70746 (611807), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Стосовно візуального в культурі ранніх епох здається справедливим судження російського мистецтвознавця B.C. Турчина, наведене нм в одній з останніх робіт: «Візуальне середовище людства змінюється не більше ніж на 1% у сторіччя». [33, 59] Але починаючи з покоління людей, яке проживало на рубежі XIX - XX століть, візуальне середовище, по-перше, стрімко розширюється географічно (приплив візуальної інформації з віддалених регіонів земної кулі у формі фотографії, і її репродукцій у масс-медійних і книжкових публікаціях зростає), по-друге, насичується новими знаками розвитку цивілізації: технічними винаходами, будівлями (починає різко мінятися вигляд міст, змінюється сільський ландшафт), засобами пересування. По-третє, ріст міст приводить до звуження візуального середовища городян; за рахунок цього звуження також відбувається більш стрімка зміна того, що більшість представників людства мають можливість бачити. Звичайно ж, для тієї частини людства, що живе за межами європейської й американської цивілізації, зміна візуального середовища не відбувається так стрімко й необратимо, але, з огляду на швидкість і масштаб цієї зміни, помітимо, що з кінця XIX століття візуальне середовище перетерпіло набагато більші зміни, ніж за всі попередні століття. На рубежі ХХ-ХХІ століть постають нові форми візуального в культурі, які є проявами глобалізацій них процесів людських цивілізацій.

Список використаної літератури

1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. – М., 1974;

2. Арнхейм Р. Кино как искусство. — М., 1960;

3. Боленков А. Медиа-арт как феномен современной культуры, // Социс, 2001. — №8 — С. 26-31;

4. Вартофский М. Восприятие, репрезентация и формы деятельности на пути к исторической эпистемологии // Модели. Репрезентация и научное понимание – М. , 1988;

5. Визуальная антропология и визуальная культура: cб. ст. в 2 ч. / сост. С.Г. Колесниченко, Е.В. Александров. – М.: РГБ, 2002. – 132 с.;

6. Визуальная культура ХХ века и проблемы современного образования : материалы междунар. молодеж. науч.-практ. конф. / ред.: В.В. Устюгова. – Пермь : Перм. гос. пед. ун-т, 1999. – 395 с.;

7. Вирильо П. Машина зрения. — М.: Наука, 2004. — 140с.;

8. Вульф К. Антропология: История, культура, философия. — Спб, 2008;

9. Генис А. Гипертекст - машина реальности // Иностранная литература. 1994. — № 5;

10. Генис А. Глаз и Слово // Иностранная литература. 1995. — № 4;

11. Дроздов А. Ю. «Агрессивное телевидение»: социально-психологический анализ феномена // Социс. 2001. — №8;

12. Енциклопедія постмодернізму. За ред..Ч.Е.Вінквіста та В.Е.Тейлора. Пер. з англ. В.Шовкун.Наук. ред.О.Шевченко.—К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003;

13. Ерасов Б.С. Социальная культурология.//Б.С.Ерасов. — М., 2000;

14. Захаров А.В. Традиционная культура в современном обществе// социологические исследования.—2004.—№ 7;

15. Кассирер Э. Идея и образ.// Избранное. Опыт о человеке. –М.,1998;

16. _{Керлот Х.Э. Словарь символов - М., 1994}

17. Колосов А. В. Визуальная культура: опыт социальной реконструкции. Монография. — М.: Прометей, 2004;

18. Костина А.В. Народная, элитарная и массовая культура в современном социокультурном пространстве: структурно-типологический подход// Обсерватория культуры.—2006.— № 5- с.99-100;

19. Коул М. Культурно-историческая психология: Наука будущего – М.,1997;

20. Лакан Ж. Телевидение. — М., 2000;

21. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. — М., 1992;

22. Лотман Ю, Цивьян Ю. Диалог с экраном. — Таллинн: «Александра», 1994;

23. Максимова С. В. Творчество: созидание или деструкция? Монография. — М.: Академический проект, 2006;

24. Мерло-Понті М. Око і дух. – М., 1992;

25. Полуэхтова И. Штрихи к портрету // Искусство кино, 1997. — № 1;

26. Принцип визуализации в истории культуры. Сборник материалов научно-теоретического семонара посвященного памяти Андрея Такровского. Под общ. ред. И.Ю.Добродеева. — Шуя, 2007;

27. Пушонкова О. А. Візуальне сприйняття: нове мистецтво і нова наука // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2003. – Випуск 14. – С. 138 – 146;

28. Пушонкова О. А. Естетика фрагмента у візуально-культурних парадигмах ХХ століття // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. – Черкаси, 2003. – Випуск 51. – С.108 – 117;

29. Пушонкова О. А. Криза репрезентації у візуальних мистецтвах у контексті теоретичної спадщини І. Канта // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. – Черкаси, 2004. – Випуск 56. – С. 80 – 88;

30. Пушонкова О. А. Візуальне мислення у контексті культурно-історичного підходу // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Харків: ХДАДМ, 2003. – № 1. – С. 3 – 10;

31. Розин В. М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. — М.: КомКнига, 2006;

32. Соколов Н. Н. Общество и телекоммуникационная инфраструктура - технократический подход. Сборник статей «Телекоммуникации и новые информационные технологии», Международная Академия Информатизации. — М., 1998;

33. Турчин В. Образ двадцатого...В прошлом и настоящем. — М.: Прогресс-Традиция, 2003. — 648 c.;

34. Усманова А. Визуальный поворот и гендерная история // Гендерные исследования, 2000. — № 4. — С. 149-176;

35. Усманова А. Репрезентация как присвоение: к проблеме существования Другого в дискурсе // Топос, 2001. — №4. — С. 50-66;

36. Хайдеггер М. Время картины мира // Время и бытие. — М., 1993;

37. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А.А. Беляева и др. – М., 1989;

13

Характеристики

Список файлов курсовой работы