73553 (612212), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Викинутий на берег камінь, Канада — могила, камінний хрест виступають символами трагізму українського селянина — емігранта.

Образ хреста символізує страдницьку долю селянина, який все життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати.

Всі епізоди новели підпорядковані головному завданню — розкриттю теми народної недолі, людського горя і водночас сподівань трудівників на краще майбутнє.

Василь Стефаник писав, що його творчість була важкою ношею як для її творця, так і для читачів: «Я робив, що міг. І все, що я писав, мене боліло» [21, 163]. Тодішня соціальна дійсність не давала змоги для радості народної. Слово селянина, пропущене через серце і душу письменника, ставало зболеним, як і його бідняцька доля. Саме тому так глибоко западало в душі людей Стефаникове слово, пробуджувало в них добро й гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу — це те, що і сьогодні хвилює мільйони.

ВИСНОВКИ

Найвизначнішим майстром короткої реалістичної експресіоністичної новели в українській літературі кінця XIX — початку XX ст. був Василь Стефаник. Письменник створив вражаючу за силою впливу на читачів картину з життя сільської бідноти та наймитів, розкривши складні душевні переживання людини. Василь Стефаник був великим письменником, жив долею України, чесно і послідовно працював для неї.

Василь Стефаник переймався трагічною долею своїх земляків, їхніми думами й болями. Непосильні податки, безземелля, кривди з боку властей каменем лягали на плечі й душу народу. Той камінь митець намагався підважити своїм плечем, щоб хоч трохи полегшити ношу своєму людові Наскрізною темою творчості Стефаника було важке життя західноукраїнської сільської бідноти. Письменник найперше взявся відображати болісний процес "розселення" у селі і породжені ним душевні трагедії.

Новела "Камінний хрест" цілком присвячена темі еміграції. У ній письменник розкрив ті причини, що гнали бідняків у чужі невідомі краї.

Влучно і точно Василю Стефанику вдалося передати внутрішній біль героя тільки тому, що він був нерозривно пов'язаний зі своїм народом, писав картини з життя, переймався цими проблемами з великим переживанням за подальшу долю кожного селянина. Іван Дідух залишив на полі, рясно политому його потом, пам’ятник по собі й своїй дружині. Це підтримує віру селянина в те, що він не зникне безслідно, не розвіється, як лист по полю, пам'ять про нього залишиться на рідній землі.

Новела «Камінний хрест» багата на символічні деталі й образи. Це стосується насамперед камінного хреста, що символізує нестерпні муки і терпіння не тільки Івана Дідуха, а й всього народу, який хилиться під кам'яною вагою гніту, але не падає. І не впаде. Витримає, як витримав Дідух, самотужки висадивши хрест на горб.

Символічність новели (викинутий на берег камінь, могила — Канада, камінний хрест) ліризує її, наповнює внутрішньою силою, що дихає людяністю і любов'ю. Камінний хрест – це символ, що уособлює важку долю людини, а відтак і народу. Він – пам’ятник тисячам українців, які так і не повернулися додому, так і не здобули омріяного щастя – долі в чужих краях. Чимало українських емігрантів занедужало, загинуло в дорозі, чимало їх, знесилених фізично і пригнічених морально, так і не знайшли притулку на чужині.

Зневірені українці й нині покидають рідну землю, тікаючи від безробіття й нужді, прагнучи само реалізуватися хоча б в чужих краях і жити в достатку.

Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу, який намагається власними руками заробити на хліб і до хліба собі, своїй родину, заквітчати врожаями рідну землю. Трагедія Івана Дідуха – це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.

Новела зразу ж одержала високу оцінку з боку критики, «...читав я Вашого „Камінного хреста",— писав Б. Грінченко.— Прочитав я це все і поздоровив українську літературу з новим талантом, а Галичину з новим белетристом, що, певне, стане поруч із найкращими галицькими белетристами — Федьковичем та Франком» [19, 54].

