Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Зазначені нами вище вправи і процедури були поділені на три блоки, що входять у структуру кожного заняття:

блок силових вправ на тренажерах (90 хв.);

блок суглобної гімнастики (30 хв.);

блок гідропроцедур (30 хв.).

У межах кожного блоку програма будувалася з урахуванням індивідуальних особливостей:

інтенсивності болю в спині;

факторів, що лімітують, (підвищення АТ, поява болей в області серця, порушень ритму, запаморочення, головного болю, сильної задишки, значної пітливості, болів у ногах, в області живота, у паху; з появою зазначених симптомів навантаження припинялося, хворий консультувався у фахівців на предмет можливості продовження занять і доступного рівня толерантності навантаження);

супутніх захворювань;

рівня фізичної підготовленості;

здатності до навчання новим вправам;

психологічної настроєності на виконання вправ, що вимагають значних фізичних і вольових зусиль.

Лікувально-реабілітаційний курс складався з трьох циклів, кожен цикл - із дванадцяти занять. Перший цикл був адаптаційним, другий - відновно-тренувальним і третій - тренувальним.

Розділ 3. Результати досліджень

Усі пацієнти ДГ характеризували динамікові свого загального стану як позитивну. У них зникли болі, порушення функції периферичних нервів, підвищилася м'язова сила, нормалізувалися рефлекси і чутливість, стан паравертебральних м'язів і обсяг рухів у суглобах, виправилася постава, зникли ознаки плоскостопості, покращилася рухова активність (здатність повертатися в постелі, сідати з положення лежачи, уставати, пересуватися поза і усередині квартири, користуватися транспортом), з'явилася можливість самостійно здійснювати роботи в будинку (готування їжі, прання, збирання, покупки і т.д.), підвищилася суспільна активність, нормалізувався психологічний стан.

Пацієнти фізично зміцніли, у них покращився настрій, сон, з'явилося бажання продовжувати заняття фізичними вправами і відмовитися від шкідливих звичок.

Позитивні зрушення відзначені також з боку діяльності серцево-судинної системи, що виразилося в нормалізації рівня артеріального тиску, частоти пульсу, підвищенні фізичної працездатності, скороченні часу відновлення після занять.

Пацієнти КГ не відзначали значної динаміки свого загального стану. У них зберігалися болі, підвищена стомлюваність, потреба в допоміжних засобах при пересуванні. Рухова активність залишалася зниженої, для здійснення побутових операцій і роботи вдома була потрібна допомога.

Силова витривалість була нижче норми до курсу реабілітації як у хворих ДГ, так і в хворих КГ. Після курсу вона нормалізувалася в 40% і через півроку в 73,3% хворих ДГ, тоді як у хворих КГ вона протягом півроку залишалася приблизно на вихідному рівні.

Нормального рівня гнучкості до початку реабілітації не було в жодного хворого. Вона нормалізувалася в 66,7% хворих ДГ після курсу лікування у 80% через півроку, а в 20% залишилася помірно зниженою. У КГ гнучкість нормалізувалася після курсу лікування в 33,3% хворих, потім спостерігався регрес і нормальний рівень залишився в 20%.

Фізична працездатність до початку реабілітації була знижена у всіх хворих. В ДГ після курсу лікування вона підвищилася і досягла нормального рівня в 53,3% і через півроку в 73,3% хворих. У КГ фізична працездатність протягом півроку істотно не змінилася і досягла норми тільки в 6,7% хворих.

Функціональний клас був нижче норми до курсу реабілітації як у хворих ДГ так і в хворих КГ. Після курсу лікування він нормалізувався в 73,3% хворих ДГ і в 53,3% хворих КГ. Через півроку в ДГ відзначався подальший прогрес функціонального стану і його нормальний рівень визначався в 93,3% хворих. У КГ, навпаки, спостерігався регрес у порівнянні з рівнем "після курсу" і нормальний рівень залишився тільки в 13,3% хворих.

При повторних дослідженнях методами комп'ютерної і ядерно-магнітної резонансної томографії в хворих остеохондрозом поперекового відділу хребта в ДГ у більшості випадків була відзначена позитивна динаміка. Це виразилося в зменшенні розмірів грижових випадань дисків, зниженні ступеня компресії, зникненні протрузій і набряклості тканин, збільшення просвіту хребетного каналу і висоти міжхребцевих дисків.

У КГ подібних змін не спостерігалося. На знімках визначалося випрямлення поперекового лордозу, ознаки дегенеративно-дистрофічних змін дисків зі зниженням їхньої висоти і формуванням грижових випадань, а також деформації.

