24238 (603156), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Загальна площа земель лісового фонду у 2008 р. становила 368,8 тис. га або 3,4 % від лісового фонду України. Яйли вкриті високогірними луками. Гірський Крим важливий як лісовий масив з дубовими, сосновими, буковими й іншими лісами, у яких нараховується близько 150 видів деревних та чагарникових порід, серед них – багато ендемічних. Ліси захищають ґрунти та регулюють водний режим більшої частини півострова. На Південному березі Криму рослинність середземноморського типу. Значні збитки економіці АРК наносять лісові пожежі. Так, у 2008 р. зареєстровано 195 випадків лісових пожеж, що склало 4,8 % від усіх пожеж в Україні. Площа лісових земель, пройдена пожежами, склала 189 га, заподіяні збитки – 1847,8 тис. грн. [12, c. 57].
У Криму є великий потенціал вітроенергетичних, геотермальних і сонячних ресурсів, а також невеликі річки з швидкою течією, на яких можуть бути збудовані економічно ефективні малі ГЕС. Термальні води є джерелом теплової енергії, а їхні виходи найзручніше застосовувати там, де води піднімаються до глибини 450 м (температура +400 С) чи 1000-2000 м (температура +70 – 1000 С).
Особливе місце займають рекреаційні ресурси. Це пляжі, що простяглися на 157 км по берегах морів, з них понад 100 км штучні, відомі 26 родовищ лікувальних грязей (Лакське і Чокракське озера, Булганакське родовище), понад 200 свердловин, та 100 джерел мінеральних вод мають унікальний хімічний склад. Нині спеціальною постановою Кабінету Міністрів України до категорії лікувальних віднесено 15 грязевих родовищ та 13 великих родовищ мінеральних вод. Високу оцінку за світовими стандартами мають бальнеологічні ресурси Криму, проте вони використовуються лише на 30 %.
Територіальна структура рекреаційного комплексу регіону, що склалася у 60-70 роках, залишається незмінною. Найбільш освоєною частиною півострова є територія Великої Ялти, де надається близько половини всього обсягу санаторно-курортних і туристських послуг. Водночас у багатьох районах Західного та Східного Криму розвинутий лише пляжний відпочинок, у гірських та передгірних районах переважно спортивний неорганізований туризм. Райони рівнинного Криму використовуються як території транзиту туристських потоків [3, c. 1].
В Криму нараховується 141 територія і об`єкти природно-заповідного фонду площею 700 тис. га або 2,7 % загальної площі республіки. До природно-ресурсного потенціалу відносяться також багаті та різноманітні ландшафтні ресурси. Тут створено 5 державних заповідників, 33 заказники, із яких – 16 загальнодержавного значення, 87 пам`ятників природи, 13 із них - загальнодержавного значення, 10 заповідних урочищ, а саме: Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, заповідник мис Мартьян, Карадагський заповідник, Кримське заповідно-мисливське господарство, 22 парки-пам`ятники садово-паркового мистецтва, Нікітський ботанічний сад та інші.
Надбанням Криму є також історико-культурні ресурси. Понад 11,5 тис. пам`ятників історії, культури і архітектури, які відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальними з них є комплекс печерних міст і монастирів біля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато інших туристичних об`єктів [ 13, c. 614 ]. Але на жаль, сьогодні історичні та архітектурні пам’ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим та приваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, перебувають у занепаді.
1.2 Населення та трудові ресурси
Кількість населення станом на 1 січня 2009 р. склала 2347,4 тис. осіб або 5,1 % від населення України, у тому числі 1594,7 тис. осіб – міське населення і 752,7 тис. осіб – сільське. Щільність населення – 75 осіб/км2, у Севастополі – 422 осіб/км2.
Міське населення складає 67,9 % і воно розміщується у 18 містах, у тому числі в 12 державного, республіканського та обласного підпорядкування та 57 містечках. Сільське населення складає 32,1% і воно розміщується у 980 сільських населених пунктах. Найбільші міста регіону з населенням понад 100 тис.: Сімферополь - 337 тис., Севастополь – 340 тис., Керч – 148 тис., Євпаторія – 107 тис. [11, c. 353].
Важливою особливістю АРК є поліетнічність населення півострова. Зараз його населяють представники більше, ніж вісімдесяти національностей.
Водночас, це єдина територія держави, де українці утворюють меншість – 24,0 %. Найбільшою етнічною групою у Криму є росіяни, яких нараховується біля двох третин від усіх мешканців району (60,4 %). На інші національності (кримські татари, вірмени, греки, болгари, євреї, білоруси, кримчаки, караїми тощо) припадає 15,6 %.
У статевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі. Так, на 1000 жінок у 2008 р. припадало 843 чоловіка, в Севастополі 837 чоловіка, у той час у межах України ця величина була більшою і сягала 856.
Відбувається природний спад населення, кількість померлих перевищує кількість народжених. За даними Держкомстату у 2008 р. народилося 27523 осіб, померло 36576 осіб, природний приріст становив мінус 9053. Основними причинами смертності населення є хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини.
У 2008 р. сальдо міжрегіональної міграції становило 935 осіб (прибулих - 10472, вибулих – 9537), в Севастополі – 1707 (прибулих – 4550, вибулих – 2843). Сальдо міждержавної міграції становило 2535 осіб (прибулих – 4239, вибулих – 1704), в Севастополі – 682 осіб (прибулих – 1054, вибулих – 372) [12, c. 159].
Основним стратегічним ресурсом і чинником економічного зростання в
регіону є людський потенціал. Процес використання людського потенціалу уповільнюється через ситуацію, що склалася на ринку праці, низький рівень якості надання соціальних послуг та освіти, зменшення доходів та рівня особистого споживання, поширення бідності тощо [4, c. 12].
Трудові ресурси АРК у 2007 р. складали 1103,9 тис. осіб, що становило 61,1 % до населення у віці 15-70 років. Станом на 01.01.2009 р. зареєстровано безробітних 26,1 тис. громадян, в Севастополі – 2,0 тис. громадян. Рівень зареєстрованого безробіття як відношення кількості безробітних громадян, які перебували на обліку в державній службі на 01.01.2009 р. складав 2,1 %, в Севастополі – 0,9 %. В Україні цей показник був значно більший – 3,0 %.
Працездатне населення станом на 01.01.2008 р. становило 61,8 % (на 1,2 % вище пересічноукраїнського показника), молодь – 14,5 % (на 0,8 % менше), особи похилого віку – 23,7% (на 0,4 % менше). На 1000 осіб населення району припадало 287 пенсіонера, що на 4,0 % менше від пересічноукраїнського рівня [ 11, c. 381].
1.3 Науково-технічний потенціал
В АР Крим (включаючи м. Севастополь) на початок навчального року 2008/09 функціонувало 53 вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації (серед них – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського, Кримський державний аграрний університет, Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва, Севастопольський державний технічний університет, Севастопольський інститут ядерної енергетики та промисловості, Керченський морський технологічний інститут), де навчалося 87,5 тис. студентів. За 2008/09 р. підготовлено та випущено професійно-технічними навчальними закладами 17,4 тис. кваліфікованих робітників, у загальноосвітніх навчальних закладах навчалося 218,7 тис. учнів.
Кримський півострів своїми унікальними природними та історичними особливостями, завжди цікавив і привертав увагу вчених. На скрижалях історії кримської науки золотими літерами висічені імена М.М. Міклухо-Маклая, І.І. Мечнікова, П.І. Сумарокова, С.П. Боткіна, В.І. Вернадського, А.Е. Ферсмана, В.В. Докучаєва, І.П. Павлова, А.В. Паладіна, А.Ф. Иоффе, В.А. Обручева, І.В. Курчатова та багатьох інших всесвітньо відомих дослідників.
За даними на 2008 р. у Криму науковою та науково-дослідною діяльністю займались 61 організація. Серед них заклади НАН України – Морський гідрофізичний інститут, Інститут біології південних морів ім. А.О. Ковалевського, Кримський науковий центр, Карадагський природний заповідник, філіали інститутів археології та східнознавства, УААН – Національний науковий центр “Нікітський ботанічний сад”, Інститут виноградарства та виноробства “Магарач”, Інститут ефіроолійних і лікарських рослин, Кримська астрофізична обсерваторія, Кримський НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології, Південний науково-дослідний інститут риболовства і океанографії, а також Кримська академія наук. Обсяг науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій, в 2000 р. складав 52,0 млн. грн., у 2005 р. – 161,0 млн. грн., у 2008 р. – 277,3 млн. грн.
У Криму проектуються перспективні технопарки, що сприятимуть прискоренню науково-технічного прогресу. Зокрема: Феодосії – технопарк з конверсійних технологій, у Сімферополі – впровадження нетрадиційних джерел енергії, а також технологій виробництва медичної техніки, сучасні технології будівництва та суднобудування.
Дослідженнями і розробками в машино- і приладобудуванні займаються більше як 20 організацій, у тому числі Севастопольський державний технічний університет ім. В.І. Вернадського, НВО “Йодобром”.
