Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Головними чинниками, що сприяють зміцненню здоров'я, є здоровий спосіб життя й систематичні заняття фізичними вправами, а основними показниками стану здоров'я і чинниками, котрі впливають на його визначення, належність до медичної групи; пропуски навчальних днів через хворобу; показники фізичного розвитку й рівня працездатності та підготовленості; рівні спортивної підготовленості, знань і вмінь з фізичної культури тощо. Нагромадження даних й оцінювання групується на попередній роботі: медичному огляді, тестування, фізичній, теоретичній та методичній підготовленості, обліку спортивних досягнень. У паспорт не вносяться певні формулювання, щоб вони не принижували гідності його власника, не приносили йому морального незадоволення (наприклад, "не дотримує здорового способу життя", "палить", "вживає алкогольні напої" тощо), хоча їх враховують при оцінці стану здоров'я.

2.2. Положення про «Паспорт здоров'я»

1. Положення визначає статус "Паспорту здоров'я", мету його впровадження, порядок оформлення і вручення.

2. "Паспорт здоров'я" є офіційним свідченням індивідуальних рівнів здоров'я, фізичного розвитку й рухової підготовленості, досягнутих за період навчання. Він запроваджується згідно з "Державною програмою розвитку фізичної культури і спорту в Україні".

3. Мета впровадження "Паспорту здоров'я" - сприяти поліпшенню стану здоров'я, підвищенню усвідомлення й рівня фізичної культури підростаючого покоління, значущості та якості фізичного виховання. Показники "Паспорту здоров'я" також слугують підвищенню конкурентоспроможності його власника при прийнятті на навчання, роботу і є важливою основою для виявлення переваг за інших рівних умов.

4. "Паспорт здоров'я" є офіційним документом єдиного зразка і видається після закінчення дошкільного закладу, першого, другого й третього ступенів загальноосвітньої школи, професійного навчально-виховного та вищого навчального закладів.

Подається обов'язково при переході від одного ступеня освіти до іншого, вступі до навчального закладу, зарахуванні на роботу, під час призову до Збройних Сил України.

5. У "Паспорті здоров'я" зазначаються: особові дані; узагальнені показники стану здоров'я; показники функціональних можливостей організму; оцінки фізичного розвитку, рухової підготовленості й працездатності; показники спортивної підготовленості; оцінка рівня теоретичної і методичної підготовленості з фізичної культури, показники щодо дотримання здорового способу життя тощо.

6. "Паспорт здоров'я" оформляють: класний керівник (у середньому навчальному закладі), викладач фізичного виховання (у вузі) за стандартною методикою на основі особової справи, даних медичного огляду, спеціальних обстежень, результатів державного тестування, заліків з фізичного виховання, педагогічних спостережень і співбесід.

7. Заповнений документ підписують класний керівник (учитель фізичної культури, викладач фізичного виховання), лікар, керівник навчального закладу, його завіряють печаткою.

8. Вручається "Паспорт здоров'я" в урочистій обстановці.

9. Відповідальність за об'єктивність даних і видачу "Паспорта здоров'я" несе адміністрація дошкільної установи, середнього загальноосвітнього, професійного навчально-виховного або вищого навчального закладів.

Паспорт здоров'я (сертифікат фізичної культури і здоров'я)

Прізвище

ім'я, по батькові

число, місяць, рік народження

навчальний заклад

місто (селище, село)

стан здоров'я (медична група)

кількість занять, пропущених через захворювання

Зріст, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

Артеріальний тиск, мм рт. ст.

систолічний

діастолічний

ЧСС,уд/хв.

Максимальне споживання кисню, мл/хв./кг

(прогнозоване)

Фізична працездатність

оцінка (висока, середня, низька)

Фізична підготовленість за державним тестуванням

якісна (відмінна, добра, задовільна, незадовільна) і кількісна оцінки

Теоретична підготовленість

оцінка

Методична підготовленість

оцінка

Спосіб життя

наявність шкідливих звичок

участь у процесі фізичного виховання

спортивна підготовленість

Керівник навчального закладу

підпис

Класний керівник

підпис

(учитель фізичної культури, викладач фізичного виховання)

Лікар

підпис

МП

«__»_____2000р.

