37083 (606847)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальнотеоретичні питання правового статусу особи в Україні

1.1 Правовий статус: поняття та структура

1.2 Правовий статус особи та правовий статус громадянина

2.Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі

2.1 Права людини: поняття та класифікація

2.2 Поняття юридичного обов'язку. Гарантії прав і свобод людини та громадянина

3. Правовий захист. Особливості правового захисту людини в Україні, відносно її правового стану

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В сучасній Україні як державі пострадянській, посттоталітарній наслідком зламу адміністративно-командної системи колишнього СРСР, розбудови ринкових відносин, започаткованих реформ в усіх сферах суспільного і державного життя є не тільки руйнування старих економічних структур, але й втрата звичних, хоч й часто ілюзорних духовних орієнтирів – справедливості, рівності, моральності. Втрата загальновизнаних цінностей, як відомо дезорганізує суспільство, веде до його поляризації, розколу.

Такий “стан речей”, загалом уся низка соціально-економічних, політичних та інших проблем, що притаманні сучасній Україні, потребують теоретичних розробок, котрі можуть сприяти її подальшому прогресивному розвитку.

Будьяке суспільство може успішно розвиватись тільки спираючись на чітко позначені цілі, на науково вивірену модель життєвого устрою. Сьогодення України характеризується відсутністю у повній мірі чіткого уявлення про контури суспільства, котре необхідно побудувати в Україні. Зокрема, зроблені тільки перші кроки, які чітко репрезентують позицію держави щодо соціально-економічного статусу громадянина в умовах ринкових відносин. Хоча останнє – одна з найважливіших проблем, пов’язаних з соціальним захистом людини, принципами взаємовідносин держави і людини в посттоталітарному суспільстві.

Зазначене свідчить про нагальну потребу щодо узагальнення накопиченого теоретичного, емпіричного матеріалу та обґрунтування вирішення проблеми формування нової концепції взаємовідносин держави й людини, якою сьогодні є концепція соціальної демократичної держави.

Актуальність теми курсової роботи. У вітчизняному правознавстві для визначення місця і ролі особи в суспільстві і державі, які регулюються нормами всіх галузей національного права, тра диційно використовується категорія "правовий статус особи". Під ним розуміється система взаємопов'язаних прав, свобод і обов'язків, що закріплені в за конодавстві й визначають правове становище особи у суспільстві. У працях ба гатьох радянських авторів розглядаються поняття і юридична конструкція право вого статусу особи. Серед елементів даної юридичної конструкції вирізняють: 1) принципи, 2) систему основних прав, свобод і обов'язків, а також 3) умови їх реалізації (правосуб'єктність, громадянство і гарантії).

Характеризуючись фундаментальністю, правовий статус особи містить най важливіші положення. Абстрактність правового статусу особи дозволяє називати його "загальним правовим статусом". Він містить ряд правових принципів і цілей суспільства і держави. Тим самим він має характер основоположних засад щодо регулювання положення індивіда нормами інших галузей права.

Доречно зазначити, що правовий статус особи є не лише нормативним утворенням. Дана юридична конструкція включає також доктринальні положення і юридичну практику. Доктрина і правові принципи, навіть ті, що не дістали нормативного закріплення, часто здійснюють істотний правовий вплив на законодав ця і правозастосувача. Зокрема, більшість критеріїв допустимості обмеження ос новних прав є загальними принципами права. Як підкреслював Р.Давид, "для тих, хто зважає на реальність і має ширший і, з нашої точки зору, правильніший погляд на право, доктрина в наші дні, так само як і в минулому, становить досить важливе і вельми життєве джерело права".

Крім того, метою правового статусу особи є практична реалізація правових норм. Інакше юридична конструкція залишиться лише ідеальною моделлю. Звичайно, не можна ототожнювати конституційний і фактичний статус. їх відповідність залежить від ефективності гарантій реалізації основних прав, часто не тільки від юридичних, а й загальних (економічних, політичних, соціальних і духовних). Одночасно порівняння юридичної конструкції і практики її застосу вання збагачує теоретичний і нормативний зміст правового статусу особи.

