96670 (613573), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На першому етапі закордонна господарська діяльність практично мало впливає на положення компанії в цілому. Вона тільки починає розгортати закордонну економічну діяльність, як правило, у формі експорту. На цьому етапі компанія юридично прив'язана до однієї держави.

На другому етапі закордонна господарська діяльність набуває відносної самостійності. Діяльність компанії за кордоном вступає в складну систему взаємозалежностей зі всіма іншими сторонами діяльності компанії, спонукає проводити якісні зміни в діяльності компанії в цілому. Центр міжнародної діяльності переміщується з експорту на закордонне виробництво. Відбувається відділення закордонної діяльності від діяльності на внутрішньому ринку. Це знаходить віддзеркалення в організаційній структурі компанії. Компанія набуває рис міжнародної.

На третьому етапі росте роль закордонної діяльності компанії. Внутрішній ринок втрачає приоритет і стає в один ряд з багатьма зовнішніми ринками. Саме на цьому етапі компанія стає дійсно міжнародною зі всіма вищепереліченими ознаками. Названі три етапи є типовими для процесів інтернаціоналізації бізнесу у всіх країнах, починаючи з США.

Виключно важливу роль в механізмі функціонування сучасних ТНК грають банківські і фінансові інститути. Процеси інтернаціоналізації і глобалізації світової економіки, гостра конкурентна боротьба, у фінансовій сфері сприяли формуванню і розгортанню діяльності транснаціональних банків (ТНБ). Характер ТНБ визначається, по-перше, тим, що це найбільші банки, що грають домінуючу роль на своїх національних ринках. По-друге, в їх діяльності висока частка міжнародних операцій, залежність від зовнішнього ринку; по-третє, здійснення ними міжнародних операцій відбувається через розвинену мережу тісно зв'язаних один з одним закордонних відділень; по-четверте, ТНБ — це гігантські системи фінансового капіталу, здатні надавати багатообразні послуги клієнтові; по-п'яте, між ТНБ існує тісна взаємозалежність, переплетення їх капіталів і інтересів.

Багато злиянь відбуваються між фірмами і транснаціональними корпораціями, що надають останнім консультаційні, транспортні послуги, зв'язок. Такі злиття сприяє формуванню глобальних мереж в різних сферах економіки. Транскордонні злиття і поглинання відбуваються переважно між фірмами, що базуються в розвинених країнах.

Істотною межею діяльності міжнародних компаній є диверсифікація їх виробництва і послуг. Кількість і характер тих, що входять в ТНК підприємств визначаються головним чином економічною доцільністю. Маючи в своєму розпорядженні могутню виробничу базу, ТНК проводять таку виробничо-торгівельну політику, яка забезпечує високоефективне планування виробництва, товарного ринку. Планування здійснюється в рамках материнської компанії і розповсюджується на дочірні фірми. Транснаціональними корпораціями здійснюється динамічна політика в області капіталовкладень і науково-дослідницьких робіт в національному і міжнародному масштабі.

Таким чином ми бачимо, що процеси транснаціоналізації йдуть вже давно. Почалися вони кілька сторічч тому і продовжуються тепер усе стрімкіше. Дослідження процесів інтерналізації виробництва та послуг почав ще Адам Сміт і Давід Рікардо розглядаючи міжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації і интеграції світових економік. Потім вчені продовжували вивчати ці процеси форміруючи з часом теорію транснаціоналізвції. Дж. Мілль, а потім Дж. Кейнс розробили теорію руху капіталів. Економісти Е. Домар та Дж. Гелбрейт розвили теорію ТНК, а Вернон розробив теорію життєвого циклу продукту.Внесли свої внески і інші вчені, яки допомогли сформуватися теоретично такому поняттю як міжародний рух капіталів і транснснаціоналізація.

Вивіз капіталу стає найважливішим чинником у формуванні і розвитку міжнародних корпорацій для яких характерна наявність закордонних активів і дочірніх підприємств. ТНК пройщли еволюцію від колоніально-сировинних до сучасних фірм, які вкладають багато коштів в НДОКР. Характерною рисою є також їх зв’язок з ТНБ. Дуже характерною рисою для ТНК є також диверсифікація виробництва і послуг.

РОЗДІЛ 2

Аналіз діяльності ТНК

2.1 ТНК на сучасному етапі, індекс транснаціоналізації

Для провідних промислово розвинених країн саме зарубіжна діяльність їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Так, до 70% вартості майна 100 найбільших ТНК (включаючи фінансові) знаходиться за межами їх країни базування.

Для визначення транснаціональних компаній та ступеню їх транснаціоналізації існує спеціальний індекс транснаціоналізації. Розрахунок індексу транснаціоналізації ведеться по наступній формулі:

I _T = 1/3 ( A _I /A + R _I /R + S _I /S) x 100%

де

I _T — індекс транснаціоналізації %;

A _I — закордонні активи;

A — загальні активи;

R _I — об'єм продажів товарів і послуг зарубіжними філіями;

R — загальний об'єм продажів товарів і послуг;

S _I — закордонний штат;

S — загальний штат працівників компанії.

В таблиці 2.1. преведені 12 найбільших нефінансових ТНК світу за розмірами активів, об’ємом продажів та чисельністю робітників.

Ми можемо порахувати індекс транснвціоналізації для кожної з цих ТНК, щоб зрозуміти динаміку їх міжнародної діяльності (табл 2.2.)

Характеристики

Список файлов курсовой работы