74265 (612356), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Сюжетну основу, на нашу думку, складають соціальні мотиви: одруження або заміжжя, трагедія неподіленої любові, батьківської влади, любові до рідного будинку і т.п. Антикріпосницька тематика також є характерною для українських ліричних пісень, оскільки кріпацтво надало величезний вплив на сімейні відносини.
Герої – це вихідці з простого народу: дівчата і хлопці з селянських сімей. Вони володіють багатим внутрішнім світом і небажанням миритися з навколишньою несправедливістю. Так народжуються скарги, переживання, плачі героїв. Представники рослинного і тваринного світу також є героями українських народних ліричних пісень, але часто їх образи символічні. Саме ці образи-символи дозволяють глибше зрозуміти внутрішнє життя українського народу.
Аналізуючи фольклорний текст, знаходимо, що його основою є все ж таки слово. Воно, з'єднуючись з музикою, розкриває внутрішній світ героя. Саме поєднання слова і музики і визначає специфіку жанру ліричної пісні. Кожне слово в пісні важливе, кожне слово бере участь в описі миру відчуттів, характерів і настроїв. Слово в пісні змінює своє значення, яке визначається контекстом.
Все це пов'язано з тим, що фольклорні твори створюються на живій, розмовній народній мові, з тим що люди перш за все в пісні шукали бажаного затишку, укриття від тяжкого та буремного повсякдення.
Пісня і зараз залишається невід’ємним атрибутом життя українців. А все тому, що наш народ і пісенність поняття не роздільні.
Список використаної літератури
-
Гнатюк В. Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності // К.: Наукова думка, 1966.
-
Давлетов К.С. Фольклор как вид искусства. – М.: Наука, 1966. – 365 с.
-
Кирчів Р. Із фольклорних регіонів України: Нариси і статті. – Львів, 2002. – 352 с.
-
Колеса Ф. українська народна словесність. - Едмонтон, 1983.
-
Козацькі пісні / Фольклорні записи та упорядкування Н.Г. Полякової. – К.: “Музична Україна”, 1991. – 150 с.
-
Кушніренко І.К., Жилінський В.І. Фольклор Гуляйпільщини: Запорізька та Дніпропетровська область / За ред. проф. В.О.Горпинича. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. - 171 с.
-
Лирические песни / Составление, предисловие, подготовка текстов и примечания П.С. Выходцева. – М.: Современник, 1990. – 653 с.
-
Махновець Л. „Давній український гумор і сатира”, 1959 р.
-
Ой у полі дві тополі”. Українські народні пісні Запорізького краю. Випуск 1. Упорядник і редактор Н.Полякова. – Запоріжжя: Культурний центр “Хортиця”, 2000. – 103 с.
-
Січова скарбниця. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. Упорядкування, передмова та примітки Віктора Чабаненка.– Запоріжжя, ЗДУ, 1999. – 392 с.
-
Стрюк Л. Етнологія України у пісенному фольклорі. – Тернопіль: Астон, 2001.
-
Українські народні пісні в записах М. В. Лисенка / Упор., вступна стаття та примітки Єфремової Л. О. – Ч. 1. – К.: Музична Україна, 1990. – С. 181.
-
Українські народні пісні та думи. – К.: Товариство «Знання» України 1992р.
-
Українські січові стрільці у піснях / Вступ, ст.. Левченко О. – Тернопіль, 1991р.
-
Шумада Н. С. Поетична творчість українського народу // Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. – К, 1989.
-
Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. - 359 с.
Додатки
В додатках ми вирішили навести найбільш характерні приклади українських ліричних пісень.
ЧОМ ДУБ НЕ ЗЕЛЕНИЙ? БО ТЕ ТУЧА ЗБИЛА
Чом дуб не зелений? Бо Те туча збила,
Козак зажурений: лишила дівчина.
А хто хоче знати, най мене спитає,
Що дівчина любить, як сім років має.
Як сім років має, то до школи ходить,
А вже за собою штирки хлопці водить
А як десять має, го вже мелюєся,
Вийде на вулицю, до хлопців сміється.
Як п’ятнадцять має, то вже віддаєся,
А вна си гадає, що так і здаєся.
Я в чужої мами треба рано встати
Не будеш, дівчино, личко малювати.
