101334 (614474), страница 13
Текст из файла (страница 13)
ПIДПИСИ УЧАСНИКIВ:
Визначення планової окупності витрат.
Висновок
Для побудови власного підприємства необхідно врахувати всі витрати, що необхідні для початку власної діяльності. Необхідно скласти локальний кошторис що є первинними кошторисними документами. Щоб відкрити власну справу необідний стартовий капітал. Затрати, що необхідні для роботи підприємства складають 1 190 000 грн. Надалі діяльність підприємства приноситиме прибуток, що частково буде гасити цю суму коштів.
Підприємство «ШклоПак» має мати стартовий капітал, це буде власний капітал засновників підприємства. Установчий договір регулює всі відносини між власниками підприємства. Підприємство засноване трома учасниками, кожен з яких вклав власні кошти на створення та функціонування підприємства.
Розділ V. Економічні характеристики продукції, прогноз фінансових результатів організації та окупності проекту
5.1 Економічні показники продукції
Дослідження ринку - це знаряддя. Як будь-яке інше знаряддя, воно допомагає краще виконувати роботу. В підприємницькій діяльності їх мета допомагати приймати найкращі рішення. Нерідко здійснення підприємницького задуму без маркетингових досліджень буває успішним. У таких випадках керуються інтуїцією, внутрішнім голосом чи просто розраховують на щасливий випадок. Це один з можливих способів підприємницької діяльності, але далеко не найкращий.
Мета досліджень ринку - знизити ризик у прийнятті ділових рішень. Самі вони не дають їх готовими, але забезпечують найкращі можливості, щоб обрати правильний спосіб дій. При професійному підході до прийняття рішень важливу роль відіграє інформація. Вона дозволяє визначити життєздатність ідеї та радить, як зробити вдалий вибір.
Існує три важливі напрямки застосування досліджень у будь-якому підприємстві:
Визначення цілей. Дослідження ринку часто використовуються для орієнтування, 3 їх допомогою можна оцінити обсяг ринку і на цій основі встановити завдання щодо розширення підприємства, визначити потенційних покупців і сформувати план продажу.
Вирішення проблем. Дослідження ринку можна використовувати як метод аналізу, щоб показати, чому компанія не має прибутків, чому вона втрачає свою частку ринку і що можна зробити, щоб виправити таке становище.
Сприяння розвиткові підприємства. Дослідження ринку показують, чому споживачі вибирають той чи інший продукт і як здійснюється вибір. Тому їх можна використовувати для визначення стратегії збільшення продажу, досягнення вигіднішого рівня цін, подолання конкуренції.
За визначенням американських дослідників, питома вага маркетингової стратегії в загальній стратегії фірми становить близько 80%. У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідні елементи: вхідні елементи - це ті фактори, аналіз яких передує розробленню маркетингової стратегії, тобто фактори маркетингового середовища і цілі фірми; вихідні елементи - це стратегічні рішення щодо маркетингового міксу, тобто комплексу компонентів маркетингу, який включає чотири складові - товар, ціну, збут та просування.
Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємо узгодити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.
Таблица 1. Основні елементи маркетингової стратегії на думку різних вчених:
| Ж.-Ж. Ламбен | Ф. Котлер | Н. В. Куденко |
| 1. Визначення одного чи декількох цільових сегментів | 1. Цільовий ринок | Вхідні елементи: |
| 2. Обране позиціонування відносно пріоритетних конкурентів | 2. Позиціонування | 1. Маркетингові цілі |
| 3. Вимоги до гами товарів | 3. Виробництво | 2. Зовнішнє середовище |
| 4. Канали збуту | 4. Ціна | 3. Маркетингові фактори |
| 5. Ціни та умови продажу | 5. Канали розподілу | Вихідні елементи: |
| 6. Торговельний персонал, його завдання й організація | 6. Збут | 4. Товар |
| 7. Реклама та стимулювання збуту | 7. Обслуговування | 5. Ціна |
| 8. Обслуговування після продажу | 8. Реклама | 6. Збут |
| 9. Дослідження ринків | 9. Стимулювання збуту | 7. Просування |
При виході підприємства на ринок, необхідно вибрати одну з стратегій щоб підприємство мало змогу закріпитмсь наданому ринку. Основними стратегіями якими буде керуватись підприємство «ШклоПак» буде: якість виконання роботи, впровадження нового товару на ринок.
5.2 Фінансово – економічні результати, ефективність діяльності підприємства.
1. Показник продуктивності:
П
родуктивність = Кількість виготовленого товару / Кількість використаних ресурсів.
Продуктивність = 48 500+1657+1379+213,20 / 48 500 = 1,07
2. Показник ефективності:
Ефективність = Ринкова вартість товару / Затрати на виробництво
Ефективність = 100 000 / 51 540 = 1,9
5.2.1 Показники рентабельності:
Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства.
I. Рентабельність ресурсів(активів) підприємства за прибутком від звичайної діяльності – це прибуток від звичайної діяльності, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства:
де Пзвд – прибуток від звичайної діяльності підприємства,грн.;
А – середня сума активів підприємства (сировина, матеріали, паливо, електроенергія), грн.
Рзвд = 12 795 288/12 804 000 = 1,0
II. Рентабельність ресурсів за чистим прибутком визначає, який чистий прибуток припадає на одиницю коштів інвестованих в активи підприємства:
де ЧП – чистий прибуток, грн.,
А – середня сума активів підприємства (сировина, матеріали, паливо, електроенергія, вартість будівлі, транспорт, офісні меблі), грн.
ЧП = 26 400 000 – 26 400 000 * 0,3 = 18 480 000
Ра = 18 480 000 / 16 931 748 = 1,09
III. Рентабельність власного капіталу – визначає, який чистий прибуток припадає на одиницю власного капіталу підприємства:
де ВК – середня сума власного капіталу підприємства чи прирівняного до нього, грн.,
Рвк = 18 480 000 / 15 000 000 = 1,23
IV. Рентабельність виробничих фондів – це чистий прибуток, що припадає на одиницю вартості виробничих фондів:
Вв.ф. – середня вартість виробничих фондів підприємства, гр.од.;
Виробничі фонди складаються з основних і оборотних. Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання. Три групи основних фондів:
Перша - будівлі, споруди, їхні структурні компоненти й передавальні пристрої;
Друга - автомобільний транспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, телефони, інше офісне обладнання;
Третя - основні фонди, не включені до першої та другої груп.
Рвф = 18 480 000 / 9 257413 = 1,99
V. Рентабельність реалізації продукції – визначає, який прибуток припадає на грошову одиницю виручки від реалізації продукції:
Де Пр – прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг, гр.од.;
ЧВ – чиста виручка.
Рпр = 26 400 000 / 18 480 000 = 1,43
-
Показники фінансової стійкості
Фінансова стійкість підприємства визначається його спроможністю фінансувати формування своїх запасів і витрат за рахунок стабільних джерел коштів. Розглянемо основні показники фінансової стійкості.
Обсяг власних обігових коштів характеризує оборотні активи підприємства, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довготермінових зобов’язань. Наявність власних обігових коштів означає не лише спроможність підприємства фінансувати свою поточну діяльність, а й можливість розширювати виробництво продукції. Власні обігові кошти підприємства визначають за формулою:
ВОК = (ВК + ДЗ ) –Вн.а,
де ВК – власний і прирівняний до нього капітал підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од.;
ДЗ – довготермінові зобов’язання підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од.;
Вн.а- вартість необоротних активів на початок (кінець) періоду, гр.од.
ВОК = (15 000 000 + 4 792 288 ) – 7 920 000 = 11 872 288
-
Показники ліквідності
Ліквідність характеризує спроможність майна підприємства швидко перетворитись на грошові кошти для негайного погашення його поточної заборгованості. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові кошти, розрізняють певні показники ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображає частину поточної заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом. Розраховують цей коефіцієнт за формулою:
де ГКЕ – грошові кошти та їх еквіваленти на початок (кінець) періоду, гр.од.;
ПЗ – поточна заборгованість на кінець періоду, гр.од.
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0,2…..0,35. Якщо ж Кабс.лікв. ≤ 0,2, то це означає, що підприємству не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань.
Кабс.лікв = 1 190 000 / 1 345 247 = 0,8
Висновок:
Отже, як видно з розрахунків, підприємство «ШклоПак», буде перспективним, впровадження нового товару дозволить закріпитись на ринку та підвищити свою конкурентоспроможність.
Розділ VI. Формування місії та стратегії організації в ринковому середовищі
6.1 Стратегія підприємства
Однієї і тієї ж цілі можна досягнути різними методами та засобами. У зв'язку з цим, звісно, виникає питання: як намічена ціль може бути практично реалізована та в який спосіб. Намагаючись надати відповідь на ці питання, кожне підприємство повинне розробити декілька варіантів стратегії. Стратегія становить генеральну програму діяльності підприємства, в основі якої лежить визначення основних, довгострокових цілей та задач, розробка напрямків його діяльності, визначення необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей та порядку їх використання.
Процес розробки стратегії становить собою стратегічне планування, в якому виявляються головні цілі та задачі, їх ресурсне та фінансове забезпечення, шляхи й методи досягнення цілей та рішення виникаючих проблем.
Значення стратегічного планування визначається тим, що воно займає центральне місце у системі стратегічного керування.Досвід західних та східних фірм демонструє, що більшість фірм використовує стратегічне планування для того, щоб змінити себе, покинути безнадійний внутрішній стан.
Стратегія характеризується комплексністю підходу до діяльності підприємства та, на відміну від бізнес-плану, не має чітких часових меж.
Усі стратегії можна класифікувати за наступними ознаками:
1. За масштабом розробки: загальні (генеральні) та підтримуючі (допоміжні — за напрямком діяльності, виду ресурсів).Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням усіх видів ресурсів та орієнтована на виконання його головної цілі. Функціональні (допоміжні) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства за окремими напрямками його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності: стратегія основної діяльності в торгівлі, наприклад, пов'язана з реалізацією товарів та обслуговуванням покупців — стратегія розвитку товарообігу; стратегія неторговельної діяльності — ремонтно-будівної, транспортної, виробничої та ін. (використання окремих видів ресурсів); стратегія формування та використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів та ін.
2. За функціональним принципом (товарні, управління доходами, витратами, прибутком, стимулювання персоналу та ін.).
3. За терміном реалізації (короткострокові — до 1 року, середньострокові — на 3-5 років, довгострокові).















