97043 (613688), страница 4
Текст из файла (страница 4)
4. Проблеми українсько-польського порозуміння
На найвищому рівні зроблено чимало для налагодження українсько-польських зв'язків, хоч були короткі періоди інертності й застою в цьому процесі, що викликало іноді критичні голоси з боку громадськості. Інтелектуальна українська і польська еліта, давно збагнули й добре розуміють значення добросусідських відносин між обома країнами в поновлюваному європейському домі. Необхідність приязних відносин між суверенними державами - Українською та Польщею пояснюється сьогодні і чисто прагматичними причинами. Перш за все, їх безпосереднім сусідством, з чого випливає низка таких проблем, як спільний кордон і прикордонні зв'язки, гарантії безпеки, торговельний обмін та економічне співробітництво, питання забезпечення прав національних меншин та ряд інших, більш детальних справ. Добре наладнані стосунки можуть створити сприятливий грунт для суспільно-економічного розвитку та зміцнення міжнародних позицій обох країн [11].
Перешкодою на шляху до повного примирення, широкого порозуміння і єднання обох народів, що гальмує здійснюване на найвищому державному рівні налагодження українсько-польських зв'язків, є психологічний бар'єр у вигляді синдрому упередженості, негативних стереотипів, а то й проявів ворожості, породжених драматичними подіями минулого. Понад тисячоліття історія українсько-польських взаємин обіймає як позитивні їх прояви, так і трагічні сторінки. На жаль, в історичній пам'яті обох народів найміцніше закарбувалися драматичні події останньої світової війни та повоєнних років, причини яких сягають ХХ століття, часу зародження сучасних націоналістичних ідеологій. Такий стан суспільної свідомості поглибили ще роки комуністичного тоталітаризму, який у площині українсько-польських відносин сприяв зміцненню негативних стереотипів. Нині з обох сторін необхідно докласти немало зусиль, щоб і українці, і поляки зуміли перебороти ці стереотипи та без емоцій, об'єктивно оцінити спільну історію, яка їх розділяє.
На це неодноразово звертали увагу як українські, так і польські політики та публіцисти, хоч негативний стереотип українця в Польщі нині набагато міцніший, ніж такий же стереотип поляка в Україні. Саме тому більше висловлювань на цю тему з боку польських авторів. Вже в 1991 році відомий польський публіцист Е. Скальський пропонував: “Новий Сейм - легальне представництво народу, міг би проголосити декларацію про непорушність кордонів, про подолання кривавої спадщини, згідно з формулою листа єпископів: «прощаємо й просимо прощення, та очікувати відповідної реакції з української сторони».На жаль і досі Сейм не прийняв такої ухвали, хоч була заява Сенату, що засудила сумнозвісну акцію “Вісла”, але без ніяких практичних наслідків [14, ст651]. Три роки пізніше тодішній голова Комісії у закордонних справах польського Сейму професор Б.Гремек, аналізуючи місце Польщі у світі в контексті глобальних викликів, писав: “У цьому контексті слід глянути на проблему України. Одним із історичних завдань сучасної Польщі є подолання драматичної спадщини польсько-української ворожості…”[8]
Для цього слід здійснювати міждержавні заходи, які сприятимуть більш глибокому взаємному вивченні двох культур.
Український Президент Л. Кучма та його польський колега А.Квасьнєвський відкрили рік Польщі в Україні. Ця урочиста церемонія відбулася 30 березня 2004 року в Києві в Національному театрі опери та балету імені Тараса Шевченка.
Леонід Кучма заявив, що «Україна і Польща просто зобов'язані активізувати взаємну економічну співпрацю та взаємні інвестиції для реалізації спільних економічних проектів». Також український лідер заявив, що «Вступ Польщі до Європейського Союзу не лише не витіснить українські товари з польського ринку, а навпаки відкриє їм нові перспективи просунення на загальноєвропейський ринок…» В спільній заяві двох президентів говориться «Відкриваючи рік Польщі в Україні ми демонструємо всьому світові наміри укріпити міждержавні відносини на всіх рівнях»
Під час спільного засідання президенти намітили план міждержавних консультацій та нарад на майбутній рік (наприклад міжпарламентська комісія в Варшаві з приводу добудови нафтопроводу «Одеса-Броди» до Гданська та ін.)[3]
В процесі провадження Року Польщі в Україні намічено цілий ряд культурних заходів, таких як виступи симфонічних оркестрів, польських театральних труп, спортивні заходи, ярмарки та ін.
Висновки
Формування зовнішньоекономічних зв'язків потягло за собою виникненню, пов'язаних з цим процесом, багаточисельних проблем, подолання яких потрібно для подальшого успішного функціонування зовнішніх зв'язків.
В даному розрізі можна виділити наступні ключеві проблеми розвитку зв'язків України з країнамиЗахідної Європи, які потребують першочергового рішення.
Подолання негативно впливаючих зовнішніх факторів, тобто господарської кризи, політичної та соціальної нестабільності.
Поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів
- нарощування обсягів та перехід в категорію класифікуючих товарів
- припинення обігу сурогатів та незаконної діяльності
Підвищення ролі держави, для чого потрібно:
- створення державної довгострокової концепції та політики дій
- відновлення зовнішніх зв'язків та його регулювання, формування погодженої системи державного регулювання, прискорене створення регулятивної інфраструктури та правової бази.
Підвищення якості продукції та надання товарного виду
5. Зниження рівня інфляції в українській економіці
Розвиток українсько-польської співпраці у гуманітарній сфері свідчить, що вона є невід'ємною частиною системи відносин між Українською та Польщею. У зв'язку з цим науково-освітні й культурно-мистецькі стосунки між двома державами повною мірою відображають у собі загальні еволюційні тенденції двосторонніх взаємин. Таким чином, при виділенні етапів українсько-польського співробітництва як додатковий критерій його періодизації слід залучати аналіз культурних контактів між нашими народами.
Список використаних джерел та літератури
1. Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин - Збірка наукових праць - Київ-Краків - 2002.
2. Матвійчик Я. // Європейський екзамен // Політика і час - 2001 - № 8.
3. President.gov.ua - офіційний сайт Президента України.
4. Экономический вестник о вопросах переходной экономики - 2005 - №5
5. Население и общество - 2003 - № 46
6. Школьное обозрение 2004
7. А. Миллер // Восток Европы или к востоку от Европы? - Pro et Contra - Том 3 - 1998
8. Марина Кучинская Новая парадигма восточной польской политики Pro et Contra - Том 3 - 1998
9. Войцех Зайончковский // Восточная Европа в Польской дипломатии.
10. Россия и конец Евразии Pro et Contra июль-август 2005
11. Доминик Арель // Украина выбирает Запад но без Востока - Сборник лекций Кембриджского университета «Ежегодные лекции Стасюка о современной Украине» - 2005
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
