97315 (613783), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

2. Фінансування й інша підтримка ТП здійснюється не тільки з засобів держбюджету, але й значною мірою недержавними організаціями і малими підприємствами. У ряді регіонів країни місцева і регіональна влада надає підтримку ТП, однак, фінансування поки що недостатнє.

3. ТП у своїй діяльності спираються на університети, наукові, конструкторські установи, промислові підприємства і підприємницькі структури, бо вони відчувають потребу в кваліфікованих кадрах, здатних створювати і забезпечувати роботу малих й середніх інноваційних підприємств.

4. Назріла необхідність рішення в законодавчому порядку таких питань, як землекористування, різні податкові і тарифні пільги для ТП, а також суспільне визнання їх як суб'єктів ринкового середовища сектора наукомісткого підприємництва.

Для подальшого розвитку інноваційної діяльності й інноваційного підприємництва необхідно:

по-перше, організовувати і проводити обстеження регіонів і давати об'єктивні експертні висновки про доцільність (чи недоцільність) створення в них будь-яких інноваційних структур, які були б адекватними за своїми можливостями у досягненні тих чи інших цілей і завдань у регіонах,

по-друге, здійснювати методичне, наукове й інше забезпечення при створенні в регіонах технопарків, технополісів чи подібних структур, наприклад, інноваційних центрів та бізнес-інкубаторів, а також моніторингу їх створення і розвитку в регіонах.

по-третє, проводити обов'язкову прогнозну оцінку економічних результатів діяльності технопарку (на 5 років),

по-четверте, сприяти підготовці і навчанню команд менеджерів і інших фахівців для інноваційних структур та створити методичне й організаційне забезпечення, у тому числі на базі університетів, державних наукових центрів та інших,

по-п'яте, проводити оцінку ефективності діяльності ТП відповідно до поставлених цілей та розробити методику оцінки доцільності створення в регіоні спеціальних науково - технічних зон чи інших інноваційних структур, а також методику оцінки й експертизу проектів,

по-шосте, проводити акредитацію технопарку, а також здійснювати лобіювання створюваних ТП і тих, що розвиваються.

Створення на території України технологічних парків сприяє стимулюванню інвестиційної активності, структурній перебудові економіки, її прискореному розвитку на основі високотехнологічних виробництв, відновленню взаємодії у ланцюзі "наука – виробництво", підвищенню ефективності розвитку виробництва в країні, створенню нових робочих місць, особливо в регіонах з великим безробіттям, запуску інноваційного механізму для прискореного розвитку економіки країни. Розвиток технопарків може сприяти концентрації національного наукового потенціалу, переносу високих технологій і науково-технічних нововведень зі стану розробок у виробництво, сприяти комерціалізації науки, прискоренню науково-технічного прогресу, росту конкурентоспроможності української економіки та її продукції на світовому ринку, а також створенню програм стійкого розвитку, що враховують інтереси майбутніх поколінь з погляду соціальних, економічних і екологічних вимог.

Технопарк повинен стати спільним підприємством, у створенні якого беруть участь міжрегіональні, регіональні і місцеві органи влади і управління, підприємства промисловості, індивідуальні підприємці, фінансові інститути та інші. Кожен з них переслідує свою мету і сподівається одержати визначену вигоду від створеного.

Для організації наукових центрів пропонуються:

• інтеграція інноваційного утворення і науки;

• перехід від адміністративного управління науково-технічною сферою до економічної координації та комерціалізації науково-технічної діяльності;

• формування багатоканальної системи фінансування (державне, комерційне, спонсорська допомога та фінансування за міжнародними програмами).

Концепція реформування повинна передбачати також об'єднання українського наукового потенціалу з підприємницьким потенціалом тих країн, що не мають власної фундаментальної науки. У великих наукових центрах варто створювати не технопарки, а технопаркові зони, які можуть послужити базою для перетворення їх у технополіси чи інноваційні порти, наприклад у м. Києві та м. Харкові.

Механізм функціонування технологічних парків можна розглядати через ряд аспектів, серед яких важливу роль відіграє організаційно-економічний, а в ньому виділяється податковий аспект. Податкова політика є основою непрямого стимулювання інвестиційного процесу й одним із напрямків економічних методів управління НТП.