Новела «Камінний хрест» зворушила І. Франка, Лесю Українку, О. Кобилянську. Серед творів Василя Стефаника, надрукованих у 1899 році, І. Франко назвав «Камінний хрест» найкращою новелою, а самого письменника – митцем «із вродженим талантом», який «досконало володіє формою, має гідний подиву смак у використанні художніх засобів». Леся Українка підкреслювала, що «Камінний хрест» — новела, яка «вражає і бере за душу» [19, 72].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Букса І. Творчість та словник малозрозумілих слів Василя Стефаника. Монографія. – К.: Смолоскип, 1996. – 134 с.

2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К., 2001. – 278 с.

3. Гнідан О. Василь Стефаник: Життя і творчість. К., 1991. – 222 с.

4. Гоян Я. Дорога: літературний портрет Василя Стефаника. – К.: Веселка, 2003. – 70 с.

5. Грицюта М. Василь Стефаник // Історія української літератури : У 2 - х т. – Т.1. – К., 1987.

6. Грицюта М. Художній світ Василя Стефаника. – К.: Наукова думка, 1982. – 200 с.

7. Донцов Д. Поет твердої душі // Літературно – науковий вісник. – 1927. - № 4 – 5.

8. Єфремов С. Стефаник і його школа. // Історія українського письменства. –К., 1995.

9. «Камінна душа» Г. Хотькевича: проблематика, система образів, символи // Вісник Черкаського університету. – Випуск 58. – Черкаси, 2004.

10. Кодак М. Психологізм і поетика творчості Василя Стефаника // Українська мова і літератра в школі. – К.: Дніпро, 1980. № 9

11. Костащук В. Володар дум селянських: Друге, доп. вид. – Ужгород: Карпати, 1968.

12. Кучинський М. Стильові особливості новел В.Стефаника // Дивослово. –1995. – № 5– 6.

13. Лепкий Б. Василь Стефаник: Літературний нарис. - Львів, 1903. – 123 с.

14. Лесин В. Василь Стефаник. Життя і творчість. – К.: Дніпро, 1981. – 150 с.

15. Лесин В. Василь Стефаник – майстер новели. – К.: Дніпро, 1970. – 94 с.

16. Лесин В.Василь Стефаник: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро. 1981.

17. Музичка М. Штрихи до біографії В.Стефаника // Дивослово. – 1995. – №5– 6.

18. Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002. – 320 с.

19. Погребенник Ф. Сторінки життя і творчості Василя Стефаника. – К.: Дніпро, 1980. – 350 с.

20. Погребенник Ф. У консуляті. До 120-річчя з дня народження Василя Стефаника // Сучасність, 1991. — № 5.

21. Співець знедоленого селянства: Відзначення сторіччя з дня народження Василя Стефаника. – К.: Дніпро, 1974. – 348 с.

22. Стефаник В. Твори. – К.: Дніпро, 1964. – 358 с.

23. Стефаник В. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: Альбом (автор – упорядник Ф. П. Погребенник). – К.: Дніпро, 1987. – 68с.

24. Українська література: Посібник для старшокласників і абітурієнтів / за ред.. М. К. Наєнка. – К.: Либідь, 1996. – 456

25. Фащенко В. Герой і слово: Проблеми, характери і поетика радянської прози 80-х років. К., 1986. – 412 с.

26. Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. середн. шк., ліцеїв, гімназій, коледжів. – К.: Освіта, 2002. – 487 с.

27. Хрущ О., Слоньовська О. Психологізм як засіб характероутворення // Василь Стефаник – художник слова. Івано – Франківськ, 1996. – 253 с.

28. Черненко О. Експресіоністична творчість Василя Стефаника. - Мюнхен, 1989 – 392 с.

29. Энциклопедия символов. – М. : Издательство АСТ; Харьков: Торсинг, 2003. – 591с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы