Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

2) Визначення попиту. Ціна й попит знаходяться в певній залежності. Ціна може збільшитися, коли попит великий і зменшитися, коли попит падає, при тому, що витрати на виробництво товару в обох випадках залишаються незмінними. Тому підприємство щокварталу оцінює попит на окремі види кабелю, визначає ймовірну кількість товару, яку можна продати на ринку протягом певного часу за цінами різного рівня.

3) Оцінка витрат виробництва. Витрати виробництва визначають мінімальну ціну товару. Тому на даному етапі підприємство визначає постійні, змінні, валові витрати виробництва при різних обсягах випуску.

4) Аналіз цін й якості товарів конкурентів. Якщо попит визначає максимальну ціну, витрати виробництва - мінімальну, то різниця між ними і є "поле гри" для ухвалення рішення про рівень ціни. Тут вивчають ціну і якість фірм-конкурентів. На основі аналітичного порівняння свого й чужого товару можна буде або встановити більше високу ціну, чим у конкурентів, або, навпаки, більше низьку, спрогнозувати цінову реакцію або відповідь конкурента на прояв нового товару з відповідною ціною. ТОВ "АКК" при формуванні ціни на кабелі орієнтується на ціни світових виробників. Аналізуючи ціни на кабелі, підприємство порівнює ціновий діапазон із цінами російських фірм, тому що ціна на даний продукт у європейських країнах розрізняється через умови поставки.

5) Вибір методу ціноутворення. Ціна визначається різними способами, кожний з яких по-різному впливає на рівень ціни. Тому підприємства намагаються обрати такий метод, що дозволяє більш правильно визначити ціну на товар. У пострадянських країнах має місце тенденція використання витратного методу ціноутворення на багатьох великих підприємствах, не виключенням й є ТОВ "АКК".

6) Розрахунок вихідної ціни. На основі обраного методу визначається рівень цін.

7) Облік додаткових факторів. Перш ніж визначити остаточний рівень ціни, фірма повинна врахувати ряд додаткових факторів, що впливають на рівень зовнішньоторговельних цін, перевірити дотримання цінової політики, урахувати реакцію на рівень цін покупців, посередників, конкурентів.

8) Встановлення остаточної ціни. На цьому етапі встановлюється остаточний рівень цін, йде оформлення відповідних документів (калькуляції, накладні, та ін.).

Метод ціноутворення, що використовує ТОВ "АКК", ураховує інтерес виробника, мета якого - відшкодувати свої витрати й дістати гарантований прибуток без обліку, у якому ступені така ціна адекватна тій користі, що дає ця продукція споживачеві. [28]

Зовнішньоторговельна ціна підприємства в загальному складається із собівартості продукції + передбачуваний прибуток + додаткові витрати, пов'язані з умовою поставки.

ТОВ “АКК” несе витрати різного роду, характеру та ступеню постійності. Як приклад у табл. 2.5 представлені витрати ТОВ “АКК” на виробництво продукції.

Таблиця 2.5.

Витрати на виробництво продукції ТОВ „АКК”

Зміст витрат	2005 р., тис. грн	2006 р., тис. грн	2007 р., тис. грн
Матеріальні витрати (за винятком відходів)	12160,1	13008,4	21139,6
Витрати на оплату праці (основний і додатковий)	1790,6	1790,6	2662,6
Відрахування на соціальні заходи	680,3	683,6	1046,0
Амортизація основних фондів і нематеріальних активів	549,8	1316,7	734,4
Інші витрати	300,5	2800,7	2634,8
Усього витрат на виробництво	15481,3	19600,0	28217,4
Витрати на роботи і послуги, що не входять до виробничу собівартість	150,9	1006,1	1023,1
Зміна залишків витрат майбутніх періодів	1,9	-	-
Зміна залишків майбутніх платежів	2,3	-	-
Собівартість валового випуску продукції	15636,4	20606,1	29240,5
Зміна собівартості залишків незавершеного виробництва	122,1	1046	99,2
Виробнича собівартість продукції	15758,5	21652,1	29339,7
Зміна собівартості залишків нереалізованої продукції	243,2	50,0	69,0
Собівартість реалізованої продукції	16001,7	21702,1	29408,7

Методи калькулювання собівартості, використовувані ТОВ "АКК", при визначенні ціни товару, відображають традиційну орієнтацію на витрати виробництва й, у меншому ступені, на попит, що склався на ринку. На підприємстві використовується метод повних витрат калькулювання собівартості. Сутність даного методу складається в підсумовуванні постійних і змінних витрат і надбавки в розмірі нормативного прибутку, що фірма розраховує одержати.

Даний метод був обраний підприємством з деяких причин:

Забезпечується повне відшкодування всіх витрат, незалежно від характеру їхнього походження.

Надається можливість одержання максимально можливої в даній ринковій ситуації прибутку.

Простота прорахунку.

Тому що калькуляція собівартості - це інформація, яку підприємства приховують від конкурентів. Нижче в загальному виді представлена схема розрахунку собівартості методом повних витрат за 2007 р. (таблиця 2.6.).

Таблиця 2.6.

Калькуляція собівартості методом повних витрат

змінні витрати, усього, у тому числі, грн:	28217,4
сировина й матеріали	21139,6
заробітна плата основних виробничих робітників	2662,6
інші змінні витрати	1893,4
постійні витрати	2634,8
повні витрати	2154,2
прибуток	687
рентабельність (до собівартості)	10%
ціна виробу (виторг від реалізації)	6354

Таким чином, для визначення ціни продукції ТОВ "АКК" керується методом прямих витрат. Так створюється база зовнішньоторговельної ціни.