Інвестиційне проектування з урахуванням ризику припускає ряд особливостей:

• вплив ризику неминуче приводить до того, що вимоги до економічного змісту інвестиційного (інноваційного) проекту істотно змінюються. Ця обставина обумовлює необхідність застосування адекватних технологій оцінки ефективності інвестиційного проекту;

• розвиток технологій інвестиційного проектування має на увазі використання нових економічних інструментів;

• основною відмінністю проектів, розроблювальних і оцінюваних з урахуванням ризику, є невизначеність умов їхньої реалізації. Аналіз цих особливостей дозволив систематизувати методологічні принципи інвестиційного проектування в умовах ризику

Висновки

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретичних положень щодо створення ефективних спеціальних науково-технічних зон у сучасному світовому господарстві. Це дає змогу зробити такі найбільш важливі висновки та рекомендації:

1. Вихід України з системної кризи й інтеграція економіки у світове господарство вимагають глибоких соціально-економічних перетворень на основі нового типу стосунків, що базується на застосуванні ефективних технологій та використанні інноваційних механізмів, що забезпечують розробку і виробництво інноваційного продукту і його використання в сфері матеріального виробництва.

2. Найважливішим завданням державної науково-технічної політики та основою інноваційного механізму є створення стійких технологічних парків та технополісів, які повинні сприяти утворенню наукомісткого сектора промисловості та формувати науково-технічне ядро всього господарства країни. Вони визначають умови щодо підвищення конкурентоспроможності українських технологій і продукції на світовому ринку на тривалу перспективу.

3. Науково-технологічні парки, які поєднують науково-дослідні, технологічні і виробничі підприємства, забезпечують найшвидше впровадження результатів науково-дослідних і пошукових робіт та винаходів у промисловість та бізнес. У цих структурах, орієнтованих на розвиток нової і високої технології, виробництво наукомісткої продукції і її маркетизації, концентрується значний кадровий, науковий, інженерний потенціал, що займається розробкою поточних і перспективних науково-прикладних проблем та випуском і реалізацій нових видів продукції і матеріалів.

В країні також необхідно провести низку адміністративних реформ які би узгодили нормативно-правову базу з новою моделлю економічного розвитку.

Невпинний та швидкий розвиток економіки залежить від раціональної митної політики та загального макроекономічного середовища країни.

Література

1. Балабанов И.Т. Инновационний менеджмент: Уч. пособие. — СПб.: Питер. — 2002. — с. 208

2. Бетехтина Е., Пойсик М. Мировая практика формирования научно-технической политики. - Москва.: 2003

3. Вольский А. Инновационный фактор обеспечения устойчивого

экономического развития.// Вопросы экономики, 2001, № 1

1. Дагаев А. Передача технологий из государственного сектора в

промышленность как инструмент государственной инновационной

политики. // ПТиПУ, 2004., №2

1. Інноваційні процеси в Україні / За ред. Ковалевського М.С. – К., 2002.

2. Инновационний менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой, – М.: Юнити, 1997 г.

3. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. — М. — 2001. — с. 111.

4. Масалов А. Инновационний тип развития // Журнал для акционеров. — 1999. — № 9. — с. 12

5. План дій на 2001-2008 гг по реалізации Концепції інноваційної політики України

6. "Про іноваційну діяльність і державну іноваційну політику"

7. Основи інноваційного менеджменту / За ред. М’якушева О.П. – Харків, 2003.

8. Перевалов Ю.В. и др. Инновационные программные территории: методология создания и перспективы развития. – Екатеринбург РАН , 2004

9. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. Пер. с венг. - М.: Прогресс. – 2001

Додатки

Основні відмінності між інноваційними центрами Західної Європи

Основні відмінності між інноваційними центрами Західної Європи
		Організаційна	структура
		Централізована	Децентралізована
Фінансує структура	Приватна	Великобританія
	Змішана		Німеччина
	Державна	Нідерланди	Франція

