72879 (612065), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.

Дайте визначення літопису як літературному жанру. В чому було призначення літописців ?

Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави, оспіваної в давньоруських билинах і літописах. Київська Русь уже в кінці Х ст.. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги.

Високим був міжнародний авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав «матір'ю міст руських». За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язки з різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV .

Найвище піднесення східнослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства.

Чим пояснюється такий швидкий культурний і літературний розвиток Київської Русі?

Насамперед, загальним піднесенням економіки Руської держави, раннім розвитком торгівлі і ремесла, а також швидким зростанням давньоруських «градів», тобто інтенсивного міського будівництва. Розвивались такі міста як Чернігів, Полоцьк, Галич, Смоленськ, Ростов, Володимир. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.

Прийняття християнства та загально високий рівень культури Київської Русі посилили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.

Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом , своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX – XX ст.. (Звертається увага на міні – виставку «Видатні пам’ятки давньоруської літератури).

Історична основа «Слова…».

Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним. Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який в XI ст.. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.

Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст..

Ідея : заклик до єдності князів

Основна думка: тільки в єдності – сила

Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова

Авторство «Слова…»:

Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна.

Ідейно - художній зміст «Слова…»

Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород –Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників – половців.

Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання – відстояти рідну землю від набігу кочівників.

Князя підтримує брат Всеволод.

Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.

Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.

Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.

Робота над змістом твору.

На запитання вчителя учні відшукують у тексті відповідь – цитату, виразно її зачитують.

З якою промовою звертається автор до читача?

Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна ?

Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря?

Що свідчить про неминучість битви?

В чому полягала мета походу Ігоря і його дружини?

Чим закінчилися перша битва Ігоря з половцями?

Як на ваш погляд, чи отримали русичі насолоду від перемолот?

Який сон бачив Святослав?

Яке золоте слово «зронив» князів?

Коротке повідомлення учня 8-го класу

Понад вісім століть тому, в 1187 році було створено «Слово…». Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стер фарб. Інтерес до «Слова…» не тільки не зменшився, а набуває все ширших та ширших розмахів.

Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які дійсно люблять свою батьківщину, свій народ.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання учням.

Встановіть відповідність між поняттями.

Мусін - Пушкін таємниця

«Слово…» поема

Князь Ігор рукопис

Жанр половці

Автор пам’ятка

Більше тисячі дослідження

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення

«Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»

Скласти самостійно тестові завдання до даної теми.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання.

Скласти план, до твору, короткі повідомлення про мову поеми.

Урок №2

Тема. «Слово про похід Ігорів». Сюжет, особливості композиції. Мова твору. Роль пейзажу.

Мета. Ознайомити учнів із сюжетом та особливостями композиції давньоруської пам’ятки; розкрити багатство лексики «Слова …», її образність народність; розвивати навички виразного читання, переказування й коментування сюжету «Слова…»; формувати естетичний смак у школярів; виховувати відчуття патріотизму, захоплення художнім словом.

Тип уроку. Комбінований.

Теорія літератури. Сюжет, композиція.

Обладнання Ілюстрації до твору з пейзажами, малюнки учнів, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Перевірка домашнього завдання

1. Орієнтовний план змісту «Слова….»

Вступ

1. Роздуми автора про засоби поетичної оповіді.

2. Зачин.

3. Основна частина.

а. похід Ігоря

б. спів про великого Святослава

в. повернення Ігоря на Руську землю.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

Ніхто не скаже про художній твір краще, ніж сам цей художній твір. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки, перлини українського ліро – епосу «Слово про похід Ігорів».

IV .Актуалізація опорних знань. Вікторина «Хто з героїв»

Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.

1. «Тоді … ізронив злоте слово, із сльозами змішане…». (Святослав)

2. «…Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону».(Ігор)

3. «…свої віщії персти нажівії струни накладає, - і вони самі князям славу розкотали». (Боян)

4. «…Біжить сірим вовком». (Гзак)

• Проблемне запитання.

Хто може вважати твір «Слово…» більше «своїм» - російський, український чи білоруський народ? Чи варто «ділити» твір?

V. Оголошення теми, мети уроки.

VI. Основний зміст уроку.

1. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми.

Природа – дійова особа в «Слові…»

Природа відіграє важливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний спостерігач природи, наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знання автором степової природи. Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив його» , коли він ховався в зарослях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.

Злиття природи з діями людей, її дійова активність – перед битвою з половцями криваві зорі світло оповідають: чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів – широкий сум іде по Русі.

Значна увага утворі приділяється значимості сонця – елемента природи. Сонце співпричетне до справ дійових осіб поеми.

Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа.

1. Бесіда за питаннями

• Чому людина і природа тісно пов’язані між собою?

• Чому на вашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?

1. Зауваження що до прочитання твору.

На перший погляд, усе просто і зрозуміло, особливо в перекладі, але майже кожне слово містить якусь таємницю.

Короткі повідомлення учнів про мову твору учня 8 класу.

Все багатство давньоруської літературної мови Київської Русі з особливою силою виявляється, звичайно, не в перекладах, а в оригінальних творах, прикладом чого може бути мова «Слова…». Так, автор «Слова…» - високо освічена людина, яка володіла прекрасними знаннями всіх родовідних князів, їхніх стосунків і їхнього особистого життя – дає дуже багатий на художні засоби, в тому числі й почерпнуті з народної творчості, твір. Фразеологія «Слова…» тісно пов’язана з народною поезією. Мова поеми – українська, з Сіверським діалектичними особливостями. Щось стосується приналежності мови твору до однієї з східнослов’янських, то ще на початку XX ст.. Іван Франко писав: «Темні місця «Слова…» та і загалом вся мова мають у собі ще одну важну признаку яка вказує на українство їх автора, на його повне володіння тодішньою українською мовою».

1. Робота з підручником.

Учні виписують цитати які характеризують події за допомогою пейзажу (затемнення сонця, та інше).

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

Проведення тестового опитування

1. Елемент природи, до якого Ярославна звертається як до людини, як до своєрідного вищого покровителя:

а) Дону;

б) Сонця;

в) хмар;

г) моря.

VIII. Підсумок уроку

Заключне завдання учням.

Яким вам бачиться місточок від ідеї «Слова…» до сьогодення і в майбутнє?

IX. Домашнє завдання.

Дібрати цитати до характеристики образів Руських князів

Урок №3

Тема: «Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму.

Мета: дати характеристику образам пам’ятки давньоукраїнської літератури, розкрити їх сутність, символіко-міфологічне значення; розкрити втілення в образах твору ідеї патріотизму, встановити зв'язок із фольклором; розвивати й удосконалювати вміння аналізувати й зіставляти образи, уміння виразного читання, аналізу творів музичного та зображувального мистецтв; виховувати пошану та любов до давньоукраїнської літератури, до рідної землі; патріотизм, активну громадянську позицію.

Обладнання: тексти «Слова о полку Ігоревім», роздатковий матеріал, ілюстрації художників до твору, виставка видань «Слова …».

Тип уроку: комбінований.

«Слово» – не оповідання,

це роздуми

над долею рідної землі.

О.С.Орлов

Усі образи твору підпорядковані

єдиному ідейному задумові

становлять складну й водночас

струнку сукупність засобів його

вираження. Образи «Слова»

відзначаються великою

художньою місткістю, виразністю.

С.П.Пінчук

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

Для організації роботи учнів об’єднує в чотири роботи групи.

ІІ Актуалізація опорних знань

2.1. Усний журнал за планом

План:

1. Похід князя Ігоря – необачна авантюра.

2. Початок походу.

3. Битва.

4. Полон і втеча.

2.2. Методом «Закінчи речення» перевіряючи знання, які учні отримали на минулому уроці, про історичну основу, історію відкриття, особливості композиції та жарту «Слова…». Завдання перевіряють керівники груп.

Закінчи речення

1. «Слово…» - пам’ятка доби… стилю.

2. «Слово…» присвячене походу…

3. …передвіщало загибель війська.

4. Композиція складається зі…

5. Особливості композиції - …

6. Жанр твору - …

7. «Слово…» виявив на початку 90-x XVІІІ ст. …

8. Оригінал не зберігся, тому що…

9. «Слово…» вперше видано у… році.

10. Авторство точно (не доведено, доведено).

11. Головна думка твору – …

Відповіді:

1. Орнаментального.

2. Новгород-северського князя Ігоря на половців 1185 р.

3. Затемнення сонця.

4. Вступу, основної частини, закінчення.

5. Недотримання хронології.

6. Ліро-епічна поема.

7. О. Мусін-Пушкін.

8. Згорів під час пожежі в Москві 1812 р.

9. 1800 р.

10. Не доведено.

11. Єднання князів заради спасіння руської землі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Сьогодні ми продовжимо роботу над літературним шедевром доби орнаментального стилю. Тема нашого уроку – «Образи у «Слові о полку Ігоревім». Ідея патріотизму». Під час роботи вам треба буде знайти відповідь на проблемне питання:

Характеристики

Список файлов курсовой работы