А як має двадцять, то цвіте, як ружа,
А люди все кажуть:" он пішла сивуля!”
ЩО ЗА ПАРУБОЧОК, ЩО НАБІК ЧУБОЧОК
Що за парубочок, що на бік чубочок,
Сидить коло столу, як з рожі цвіточок? (2)
Сидить коло столу, як мак процвітає,
Не одна дівчина на нього чекає. (2)
Не одна дівчина, та й не одна мати
Хоче свою доньку за нього віддати. (2)
ОЙ НА ГОРІ НА МОГИЛІ
Ой на горі на могилі
Там пасуться три кобилі
Їдна кара, друга бура ...
Що то в дівки за натура:
Йшла за дров’ми та й заснула.
Прийшов кабан тай торкає:
- Вставай, дівко, бо світає.
Пішла дівка до пана
Позивати кабана:
- Ой ти, пане, твій кабан
Такий самий, як сам пан.
ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ
- Грицю, Грицю, до роботи!
В Гриця порвані чоботи.
- Грицю, Грицю, до Марусі!
- Зараз, зараз приберуся!
- Грицю, Грицю, врубай дров!
Ой! Гриць щось нездоров.
- Грицю, Грицю, до Марусі!
- Зараз, зараз приберуся!
- Грицю, Грицю, молотити!
Гриць нездужає робити.
- Грицю, Грицю, до Марусі!
- Зараз, зараз приберуся!
- Грицю, Грицю, до телят!
В Гриця ніженьки болять.
- Грицю, Грицю, до Марусі!
- Зараз, зараз приберуся!
- Грицю, Грицю, роби хліб!
- Кахи, кахи, щось охрип!
- Грицю, Грицю, до Марусі!
- Зараз, зараз приберуся!
Грицю, Грицю, хоч жениться?
Не може одговориться!
- Грицю, Грицю, кого взяти?
- Краще Марусі не зискати!
- Марусенько, серце моє,
Чи підеш за мене?
- Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду.
Пішов Гриць, зажурився
Да і в ченці постригся.
Тепер Грицю скучно жити,
Було Марусі не любити.
Грицю всюди не в покой,
Гриць іду уже домой.
Грицю, Грицю, пошукай,
Краще Марусі вибирай.
Єсть Наталка і Ганнуся,
Та миліш нема Марусі.
Хоч ізгину, пропаду,
Краще Марусі не найду.
ЗА РІЧКОЮ ГЕРАСИМ
За річкою Герасим,
В Герасима гарний син,
Мати любить Герасима,
А я, дочка,- його сина.
- Ой ти казав люблю, люблю
І в осені візьму, візьму,
А тепер довелося-
Ти без чобіт, а я боса
-Ходи ж, мила моя, боса,
Бо тобі так довелося,
Мені ж босим не годиться,
Буде жито не родиться.
Нехай краще не родиться,
Коли таке поводиться,
Ми ж на теє не здаваймось
Та ходімо обвінчаймось.
-Та ще ж бо я не збісився,
Щоб на тобі оженився
Поглянь ти на свою вроду,
Краще з мосту кинусь в воду
Таки ж Гандзя доскочила,
Петра таки зморочила,
Як він на ній оженився,
Мов за стіну заступився.
Через річку, через став,
Любив, поки перестав.
Та й вона ж його любила,
Так,що й розум загубила.
Ой гоп-чук-чук, поберемся
Та й будемо панувати,
Ой ти будеш кози пасти,
А я вівці заганяти.
Оженився навісний
Та взяв біснувату.
Та не мали що робить,
Запалили хату.
І УЧОРА У КУМИ
І учора у куми,
І сьогодні у куми,
Гей, ой коли ж я куму
Та й до себе зазву?
Ой найму я стрільця
тай застрелю горобця,
Гей, та й тоді я куму
Та й у гості зазву.
Ой продам я груди
Та куплю блюди,
Гей, ой продам я реберця
Та покуплю видельця
І зварила горобця
На дванадцять блюдів,
Гей, на дванадцять блюдів,
На дванадцять столів.
Аж тоді вже я куму
Тай у гості зазву.
- Гей, їж, кумо, горобця,
Не засалювайся,
Гей, за пазуху не бери,
Своїм діткам не неси!
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