Важливе місце в посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі й науковці минулого: Аристотель, Г. Гегель, І. Кант, Дж. Кейнс, Б. Констан, С. Котляревський, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, А. Сміт та інші. При написанні роботи розглядалися наукові праці таких вчених, як С.С. Алексєєв, В.С. Андрєєв, С. Завадський, Т.І. Заславська, М.Г. Кобець, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, С.О. Комаров, В.В. Копєйчиков, О.А. Лукашева, О.В. Малько, Н.І. Матузов, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, І.М. Сирота, О.Ф. Скакун, Б. Сташків, Ю.М. Тодика, М.В. Цвік, І.В. Яковюк та інші.

Мета і завдання полягають у комплексному аналізі проблеми правового статусу особи в Україні, її елементів та принципів.

Сьогодні, у зв'язку із появою нових прав людини виникає питання не тільки про їх зміст, а й про межі їх здійснення. Це, зокрема, стосується біологічних експериментів щодо можливості клонування людини, заборона якого встановлюється в законодавстві багатьох держав. 4 квітня 2006 р. Президент України В.Ющенко уповноважив Міністра юстиції України С.Головатого на підписання від імені України Додатко вого протоколу до Конвенції про захист прав людини та людської гідності щодо застосування біології та медицини, який стосується заборони клонування людей, прийнятого 12 січня 1998 р. у Парижі.

Практичне розв'язання цього та багатьох інших питань ніде і ніколи не є універсальним, одноваріантним та нерухомим. Зміст прав людини осмислюється з метою досягнення соціально змістовних цілей різних суб'єктів суспільного життя. Отже, під юридичною конструкцією правового статусу особи слід розуміти правовий інститут, що випливає з основоположних ідей її взаємовідносин із суспільством і державою, закріплює систему основних прав, свобод і обов'язків, реалізація яких значною мірою зумовлена певним ступенем дієздатності і грома дянством відповідних осіб, а також їх гарантіями.

Для досягнення зазначеної мети були поставленні такі головні завдання:

- розгляд загальнотеоретичних понять правового статусу особи в Україні: співвідношення термінів «людина», «особа», «громадянин»;

- розгляд правового статусу, його поняття, правового статусу особи безпосередньо;

- негативні та позитивні риси систем гарантій прав, свобод і обов’язків людини і громадянина в демократичній державі;

- розгляд шляхів розвитку правового становища особи в Україні.

Методологічною основою курсової є діалектичний метод пізнання державно-правових процесів і явищ, що дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрямки і закономірності. Проблема правового статусу особи у державі велика і багатогранна, носить міжгалузевий характер і у своєму вивченні передбачає застосування цілого ряду наукових методів: системність, об’єктивність, історизм; системно-структурний і фундаментальний підходи; органічна єдність теорії і практики; поєднання критичного і раціонального, конструктивного, порівняльно-ретроспективного, історичного та логічного підходів.

Історичний підхід передбачає вивчення явищ у їх розвитку, а також виявлення зв’язку минулого і сьогодення.

Системний підхід при дослідженні правового статусу особи передбачає їх комплексний аналіз як систем; у взаємному зв’язку з іншими системами.

Належні результати дає використання елементів політологічного аналізу.

Надзвичайно важливим є порівняльний метод, який дозволяє ефективно використати все розмаїття правового досвіду при виявленні співвідношення. Об’єктом курсової роботи є правовий статус особи, позитивні та негативні риси в Україні. Предметом є теоретико-правові аспекти правового статусу особи.

Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел – обсяг сторінок становить 43 .

