72879 (612065), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Білокур.А., Кулішир.О. Історія твору.

Серед найвідоміших пам'яток історії, й літератури епохи Київської Русі особливе місце

належить твору «Слово про похід Ігорів», який є перлиною українського героїчного епосу.

Оригінал твору відкрив граф А.Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита Спасо – Ярославського монастиря Йоілля 1791 році і видав друком у Петербурзі 1800 році при співпраці знавців палеографії М.Малиновського і М.Бантиша – Каменського. Сам рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час Московської пожежі 1812 року брак оригінального списку викликав уже на початку XIX ст.. появу так званих

скептиків, які вважали «Слово…» пізнішим фальсифікатом (О Сенковський, М.Каченовський, І.Давидов, І. Беліков). До новіших скептиків належали французькі славісти (Л.Леже і А.Мазон.), останім часом переважає думка про безпідставність усіх закидів сфальшування, до цього чимало спричинилися різні знахідки. Ще 1818 році К.Калайдович знайшов у Псковському Апостолі 1307 рік приписку запозичену з «Слова…», 1829 рік Р.Тимковський видав список «Задонщини», що була наслідуванням або, як писав М.Спиранський, плагіатом «Слова…».

Через відомі політичні умови у дослідах над «Словом….» вели російські вчені. Зваживши що мова, якою написано твір, в основі давньоруська мова, поему зараховують до своєї літератури українці, білоруси і росіяни. Проте ніхто поважних учених не заперечує, що поема постала в Україні і що багато її мовних і поетичних засобів мають яскраво український характер. У 1920 роках М.СКрипних домагався визнати приналежність «Слова…» лише до української літератури.

Качура Максима «Руська земля» у «Слові…»

Центральним образом «Слова…» є не Ігор і не Ярославна, а Руська земля. Для кожної з історичних осіб, про яких розповідається у «Слові…», Київська Русь, рідна Батьківщина є не просто головним образом поеми, а головним сенсом їхнього життя, адже жоден з них не усвідомлює особистого щастя без доброботу та свободи Батьківщини. Любов до рідної землі супроводжує усі дії персонажів твору, їхні думки та вчинки. Автор поеми також майстерно описав природу рідного краю.

«Слово…» - дивовижна пам'ятка давньої літератури, яка вражає нас своєю художньою довершеністю.

1. Засвоєння матеріалу.

Самостійна робота учнів.

Написання твору на тему «Слово про Ігорів похід» - велична пам'ятка генію нашого народу».

VII. Підготуватись до контрольної роботи.

Урок №6

Тема: Контрольна робота по темі «Давньоруська література, «Слово о полку Ігореві»».

Мета.За допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми, закріпити їх; розвивати увагу, пам'ять, спритність, рішучість, кмітливість, уміння акумулювати отриманні знання і застосовувати їх під час виконання завдань; виховувати наполегливість, старанність, силу волі, пунктуальність , інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку. Контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання . Тестові завдання і питання для контролю за темою.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Пояснення вчителя щодо виконання тематичної контрольної роботи.

Контрольна робота виконується за варіантами та рівнями. Оцінюється відповідно за рівнями.

Початковий рівень ( за кожне питання – 1 бал)

Середній рівень (за кожне питання – 1 бал), але відповідь дається в короткому викладі.

Достатній рівень – відповідь дається на одне з питань, яке оцінюється від 0 – 2 бали.

Високий рівень – учні пишуть твір – мініатюру на одну з поданих тем, який оцінюється від 0 – 4 балів.

1. варіант

початковий рівень

1. Дума – це:

а) художній твір усного погодження про вигадані та фантастичні події;

б) невеликий за обсягом оповідний художньо – публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти, події й конкретних людей;

в) великий пісенно – розповідний твір, переважно героїчного змісту.

2. Спів – плач Ярославни у творі «Слово…» порівнюється з :

а) соловейком;

б) жайворонком;

в)зозулею;

г) шумом вітру.

3. Місто, де перебувала Ярославна, очікуючи свого коханого Ігоря:

а) Суздаль;

б)Путивль;

в)Новгород;

г)Київ.

Середній рівень

4.Як ви вважаєте, чи можна із певненістю зазначити, що автор «Слова…» - уважний спостерігач природи.

1. Чи можна вважати, що твір невідомого автора пов'язаний з фольклором.

2. Порівняєте поведінку Ігоря під час першої битви і наступної.

Достатній рівень

1. Висловіть свої припущення стосовно того, як автор «Слова…» ставиться до князя Ігоря. Наведіть переконливі аргументи.

2. Чому, на ваш погляд «Слово…», вважається найдорожчим художнім надбанням східнослов’янських народів.

3. Дослідіть, яким чином образи Руських князів тісно пов’язані з основним замислом автора у творі, розкриттям його центральної ідеї – заклику до єднання.

Високий рівень

1. «Воїни – захисники рідної землі у «Слові…»»

2. «Любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот».

3. Моє ставлення до князя Ігоря, героя поеми «Слово…».

1. варіант.

початковий рівень

1. Від якого ворога захищав князь Ігор землю Руську

а) хазарів;

б)печенігів;

в)половців;

г)варягів.

2. Князь який протиставляється Ігорю

а)Всеволод;

б)Ярослав;

в)Святослав;

г)Володимир.

3. День тижня, коли князь Ігор вперше виступив проти ворога

а)понеділок;

б)субота;

в)п’ятниця;

г) четвер

Середній рівень

4.Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання горе русичів.

5. Прокоментуйте думку про те, що в поемі відчувається використання фольклорних жанрів.

6. Дослідіть, як у «Слові…» зображена військова дружина Ігоря.

Достатній рівень

7. Як на вашу думку, хто є автором «Слова…»? Висловіть свої припущення.

8.Чим пояснити той факт, що автор «Слова…» не намагається подібно літописцю дати послідовний опис походу Ігоря, а фіксує лише найдраматичніші його моменти.

9. Доведіть, що невдалий похід Ігоря пояснюється не стільки його особистими якостями, скільки історичними подіями.

Високий рівень

10. «Золоте слово Святослава – основна думка «Слова…»

11. За що народ уславлює своїх захисників.

12. Чого вчить цей чудовий твір невідомого автора.

IV. Підсумок уроку

1. Домашнє завдання.

Підготувати міні-доповідь про епізоди життя Тараса Шевченка.

Усний журнал присвячений Дню слов'янської писемності та культури

Мета: вшанувати пам'ять славнозвісних просвітителів слов'ян – Кирила та Мефодія; познайомити учнів з історією виникнення письма, з'ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов; виховувати повагу доісторичного минулого, почуття поваги до слов'янських учителів, інтерес до вивчення мов.

Тип заняття: усний журнал.

Вступне слово вчителя: сьогоднішню нашу зустріч ми вирішили провести у формі усного журналу. З цією метою учні 8 класу були поділені на групи, кожна з яких отримала своє завдання, опрацювала його, підібрала цікавий матеріал, і підготувала свою сторінку для створення колективного журналу. Кожна група обрала своїх ведучих, які представлять результати своєї пошукової роботи.

Гортаючи сторінки нашого усного журналу, ви дізнаєтесь, про виникнення письма в східних слов'ян, про великих просвітителів братів Кирила та Мефодія, про створення слов'янської абетки, витоки нашої мови та проведемо невелику вікторину.

З історії виникнення письма

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь - якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у східних слов'ян дуже складна й досі не розв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська письменність, слов'янська абетка й чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилися лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги. Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращурі, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим і нині.

Дослідники вважають, що слов'яни мали примітивне письмо ще в першій половині першого тисячоліття. Пізніше слов'яни стихійно користувалися грецькими буквами. Свідчення про наявність писемності у східних слов'ян можна знайти в арабських географів та істориків. Але, на жаль ніяких тогочасних писемних відомостей до нас не дійшло.

І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт.

Хто ж вони, слов'янські вчителі Кирило та Мефодій?

Славнозвісні просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники

християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг виданих слов'янською мовою. Народилися брати у Фесалоніках (Греція) у родині військового начальника. За тих часів людність у цьому місті

складалася на половину з греків, на половину зі слов'ян. Їхня мати була грекиною, а батько – болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов'ян.

Два різновиди слов'янських писемних знаків.

Існує два різновиди старослов'янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця. У науці тривалий час вважалося, що будь-яке письмо у своїй основі являє собою культурне наслідування. Спираючись на цю «непохитну наукову істину», учені XIX – XX ст. намагалися у такий же спосіб вивести глаголицю з якогось ще більш давнього письма: давньоєврейського, готського, арменського, рунічного, грузинського.

