24365 (603168), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Першу вітроелектростанцію в Україні і в світі було збудовано в 1931 р. поблизу Севастополя.

Серед нетрадиційних джерел енергії можливе використання біомаси і створення на її основі біогазу. Для України перспективною є розроблена технологія перетворення вугілля в газоподібній чи рідкий стан. З’явилися і методи вирощування рослин, які дають нафту.

Нині загальний технічний стан електроенергетики України незадовільний. Це пов’язано з тим, що впродовж десятиліть не проводилася модернізація теплоенергетичного господарства. Внаслідок цього понад 20% енергетичного устаткування повністю зношене, а 70% обладнання виробило свій ресурс.

Найстарішими в Україні є теплоелектростанції Донбасу, тому вони і опинилися в найважчому стані. Застаріла технологія спалювання вугілля, мазуту, газу, а також високий рівень спрацювання обладнання призводять до перевитрат палива і величезних викидів шкідливих речовин в повітря.

За рівнем енергоспоживання на людину (понад 5 тис кВт/год на рік) Україна належить до країн, що мають середні показники. Проте структура цього споживання дуже сильно відрізняється від розвинутих країн світу. Основна частка електроенергії використовується для промислових потреб, де великі втрати електроенергії внаслідок безгосподарності і неефективних технологій виробництва. Водночас для комунальних потреб використовується тільки тисячу кВт/год на одного міського жителя. Для сільських жителів цей показник ще нижчий і становить 500 кВт/год. Він є одним із найнижчих у світі.

Одним з провідних чинників, що обмежує розвиток електроенергетики в Україні, є економічний. Викиди від роботи цієї галузі становлять близько 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії випереджають всі інші галузі промисловості.

Важливою для України є безпека атомних електростанцій. Проблема зберігання відходів ядерного палива стала актуальною для України з часів розпаду Радянського Союзу. Нині відходи ядерного палива, яке використовують вітчизняні АЕС, відправляють на захоронення до сусідньої Росії, бо на території України немає умов для їх захоронення. Минулого року Росія приймала наші радіоактивні відходи за ціною 65 доларів за кілограм. Щорічна вартість вивезення Україною відпрацьованого палива становить 100 мільйонів доларів на рік. Однак, вже в двотисячному році ціна за захоронення підвищилася до 100–120 доларів, що звісно, для України невигідно. Тому Україна намагається власноруч ховати відходи ядерного палива, що за підрахунками вчених значно дешевше для України. Для цього на території Запорізької АЕС в першому кварталі цього року буде пущена перша черга сухих сховищ відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). В перспективі, крім Запорізької АЕС, ССВЯП планується побудувати в Рівному, Південноукраїнську і Хмельницьку.

Повна вартість будівництва сховищ на одній АЕС становитиме 85 млн. доларів, що значно менше ніж щорічна оплата Росії.

Щодо проблем вітрової енергетики, то тут слід підкреслити умови будівництва та наступної експлуатації.

Тут проблема полягає в тому, що ВЕС є невигідними для України. По-перше, вітрові агрегати дуже дорогі, а по-друге умовою для будівництва ВЕС є постійний вітер не менше 6–8 а/с. Для будівництва ВЕС існує багато обмежень:

• їх треба споруджувати віддалік від промислових та житлових об’єктів, сільськогосподарських угідь, водоймищ, рекреаційних та заповідних зон тощо;

• необхідно прокладати до ВЕС дорожньо-транспортні магістралі, підводити лінії електропередачі та телефонного зв’язку.

4. Прогнозування паливно-енергетичних ресурсів

4.1 Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів

Під час розроблення прогнозів використано такі фактори та інформацію:

• результати аналізу статистичної звітності;

• напрями розвитку галузей економіки та окремих її секторів, в тому числі галузей паливно-енергетичного комплексу;

• структура та обсяги енергозбереження;

• показники, що впливають на обсяги споживання енергоресурсів (технічний рівень виробництва, витрати на екологію, поліпшення соціальних умов праці та побуту тощо).