1.Загальнотеоретичні поняття правового статусу особи в Україні

1.1 Правовий статус: поняття та структура

юридичний правовий статус особа

Складні зв'язки між державою та індивідами, а також між індивідами у державно-організованому суспільстві фіксують ся державою у юридичній формі — у формі прав, свобод та обов'язків. У своїй єдності саме вони складають правовий ста тус індивіда, який, у свою чергу, відображає особливості со ціальної структури суспільства, рівень демократії та стан за конності. Правовий статус як юридична категорія не лише визначає стандарти можливої та необхідної поведінки, що за безпечують нормальну життєдіяльність соціального середовища, а й характеризують реальну взаємодію держави та особи.

Природа, структура та зміст правового статусу як ключо вого поняття юридичної науки завжди були предметом ви вчення як науковцями, так і практиками. У юридичній літературі існує декілька підходів до визначення змісту категорії «правовий статус» та його структури.

Деякі вчені самостійними елементами правового статусу особи називають громадянство [ 11, с. 21-26], загальну правоздатність, гарантії [ 6, с. 29 ], законні інтереси та юридичну відповідальність [14, с. 115]. Інші — навпаки, деякі із згаданих вище елементів характе ризують або як передумову (громадянство, правоздатність), або як другорядні елементи статусу (юридична відпові дальність, законні інтереси), або як такі, що виходять за межі правового статусу (гарантії) [ 10, с.29-30]. Серед елементів цієї ка тегорії називають також правові норми, що закріплюють статус особи, правосуб'єктність, правові принципи та пра вовідносини статусного типу [ 17, с. 237-238].

Найпоширенішим є визначення правового статусу як си стеми законодавчо встановлених та гарантованих державою прав, свобод, законних інтересів і обов'язків особи. Правовий статус є засобом нормативного закріплення основних принципів взаємодії особи та держави. Він є системою еталонів, зразків поведінки суб'єктів, які, з одного боку, захищаються державою, а, з іншого — схвалюються суспільством.

Таким чином, правовий статус характеризує становище особи у взаємовідносинах із суспільством та державою.

Це — самостійна юридична категорія, що характеризується наступними ознаками: має універсальний характер, оскільки поширюється на всіх суб'єктів. Відображає індивідуальні особливості людини та її реальне ставлення у системі суспільних відносин. Права та свободи, що складають основу статусу, не можуть реалізуватись без інших його компонентів — обо в'язків та відповідальності. Ця категорія забезпечує системність прав, свобод та обов'язків.

Елементи структури правового статусу є взаємозалежни ми та взаємодіючими.

Права особи у структурі правового статусу — це формально визначені та юридично гарантовані можливості ко ристуватися соціальними благами і реалізовувати суб'єктивні інтереси. Це — частина об'єктивного права, що визначає його належність певній особі. Іншими словами, це ті юри дичні можливості певної людини, що є похідними від за гальних абстрактних правил, закріплених законодавчо.

Свободи особи — нормативно закріплені можливості, що мають певні особливості у порівнянні з правом. Надаючи свободи, держава робить акцент на значенні людини у пев них сферах суспільної діяльності. Це виявляється у само стійному виборі суб'єктом способу життя, діяльності та по ведінки в умовах, що забезпечуються державою і суспіль ством. Як правило, свободи мають диспозитивний зміст, що надає можливість вибору того варіанту поведінки, котрий найповніше забезпечує реалізацію суб'єктивних інте ресів. Саме це забезпечує неможливість тиску на волевиявлення людини, обмеження її свободи.[24, с. 14]

Законні інтереси особи — це юридично значимі претензії на соціальні блага, які не охоплюються змістом прав і свобод. Вони захищаються державою та законом у такому ж обсязі, як права та свободи, хоча, на відміну від них, зміст законних інтересів чітко не визначений законодавцем. Це пов'язується з неможливістю за допомогою правових норм передбачити абсолютно всі життєві обставини та детально регламентувати всі можливі бажання суб'єктів, що можуть виникати у майбутньому.

Юридичні обов'язки особи — це встановлені та гарантовані державою вимоги до поведінки людини, офіційно за кріплена міра необхідної діяльності в інтересах сторони, якій належить суб'єктивне право.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы