96541 (613530), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

_{Згідно з прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі (International Institute of} ^{Steel and Iron) темп приросту світового споживання кінцевої продукції чорної металургії у 2007 році складе 5,9% – до 1 179 млн. тонн, що має позитивно вплинути на розвиток галузі в цілому (Таблиця 4). Ріст фінансових позицій і низький рівень концентрації в галузі призвели до активної глобальної консолідації у сталеливарному секторі за останні декілька років. Лідером процесу консолідації залишається Mittal Steel, яка стала першим світовим виробником сталі, який досяг рівня 100 млн. т за р. Піком M&A активності Mittal стало придбання в 2006 р. другого найбільшого виробника сталі – компанії Arcelor. Після цього придбання Mittal збільшила свій об’єм виробництва, який складає 60 млн. т за рік, на об’єм виробництва Arcelor, який у 2005 р. складав 53 млн. т. Однак у світовому масштабі сталеливарна галузь залишається відносно погано консолідованою: гіганту Mittal належать скромні 10% світового ринку. Частка десяти найбільших виробників у сталеливарній галузі складає менше 28% світових поставок. Цей показник трохи менше, ніж у галузях, які поставляють сировину для сталеливарної промисловості: перші 10 компаній постачальниць залізної руди складають 97%, а у здобування коксівного вугілля – 71%. По оцінкам експертів, к 2010 г. буде існувати від 5 до 10 глобальних сталеливарних компаній з продуктивністю від 50 до 125 млн. т стали. При цьому очікувається, що об’єм виробництва Mittal досягне 160 млн. т в рік.}

_{Таблиця 4.}

_{Прогноз світового споживання сталі на 2006-2007 рр., млн. тонн}

Регіон	2005	2006	2007	2008	Темп приросту
					2006 до 2005, %	2007 до 2006, %	2008 до 2007, %
ЄС	166,1	184,7	187,4	191,0	11,2	1,5	1,9
СНД та інші країни Європи	67,2	76,4	81,1	86,1	13,6	6,2	6,2
НАФТА	139,4	154,9	150,1	156,6	11,1	-3,1	4,3
Центральна та Південна Америка	32,2	36,0	38,2	40,5	11,7	6,1	6,0
Африка	19,7	21,6	23,1	24,9	9,7	6,9	7,8
Близький Схід	33,4	36,8	40,2	43,6	10,3	9,1	8,4
Китай	326,8	356,2	402,5	442,8	9,0	13,0	10,0
інші країни Азії	241,4	246,6	256,0	265,2	2,2	3,8	3,6
Світ	1`026,0	1`113,2	1`178,6	1`250,5	8,5	5,9	6,1

^{Джерело : International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org}

_{Як видно з наведеної у таблиці інформації, понад 70% абсолютного прогнозного} приросту споживання сталі у цьому році припаде на Китай, питома вага якого у структурі світового попиту ^{за підсумками 2007 року має збільшитись до 34%, проти 32% у 2006 році. При цьому, прогнозний темп приросту обсягів виробництва сталі у цій країні стабільно перевищує зростання попиту, що має посилити конкуренцію на міжнародних ринках. Неконтрольоване зростання} експорту дешевої китайської сталі є суттєвою ринковою загрозою для металургійних компаній ^{інших країн світу, які не отримують таких значних державних пільг та субсидій}. Зміцненню ринкових позицій китайських металургійних заводів сприяє також ^{занижений курс національної валюти. Під тиском різноманітних міжнародних організацій та урядів китайська влада прийняла рішення щодо зниження ставки експортного відшкодування податків з 11% до} 8% з 15 вересня минулого року і пообіцяло закрити усі печі об’ємом менше 300 м³, що має істотно зменшити обсяг виготовлення і збільшити ціни на металургійну продукцію цієї країни. Але щодо останнього положення, то місцева влада не поспішає виконувати рішення федеративного уряду, оскільки саме малі підприємства створюють велику кількість робочих місць і поповнюють місцеві бюджети.