Прогноз попиту на паливно-енергетичні ресурси виконано на основі прогнозованого збільшення обсягу виробництва ВВП і аналізу конкурентних можливостей ПЕР з урахуванням вирівнювання внутрішніх і світових цін на енергоресурси. При цьому основним завданням є оптимізація попиту на природний газ, оскільки він конкурує одночасно з електричною енергією, вугіллям, ядерним паливом та (частково) з нафтопродуктами.

Сучасний рівень цін на природний газ у країнах Європи становить 220–350 USD/тис. м3 для промислових споживачів та 550–600 USD/тис. м3 для побутових споживачів з тенденцією до подальшого зростання. У зв’язку з лібералізацією енергетичних ринків, неминучим є наближення цін на природний газ в Україні до рівня світових.

Зростання ціни на природний газ до середньоєвропейського рівня призведе до зниження його конкурентоспроможності у виробництві досить широкого спектру товарної продукції та послуг в Україні. Найбільші зміни відбуватимуться під час вибору первинного енергоносія для виробництва тепла та електроенергії.

Прогнозоване зростання світових цін на нафту та природний газ відбуватиметься в умовах відносно стабільних цін на вугілля та ядерне паливо, що підвищує конкурентоспроможність гідравлічних, атомних і теплових електростанцій, які працюють на вугіллі та стимулює розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Тому перевага у структурі палива для виробництва енергії в Україні надаватиметься власному урану та вугіллю, що забезпечить певну стабільність паливної складової на електричну енергію та підвищить рівень енергетичної безпеки країни.
Водночас прогнозоване відставання темпів зростання цін на електричну енергію від цін на природний газ та нафту створює економічні умови для використання електричної енергії замість природного газу та мазуту у системах промислового та побутового теплозабезпечення.

З метою оптимізації режимів виробництва електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання потужностей атомних енергоблоків шляхом збільшення споживання електроенергії в години «нічного провалу» доцільно поетапно замінювати газовий нагрів системами акумуляційного електронагріву, які є споживачами-регуляторами, забезпечивши оптимальне управління зонними та диференційованими тарифами на електричну енергію. Це дозволить суттєво знизити обсяги споживання природного газу на потреби опалення.

Окрім використання акумуляційних систем електронагріву, масштабне витіснення вуглеводневого палива із систем низько- та середньотемпературного нагріву (технологія опалення, гаряче водопостачання, вентиляція та кондиціонування) забезпечить використання електричних теплогенераторів та термотрансформаторів.

Заміна газових котелень на електричні теплогенератори та акумуляційний електричний нагрів може забезпечити витіснення більше половини природного газу, що використовується для теплопостачання у промисловості і побуті.

Забезпечення та регулювання ринку нафтопродуктів України передбачається за рахунок переробки нафти і газового конденсату власного видобутку та видобутих українськими компаніями за межами України, заміщенням моторного палива стиснутим (метан) та скрапленим (пропан-бутан) газом, а також рідким паливом, отриманим внаслідок переробки органічної маси (ріпаку, зерна, цукрових буряків тощо) та кам’яного вугілля. Враховуючи наведені факти, за базовим сценарієм прогнозується таке споживання основних енергоресурсів до 2030 року:

• Споживання електроенергії збільшиться в 2,2 рази і перевищить за прогнозними даними 395,1 млрд. кВтг, експортні можливості зростуть до 25 млрд. кВтг;

• Споживання вугільної продукції збільшиться майже в 2,2 разу – до 130,3 млн. тонн;

• Споживання природного газу зменшиться майже на 36% – до 49,5 млрд. м3;

• Споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на третину – до 23,8 млн. тонн.

Збільшення попиту потребує відповідного збільшення виробництва та поставок енергетичних ресурсів.

