101310 (614466), страница 7
Текст из файла (страница 7)
За результатами даних таблиці 2.9, ми бачимо, що виробництво зерна озимої пшениці є досить рентабельним, особливо в звітному 2007 році. У 2005 р. рівень рентабельності був нищим у порівнянні з 2004 роком на 36,2%, а в неврожайному 2006 році він досяг 37,5%, тобто на 100 грн. витрат ТОВ «Велетень» отримувало 37,5 грн. чистого прибутку. У 2007 році рівень рентабельності збільшився на 83,1%, порівняно з попереднім роком, – і становив вже 120,6%. Динаміка рівня рентабельності представлена на рисунку 6.
Рис. 6. Рівень рентабельності вирощування озимої пшениці
3. Економічна ефективність аналізованого виробничого процесу
3.1 Маржинальна калькуляція
Для визначення економічної ефективності процесу вирощування зерна озимої пшениці використаємо розрахунок маржинальної калькуляції і знайдемо маржинальний доход – це різниця між виручкою від реалізації і пропорційно-змінними спеціальними витратами. [7].
Дана сума використовується для покриття постійних і накладних витрат у виробничому процесі, а також для утворення прибутку.
Таким чином, розмір маржинального доходу показує, наскільки підвищиться загальний дохід при розширенні виробничого процесу на одну одиницю, за умови, що всі необхідні постійні ресурси є в розпорядженні.
В даній курсовій роботі пропонуємо розглянути дві інтенсивності: інтенсивність I – це наявний стан вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень»; інтенсивність II – вирощування озимої пшениці за технологією, яка передбачає внесення більшої кількості добрив та засобів захисту рослин. Передбачається, що постійні витрати для інтенсивності I і II будуть однаковими, різниця відбудеться лише в змінних витратах. Розрахунок проводиться на 1 га посівної площі.
Маржинальна калькуляція товарної продукції озимої пшениці для інтенсивності I і II наведена в таблиці 3.1 (Додаток 3).
При інтенсивності I урожайність озимої пшениці складає 36 ц/га в середньому за 4 роки, в той час, як при інтенсивності II – 60 ц/га. Ціна реалізації 1 ц зерна озимої пшениці є однаковою в обох випадках, а саме – 58,5 грн. /ц. Отже, вартість виробленої продукції складе 3816 грн. для інтенсивності I та 6360 грн. – інтенсивність II. Як бачимо, виручка при інтенсивності II є більшою на 2544 грн., порівняно з інтенсивністю I.
При інтенсивності I використовується як власне насіння другої репродукції так і покупне насіння сорту «Олеся», а при інтенсивності II – тільки покупне насіння – еліту сорту «Олеся». Потреба в насінні складає 280 кг/га. Ціна 1 ц власного насіння – 110 грн./ц, покупного – 170 грн./ц. Отже, витрати на насіння складають 398 грн./га – для інтенсивності I та 476 грн./га – для інтенсивності II.
Витрати пов’язані з використанням добрив присутні як для інтенсивності I так і для інтенсивності II, але кількість внесених добрив при інтенсивності ІІ – більша. Витрати на добрива при інтенсивності І становлять 175 грн./га, а при інтенсивності ІІ – 226 грн./га.
Що стосується засобів захисту рослин, то слід зазначити, що при інтенсивності I використовується недостатня кількість засобів захисту, які необхідні для нормального розвитку рослин. При інтенсивності ІІ всі необхідні норми застосування засобів захисту рослин були враховані, а також додатково передбачено внесення гербіцидів, які необхідні для боротьби зі засміченостю бур'янами. Отже, витрати на засоби захисту рослин для інтенсивності І становлять 747,3 грн./га, а для інтенсивності ІІ – 702 грн./га.
При інтенсивності ІІ ми збільшили кількість внесених засобів захисту рослин, бо гербіциди навіть при значній засміченості практично завжди виправдовують себе з економічних позицій. Застосування засобів захисту рослин є найважливішим технологічним елементом, що забезпечує високий рівень рентабельності вирощування зерна озимої пшениці. Але при інтенсивності І ми використовуємо протруювання власного насіння для посіву.
Змінні витрати власної механізації враховують всі змінні витрати механізації, що виникають в процесі вирощування зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І вони становлять 190 грн./га, для інтенсивності ІІ – 223,12 грн./га. Більший осяг витрат власної механізації для інтенсивності ІІ пов’язаний з додатковими змінними витратами механізації, які виникають при внесенні добрив під культуру (внесення добрив, підживлення азотом).
Також передбачені інші витрати як при інтенсивності І, так і при інтенсивності ІІ, а саме: страхування від граду та часткове сушіння (25%). Страхування від граду складає 57,2 грн./га для інтенсивності І та 95,4 грн./га для інтенсивності ІІ. Сушіння – 144 грн./га та 240 грн./га відповідно.
Отже, загальні змінні витрати для інтенсивності І – 1711 грн./га, та 1962 грн./га – для інтенсивності ІІ. Виходячи з цього, маржинальний доход дорівнює 2105 грн./га для інтенсивності І та 4398 грн./га – для інтенсивності ІІ.
Так як постійні витрати залишаються незмінними, то, порівнюючи маржинальний доход двох інтенсивностей, можна зробити висновок, що при використанні елітного насіння, достатньої кількості засобів захисту рослин та внесенні добрив, ми отримаємо вдвічі більший прибуток, хоча змінні витрати також збільшаться на 251 грн/га. Можно зробити висновок, що використання більш інтенсивної та прогресивної технології вирощування озимої пшениці виправдовує себе, і додаткові витрати, які виникають при цьому, окупаються отриманим прибутком від виробництва продукції.
3.2 Визначення потреби в добривах
Розрахунок потреби в добривах проводимо, виходячи з того, що винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кг азоту, 2 кг фосфору та 11 кг калію. Співвідношення насіння: солома складає 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Отже потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності І становить 27,4 кг азоту, 10,4 кг фосфору та 12,2 кг калію. Урожайність озимої пшеиці для інтенсивності І становить 36 ц/га, отже потреба в добривах на 1 га буде дорівнювати: 98,5 кг азоту, 37,4 кг фосфору та 65,5 кг калію. (Додаток 4).
При інтенсивності І солома вивозиться з поля для задоволення потреб тваринництва, тому потреба в добриваз на 1 га буде більшою в порівнянні зінтенсивністю ІІ, при якій солома залишається в полі, а саме подрібнюється при збиранні урожаю комбайном і рівномірно розподіляється по площі поля.
При інтенсивності ІІ винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кг азоту, 2 кг фосфору та 11 кг калію. Співвідношення насіння: солома складає як і при інтенсивності І – 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності ІІ становить 27,4 кг азоту, 10,4 кг фосфору та 12,2 кг калію. Урожайність озимої пшеиці при інтенсивності ІІ становить 60 ц/га, отже потреба в добривах на 1 га буде дорівнювати: 164,2 кг азоту, 62,4 кг фосфору та 109,2 кг калію. (Додаток 5).
Якщо при інтенсивності ІІ солома буде залишатися на полі, то потреба в добривах на 1 га буде менша, ніж при вивезенні соломи з поля. Отже, розрахуємо повернення добрив з подрібненими рослинними рештками пшениці. Повернення діючої речовини із 12 ц соломи складає: 4,8 кг азоту, 2,4 кг фосфору та 13,2 кг калію. Враховуємо фактор використання діючої речовини в соломі, який становить 40% для азоту та 100% для фосфору та калію. Отримуємо корисне використання діючої речовини із 12 ц соломи: 1,9 кг, 2,4 та 13,2 кг відповідно. Потреба для 10 ц зерна при заорюванні рослинних рештків становить: 25,4 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію. Отже, потреба в добривах на 1га, тобто на 60 ц насіння становить 152,6 кг азоту, 48 кг фосфору та 30 кг калію.
3.3 Розрахунок потреби в робочому часі, а також змінних і постійних витрат механізації виробничого процесу
Використовуючі дані технологічної карти по вирощуванню озимої пшениці ми заповнили таблицю 3.4. для інтенсивності І та інтенсивності ІІ (додаток 6). Розрахуємо річні постійні витрати, постійні витрати на 1 га, змінні витрати на 1 га, потребу в робочому часі та основних засобах.
Для розрахунку річних постійних витрат механізації потрібно систематично розподілити амортизовану вартість основних засобів протягом терміну їх корисного використання. Амортизаційні відрахування знаходиться шляхом ділення різниці початкової вартості та ліквідаційної вартості на термін використання. Витрати використання основного капіталу знаходяться за формулою:
(початкова вартість – залишкова вартість)/2 х% банку.
Відсоткова ставка в нашому випадку становить 6% річних. До інших постійних витрат механізації відноситься страхування транспортних засобів.
Постійні витрати на 1 га розраховуються враховуючи річну продуктивність агрегатів. Амортизація, витрати по використанню основного капіталу та інші витрати на 1 га розраховуються шляхом ділення відповідних витрат річних на річну продуктивність.