^{У найближчі роки вірогідна стабілізація розвитку світової металургії, що пов'язано з освоєнням нових ринків або реанімацією раніше ефективних активів. При цьому не виключається, як узгодження Китаєм своєї металургійної політики з лідерами ринку, так і проведення ним дій з його обвалу. Також відбудеться загострення конкурентної боротьби на ринках Африки, Латинська Америка і Близького Сходу. Не виключається, що для освоєння ресурсів цих територій Китай активізує консолідацію з іншими партнерами, на зовнішніх ринках більшою мірою, ніж у власної металургії, де укрупнення активів матиме суто національний характер. Малоймовірно те, що боротьба з неефективними потужностями в КНР в найближчій перспективі призведе до зменшення частки Китаю на світовому ринку.}

^{Через конкурентну боротьбу за індійський, австралійське і африканське ЗРС ініціюється розгортання Китаєм (Baosteel Group і Wuhan Iron and Steel Group) гірничо-збагачувальних комбінатів в Австралії та Африці чи з одночасним нарощуванням їм власних видобувних потужностей. У Західної Австралії BHP Billiton може запровадити додаткові потужності з виробництва ЗРС у сфері збільшення загального обсягу за 2006 р в 1,5 разу.}

^{Можна зробити висновок, що} розвиток металургійної галузі Китаю суттєво впливає на ціноутворення на світовому ринку. Ця країна ^{є абсолютним лідером як за обсягами споживання, так і за обсягами виробництва й експорту сталі.} Так, у 2004 році ціни на сталь зростали високими темпами переважно за рахунок ^{збільшення попиту на ринку Китаю. Однак, у 2005 році за рахунок значного зростання обсягів внутрішнього виробництва ця країна перетворилася на чистого експортера металопродукції,} _що призвело до загострення конкуренції та зниження цін на світовому ринку сталі. Основними ^{конкурентними перевагами китайських металургійних компаній є значні державні пільги та субсидії, а також занижений курс національної валюти. Згідно з} прогнозами Міжнародного інституту чавуну та сталі(International Institute of Steel and Iron) ^{попит на сталь на світовому ринку буде зростати протягом найближчих років. При цьому, прогнозний приріст випуску} продукції чорної металургії у Китаї перевищує прогнозне зростання її споживання в цій країні, ^{що є суттєвою ринковою загрозою для виробників з інших країн.}

Розділ 3. Місце України на світовому ринку чорних металів

^{Чорна металургія є основним напрямком спеціалізації України у світовому поділі праці, питома вага галузі в структурі сукупного вітчизняного промислового виробництва становить близько 30%. Це зумовлено тим, що} Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів. Загальні запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд. тонн, що становить близько 19% розвіданих запасів у світі. На другому місці після України стоять Росія (16%), третє та четверте ділять Китай і Бразилія (13%). Втім, при перерахунку на місткість заліза, Україна займає четверте місце (11%) після Росії і Бразилії (18%) й Австралії (14%), замикає п’ятірку Китай (9%). Крім того Україна має великі запаси марганцевих руд, що складають 3,5 млрд. тонн, з них 2,5 млрд. тонн – промислові. За їх запасами Україна посідає друге місце в світі, після ПАР, забезпечуючи 32% світового виробництва марганцевих сплавів.

У територіальній структурі України металургійні підприємства – ядро регіональних систем, що становить основу економіки й забезпечує підтримку необхідного рівня соціального забезпечення населення території. Металургійні комбінати – найважливіші містоутворюючі об'єкти. Саме ці підприємства є основним місцем зайнятості населення. Українська чорна металургія зосереджена в чотирьох областях країни: Донецькій (45% щодо чавуну й 46% щодо сталі), Дніпропетровській (34% й 31%), Луганській (9% й 10%) і Запорізькій (12% й 13%).

Теперішній стан металургійного комплексу України характеризується технологічним відставанням у порівнянні з розвинутими країнами Європи та світу. Структура металопродукції недосконала, низька частка металу, тонкого листа, жесті, прокату з покриттям, гнутих профілів. Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського Союзу тридцятирічної давності, за якими були переадресовані інвестиції на розвиток лише східних і центральних підприємств Росії, що призвело до технічного та соціального відставання металургії Донбасу, Придніпров’я та Приазов’я, тому галузь потребує проведення модернізації та технічної перебудови виробництва, поліпшення структури металопродукції. На обладнанні з терміном служби вище нормативного виробляється 50% усієї металопродукції. Різко зросли питомі витрати енергоресурсів на виробництво металопродукції. За даними ВГО «Металургпром», для тонни чавуну Україна витрачає 534 кг коксу, що у 20% вище, ніж у Росії, й у півтора разу було вище, аніж у країнах Євросоюзу. Тому одним із головних завдань є енергозбереження. Процес реконструкції й модернізації основних фондів чорної металургії активізувався в Україні лише в 1998-2002 роках. Економічний експеримент у ГМК України з його пільговими режимами оподатковування дозволив вітчизняним металургам вийти з фінансової кризи й забезпечив підприємствам приплив фінансових ресурсів. Однак цього було недосить для проведення істотних змін у галузі. Іноземні інвестори також не поспішали вкладати кошти в невизначених економічних умовах, які спостерігалися в Україні у той період.

На сьогодні в металургійній галузі України відбуваються зміни пов’язані з модернізацією виробництва, використанням більш ресурсозаощаджуючих технологій та зростання рівня іноземних інвестицій в українському бізнесі. Найголовнішою подією було проведення реприватизації ВАТ «Криворіжсталь», 93,02% акцій якої в результаті було придбано компанією Mittal Steel Germany GmbH за 24 млрд. 200 млн. грн.; 4 млрд. з цих грошей були повернуті попереднім власникам, доля інших достеменно не відома. Крім того мають місце певні порушення договору з боку нових власників заводу. Але попри це ця подія є визначним кроком українського підприємництва, її наслідком стало перетворення Криворіжсталі на лідера української металургії з питомою вагою на українському ринку сталі 18,4% на I половину 2006 р. ^{ВАТ «ММК ім.} Ілліча» залишився на другому місці з відставанням у 0,9% ^{(Таблиця 5).} Іншою важливою подією стала ініціація завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд компаніями "Смарт-груп" і "Металлоинвест". КГЗКОР заснован на унікальній технології дроблення та збагачення окислених руд для вироблення залізорудної сировини. Для виготовлення окатишів буде використовуватись не магнетитові кварцити (як це прийнято в усьому світі), а гематитові руди, що раніше вважалися непридатними для збагачення і тому складувалися у відвалах інших збагачувальних комбінатів. У технології й полягає головна привабливість ГЗК для інвестора.

^{Таблиця 5. Виплавка сталі найбільшими українськими виробниками у І півріччі 2006 року}

Виробник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Разом І півріччя	Питома вага, %
Міттал Кривий Ріг Стіл	0,58	0,51	0,60	0,61	0,68	0,66	3,64	18,4
ММК ім. Ілліча	0,54	0,48	0,61	0,62	0,63	0,59	3,48	17,5
Азовсталь	0,48	0,40	0,44	0,43	0,49	0,48	2,72	13,7
Запоріжсталь	0,36	0,34	0,47	0,40	0,39	0,37	2,33	11,8
ДМК ім. Дзержинського	0,29	0,25	0,21	0,29	0,33	0,32	1,70	8,5
Алчевський МК	0,30	0,28	0,33	0,34	0,32	0,33	1,91	9,6
Єнакіївський МЗ	0,22	0,20	0,21	0,20	0,22	0,22	1,27	6,4
Інші виробники	0,47	0,39	0,46	0,46	0,51	0,51	2,80	14,1
Разом	3,24	2,85	3,34	3,35	3,59	3,48	19,85	100,0

^{Джерело: «Металл бюллетень. Украина»}

Характеристики

Список файлов курсовой работы