Прогнозний паливно-енергетичний баланс України до 2030 року

Стаття балансу	Одиниця виміру	2005	2010			2015			2020				2030
			І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ		І	ІІ	ІІІ		І	ІІ	ІІІ
ПРИБУТКОВА ЧАСТИНА
І. Ресурси, усього	млн. т у.п.	208,8	245,5	235,9	222,2	270,9	255,6	231,8		300,2	278,2	241,9		376,7	341,2	308,3
1.1. Видобуток органічного палива, усього	млн. т у.п.	86,2	115,7	106,2	100,2	139,0	130,2	112,7		152,6	142,7	123,0		185,0	173,5	157,3
1.2. Виробництво електроенергії без витрат органічного палива, у тому числі:	млрд. кВтг млн. т у.п.	101,1 34,9	113,8 39,3	113,8 39,3	110,9 38,3	125,9 44,1	125,9 44,1	122,2 42,8		184,5 62,7	177,1 60,2	144,1 45,0		259,0 85,5	239,7 79,1	204 67,3
1.2.1. Атомні електростанції	млрд. кВтг	88,8	101,2	101,2	101,2	110,5	110,5	110,5		166,3	158,9	129,6		238,3	219,0	186,2
1.2.2. Гідравлічні електростанції (ГЕС та ГАЕС)	млрд. кВтг	12,3	12,5	12,5	9,6	14,6	14,6	10,9		16,6	16,6	13,0		18,6	18,6	15,9
1.2.3. Відновлювані джерела електроенергії*	млрд. кВтг	0	0,1	0,1	0,1	0,8	0,8	0,8		1,6	1,6	1,5		2,1	2,1	1,9
1.3. Виробництво теплової енергії на атомних електростанціях	млн. т у.п.	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3		0,4	0,4	0,3		0,4	0,4	0,3
1.4. Теплова енергія довкілля	млн. т у.п.	0,2	0,4	0,3	0,2	2,0	1,7	1,4		4,5	3,9	3,2		26,3	22,7	18,7
1.5. Імпорт органічного палива	млн. т у.п.	87,2	89,8	89,8	83,2	85,5	79,3	74,6		80,0	71,0	70,4		79,5	65,5	64,7
ВИТРАТНА ЧАСТИНА
ІІ. Розподіл ресурсів, усього	млн. т у.п.	208,8	245,5	235,9	222,2	270,9	255,6	231,8		300,2	278,2	241,9		376,7	341,2	308,3
2.1. Споживання в Україні, усього, у тому числі:	млн. т у.п.	200,6	220,2	211,6	199,2	241,2	227,0	205,1		262,8	244,3	211,8		335,4	302,7	272,8
2.1.1. Вугілля	млн. т у.п.	43,5	63,0	58,3	53,9	81,8	73,0	58,0		91,6	80,7	63,2		120,0	101,0	89,0
2.1.2. Нафта	млн. т у.п.	25,7	28,3	27,6	26,7	31,2	29,9	28,3		31,5	30,0	28,5		34,6	34,0	33,2
2.1.3. Природний газ	млн. т у.п.	87,9	78,4	77,7	74,0	73,4	71,8	67,3		64,4	61,8	59,6		59,8	56,9	56,0
2.1.4. Інші види палива (шахтний метан, біопаливо, торф тощо)	млн. т у.п.	11,0	14,5	12,0	11,5	15,4	13,2	12,3		16,2	14,1	13,1		18,7	16,8	14,9
2.1.5. Електроенергія, вироблена без витрат органічного палива**	млн. т у.п.	32,0	35,3	35,4	32,6	37,1	37,1	37,5		54,2	53,4	43,9		75,6	70,9	60,7
2.1.6. Теплова енергія, вироблена на атомних електростанціях	млн. т у.п.	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3	0,3		0,4	0,4	0,3		0,4	0,4	0,3
2.1.7. Теплова енергія довкілля	млн. т у.п.	0,2	0,4	0,3	0,2	2,0	1,7	1,4		4,5	3,9	3,2		26,3	22,7	18,7
2.2. Експорт паливно-енергетичних ресурсів з України	млн. т у.п.	8,2	25,3	24,3	23,0	29,7	28,6	26,7		37,4	33,9	30,1		41,3	38,5	35,5
Рівень енергетичної залежності	%	54,5	37,5	39,0	40,2	26,1	25,5	25,6		18,2	18,0	17,8		12,4	11,7	12,2

4.1.1 Баланс електричної енергії

Характеристики

Список файлов курсовой работы