31682 (604870), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 502

1. Цей Порядок визначає механізм користування землями водно­го фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання цих земель. Порядок надання земель водного фонду в користування та при­пинення права користування ними встановлюється земельним зако­нодавством.

2. До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами уздовж морів, річок і навколо водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та кана­лами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

3. У постійне користування землі водного фонду надаються водо­господарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби до­гляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротех­нічними спорудами та підтримання їх у належному стані.

4. У тимчасове користування за погодженням з постійними кори­стувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг від­ведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися під­приємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релі­гійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам (далі юридичні та фізичні особи) для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

5. Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Право постійного користування землями водного фонду посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними і міськими Радами.

Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою.

6. Користувачі земель водного фонду зобов'язані: виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення,

забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;

суворо дотримуватися встановленого режиму для зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів;

запобігати проникненню у водні об'єкти стічних вод, пестицидів і добрив через прибережні захисні смуги.

7. На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будів­ництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавст­ва, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопро­водів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні ро­боти.

Дозволи на проведення зазначених робіт видаються в установле­ному законодавством порядку.

8. Користування землями прибережних захисних смуг уздовж рі­чок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності.

На зазначених землях забороняється діяльність, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їхньому при­значенню:

розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

зберігання та застосування пестицидів і добрив;

влаштування літніх таборів для худоби;

будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометрич­них та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та сто­янок автомобілів;

миття і обслуговування транспортних засобів та техніки;

влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

9. Під час користування землями прибережних захисних смуг уз­довж морів, морських заток, лиманів і на островах забороняється:

застосування стійких і сильнодіючих пестицидів;

влаштування полігонів побутових та промислових відходів і на­копичувачів стічних вод;

влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більш як один кубічний метр на добу;

влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.

10. Користувачі, що експлуатують гідротехнічні (водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні) споруди водогосподар­ських систем, зобов'язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи та правил експлуатації, здійснювати посадку, догляд і охорону лісів у смугах відведення каналів, гідротехнічних та інших спо­руд міжгосподарського значення.

На ділянках із штучно створеними лісонасадженнями та природ­ними лісами у смугах відведення каналів, гідротехнічних споруд та інших споруд міжгосподарського значення допускаються рубки до­гляду та санітарні рубки, що проводяться згідно з рекомендаціями органів лісового господарства.

11. За використанням та охороною земель водного фонду здійс­нюється Державний контроль у встановленому законодавством по­рядку.

Додаток 2

ПОРЯДОК

справляння плати за спеціальне використання

водних ресурсів

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 8 лютого 1994 р. № 75

(Із змінами і доповненнями)

(Зібрання постанов Уряду України. 1994. № 5. Ст. 134;

№ 12. Ст. 300; 1995. № 6. Ст. 138; 1996. № 5. Ст. 175;

1996. № 12. Ст. 332)

1. Цей Порядок визначає єдині правила справляння плати за спе­ціальне використання водних ресурсів.

2. До спеціального використання водних ресурсів належить вико­ристання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, яке може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

3. Плата відповідно до цього Порядку справляється за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і місце­вого значення.

До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включа­ючи притоки всіх порядків;

б) підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.

Перелік водних ресурсів місцевого значення визначається Дер­жавним комітетом по водному господарству за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

4. Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності, крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієніч­них потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи. (Дію пункту 4 зупинено)

5. Плата за спеціальне використання водних ресурсів справля­ється незалежно від того, надходили вони з водогосподарських сис­тем (поверхневих, підземних) безпосередньо, від інших водокори­стувачів чи від підприємств комунального господарства.

При цьому крім плати за спеціальне використання водних ре­сурсів суб'єкти підприємницької діяльності сплачують постачальни­кам вартість послуг, пов'язаних з їх подачею.

6. Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справ­ляється:

за воду, що використовується для задоволення питних і господар­сько-побутових потреб населення;

за підземну воду, яка є сировиною для технологічного процесу вилучення корисних копалин;

за підземну воду, яка вилучається з надр разом з корисними ко­палинами;

за підземну воду, яка вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забрудення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви то­що);

за воду, що пропускається через турбіни гідроакумулюючих стан­цій (ГАЕС), які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

за воду, що забирається підприємствами і організаціями для за­безпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;

за воду, що використовується для протипожежних потреб;

за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоуст­рою територій міст і населених пунктів;

за воду, що забирається для перекидання її у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Перелік підприємств (організацій), які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, затверджується Кабінетом Міністрів Украї­ни за поданням Державного комітету по водному господарству, Державного комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерства промисловості;

за морську воду.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів для потреб водного транспорту не справляється з морського водного транспор­ту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без викори­стання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).

7. Внесення плати за спеціальне використання водних ресурсів не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти та штрафів за по­рушення природоохоронного законодавства, що стягуються в уста­новленому порядку згідно з чинним законодавством.

Справляння плати за спеціальне використання водних ресурсів, установленої цим Порядком, не звільняє водокористувачів під­земних вод від відшкодування витрат на проведення геологорозві­дувальних робіт.

8. Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, встановлюються відповідно до нормативів пла­ти, обсягів використання води та лімітів її використання.

Зазначені платежі у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні первинних суб'єктів підприємницької діяльності.

9. Підприємствам гідроенергетики та водного транспорту розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів установлю­ються на основі нормативів плати:

для підприємств водного транспорту — залежно від ванта­жопідйомності або пасажиромісткості транспортних засобів;

для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу .води, що пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за во­ди, які використовуються для змазування і охолодження вузлів гідроагрегатів.

10. Окремим категоріям суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів пла­ти за спеціальне використання водних ресурсів.

11. Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне викори­стання водних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використан­ня водних ресурсів місцевого значення здійснюється в порядку, що визначається Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київ­ською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів.

12. За понадлімітне використання водних ресурсів плата обчис­люється відповідно до пункту 8 цього Порядку та справляється у п'ятикратному розмірі.

13. Кількість використаної води суб'єктами підприємницької діяльності визначається за показниками вимірювальних приладів.

У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг ви­користання води визначається за технологічними даними (три­валість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих по­слуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровід­них труб за одиницю часу тощо).

Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з урахуванням установлених поста­чальникові лімітів використання води з різних джерел і відповідних нормативів плати.

14. Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

15. Термін сплати платежів визначається інструкцією про поря­док обчислення і сплати платежів за спеціальне використання вод­них ресурсів.

16. Суб'єкти підприємницької діяльності та їх посадові особи не­суть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів згідно з чинним законодавством.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів здійснюється державними податковими інспекціями.

17. Контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використан­ня води здійснюють органи , Мінстату, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу.

Додаток 3

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок видачі дозволів на видобування

підземних вод

Затверджено наказом Мінекобезпеки України

Характеристики

Список файлов курсовой работы