, виробництво води в пляшках і пакетах тощо);
- удосконалення економічних і правових засад функціонування водопровід ного господарства;
- програма поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води, якою передбачається впровадження приладів обліку споживання питної води з метою її раціонального використання;
-введення в дію Закону України про питну воду з метою нормативного забезпечення взаємовідносин між власниками комунальних споруд, виробниками послуг та їх споживачами.
природоохоронні заходи
Основна мета - поліпшення загального екологічного стану водних об'єктів басейну Інгульця, яке забезпечить стійке функціонування природних екосистем і гармонійний розвиток господарських комплексів у його басейні. Довгострокові цілі:
-
відновлення малих річок та основних притоків Інгульця шляхом створення водоохоронних зон та прибережних смуг, розчищення та упорядкування поряд з відповідними заходами водовідведення в їх водозбірних басейнах;
-
поліпшення гідрологічного, морфологічного і гідрохімічного режиму водоймищ та водотоків з метою створення умов для збалансованого розвитку
біоти та їх сталого використання; -
сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об'єктах;
-
сприяння формуванню таких властивостей русла річок, берегів і прибережних смуг та зон, які забезпечували б можливість розвитку саморегулюючих біоценозів;
- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору;
-
залуження сильно еродованих орних земель з переведенням їх до складу поліпшених сіножатей;
-
створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях;
-
вилучення із сільськогосподарського обороту непродуктивних земель підзалісення тощо;
збереження водовідтворювальної здатності ландшафтів, оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення угідь різних типів у водозбірних басейнах річок. Проміжні цілі:
забезпечення виконання робіт, пов'язаних із створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибережних смуг;
-
забезпечення контролю за дотриманням законодавства про режим використання прибережних смуг та водоохоронних зон ;
-
удосконалення системи моніторингу та контролю за станом водних об'єктів, водоохоронних зон та прибережних смуг, зон санітарної охорони тощо;
-
відновлення рослинного покриву на берегах водних об'єктів;
-
підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних смуг;
-
розчистка русел;
-
берегоукріплення;
-
будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд.
рекультивація порушених земель
Довгострокові цілі:
-
забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку на порушених землях;
-
відновлення природних ландшафтів;
-
Проміжні цілі:
-
рекультивація порушених земель;
-
досягнення протиерозійної стійкості ландшафтів.
запобігання забрудненню підземних вод
Довгострокові цілі:
-
контроль стану підземних вод за якісними та кількісними складовими;
-
використання вод таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).
Проміжні цілі:
- запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах;
- тампонаж маловодних, недіючих, покинутих свердловин.
Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації ,л^, 3 метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:
-
розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;
-
дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;
-
організація системи моніторингу.
Виняткова суспільна актуальність і доцільність визначаються такими факторами:
- Інгулець відіграє важливу роль у водозабезпеченні значного регіону України;
-
надмірне антропогенне навантаження порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Інгульця;
-
розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення басейну необхідно здійснювати на якісно новому рівні відповідно до радикальних змін характеру природокористування та стратегії розвитку економіки країни;
-
результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу екологічну, економічну та соціальну ефективність;
-
подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в цілому;
• необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значною територією басейну зумовлюють очевидну необхідність участі в її розв'язанні всіх областей, що розміщені в басейні, багатьох галузей господарства та громадськості.
Виконання завдань має бути важливою складовою формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.
ОСНОВНА МЕТА
- це довгостроковий організаційно-економічний документ, що визначає стратегію і шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем - екологічного оздоровлення водних об'єктів басейну Інгульця та поліпшення якості питної води, яка є важливою складовою екологічної політики суспільства, орієнтованої на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища.
Основною метою є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Інгульця, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.
Головними передумовами формування стратегії є усвідомлення того, що:
-
розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно значущих завдань;
-
збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об'єктів басейну в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення, що проживає на території басейну і негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства;
- в умовах напруженого водогосподарського балансу і несприятливого екологічного стану в басейні, що історично склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої екологічної політики;
- структурну перебудову господарського комплексу необхідно провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та відновлення навколишнього середовища;
-незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров'я населення;
-забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для здоров'я людини;
-необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування) превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів. Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку території басейну, збалансованості процесів використання і відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок:
-
реалізації природоохоронної політики, спрямованої на зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й на водні, об'єкти;
-
впровадження екологічно безпечного використання водотоків та водоймищ;
-
забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та вимог над економічними;
-
застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності людини.
5. Розрахунки та фінансування заходів
Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за умов:
-
удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та механізму реалізації заходів
-
впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості;
-
мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив;
посилення ролі громадської думки у прийнятті рішень з важливих екологічних питань.
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА її ВИКОНАННЯМ
Реалізація забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе:
а) законодавчо-правову базу;
б) економічний механізм;
в) організаційний механізм;
г) контроль за виконанням Програми.
1. Законодавчо-правова база
Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно:
-
забезпечити впровадження прийнятих та підготувати нормативно-правові акти щодо:
-
здійснення державного моніторингу вод;
-
стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
-
розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду та переліку забруднюючих речовин, що нормуються;
-
визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них;
-
режиму зон санітарної охорони водних об'єктів;
- видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
-
відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням права або зміною умов спеціального водокористування;
-
переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);
користування землями водного фонду;
- складання паспортів басейнів річок;
-справляння платежів за спеціальне водокористування;
-
погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування;
-
фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.
Економічний механізм
В Україні у процесі проведення еколого-економічних реформ встановлено ціни за використання природних ресурсів, запроваджено економічну відповідальність за забруднення навколишнього природного середовища, у тому числі водних об'єктів. Здійснюєнться цільове бюджетне фінансування природоохоронних заходів з Державого бюджету України по спеціальному розділу "Охорона навколишнього природного середовища". Сформовано систему позабюджетних фондів. Створено умови для мобілізації і акумулювання на добровільній основі фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів щодо забезпечення якості водних ресурсів в екосистемі басейну Інгульця, залучення інвестицій для організації фінансового забезпечення розроблення і реалізації басейнових еколого-інвестиційних програм і проектів.
Тобто йдеться про створення основ економічного механізму, здатного забезпечити акумулювання коштів і цільове фінансування заходів Програми за раціональною організаційною схемою, взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій, спрямованої на раціональне використання природних ресурсів та ефективну охорону навколишнього природного середовища.
Організаційний механізм
На основі визначених завдань і робіт Мінекобезпеки щорічно забезпечує розроблення та подання заінтересованим міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та обласним державним адміністраціям переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Інгульця і поліпшення якості питної води.