2.3. Методика оформлення «Паспорта здоров'я»

«Паспорт здоров’я» заповнюють після проходження медичного огляду, державного тестування, оцінювання теоретичних і методичних знань з фізичної культури. До нього вносять такі дані:

Особові дані: прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, клас (група, курс), назва навчального закладу тощо (переносять у документ з особової справи власника "Паспорта здоров'я").

Характеристика стану здоров'я і фізичного розвитку: відомості про стан здоров'я й фізичний розвиток отримують з результатів останнього медичного обстеження. У графі "Стан здоров'я" записують узагальнені висновки фахівців щодо медичної групи власника «Паспорта здоров'я»: «віднесений до основної (підготовчої, спеціальної) медичної групи».

Дані фізичного розвитку (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, артеріальний тиск, ЧСС) переносять з медичної картки без їх оцінювання.

Визначення максимального споживання кисню (МСК).

Максимальне споживання кисню встановлюють під час спеціального обстеження проведеного лікарем або досвідченим учителем фізичної культури (викладачем фізичного виховання) за однією із загальноприйнятих методик. Для цього використовують природні фізичні вправи (плавання, біг тощо), тести на східцях, велоергометрі, тредбані (тредмилі). За браком належних умов МСК можна прогнозувати за результатами бігового тесту на витривалість, що застосовується для оцінки фізичної підготовленості.

За медичних протипоказань МСК не визначають, а в графі записують: «не визначалося».

Оцінка фізичної працездатності. Фізичну працездатність оцінюють за чотирибальною шкалою ("відмінна", "добра", "задовільна"„ "незадовільна") за прогнозованою величиною максимального споживання кисню (МСК). За показником МСК оцінюємо фізичну працездатність. У цьому разі вона – «відмінна».

Оцінка фізичної підготовленості. Фізичну підготовленість оцінюють за результатами державного тестування. Записують якісну й кількісну (в балах) оцінку.

Характеристика спортивної підготовленості. Спортивна підготовленість визначається виступами в змаганнях, наявністю спортивного розряду або звання з виду спорту. В "Паспорт здоров'я" записують за документальним підтвердженням одне з таких формулювань: "виступав (ла) у змаганнях з... (зазначається вид спорту)"; "має... розряд з... (розряд і вид спорту)"; "є кандидатом у майстери спорту... (майстром спорту України, майстром спорту України міжнародного класу) з... (вид спорту)". Якщо власник "Паспорту здоров'я" не брав участі в змаганнях і не має спортивного розраду або звання, то в графі "спортивна підготовленість" роблять прочерк [7].

Оцінка теоретичної і методичної підготовленості з фізичної культури. Теоретичну й методичну підготовленість з фізичної культури оцінює вчитель фізичної культури (викладач фізичного виховання) за чотирибальною шкалою ("відмінна", "добра", "задовільна", "незадовільна") за результатами співбесіди з цих розділів або заліків з фізичного виховання (якщо вони проводилися). Висновок про дотримування здорового способу життя (ЗСЖ). Учитель фізичної культури (викладач фізичного виховання) визначає місце в способі життя (дошкільника, учня, студента) фізичної праці, ефективного пієляробочого відновлення, раціональної рухової активності у фізіологічне обґрунтованому обсязі, загартовування, особистої гігієни, психогігієни. Фахівці фізичної культури також визначають наявність чи відсутність в учня (дошкільника, студента) шкідливих звичок, чи дотримує він режиму життя, раціонального харчування тощо.

Для цього користуються різними видами опитування, педагогічними спостереженнями, методом незалежних характеристик тощо. На основі одержаних даних роблять висновки: "веде ЗСЖ" (якщо обстежуваний регулярно використовує всі дійові компоненти ЗСЖ, рекомендовані для його віку); загалом дотримує ЗСЖ (якщо використовують всі дійові компоненти ЗСЖ, але з деякими відхиленнями від науково обґрунтованих рекомендацій);

«прагне дотримувати ЗСЖ» (якщо використовуються основні дійові компоненти ЗСЖ, але нерегулярно). Окремо характеризують ставлення до шкідливих звичок: паління і вживання алкогольних напоїв. Указують тільки на негативне ставлення до них: «не палить», «алкогольні напої не вживає».

