31577 (604841), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

регіональних про грам зайнятості;

• співробітництва про фесійних спілок, асоціацій (спілок)

підприємців, власників підприємств, установ, організацій або

уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного

управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням

заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

• міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості

населення, включаючи працю громадян України за кордоном та

іноземних громадян в Україні.

З метою створення умов для здійснення громадянами права на працевлаштування держава передбачає:

заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на

раціональне розміщення продуктивних сил, створення нових технологій, створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома, інші заходи, які сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;

забезпечення прав і інтересів працівників, вдосконалення законодавства про зайнятість населення і працю ;

проведення аналітичних та наукових досліджень структури

економіки і прогнозування наступних змін якості й розподілу

робочої сили;

регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині

залучення і використання іноземної робочої сили в Україні на

основі квотування і ліцензування;

сприяння в разі необхідності створенню додаткових робочих

місць підприємствами, установами і організаціями всіх форм

власності, а також поліпшенню умов праці у суспільному

виробництві;

організацію професійної орієнтації.

У забезпеченні зайнятості та організації працевлаштування населення, реалізації державної політики зайнятості , соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян беруть участь державні органи двох видів : загальні та спеціальні .

Загальне керівництво працевлаштуванням і його організація покладається на Міністерство праці та соціальної політики України і його органи на місцях .

Спеціальним органом працевлаштування виступає Державна служба зайнятості , діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з:

Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики

України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних,

Київського та Севастопольського міських, районних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації про фесійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації професійної

орієнтації населення, інспекцій по контролю задодержанням законодавства

законодавства про зайнятість населення.

До складу державної служби зайнятості входять також навчальні

заклади професійної підготовки незайнятого населення ,

інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані

бюро зайнятості, центри реабілітації населення , підприємства,

установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.

Статтею 19 Закону України «Про зайнятість на­селення» Державна служба зайнятості має права :

• одержувати від підприємств, установ і органі­зацій незалежно від форм власності статистичні дані по наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прий­нятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивіль­нення працівників;

• розробляти і вносити на розгляд місцевих Рад народних депутатів пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

• направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності за наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби

зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки;

• направляти безробітних громадян за їх ба­жанням на оплачувані громадські роботи;

• укладати за дорученням підприємств, установі організацій всіх форм власності договори з грома­дянами при їх працевлаштуванні з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою вар­тості проїзду, добових, а також надавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці зарахунок коштів підприємств, установ і організацій;

• оплачувати вартість професійної підготовкиосіб, працевлаштування яких потребує здобуття но­вої професії (спеціальності), а також установлюватиїм на період навчання стипендії у розмірах, передбачених законодавством України;

• вносити пропозиції до місцевих Рад народних депутатів про зупинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією відстрочкою, у порядку, визначеному законодавством України;

• компенсувати до 50 відсотків витрат підпри­ємствам, установам і організаціям на перепідготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, за умови їх працевлаштування.

Державну службу зайнятості покладено такі обов'язки:

1. аналіз і прогноз попиту та пропозиції на робо­чу силу, інформування населення й державних органів управління про стан ринку праці;

2. консультування громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноваже­них ними органів, які звертаються до служби зайня­тості, про можливість одержання роботи і забезпе­чення робочою силою, вимоги, що ставляться допрофесії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

3. ведення обліку вільних робочих місць і грома­дян, які звертаються з питань працевлаштування;

4. надання допомоги громадянам у підборі підхо­дящої роботи і власникам підприємств, установ,організацій або уповноваженим ними органам удоборі необхідних працівників;

5. організація при потребі професійної підготов­ки і перепідготовки громадян у системі служби зай­нятості або направляння їх до інших навчальних

6. закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчан­ня;

7. надання послуг з працевлаштування та про­фесійної орієнтації працівникам, які бажають зміни­ти професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками
   високооплачуваної роботи, зміною умов і режимупраці тощо), вивільнюваним працівникам і незайня­тому населенню; .

8. реєстрація безробітних;

9. участь у підготовці перспективних і поточнихдержавних і територіальних програм зайнятості тазаходів щодо соціальної захищеності різних груп на­селення від безробіття.

У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі .³

Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно.

Діяльність Державної служби зайнятості є посередницькою між громадянами , які звернулися до неї за допомогою , та підприємствами , установами, організаціями.

Крім Державної служби зайнятості посередницьку діяльність у працевлаштуванні здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності .

Суб’єкти підприємницької діяльності можуть надавати платні послуги , пов’язані з профорієнтацією населення , посередництвом у працевлаштуванні громадянам в Україні та за кордоном , лише на підставі дозволу ( ліцензії ) , який видається Державним центром зайнятості . При наданні зазначених послуг без такого дозволу державна служба зайнятості стягує із суб’єктів підприємницької діяльності штраф у 50 – кратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожну особу , якій надавалися такі послуги , та припиняє цей вид діяльності .

Створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості з однакової кількості представників профспілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів, підприємців.

Порядок формування координаційних комітетів і організація їх роботи визначаються представленими в них сторонами.

Професійні спілки також беруть участь у розробці державної політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад. Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами відповідно до законів України. Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з проблем зайнятості населення , мають право вносити пропозиції відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи відміну заходів , пов’язаних з вивільненням працівників . ⁴

IV. Порядок проведення працевлаштування громадян

Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, індивідуального селянського (фермерського) господарства і до іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості . Іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл про дукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл угодою про розподіл продукції , здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.

У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

Працевлаштування громадян за сприяння Дер­жавної служби зайнятості населення починається зі звернення громадян до цієї служби . В результаті звернення громадянина до служби зайня­тості між ними виникають правовідносини, що пород­жують певні права і обов'язки обох сторін, наслідком яких є конкретні дії по підшуканню підходящої роботи.

До Державної служби зайнятості мають право зверта­тися за безплатним сприянням у працевлаштуванні всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Громадяни, які звернулись до служби зайнятості , мають право на отримання відповідної інформації, а та­кож консультації щодо професійної орієнтації.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом І гру­пи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закла­ду потребує постійного стороннього догляду), інвалі­ди та пенсіонери, які звертаються до Державної служби зайнятості за сприянням у працевлашту­ванні, підлягають реєстрації у цій службі.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до Державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється Дер­жавною службою зайнятості за місцем постійного проживання (постійної або тимчасової прописки) за умови пред'явлення паспорта і трудової книжки, а у разі потреби — військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють, а іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно про­живають в Україні, — тільки за наявності постійної прописки. У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання (реєстрації) особи, якщо паспорт пере­буває в органах внутрішніх справ на оформленні, переоформленні, а також свідоцтва про народження та довідки з житлово-експлуатаційної контори або органів місцевого самоврядування із зазначенням місця проживання (постійної або тимчасової пропис­ки) для громадян до 16 років. У разі відсутності тру­дової книжки громадянин, який вперше шукає робо­ту, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а звільнені військовослужбовці — військовий квиток.

Характеристики

Список файлов курсовой работы