Регіональні технологічні консультативні центри Великобританії

Національна політика	У 1987 р. центральним урядом була створена Мережа регіональних технологічних центрів. Пізніше для підтримки МСП на місцевому рівні виникла система Комерційних зв'язків.
Зміст	14 Регіональних технологічних консультативних центрів (РТКЦ) були створені у Великобританії в 1987 р.: Центр досліджень інновацій та промисловості (ЦІІП); Східний регіональний технологічний центр (ВРТЦ); Кентський центр передачі технологій (КЦПТ); Лондонський регіональний технологічний центр (Л-тих); Північно-західний регіональний технологічний центр (СЗРТЦ); Північно-ірландський технологічний центр (ситцю); Квазар 7; Регіональний технологічний центр "Північ" (РТЦ Норд); Сассекського центр передачі технологій (СЦПТ); Технології долини Темзи (ТДТ); Комерційні послуги університету Гламорган (КУУГ); Вест Мідланд регіональний технологічний центр (ВМРТЦ); Регіональний технологічний центр Йоркшира і Хамберсайда (РТЦІХ);
Завдання	Просування нових технологій в МСП і роль "чесних брокерів" у просуванні послуг, пропонованих місцевими університетами.
Історія Час створення Чия ініціатива	1987р. Реалізація Комерційних зв'язків-1993р. Центральний уряд
Організаційна структура Кількість Розмір Структура	14 РТКЦ + 78 партнерств в рамках Комерційних зв'язків. 217 відділень. Представники РТКЦ проводять неформальні зустрічі. Центральний офіс координуючий їх діяльність відсутня. Всі Комерційні зв'язку - є приватними організаціями. Рада директорів обирається з числа партнерів та місцевих бізнесменів.
Фінансова структура Джерело	1987-1990рр. Фінансування РТКЦ здійснювалося центральним урядом. З 1990р.РТКЦ є самоокупними за рахунок надання комерційних послуг. Комерційні зв'язку фінансуються місцевими комунами та владою.
Метод роботи	На нижньому рівні підтримка МСП здійснюється тільки через місцеві Комерційні зв'язку, співробітники яких мають доступ до регіональної технологічної інформації, часто через РТКЦ. Кожен РТКЦ має доступ до регіональних і національних джерел інформації через Ніарнет і Супернет.
Співпраця	Партнерами по мережі поширення технологій є Ради підприємств, торгові палати, місцеві влади, промислові агентства, університети, банки і т.д.
Приклади	Діяльність РТКЦ: семінари; надання інформації; організація спільної роботи підприємств; консультування; технологічне брокерство; рішення проблем. Послуги партнерів Комерційних зв'язків: стартовий капітал; тренінг; маркетинг; бізнес семінари; створення нової продукції.

Регіональні технологічні консультаційні центри Німеччини

Національна політика	Технологічні парки розглядаються як інструмент для подолання труднощів при переході від сучасної промисловості до інноваційної промисловості майбутнього, під час якого скорочення робочих місць на старих підприємствах не може бути повністю компенсовано створенням нових. У даній ситуації величезне значення набуває співробітництво як між технопарками та вищими навчальними закладами, так і науковими центрами для створення малих інноваційних підприємств, покликаних забезпечити якісний стрибок у рівні зайнятості населення в регіонах. Таким чином, підтримка інноваційного бізнесу здійснюється, в основному, на регіональному рівні зусиллями місцевих урядів.
Цілі і завдання	Надання інформаційних, консалтингових послуг та фінансової підтримки підприємствам, що входять до їх складу. Подібні послуги надаються персоналом самого парку. Для розробки бізнес-планів і підтримки у фінансових питаннях можуть залучатися ресурси і фахівці з поза. Підтримка в галузі управління, патентної експертизи, патентування винаходів, страхування та бухгалтерського обліку здійснюється, як правило, партнерами ТП.
Пріоритетні напрямки діяльності	Дослідження в області: інформаційної та комунікаційної техніки; розробки програмного забезпечення; екології; біотехнології; медичної техніки; сільського господарства.
Організаційна структура	У найближчі роки очікується все більш тісна кооперація технопарків та їх злиття в єдину загальнонаціональну мережу при посиленні спеціалізації окремих центрів на певні проблеми. Основний упор планується зробити на подальшому розвитку співпраці з науково-дослідними установами та наданні інформаційних послуг. Передбачається, що ці процеси будуть супроводжуватися зростанням площ, займаних ТП, підвищенням коефіцієнта їх завантаженості та встановленням зв'язків з великими підприємствами. В умовах глобального розвитку світової економіки особливе значення надається міжнародної кооперації в області НДДКР між технопарками розвинених країн.
Перспективні напрямки	заохочення підприємницької самостійності студентів і співробітників вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ; проведення студентських практик та виконання курсових і дипломних робіт у технопарках; надання студентам і співробітникам відповідної інформації про технологічних парках та залучення їх до роботи семінарів з актуальних проблем сучасної науки; забезпечення співпрацюють з технопарками установ виробничими площами та необхідним обладнанням.
Співпраця	Партнерами є представники організації, що займаються дослідженнями, поширенням технологій або промисловим розвитком. Беруть участь також регіональні представники різних міністерств.

Характеристики

Список файлов курсовой работы