Оцінка участі в процесі фізичного виховання. Оцінюють за регулярністю відвідування навчальних і позакласних (позаудиторних) занять фізичною культурою (фізичним вихованням) протягом останнього року. У "Паспорті здоров'я" за цим критерієм описуються такі формулювання: "фізичною культурою (фізичним вихованням) не займається"; "був(ла) звільнений(а) від уроків фізичної культури (практичних занять фізичним вихованням) за станом здоров'я"; "нерегулярно займався (лася) фізичною культурою (фізичним вихованням) на навчальних заняттях" (при відвідуванні до 80% уроків фізкультури чи занять фізичним вихованням); "нерегулярно займався(лася) фізичною культурою на навчальних і позакласних (позааудиторних) заняттях" (при відвідуванні до 80% уроків фізкультури чи занять фізичним вихованням) та епізодичних заняттях у спортивній секції, участі в одному-двох фізкультурних або спортивних заходах); "регулярно займався(лася) фізичною культурою (фізичним вихованням) на уроках фізкультури" (заняттях фізичним вихованням) (при відвідуванні понад 80% уроків фізкультури чи занять фізичним вихованням); "регулярно займався(лася) фізичною культурою (фізичним вихованням) на навчальних і позакласних (позааудиторних) заняттях" (при відвідуванні понад 80% уроків фізкультури, занять фізичним вихованням, у спортивній секції самостійних тренувань, участі в трьох-чотирьох фізкультурних або спортивних заходах тощо); "регулярно займався(лася) спортом" (при відвідуванні занять у ДЮСШ, спортивному відділенні вузу, СДЮШОР, ШВСМ тощо).

РОЗДІЛ 3. Методи та методика дослідження

3.1 Методи дослідження

Вимірювання сили м’язів.

Використовується кистьовий динамометр. Кистьовий динамометр має овальну форму і представлений сталевою пружиною, ступінь стиску якої реєструється стрілкою. Використовуються кистьові динамометри різних марок: ДК-25 – для дітей, ДК-50 – для жінок і підлітків, ДК-100 – для чоловіків, ДК-140 – для спортсменів.

Візьміть кистьовий динамометр кистю правої руки, яку відведіть від тулуба до отримання з ним прямого кута. Стисніть з максимальною силою пальці правої кисті 5 раз, роблячи інтервали в декілька хвилин і кожен раз фіксуючи положення стрілки. Найбільше відхилення стрілки динамометра являється показником максимальної сили м’язів кисті. Зробіть ці ж визначення для лівої руки.

Вислуховування тонів серця, визначення частоти пульсу, вимірювання артеріального тиску, систолічного і хвилинного обсягу крові у людини

Серцеві скорочення супроводжуються рядом механічних і звукових проявів, реєструючи які можна отримати уявлення про динаміку скорочення серця.

При роботі серця виникають звуки, які називають тонами серця. При прослуховуванні (аускультації) тонів серця на поверхні лівої половини грудної клітки чутно два тони: І тон (систолічний), ІІ тон – на початку діастоли (діастолічний). Тон І більш протяжний і низький, ІІ – короткий і високий.

Поява І тону пов’язана із закриттям прередсердньо-шлуночкових клапанів в систолу шлуночків і вібрацією стінок шлуночків. ІІ тон виникає при захлопуванні клапанів аорти і легеневого стовбура, що призводить до коливання крові.

На ФКГ, крім І і ІІ тонів, реєструються ІІІ і ІV тони серця (більш тихі, чим І і ІІ, тому нечутні при звичайній аускультації).

Тон ІІІ виникає внаслідок вібрації стінок шлуночків при швидкому припливу крові в шлуночки на початку їх наповнення.

Тон ІV має два компонента. Перший із них виникає при скороченні міокарда передсердь, а другий з’являється на самому початку розслаблення передсердь і падіння тиску в них.

Серце вислуховують за допомогою приладів – фонендоскопа та стетоскопа.

Характеристики

Список файлов курсовой работы