Нарешті вчені вимушені були визнати, що глаголиця не схоже на жодне інше письмо й скоріш за все цілком винайдена солунськими братами Кирилом і Мефодієм.

Спорідненість слов’янських мов

Зіставлення слов'янських мов з іншими показало, що слов'янські мови належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Слов'янські мови генетично споріднені між собою. Спільність походження виявляється як у лексичному складі, так у фонетичній системі та граматичній будові. Про структурну близькість слов'янських мов виразно свідчить їхній словниковий склад. Переважна більшість слів з однаковим або подібним звучанням має однакове або споріднене значення у тих слов'янських мовах, у яких ці слова зберігаються.

Українська мова серед східнослов'янських

Українська мова – державна мова нашої країни. За даними перепису 1989 року в складі її населення яке становило 51,4мл.чол., налічувалося 37,4 мл.українців. рідною мовою українську вважали 32,8 мл.чол. із них. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, Канаді, Австралії.

Сучасна українська літературна мова пов'язує свою історію з конкретною датою – виданням «Енеїди» Котляревського 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою в супереч тогочасній традиції користуватися в писемній практиці книжною українською мовою.

Як ми говоримо

У нашій школі всі учні знають, що такеукраїнська літературна мова, але вони користуються нею хіба що тільки на уроках української мови та літератури, та й то з великими труднощами. Тому вирішили наші учні провести невелике дослідження і встановити, яких же помилок в усному мовлені наших учнів найбільше.

Наводимо вам тільки невеликий перелік слів: ізвіняюсь, опять, начало, одьожа, пришли, встріли, сразу, время, форточка, короче, пашлі, перемена, сходні, шо, як діла, всьоравно, вобшем, канєшно, гоніш, блін, тупо, столова, кофе, каклєта, дєвки, пацани, прикід, обіжаця, замучений, бабахнув, прівет, потом, всєгда.

Вікторина

А зараз давайте перевірмо, якими ви були уважними при читанні нашого журналу. Для цього ми проведемо невеличку вікторину.

1. Хто є творцями слов'янської абетки?

2. Де народилися брати?

3. Які є два різновиди слов'янських писемних знаків?

4. З якого часу кириличний алфавіт застосовується в літературі?

5. Коли і хто надрукував першу В Україні книгу

Використана література

1. Грушевський М. Історія української літератури : В6т., 9кн. – К., 1993. – Т.ІІ

2. Махновець Л. Про автора «Слова о полку Ігоревім». К.,-1989. «Слово о полку Ігореве»: Комлексные исследования . – М. 1988.

3. Словарь-справочник «Слово о полку Игореве»(Сост.В.Виноградова) – Вип. 1-6.-М.-Л., 1965-1977.

4. Півтора Г. Пролема авторства «Слова о полку Ігоревім»// Українська мова та література . – 1998. – Ч. 4.

5. Берека А., Берека Д. Виховне значення природи, зображеної у «Слові о полку Ігоревім» // Рідна школа. – 1996. - №3. – С. 29 – 30.

6. Бройтман С.Н. К вопросу о субъектно-образной структуре «Слова о полку Игореве.».- М., 1990- Т.44. – С. 363-369.

7. Гладышева Л. Вещие образы великого «Слова …» К 800-летию «Слова о полку Игореве» // Подъём. – 1985. - №8. – С.123-130.

8. Джерела пружно б'ють: Хрестоматія з української літератури для 9 класу / Уклав Б. Срепашин. – К.: Освіта, 1995. – С. 34 – 49.

9. Ерёмин И.П. Лекции и статьи по истории древней русской литературы. – Л.: Изд.-во Ленинградского ун-та, 1987. – С. 99-132.

10. Орлов А.С. Слово о полку Игореве. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1946. – 216с.

11. Охріменко П.П. Ігор Святославович як герой «Слова о полку Ігоревім» і як історична особа // Укр.. мова і літ. В школі. – 1985. - №8. – С. 18-19.

12. Пінчук С.П. Слово о полку Ігоревім. Критичний нарис. К.: Вища школа, 1973. – 130с.

13. Степашин Б. Українська література: Підручник для 9 класу. – 5-те вид. – К.: Освіта, 1997. – С. 28-34.

14. Франко І. Історія української літератури // Збір. Творів: У 50 т.- Т.40. – К., 1983.

38

Характеристики

Список файлов курсовой работы