Постійні витрати виробничого процесу знаходимо, враховуючи кількість використання м.-год. для кожної операції. Слід зауважити, що дане господарство не користується послугами МТС, тому стовбець «Послуги МТС» залишається порожнім.
Змінні витрати на м.-год. чи га переносимо з довіднику підприємства «Витрати механізації». Змінні витрати на 1 га знаходимо шляхом множення останніх на необхідну кількість м.-год. для кожної технологічної операції або кількість робочих ходок відповідно.
Змінні витрати для інтенсивності І становлять 190,0 грн./га та 223,12 грн./га для інтенсивності ІІ. Постійні витрати механізації при вирощуванні 1 га озимої пшениці дорівнюють: амортизація – 143,3 та 164,09, витрати використання основного капіталу – 51,2 грн./га та 64,92 грн./га, страхування – 1,65 та 1,88 грн./га відповідно. Загальні витрати механізації процесу вирощування насіння соняшника складуть 394,87 та 452,88 грн./га відповідно. Середньозв’язана вартість основних засобів дорівнює для інтенсивності І – 431,83 грн./га та 512,56 грн./га для інтенсивності ІІ.
Розраховуємо потребу робочого часу на вирощення 1 га озимої пшениці: підсумовуємо кількість необхідного робочого часу для кожної окремої операції, а також враховуємо інші затрати праці, які можуть виникнути в процесі виробництва зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І потреба робочого часу на вирощення 1 га озимої пшениці за рік становить 8,0 люд.-год., а для інтенсивності ІІ – 9,2 люд.-год.
3.4 Розрахунок порогів виробництва та порога рентабельності
Розрахунок порогу виробництва є розрахунком витрат, що враховує тільки витрати, пов’язані з виробництвом. У зв’язку з цим відпадає недолік розрахунку повних витрат і ефективність застосування отриманих граничних значень значно зростає.
Поріг виробництва відповідає на запитання, чи має подальше виробництво озимої пшениці (або його розширення) короткостроковий економічний зміст, чи ні. Він означає точку, починаючи з якої гранична вартість озимої пшениці перевищує граничні витрати, що виникають при її виробництві, і тим самим граничний прибуток знаходить позитивне значення. Відносно одиниці продукції це означає, що граничні витрати нижчі, ніж ціна на продукцію. Поріг виробництва є, таким чином, нижньою межею ціни виробництва.
Розрахунок порогів виробництва відбувається наступним чином:
Поріг виробництва І: змінні спеціальні витрати виробництва (включаючи витрати на використання оборотних засобів; без зарплати й альтернативних витрат) за мінусом вартості побічної продукції (за умови її існування) = Змінні витрати І;
Поріг виробництва ІІ: Поріг виробництва І + Витрати виконання робіт (зар. плата з нарахуваннями, ставка зар. плати) = Змінні витрати ІІ;
Поріг виробництва ІІІ: Поріг виробництва ІІ + Альтернативні витрати предметів, основних засобів і прав = Змінні витрати ІІІ [2].
Розрахунок порогів виробництва і порогу рентабельності вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень» наведений у вигляді таблиць 3.5 і 3.6: для інтенсивності І (Додаток 7) та для інтенсивності ІІ (Додаток 8).
Поріг виробництва І для інтенсивності І становить 49,25, для інтенсивності ІІ – 33,88 грн./ц. Враховуючи витрати виконання робіт, поріг виробництва ІІ при інтенсивності І становить 50,36 грн./ц, при інтенсивності ІІ – 34,80 грн./ц відповідно. Аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок, що поріг виробництва ІІІ для інтенсивності І є більшим, ніж для інтенсивності ІІ. Він склав 54, 80 грн./ц, в той час як для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.
Отже, ми можемо зробити висновок, що при інтенсивності І для того, щоб покрити всі витрати, які виникають при виробництві зерна озимої пшениці, ціна за 1 ц зерна озимої пшениці має бути не менше 54,80 грн/ц, а для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.
Виробничий процес можна назвати рентабельним, якщо використовувані виробничі ресурси відповідно окупаються. Це може бути досягнуто у тому випадку, якщо вартість виробленої продукції певного виробничого процесу перевищує вартість витрат на її виробництво. Стосовно одиниці продукції поріг рентабельності означає, що витрати на одиницю продукції не перевищують ціну на продукцію.
Порогом рентабельності називають ціну, при якій усі витрати покриті. Якщо ціна перевищує поріг рентабельності, то досягається прибуток підприємця. Тому поріг рентабельності також називають і порогом прибутку. Для цього поняття часто використовують термін «довгострокова нижня межа ціни», хоча часткові накладні витрати тут не завжди враховуються. [6]
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
