38830 (607535), страница 5
Текст из файла (страница 5)
"Ігнорування".
Полягає в ігноруванні елементів і тим іншої сторони, заснований на тому припущенні, що негативна тема, що залишається на слуху", приносить більший збиток в порівнянні з темою, що з'явилася на короткий проміжок часу. Найбільш ефективний у разі незначності теми, невеликих ресурсів іншої сторони для його "розкручування", а також у разі високої достовірності негативної інформації.
"Відволікаюча пропаганда".
Метод полягає у відверненні і перенесенні уваги цільової аудиторії з пропаганди іншої сторони на інші теми. Достатньо часто використовується державною владою. Наприклад, загальновідомим стає той факт, що за моментами активізації критики Президента США по "сексуальній лінії" практично відразу ж активізувалися теми Іраку, завдання бомбових і ракетних ударів, терористів і так далі. У Росії в моменти різних криз виникала тема поховання В.И.Леніна.
"Зменшення значущості теми".
Метод заснований на перенесенні акцентів на менш негативні елементи теми, короткому зачіпанні і "не згадці" теми і так далі. Використовується спільно з методом "Відволікаючої пропаганди".
"Превентивна пропаганда і випередження".
Метод полягає в превентивному використанні пропагандистської теми, яка може бути узята іншою стороною, із зміненими і пом'якшеними компонентами або елементами для зменшення довіри до теми. Більш того, контрпропаганді в цілому властивий саме випереджаючий характер. У практиці психологічних операцій часто використовується у формі випереджаючого висунення звинувачень до іншої сторони.
У виборчих кампаніях нерідко використовується шляхом висунення очевидно надуманих звинувачень до кандидата, з подальшим широким спростуванням цих звинувачень. Наприклад, в ході виборчої кампанії в одному з регіонів РФ "виборча команда" одного з кандидатів використовувала цей метод таким чином: було висунуто свідомо помилкове звинувачення в привласненні комерційного кредиту кандидатом, а потім забезпечено широке спростування, побудоване на відсутності даної форми кредиту в банківській практиці. Оскільки первинне звинувачення було нібито зроблено з боку конкурента кандидата, подальші його спроби використо-вувати інформацію про аналогічний факт, що володів значно більшою достовірністю, були нейтралізовані.
"Обмежувальні заходи".
У виборчих кампаніях метод трансформується в роботу по збору і знищенню наочної агітації конкурентів порушенню циклів її виробництва і розповсюдження. Наприклад, в одній з виборчих кампаній "виборча команда" однієї із сторін організувала позачерговий святковий захід на друкарні, в якій друкувалася наочна агітація іншої сторони, що привело до зриву її плану розповсюдження і, зрештою, до істотного відставання іншої сторони.
"Використання евфемізмів".
Даний метод схожий з використанням метода"наклеювання ярликів" навпаки. Полягає в заміні загальновизнаних і емоційно забарвлених позначень тих або інших об'єктів або фактів на слова, що мають менше емоційне забарвлення або є менш зрозумілими.
"Псевдологічні висновки".
Метод полягає у використанні неправильних логічних висновків. Наприклад, на основі факту про підтримку кандидатом ідеї про збільшення втручання держави в економіку і того факту, що комуністи також виступають за втручання в економіку, робиться висновок, що кандидат - комуніст. Як різновид методу виступає його сумісне використання з методом "вибірковий підбір інформації", коли логічні висновки робляться на основі спеціального обмеженого масиву інформації. У виборчих кампаніях особливо часто використовується при проведенні різних соціологічних опитів, розвитку і підтримці пропагандистських тем і так далі.
"Порушення логічних і тимчасових зв'язків між подіями".
Використовується для зниження ефекту "дії" іншої сторони, а також створення ілюзії тих або інших тенденцій і ситуацій. Наприклад, за допомогою методу попереджається неявне створення (або, навпаки, створюється) з окремих негативних фактів загальної істотно негативної тенденції або фону. Застосовується спільно з методами "вибірковий підбір інформації" і "псевдологічні висновки".
"Заміна джерела повідомлення".
Метод є протилежністю методу "імітаційна дезинформація" (заміна змісту при незмінному джерелі повідомлення) і полягає в заміні джерела повідомлення для збільшення або зменшення довіри до повідомлення. Наприклад, для зменшення довіри до того або іншого факту приводиться джерело, не заслуговуюче довіри. Навпаки, для того, щоб уникнути припущень в "ангажованій" і, таким чином, збільшити довіри до повідомлення, проводиться "дистанціювання" і приводиться яке-небудь незалежне джерело. Як поширений варіант виступає повідомлення, що з'являється в зарубіжних країнах, з подальшою "републікацією" з посиланням на зарубіжне джерело.
"Формування оточення".
Метод полягає в спеціальному формуванні інформаційного оточення навколо того або іншого факту для зниження або, навпаки, збільшення його ефекту або ступеня довіри до нього. Наприклад, якщо факт, що дійсно мав місце, подається в оточенні помилкової інформації, це призводить до зниження довіри до нього.
Висновок
Вирішення проблеми організації і редагування інформаційних потоків в суспільстві масового інформаційного споживання, можливо, є одним з ключових моментів для глобального розвитку. Всупереч знаменитій парадигмі Ф. Фукуями, що «історія закінчена», соціальні конфлікти і катаклізми переносяться в інформаційну сферу як верхівку айсберга сучасних систем державного управління.
Багато рішень у нашому житті ми приймаємо не усвідомлюючи, що ці рішення вже давно були прийняті за нас. Велику роль відіграють засоби масової комунікації. Нові технології які впроваджуються в рекламу, телебачення, різні комунікативні засоби спрямовані на маніпуляцію людьми,
регулюванню свідомістю без їх відома і перш за все їх гаманцями. Гроші грають у нашому житті чи не найпершу роль і доки це не змінеться будуть створюватися нові технологічні засоби впливу, яким ми просто не зможемо протидіяти!
Список джерел і літератури
1. Бурдье П. Социальное пространство и символическая власть. - "Thesis" №2, 1993
2. Доценко Е. Л. Психология манипуляции. Феномены, механизмы, защита. - М., 1996
3.Засурский И. Масс-медиа второй республики. - М.: Изд-во МГУ, 1999
4. Зиновьев А. Русский эксперимент. - М.: "Наш дом – L’age d’homme", 1995 5. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. - М.: "Алгоритм", 2000
6. Конецкая В. П. Социология коммуникации. - М., 1997
7. Леонов Н.С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях.- М., 1996
8. Моль А. Социодинамика культуры. - М.: Прогресс, 1973
9. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии ХХ века. - Москва - Киев: "Рефл-бук", 2000
10. Почепцов Г. Г. Психологические войны. - Москва - Киев: "Рефл-бук", 2000
11. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: "Мысль", 1980
1 Моль А. Социодинамика культуры. - М.: Прогресс, 1973.C.26
2 Леонов Н.С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях.- М., 1996.С.47
3 Моль А. Социодинамика культуры. - М.: Прогресс, 1973.С.67
4 Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: "Мысль", 1980.С.93
5 Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. - М.: "Алгоритм", 2000.С.52
6 Конецкая В. П. Социология коммуникации. - М., 1997.С.28
7 Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: "Мысль", 1980.С.121
8 Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: "Мысль", 1980.С.62
9 Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: "Мысль", 1980.С.71
10 Зиновьев А. Русский эксперимент. - М.: "Наш дом – L’age d’homme", 1995.С.34
Київ 2007
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
