101310 (614466), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

За нашими розрахунками поріг рентабельності для інтенсивності І складає 60,47 грн./ц, а для інтенсивності ІІ – 41,45грн./ц. Можна зробити висновок, що для інтенсивності І ціною, при якій всі витрати будуть покриті є 60,47 грн./ц. Враховуючи те, що дана ціна при розрахунку маржинального доходу становить 110,0 грн./ц можемо стверджувати, що при інтенсивності І покриваються всі витрати на виробництво, тобто виробництво є ефективним. При використоанні інтенсивність ІІ при ціні 110,0 грн./ц виробництво є не тільки ефективним, але і більш прибутковим. Прибуток склав при інтенсивності ІІ – 68,55 грн. з 1 центнера.

Тобто інтенсивність ІІ є більш раціональною, тому що витрати на виробництво одиниці продукції є меншими, а отже і прибуток при однаковій ціні реалізації, є більший при інтенсивності ІІ, ніж при інтенсивності І.

3.5 Визначення окупності та продуктивності використовуваних виробничих ресурсів

Окупність ресурсів показує винагороджуваність даного ресурсу через визначений виробничий процес. Розрахунок окупності будується на розрахунку повних витрат, але враховує вартості всіх виробничих ресурсів виробничого процесу:

1) вартість виробленої продукції – загальні витрати виробництва (включаючи альтернативні витрати), без врахування витрат ресурсу, для якого ведеться розрахунок = окупність ресурсу всього;

2) вартість виробленої продукції / кількість використаного ресурсу = окупність одиниці ресурсу.

Окупність розраховується поступово для землі (грн. на 1 га), загальних затрат праці (грн. на 1 люд.-год.) і для загального капіталу (грн. на 100 грн. в середньому вкладеного капіталу). [3]

Розрахунок окупності і продуктивності використовуваних виробничих ресурсів представлений у вигляді таблиці: для інтенсивності І (додаток 9) та для інтенсивності ІІ (додаток 10).

Зробивши порівняльний аналіз обох інтенсивностей, бачимо, що окупність праці в розрахунку на одиницю ресурсу становить 209,4 грн./люд.-год. для інтенсивності І та 426,7 грн./люд.-год. для інтенсивності ІІ. Окупність капіталу: 674,0 грн./100грн. для інтенсивності І та 1546,5 грн./100 грн. для інтенсивності ІІ. Окупність землі становить 1777,0 грн./га для інтенсивності І та 4029,9 грн./га – для інтенсивності ІІ.

При інтенсивності ІІ за однакових витратах на одиницю ресурсу праці, капіталу і землі, окупність даних ресурсів є набагато більшою, ніж при інтенсивності І і складає: 6,5 грн./л.-год. – окупність праці, 23,2 грн./100 грн. – капіталу, 60,0 грн./га – землі.

Визначивши окупність використовуваних виробничих ресурсів, слід визначити продуктивність, як економічний ефект від використання виробничих засобів. Для визначення продуктивності, або технічного виходу з використовуваної кількості виробничого ресурсу, знаходять відношення отриманого за визначений період врожаю (у натуральному вираженні), до кількості витраченого на його одержання виробничого ресурсу (також у натуральному вираженні). Оскільки вимірювання декількох ресурсів в одних одиницях неможливе, при розрахунках продуктивності враховується тільки один ресурс із усіх ресурсів, використовуваних для виробництва визначеної кількості того чи іншого продукту. Продуктивність, розраховану за даним методом, називають частковою продуктивністю.

Продуктивність землі = Продуктивність з 1 га.

Продуктивність праці = Продуктивність на 1 люд.-год.

Продуктивність капіталу = Продуктивність на 100 грн.

Для інтенсивності І та інтенсивності ІІ продуктивність праці становить 479,00 грн./люд.-год. та 691,00 грн./люд.-год. відповідно; продуктивність капіталу: 1475,00 грн./100грн. та 2459,00 грн./100грн.; продуктивність землі: 3816,0 грн./га і 6360 грн./га відповідно.

З вище зазначеного можна зробити висновок, що продуктивність кожного виду задіяного ресурсу для інтенсивності ІІ є в 1,5 рази вищою, ніж для інтенсивності І.

Висновки та пропозиції

Під час виконання курсової роботи були вивчені теоретичні основи ефективності виробництва зерна озимої пшениці, її сутність, показники та фактори, які впливають на ефективність виробництва насіння озимої пшениці.

