100445 (614175), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Трудова кар’єра залежить від факторів, які її визначають, тобто від причин процесу трудового переміщення. До факторів трудової кар’єри, що мають місце в умовах шахти, можна віднести рівень спеціальної освіти, виробничі успіхи, професійні здібності, стаж роботи та набутий досвід, стать і вік працівника, його ціннісні орієнтації, добрі стосунки з керівництвом. Всі ці фактори можна об’єднати у наступні групи:

1. Особистісні – це психофізіологічні дані, соціально-психологічні характеристики, індивідуальні здібності, талант, потенціал, рівень соціалізації.

2. Соціально-трудової ситуації – це територіальне розташування шахти, її галузева належність, партнерські зв’язки, масштаби шахти, організаційна структура, ієрархія робочих місць, формальні і неформальні стосунки.

3. Ринкові – це ринкові можливості шахти, її рентабельність, управлінський потенціал, попит та пропонування на ринку праці, кон’юнктура.

4. Соціальні – це освіта працівника, родина, професійні асоціації, влада, церква. Що стосується церковної належності, то за часів радянської влади на шахті не міг працювати робітник, який, наприклад, охрестив свою дитину і про це дізналося керівництво.

У трудовому колективі ВАТ «Шахта красноармійська-Західна №1» соціальне управління ґрунтується на певних принципах. Серед них розрізняють:

• загальнометодологічні принципи: принцип взаємозв'язку, взаємодії і взаємозумовленості об'єкта і суб'єкта управління; принцип об'єктивності;

• специфічні методологічні принципи: плановість, науковість, прогнозування, конкретність, наступність, систематична оновлення, госпрозрахунок, самооплатність;

• організаційні принципи, серед яких розрізняють дві групи: а) принципи суспільного поділу праці і влади (принципи ієрархії влади, самоврядування, єдиноначальності і колегіальності керівництва, домірності прав і обов'язків та ін.); б) принципи ефективності управлінських рішень та організації робіт. Сюди входять принципи обґрунтованості рішень, моделювання управлінських рішень на ЕОМ, добору й розміщення кадрів за професійними ознаками і працездатністю, матеріального і морального стимулювання, ритмічності в роботі, соціального контролю та ін.

Наведена загальна класифікація принципів соціального управління поєднує ряд принципів більш конкретної дії:

• принцип єдиноначальності в прийнятті рішень і колегіальності в ході їх обговорення;

• принцип єдності адміністративно-державного, господарського і соціально-культурного менеджменту;

• принцип поєднання галузевого і територіального соціального управління;

• принцип науковості соціального управління;

• принцип прогнозування соціального управління;

• принцип мотивації (стимулювання) праці;

• принцип відповідальності за результати соціального управління.

Соціальне управління в колективі здійснюється з використанням матеріальних, моральних та адміністративних засобів. До матеріальних засобів належать засоби та умови праці, заробітна плата, премії тощо. До моральних – публічна оцінка роботи підлеглих керівниками, подяки, присвоєння престижних звань, нагородження грамотами, подання для нагородження орденами й медалями. Адміністративні засоби соціального управління містять усні розпорядження, письмові накази й розпорядження, різного роду покарання: зауваження.

Природно, що в кожній конкретній управлінській ситуації використовується те чи інше поєднання засобів і методів соціального управління. Ефективність управління забезпечується завдяки використанню комплексу методів, які найбільше відповідають характерові об'єкта і вирішуваним завданням.

За своєю сутністю механізм соціального управління трудовим колективом є сукупністю відносин різних спільнот у ньому, що безпосередньо чи опосередковано, через своїх представників, взаємодіють у процесі організації діяльності щодо реалізації загальних та особливих інтересів.

Зміст механізму соціального управління трудовим колективом об'єднує цілий комплекс взаємозалежних елементів управління. Крім розглянутих принципів, засобів і методів управління, до нього належать: об'єкт управління; мета управлінського впливу; суб'єкт управління; закони управління; стиль управлінської діяльності, процедури одержання й використання інформації; процес прийняття і реалізації управлінських рішень та їхні результати.

Оцінюючи загальний стан соціального управління трудового колективу на ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1», слід визнати, що воно нерідко потребує застосування адміністративно-командних і лозунгово-закличних засобів. У поєднанні з ідеалізованою економічною ефективністю це призводить до деструктивних соціальних процесів, насамперед до зниження дисципліни праці, відповідальності та організованості.

9. Соціальні дослідження та аналіз проблем праці на підприємстві

Для керівництва шахти наявність повної та об’єктивної інформації про соціально-трудові процеси є необхідною умовою ефективної організації соціального управління в трудовому колективі. Для отримання такої інформації проводяться соціальні дослідження, для яких використовується аналіз документів, спостереження, опитування, анкетування. Аналіз документів проводиться раз у квартал, спостереження, опитування та анкетування - за мірою необхідності. Одним з методів оцінки роботи шахти є використовуваний на шахті метод бальної оцінки ефективності роботи організації (БОЕРО). Метод БОЕРО заснований на визначенні соціально-економічних тенденцій розвитку шахти, його результативності з погляду досягнення виробничих, економічних і соціальних цілей. У спрощеному виді – це розрахунок результативності персоналу організації за конкретний період часу. В основі методу БОЕРО вкладені відомі принципи − план найменшою ціною, досягнення кінцевого результату, кожному по праці, стимулювання в залежності від внеску, порівнянність оцінки.

Ефективність роботи організації за конкретний період визначається чисельним значенням комплексного показника ефективності, що характеризує величину досягнутого результату щодо поставлених цілей діяльності. Значення показника БОЕРО базується на досягненні кінцевих результатів організації, ефективності використання ресурсів, забезпечення соціального розвитку колективу. Такі дослідження методом БОЕРО проводить раз на рік планово-економічний відділ.

Служба роботи з персоналом на шахті представлена відділом кадрів. Такі служби, як служба соціального розвитку, психолог на шахті відсутні. Функції відділу кадрів зводяться в основному до наймання і звільнення робочої сили, веденню діловодства. Це звело відділ кадрів до другорядного структурного підрозділу, що фактично виконує лише вказівки керівництва підприємства і замовлення керівників структурних підрозділів у відношенні набору робочої сили зі сторони.

У той же час різними видами кадрової роботи займаються інші підрозділи: відділ праці і заробітної плати (розрахунок чисельності, організація, нормування й оплата праці), плановий відділ (планування чисельності, планування витрат на робочу силу), профспілкова організація (організація побуту, відпочинку, культурного часу перепровадження), відділ техніки безпеки, служба головного технолога (формування операційного поділу праці, що визначає підготовку робітників і їхнє розміщення, зміст праці), відділ технічного навчання (підготовка кадрів) і ін.

Відділ кадрів не наділений функціями планування, організації, координування, стимулювання, контролю, розвитку персоналу, не приймає участі у виробленні кадрової політики, обмежується поточною роботою з кадрами. Мова йде про формування на шахті багатофункціональної кадрової служби як єдиного цілого, про організацію (координацію) усієї роботи структурних підрозділів у системі управління виробництвом, тією чи іншою мірою зайнятих роботою з людьми, під єдиним керівництвом. Лише в цьому випадку можливо комплексне рішення не тільки питань кадрового забезпечення виробництва, але і головної задачі кадрової служби в нових економічних умовах − з'єднати цілі розвитку виробництва з потребами працівників, що їх реалізують, збалансувати стратегію розвитку шахти і зайнятих на ній кадрів.

10. Розробка і обґрунтування заходів з поліпшення соціальних умов праці на підприємстві

Соціальні умови праці в колективі є дуже вагомою причиною у загальному ефективному розвитку підприємства. Тому на ВАТ «Шахта Красноармійська-Західна №1» велику увагу приділяють підтримці у нормальному стані психологічного клімату на підприємстві.

Для досягнення рівня соціальної стабілізації трудового колективу необхідно розробити та обґрунтувати заходи з поліпшенню соціальних умов праці на підприємстві, які необхідно застосувати суб’єктам управління для досягнення цілей соціального управління та вирішення проблем у трудовому колективі. К таким заходам можна віднести:

• вивчення і вирішення проблем соціальної і професійної орієнтації і адаптації працівників в нових виробничих умовах;

• система соціального просування;

• профорієнтаційна робота;

• пошук шляхів підвищення ефективності дисциплінарної політики в трудових колективах на основі досліджень причин і складу порушень трудової дисципліни;

• скорочення втрат робочого часу й непродуктивних витрат праці;

• розвиток здібностей та утвердження ініціативи й заповзятливості працівників;

• постійне підвищення кваліфікації працівників;

• інформаційне забезпечення;

• вивчення соціально-психологічного мікроклімату в трудових колективах з метою розробки методів щодо створення сприятливих етично-психологічних умов для ефективної роботи і самореалізації працівників;

• індивідуальна виховна робота;

• проведення досліджень у трудовому колективі;

• діагностика реального стану потенціалу особистості й колективу;

• аналіз альтернатив для досягнення мети.

Всі заходи направлені на користь працівника, на позитивну атмосферу у колективі, продуктивну працю.

Оскільки в даний час набуває все більшого поширення ідея соціального партнерства, тому актуальним стає планування соціального партнерства разом з плануванням соціального розвитку колективу. З метою вдосконалення планування соціального розвитку колективу підприємства в роботі можна провести аналіз чинника впливу соціально-економічних заходів на рівень продуктивності праці. В результаті досліджень, проведених на підприємстві з використанням економічно-математичних методів і ЕОМ, можливо отримати модель багатофакторної продуктивності праці. Таким чином, найважливішим інструментом прогнозування і планування на перспективу є комплексна програма соціального розвитку колективу.

Ключова соціально-трудова проблема для такого підприємства як ВАТ «Шахта Красноармійська − проблема нестачі кваліфікованих кадрів. Це виражається через нестачу необхідної кількості кваліфікованої робочої сили, і, через це, високий травматизм.

Важливим елементом діяльності шахти повинно стати планування соціального розвитку колективу: поліпшення умов й оплати праці, житлових, культурно-побутових умов. У даній ситуації край необхідне технічне переоснащення на більше безпечне встаткування, відновлення матеріально-технічної бази, підвищення рівня безпеки робіт, підвищення заробітних плат працівників. Необхідно впорядкування розміщення штату, сполучення професій робітників, впровадження наукової організації праці, раціоналізації робочих місць. Все це може зробити роботу на шахті більше популярною, однак, ці заходи вимагають значних фінансових вкладень й інвестицій, що в сучасній ситуації не зовсім реально.

Конкретна відповідальність за загальне управління трудовими ресурсами і за сприяння поліпшенню соціальних умов праці на шахті повинна бути покладена на професійно підготовлених працівників відділу кадрів. Оскільки функції відділу кадрів шахти, як зазначалося вище, обмежуються прийняттям, розміщенням, звільненням, кадровим діловодством, аналізом плинності кадрів і дисципліни праці, а також підготовкою приказів по кадрах, то в умовах реформування організаційних структур управління відповідно до вимог ринкової економіки повинне відбуватися підвищення ролі кадрових служб, що продиктовано рядом об'єктивних обставин. По-перше, докорінно змінилися умови, у яких розвивається економіка. Ці зміни пов'язані із проявом стійкого в часі дефіциту трудових ресурсів. Тому внутрішніми резервами стають оптимальний розподіл по робочих місцях, краще використання персоналу, зростання навантаження на кожного члена колективу. По-друге, зменшення чисельності працівників повинне бути компенсоване більшою інтенсивністю праці, а виходить, і більшою кваліфікацією працівника. У зв'язку із цим підвищується відповідальність кадрових служб у виборі напрямків кваліфікаційного росту працівника, в організації ефективних форм навчання й стимулювання їхнього росту. По-третє, перебудова кадрової політики в організації веде за собою розширення функціональних обов'язків працівників кадрових служб, підвищення їхньої самостійності у вирішенні кадрових проблем.

Відмічені обставини повинні вести до того, щоб на шахті була організована служба управління персоналом. Ця нова служба може бути створена на базі традиційних: відділу кадрів, відділу організації праці й заробітної плати, відділу охорони праці й техніки безпеки й ін. Завдання цієї нової служби мають бути пов’язані з реалізацією кадрової політики й координацією діяльності по управлінню трудовими ресурсами на шахті. У зв'язку із цим вони починають розширювати коло своїх функцій і від чисто кадрових питань переходять до розробки стимулювання трудової діяльності, управлінню професійним просуванням, запобіганню конфліктів, вивченню ринку трудових ресурсів й ін.

Нині кадрова служба шахти не відповідає вже новим вимогам кадрової політики. Її діяльність, як зазначено вище, обмежується в основному рішеннями питань прийому й звільнення працівників, оформлення кадрової документації. Відсутня на підприємстві й єдина система роботи з кадрами, насамперед система науково обґрунтованого вивчення здібностей і схильностей, професійного й посадового просування працівників відповідно до їх ділових й особистих якостей. Тому підвищення ролі кадрових служб продиктовано рядом об'єктивних обставин і є зараз найважливішим завданням, яке необхідно вирішити для поліпшення соціальних відносин на підприємстві

Характеристики

Список файлов курсовой работы