101027 (614363), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Структура транспортного господарства визначається головним чином обсягом вантажообігу, особливостями вантажів і обсягом виробництва. До складу транспортного господарства можуть входити залізничний, колісний, водний.
На великих підприємствах з великим вантажообігом, що вимагає застосування всіх видів транспорту, організовуються спеціалізовані цехи залізничного, безрейкового (автомобільного) і водного транспорту. Транспортне господарство на таких заводах очолює транспортно-технічний відділ. На середніх підприємствах створюється єдиний транспортний цех, що включає кілька ділянок по видах транспорту.
Для дрібних підприємств з невеликим вантажообігом, але які вимагають застосування всіх видів транспорту, створюються об'єднані транспортні господарства для кількох підприємств. Ці господарства можуть створюватися при головному підприємстві або виділятися у самостійні транспортні господарства відомчого характеру.
Можна зробити висновок, що для будь-якого підприємства: великого або середнього, з будь-яким рівнем і видом виробництва особливу увагу слід приділяти транспортному господарству.
Для ефективної роботи підприємства, та правильного прийняття управлінських рішень менеджер повинен:
Мати уявлення:
– про роль управління виробництвом і операціями в системі функцій управління розвитком організації;
– про значення виробничої стратегії, її зв'язки зі стратегією всієї організації;
– про умови, в яких приймаються виробничі і сервісні рішення;
– про операційний підхід у структурних рішеннях;
– про систему внутрізаводського планування і її взаємозв'язок з виробничим циклом;
– про принципи сучасної системи управління якістю;
– про логіку процесів матеріально-технічного забезпечення у виробництві;
Знати:
– основні поняття операційного менеджменту;
– структуру елементів виробничої стратегії;
– основні етапи процесу прийняття виробничого (сервісного) рішення;
– види виробничих і організаційних структур;
– методи оцінки і вибору виробничих процесів;
– статистичні методи контролю продукції і процесу;
Вміти:
– здійснювати вибір цілей, задач і стратегій виробничої і сервісної діяльності в співвідношенні з загальними цілями і стратегіями організації;
– моделювати процес розробки стратегії виробництва;
– будувати дерево рішень і використовувати його для рішення проблеми, яка виникла в процесі виробництва або надання послуги;
– розробляти організаційні рішення при утворенні партнерств і проведенні реструктуризації;
– встановлювати виробничі потужності;
– застосовувати методи і моделі оцінки якості в різних сферах виробництва і послуг;
– встановлювати взаємозв'язки і партнерства з постачальники ресурсів.
Список використаної літератури
-
Курочкин А.С. Управление предприятием
-
Курочкин А.С. Организация производства
-
Курочкин А.С. Операционный менеджмент.
-
Гелловэй Л. Операционный менеджмент.
-
Бойчик М.І., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства
-
Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник.
-
Макаренко М.В., Михалина О.П. Производственный менеджмент. Учебное пособие для вузов
-
Производственный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. С.И. Ильянкова.
-
Чейз, Ричард, Б., Эквилайн, Николас, Дж., Якобс, Роберт, Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е издание.
-
Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент
-
Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій
-
Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика.
25