Даний метод має ряд недоліків: по-перше, він не дозволяє виявляти резерви зниження витрат, у результаті чого зацікавленість у зниженні собівартості продукції виражена на підприємстві слабко; по-друге, утруднений облік факторів, що впливають на ціну, отже, знижується конкурентоздатність товару; по-третє, мають місто вкрай слабкі зв'язки

Собівартість продукції підприємства складається з багатьох затратних частин. Структура собівартості становить: 75% витрати на матеріали та сировину, 2% амортизація товару, заробітна платня 8%, 5% витрати на енергію та 10% інші витрати. [29. С.56]

Висновки та пропозиції

В ринкових умовах ціноутворення являється досить складним процесом. Але не дивлячись на це, існують загальні підходи до визначення ціни на товари, послуги.

На процес ціноутворення впливає багато факторів. Перш ніж встановити кінцеву ціну фірма повинна враховувати законодавчу базу в певному регіоні, тобто звернути увагу на рівень державного регулювання, визначити рівень і динаміку попиту, характер конкуренції.

І так процес формування ринкових цін на експортні товари включає ряд етапів: постановку задач ціноутворення, визначення попиту, проведення аналізу цін товарів конкурентів, вибір методу встановлення цін, визначення кінцевої ціни та правил її майбутньої зміни. [30. С.75]

Ціни і цінова політика виступають однією з головних складових маркетинга фірми. Ціни знаходяться в тісній залежності від інших сторін діяльності компанії. Суть цілеспрямованої цінової політики в тому, щоб встановити такі ціни, так варіювати ними в залежності від ситуації на ринку, щоб оволодіти його максимально можливою долею, досягти запланованого обсягу прибутку, та успішно вирішити всі стратегічні та тактичні задачі.

Встановлення ціни на експорті товари - процес, який складається з цілого ряду етапів:

робиться оцінка попиту, яка свідчить про кількість товару, який можна реально продати на ринку за визначений проміжок часу

аналіз цін конкурентів для використання їх в якості бази

вибрати для себе один з багатьох методів ціноутворення

встановлення кінцевої ціни на товар.

Таким чином, в ході проведення аналізу процесу ціноутворення у зовнішньоекономічній діяльності ТОВ “АКК” був розроблений комплекс заходів з підвищення ефективності встановлення зовнішньоекономічної ціни товару. Ці заходи включають три основні напрямки: зменшення собівартості продукції, оптимізація транспортних витрат у зовнішньоекономічній ціні та створення системи бонусів для дистриб'юторів ТОВ “АКК”.

Так як підприємство регулярно впроваджує заходи по оптимізації енерговитрат та амортизації, можна запропонувати наступні шляхи зменшення собівартості не пов'язані з тими роботами, які вже робить підприємство. Це, збільшення технічного рівня підприємства, удосконалювання матеріально-технічного постачання заводу, оптимізація асортиментів продукції, а також зниження витрат на керування підприємством (необхідно змінити структуру керування, спростити її). Особливу уваги слід приділити пошуку оптимального асортименту продукції. В даний момент в асортименті підприємства налічується більше 240 видів продукції.

Внесок транспортних витрат у зовнішньоторговельній вартості товару становить від 6% до 8%. Підприємство відвантажує продукцію автомобільним, морським та залізничним транспортом. Контакти з перевізником морським та залізничним транспортом мають постійний характер та завірені довгостроковим юридичним договором. Тому в сфері морських та залізничних витрат підприємство має вигідні позиції. Відносно транспортування автотранспортом існує декілька партнерів, які пропонують різні ставки на доставку продукції та для кожної окремої угоди обирається більш вигідний партнер з того чи іншого напрямку. Після проведення всіх необхідних прорахунків, можна зробити висновок про те, що для здійснення автомобільних перевезень по виконанню зобов'язань по зовнішньоторговельних контрактах підприємству АЗМОЛ вигідніше не замовляти автотранспорт у транспортних компаніях, а направляти власні машини. На жаль, кількість транспортних засобів, призначених для зовнішньоторговельних перевезень, у підприємства обмежено. Тому існує необхідність у придбанні додаткової одиниці транспорту. Найбільш простий спосіб складається в придбанні коштів у кредит. Але для здійснення первісного внеску необхідна сума в розмірі 64500 гривень, а результати діяльності підприємства в першому кварталі 2006 року вказує на одержання збитків у розмірі 857 000 гривень. Це обумовлено сезонністю роботи й маленькою активністю покупців у зимовий період. Літній період продажів звичайно приносить достатній прибуток, тому необхідно повернутися до питання придбання автомашини в кредит до кінця третього кварталу, коли підприємство буде мати прибуток та буде мати змогу отримати кредит на здійснення проекту.

Підприємство працює на ринку вже 70 років і звісно має представників як по території України, так і за кордоном. Представництва за кордоном мають статус дистриб'юторів. Посередники завжди мають певні цінові привілеї стосовно інших партнерів підприємства. Вони одержують більший відсоток знижки, тому що їм необхідні кошти для покриття своїх витрат й одержання певного прибутку. ТОВ „АКК” пропонує знижку партнерам у розмірі 12-14%, a інколи у зовнішньоторговельну ціну дистриб’юторові вкладається 1-2 долари прибутку, тобто ціна продажу EXW майже дорівнює собівартості продукції. Саме тому необхідно розробити певну систему ціноутворення для представників на основі бонусів. Було запропоновано ввести в систему ціноутворення для зовнішньої діяльності окрему систему формування ціни для дистриб'юторів, яка залежала б від обсягу проданої продукції за попередній рік та форми оплати за товари. Передбачає мий ефект від пропозиції - скорочення строку надання оферти клієнту, підвищення результативності праці економіста зі збуту, стабілізація та посилення іміджу підприємства ТОВ “АКК”.

Характеристики

Список файлов курсовой работы