Велика група наукових і конструкторських організацій суднобудівного профілю знаходяться в м. Севастополі. НДПІ “Шельф“ (Державний науково-дослідний і проектно-пошуковий інститут) в Сімферополі займається науково-дослідними роботами в нафтогазовій галузі виробництва, інженерними
пошуками для будівництва різних об`єктів нафтової і газової промисловості, розробкою проектно-кошторисної документації для будівництва магістральних газо- і нафтопроводів.
В Євпаторії функціонує Національний центр управління та випробування космічних засобів (НКАУ), який здійснює управління космічними апаратами, прийом, збір, обробку, збереження і передачу споживачам інформації, отриманої з космічних апаратів, астрономічні спостереження.
Морський гідрофізичний інститут у м. Севастополі займається роботами в галузі супутникової океанології (дистанційне зондування землі, розробка методологічного забезпечення використання супутникової інформації в сучасних океанологічних (океанографічних) дослідженнях) [13, c. 615].
2. Аналіз розвитку і розміщення основних галузей господарського комплексу
2.1 Загальна характеристика господарства та його структура
У 2008 році на економіку Автономної Республіки Крим робили вплив складні неоднозначні процеси, що відбуваються в світовій економіці.
Можна виділити два періоди соціально-економічного розвитку, які корінним чином відрізняються по своїх характеристиках і економічних наслідках:
1) до вересня ситуація характеризувалася позитивними тенденціями, які формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури і давали можливість досягти значного приросту доходів у всіх секторах економіки,
2) в кінці третього кварталу почалося зменшення обсягів виробництва в експортоорієнтованих і пов'язаних з ними галузях, спостерігався відплив капіталу з республіки, дестабілізувався валютний ринок, почалася криза в банківській сфері.
Вплив світової фінансової кризи відобразився і на економіці Автономної Республіки Крим, про що свідчать наступні тенденції розвитку автономії в кінці третього і в четвертому кварталі 2008 р.:
- уповільнення темпів зростання промислового виробництва, що супроводжується накопиченням запасів нереалізованих товарів,
- зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної, будівельної і інших галузей у всьому ланцюзі міжгалузевих зв'язків, зокрема торгівлі і транспорту,
- втрати доходів населення,
- відплив капіталу, зростання недовіри до банківської системи,
- скорочення кредитування, що негативно позначилося на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля),
- ускладнення ситуації в соціальній сфері унаслідок скорочення виробництва, яке привело до зростання заборгованості по виплаті заробітної плати і безробіття.
Проте в цілому підсумки соціально-економічного розвитку за 2008 р. залишилися позитивними.
Аналізуючи динаміку останніх трьох років (2006-2008 років), необхідно відзначити, що в економіці Автономної Республіки Крим зберігаються позитивні тенденції основних макроекономічних показників (Додаток 1).
Узагальнюваючим показником, що характеризує розвиток економіки в цілому, є валова додана вартість.
Підсумки соціально-економічного розвитку АРК за 2008 р. дозволяли прогнозувати приріст обсягу валової доданої вартості в 2008 р. на рівні 2,6 %.
У структурі валової доданої вартості в АРК частка послуг складає більше половини – 65,9 %, що на 9,5 % вище, ніж в середньому по Україні (56,4 %), на виробничу сферу припадає 34,1 % (промисловість – 18,4 %, сільське господарство – 8,7 %, будівництво – 6,5 %, рибне господарство – 0,5 %) (Додаток 2).
2.2 Розвиток та розміщення промисловості
В Криму сформувалося п`ять багатогалузевих промислових вузлів: Сімферопольський – машинобудування, харчова, легка, промисловість будівельних матеріалів, Севастопольський – суднобудування, приладобудування, рибна, виноробна, промисловість будівельних матеріалів, Керченський - гірничо-металургійна, рибна, суднобудування, промисловість будівельних матеріалів, Красноперекопський – виробництво основної хімії та Джанкойський – машинобудування і харчова промисловість.
На території АРК виділяють вісім спеціалізованих господарських підрайонів: Центральний промислово-аграрний – промисловий центр м. Сімферополь, Південно-Західний промислово-аграрний – територія підпорядкована Севастопольській міській раді, Південнобережний підрайон – рекреаційний, промислово-аграрний. Промислові центри – м. Ялта і Алушта, Південно-Східний промислово-аграрний, рекреаційний – промисловий центр м. Феодосія, Західний рекреаційний, аграрно-промисловий – промисловий центр м. Євпаторія, Північно-Західний промислово-аграрний – промисловий центр м. Красноперекопськ, Північний аграрно-промисловий – північна і центральна частина північного Криму, промисловий центр – Джанкой, Східний промислово-аграрний підрайон – промисловий центр м. Керч.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