В курсовій роботі ми дослідили фактичний стан виробництва озимої пшениці на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області, природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства, розміри та економічні особливості об’єкту дослідження, розміри та стан розвитку досліджуваної галузі.

При визначенні економічної ефективності виробничого процесу вирощування насіння озимої пшениці було розглянуто дві інтенсивності вирощування: інтенсивність І враховувала технологію вирощування, яка існує на даному підприємстві, інтенсивність ІІ враховувала використання науково обґрунтованої технології вирощування озимої пшениці, коли передбачалося використання елітного насіння, більшої кількості засобів захисту рослин та внесення добрив.

Був визначений маржинальний дохід, потреба в добривах для обох інтенсивностей. Було розраховано потребу в робочому часі, змінних, постійних витрат механізації виробничого процесу, порогів виробництва і порогу рентабельності, визначено окупність і продуктивність використо-вуваних виробничих ресурсів для інтенсивності І та інтенсивності ІІ.

Проаналізувавши показники економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці, можна зазначити, що інтенсивність І, яка використовується в ТОВ «Велетень» є ефективною, поріг виробництва та поріг рентабельності є нижчим за існуючу ціну реалізації. (Додаток 11).

Але якщо для даного господарства запропонувати залучення інтенсивності ІІ, яка передбачає використання лише елітного посадкового матеріалу, внесення науково обґрунтованої кількості добрив, що необхідні саме для отримання високих врожаїв озимої пшениці та застосування достатньої кількості засобів захисту рослин, то маржинальний дохід збільшується в 2 рази порівняно з інтенсивністю І. Поріг виробництва, як і поріг рентабельності є нижчим на 72,53 грн. та 68,55 грн. за наявну ціну реалізації. Це свідчить про те, що, враховуючи змінні та постійні витрати по вирощуванню насіння озимої пшениці, ТОВ «Велетень» буде мати прибуток. Про доцільність використання саме інтенсивності ІІ свідчить розрахунок окупності ресурсів: при інтенсивності ІІ окупність праці збільшиться в 2 рази, окупність капіталу – в 2,3 рази, окупність землі – в 2,3 рази. Крім того збільшиться продуктивність використовуваних ресурсів в середньому в 1,6 рази, порівняно з інтенсивністю І.

Підвищення економічної ефективності господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості продукції рослинництва при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції.

Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких основних за-ходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне ви-користання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.

Список використаної літератури

1. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 574 с.

2. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. Савицкая Г.: Учебник. 1999. – 494 с.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2‑ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. – 624с.

4. Бойко В.І Зерно і ринок: Монографія. – К.:ННЦІАЕ, 2007. – 312 с.

5. Бойко В.І., Кас'янова Н.Л. До питання стратегії виробництва зерна в Україні// Агро-інком. – 2002. – № 8–9. – С. 18.

6. Бойчук І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2004. – 480 с.

7. Виробнича економіка/ За реакцією В.П. Галушко, Г. Штрьобеля. Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 400 с.

8. Жемела Г.П. Добрива, урожайність і якість зерна. – К.: Урожай, 1991. – 168 с.

9. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Озима пшениця // Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 183 – 210.

10. Кінах Н.В. Стратегічні орієнтації розвитку зернового ринку// Зерно і хліб. 8/2008. –11 с.

11. Концепція Державної цільової програми «Зерно України 2009–2013».

12. Косенко О.М. Хліб і в Африці хліб. Портал Украинской зерновой ассоциации http://dua.com.ua

13. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища школа., 1994. – 415 с.

14. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

15. Про результати перевірки та аналізу використання коштів державного бюджету, виділених на виконання програми «Зерно України 2001–2004» / Підготовлено департаментом контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 22.06.2004 № 13–3 / – Київ: Рахункова палата України, 2004. – Випуск 13.

16. Саблук П.Т. Зернові колізії// Зерно і хліб. 2/2004. –5 с.

17. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. – 2‑е изд., испр. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1999. – 494 с.

18. Типовими нормами виробітку на с.-г. стаціонарні машини, агрегати і комплекси. – К.: Урожай, 1986. – 152 с.

19. Типові норми виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи. – К.: Урожай, 1991. – 472 с.

20. Україна зернова «Аграрний тиждень. Україна» www.a7d.com.ua

21. Чмирь С.М. Стратегія розвитку зернового господарства // Вісник аграрної науки. - 2007. – № 9.–С. 632007. – № 9.–С. 63

Додаток 1

Додаток 2

Характеристики

Список файлов курсовой работы