36292 (606387), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Система права і система законодавства тісно пов’язані між собою, але не тотожні.
Систематизація законодавства – це постійна форма розвитку і упорядкування діючої правової системи, упорядкування та вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників.
Розрізняють такі форми систематизації нормативно-правових актів:
1) Облік; 2) Кодифікація; 3)Інкорпорація; 4) Консолідація.
Система законодавства України є досить недосконалою і потребує великої праці над нею. В законодавстві України ще діють акти котрі застосовувались в СРСР, і вони сприяють гальмуванню розвитку української, демократичної, незалежної, правової держави.
Леонід Кучма, виступаючи в Маріїнському палаці говорив про головні зовнішньополітичні завдання країни в усіх сферах суспільного життя. І наголосив, що насамперед слід «підтягнути» вітчизняне законодавство до європейських стандартів.
Система законодавства України потребує суттєвих змін, при створенні системи законодавства України орієнтирами мають бути конституційні принципи «верховенства права» щодо його обов'язковості у законотворчій роботі, «верховенства Конституції» щодо інших законодавчих актів, та «верховенства закону» в ієрархії всіх нормативних актів.
Іншими словами, наше нове законодавство має бути більш реалістичним, працювати на інтереси і потреби держави і суспільства.
Список використаної літератури
-
Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – С. 141.
-
Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №38. – С. 502.
-
Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Україна, 1990. – С. 3.
-
Офіційний вісник України. – 1997. – №24. – С. 11.
-
Офіційний вісник України. – 1998. – №42. – С. 1551.
-
Урядовий кур'єр. – 1992. – С. 42–43.
-
Абдулаев М.И. Теория государства и права: учебник для высших учебных заведений. // Магистр-Пресс, 2004. – С. 510.
-
Бобровик С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. – К.: Наукова думка, 1994.
-
Вєдерніков Ю.А., Греку В.С. Теорія держави та права: Навч. посібник, – 4-е вид., доп. і перероб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 224.
-
Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. 3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000. – С. 528.
-
Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – С. 240.
-
Головатий С. Правнича термінологія і державотворчий процес. Українське право. К. 1995 р. №1–2
-
Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / [Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.]; За ред. В.В. Копєйчикова; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – Стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 317.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