Нормалізація силової витривалості м`язів тулуба в сполученні з регулярно виконуваними силовими, стретчинговими вправами з постізометричним розслабленням, аеробними вправами забезпечила нормальну корсетну і трофічну функції м`язів тулуба, запобігала спазмам глибоких м'язів спини, напруга міофасциальних структур і тим самим несприятливий вплив на міжхребцеві диски і суглоби, у підсумку істотно обмежуючи патогенетичні механізми больового синдрому. Завдяки підвищенню силової витривалості м`язів тулуба і гнучкості хребта збільшувалися рухові можливості хворих, що давало значний стимул для поліпшення їхнього психоемоційного стану, що, у свою чергу, сприятливо позначалося на тонусі глибокої мускулатури хребта, перешкоджаючи її спазмам.

Висновок

Результати реабілітації хворих остеохондрозом і грижею міжхребцевого диска показав стійкий терапевтичний ефект методу, легко відтвореного як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах. Даний метод забезпечує відновлення повної працездатності без оперативного лікування гриж міжхребцевих дисків практично в будь-якому віці.

Висновки

Механотерапія являє собою лікування фізичними вправами, виконуваними за допомогою спеціальних апаратів. Точно спрямовані та суворо дозовані рухи, метою яких є відновлення рухливості у суглобах і зміцнення сили м'язів, діють локально на тканини, підсилюють лімфо- і кровообіг, збільшують еластичність м'язів і зв'язок, повертають суглобам властиву функцію. Використовують різні типи механотерапевтичних апаратів, принцип дії яких базується на біомеханічних особливостях рухів у суглобах.

Механотерапія найбільш ефективна у поєднанні з лікувальною гімнастикою, вправами у воді, електростимуляцією, тепловими процедурами, лікувальним масажем. Ці чинники підготують тканини до розтягнення, зменшують імовірність появи болю при розробці суглобів або сприяють його ліквідації у випадку виникнення

Доцільним є використання тренувальних пристроїв при лікарняному та післялікарняному періодах реабілітації.

Механотерапію у системі фізичної реабілітації застосовують як самостійний засіб, так і включають у комплекси лікувальної гімнастики та апаратного масажу в основну її частину.

Проблема використання механотерапії при відновному лікуванні різних форм патології локомоторного апарата повинна розглядатися з обов'язковим обліком інтрацентральних відносин і міжсистемної регуляції локомоторної і вісцеральної систем.

До механотерапевтичних апаратів переважно загальної дії відносяться тренажери різних конструкцій. Вони шляхом дозованих фізичних навантажень і цілеспрямованої дії на визначені м'язові групи дозволяють вибірково впливати на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну і нервову системи, підвищувати фізичну працездатність.

Вправи на тренажерах здобувають усе більше поширення в ЛФК і при реабілітації хворих і інвалідів. Застосування тренажерів дозволяє точно дозувати навантаження і розвивати різні фізичні якості: витривалість, силу м'язів і ін.

В результаті проведеного дослідження на базі реабілітаційного центру „Відродження” у хворих на остеохондроз хребта після застосування механотерапевтичних апаратів виявлені покращення у стані здоров`я.

Список використаної літератури

1. Аль-Юсеф Мудар. Физическая реабилитация инвалидов с последствиями спинномозговой травмы грудного отдела позвоночника: Канд. дис. РГАФК М., 1996.

2. Белова А.Н. Влияние продолжительности амбулаторной реабилитации больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза на степень регресса клинических проявлений заболевания // Реабилитация больных с травмами и заболеваниями опорно-двигательной системы: Сб. научных трудов.- Иваново, 1996. Кн.З, с.38 - 41.

3. Бирюков АЛ. Лечебный массаж. М.: Советский спорт. 2000. С. 293.

4. Бубновский С.М. Руководство по кинезитерапии дорзопатий и грыжи позвоночника. М.: МАКС-ПРЕСС — 2002. С. 100.

5. Бубновский С.М. Природа разумного тела, или Как избавиться от остеохондроза / Руководство для тех, кто не хочет стареть. - М.: ДПК, 1997. - 72 с.

6. Велитченко В.К. Физкультура для ослабленных детей. Методическое пособие. М.: ТЕРА-СПОРТ, 2003. С. 336.

7. Волков В.К., Цикулин Л.Е. Лечение и реабилитация больных гипертонической болезнью в условиях поликлиники. М.: Медицина, 1989. С. 256.

8. Герасимов А А., Каппер С.Н Фактор мышечного перенапряжения в патогенезе остеохондроза позвоночника у спортсменов // Двигательная активность в укреплении здоровья, профилактике и лечении заболеваний взрослых и детей: Сб. ст. Ростов н/Д., 1987

9. Гортфельд С.А., Рогачева Е.И. Лечебная физическая культура и массаж детей при детском церебральном параличе. Л.: Медицина, 1986. С. 176.

10. Гукасова Н.А. Реабилитация детей со сколиозом. Учебное пособие. Российская медицинская академия последипломного образования. М., 1998. С. 37.

11. Демиденко Т.Д. Реабилитация при церебро-васкулярной-патологии. Л.: Медицина, 1989. С. 208.

12. Древинг Е.Ф. Травматология (Методика занятий физической культурой) М.: изд-во «Познавательная книга плюс», 2002.С. 224.

13. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура / Учебное пособие для вузов. М.: Издат. дом «ГЭОТААМЕД», 2002. С. 560.

14. Жарков П.Л. Остеохондроз и другие дистрофические изменения позвоночника у взрослых и детей - М.: Медицина, 1994.

15. Жолондз М.Я. Остеохондрозы - заблуждение: блокады дисков Медицина против медицины. - СПб : ЗАО "ВЕСЬ", 2000. - 128 с.

16. Иванова Г.Е., Полнее Б.А. Реабилитация больных остеохондрозом позвоночника (Руководство). М.: РАСМ, 1997. С. 145.

17. Каптелин А.Ф. Гидрокинезотерапия в ортопедии травматологии. М.: Медицина, 1989. С. 208.

18. Карепов Г.В. ЛФК и физиотерапия в системе реабилитации больных травматической болезнью спинного мозга. Киев: Здоров'я, 1991. С. 184.

19. Качесов В.А. Основы интенсивной реабилитации М , 1999, - 126 с.

20. Коган О.Г., Майдин В.Л. Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии. М.: Медицина, 1988. С. 304.

21. Коган О.Г., Шмидт И.Р., Толстопоров А.А. и др. Теоретические основы реабилитации при остеохондрозе позвоночника - Новосибирск: Наука, 1983.

22. Козырева О.В. Игры, которые нравятся дошкольникам (Авторская программа оздоровително-развивающих игр для детей дошкольного возраста), М.: РИЦМГИУ, 2002. С. 40.

23. Козырева О.В. Лечебная физкультура для дошкольников (при нарушениях опорно-двигательного аппарата): Пособие для инструкторов ЛФК, воспитателей и родителей. М.: Просвещение, 2003. С. 112.

24. Лечебная физическая культура. Учебник для студентов ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Попова С.Н. М.: ФиС, 1988. С. 270.

25. Лечебная физическая культура. Справочник / Под ред. проф. Епифанова В.А. М.: Медицина, 2001. С. 592.

26. ЛФК в системе медицинской реабилитации / Под ред. проф. Каптелина А.Ф.и Лебедевой И.П. М.: Медицина, 1995. С. 98.

27. Мошков В.Н. Общие основы лечебной физической культуры. М.: Медицина, 1954.

28. Реабилитация больных после аортокоронарного шунтиро-вания. Методические рекомендации (лечебно-оздоровительное объединение Совета министров СССР) / Составитель Громова Г.В. и др. М., 1991. С.

29. Реабилитация больных с некоторыми заболеваниями и повреждениями кисти; Сб. научных трудов Горьковского НИИ травматологии и ортопедии / Под. ред. Азолова В.В. Горький, 1987.С. 207.

30. Ролик И.С. Комплексное применение средств физической реабилитации в восстановительном лечении остеохондроза позвоночника: Автореф. докт. дис. / Московский медицинский стоматологический институт. М., 1997,- 40 с.

31. Семенова К. А. Методические рекомендации по лечебной физкультуре, массажу и ортопедическому режиму для детей с церебральными параличами. М.,-1978. С. 54.

32. Учебник инструктора по лечебной физической культуре для ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Провосудова В.П. М.: ФиС, 1980, С. 470.

33. Физическая реабилитация. Учебник для студентов академий и ин-тов физ. культ. / Под ред. проф. Попова С.Н. Ростов н/Д: Феникс, 1999. С. 605.

34. Фонарев М.И. Справочник по детской лечебной физкультуре. М.: Медицина, 1983. С. 360.

35. Цивьян Я.Л. Диагностика некоторых синдромов при поясничном межпозвонковом остеохондрозе. - Новосибирск. Наука, 1975.

36. Юмашев Г.С, Ренкер К.И. Основы реабилитации. М.: Медицина, 1973.

Характеристики

Список файлов курсовой работы