19468 (602385), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Господарські операції на рахунках відображають на підставі бухгалтерських проведень. Наприклад, перша операція:

дебет рахунка „301”– 15000 грн.

кредит рахунка „41” – 15000 грн.

Друга операція:

дебет рахунка „952” – 500 грн.

кредит рахунка „301” – 500 грн.

Відповідно до розглянутого порядку відкривають рахунки, на яких відображають наведені господарські операції. Балансова інтерпретація наведених бухгалтерських проведень дає змогу з’ясувати економіко-матеріальний характер господарських процесів.

В кінці місяця по кожному рахунку підраховуються обороти, визначаються кінцеві залишки (сальдо), після чого дані за місяць відповідних рахунків узагальнюються в оборотних відомостях.

В першу чергу складають оборотну відомість за синтетичними рахунками головної книги.

У цій відомості відображають рівності підсумків залишків на початок місяця за дебетом та кредитом, оборотів дебету та кредиту, залишків на кінець місяця за дебетом та кредитом.

Аналогічно складаються оборотні відомості за аналітичними рахунками (рис. 2.3.4.5).

Рис. 2.3.4.5 Оборотна відомість рахунків синтетичного обліку за травень __________р.

Залишки та обороти по аналітичних рахунках повинні відповідати даним відповідного синтетичного рахунку. Остаточне узагальнення даних поточного обліку синтетичних рахунків здійснюється в головній книзі – основному обов’язковому реєстрі.

Узагальнення даних рахунків у балансі відбувається наступним чином. Для цього активні рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активі балансу, а пасивні рахунки, що мають кредитові залишки, - у пасиві.

Отже, з місяця в місяць облік господарських операцій починається і закінчується балансом. Баланс, складається на кінець звітного періоду, у наступному періоді розкладається на рахунки, за ними протягом червня обліковуються господарські операції, а в кінці місяця рахунки з їх залишками узагальнюються в „Баланс” форми №1 і форми №2 „Звіт про фінансові результати” [Додаток 7, 8].

ВИСНОВКИ

Кредитні спілки є одним з різновидів кооперативних організацій. Від того, як вони розвиватимуться, значною мірою залежить, чи вдасться відродити в Україні справді масовий кооперативний рух, тобто діяльність населення по самозабезпеченню необхідними товарами і послугами на засадах кооперування.

Відповідно до Закону України “Про кредитні спілки”: ”Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Отже, головну мету діяльності кредитівки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг.

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитівки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки.

У 2006 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації. В урядовому документі подано модель одного із сегментів фінансового ринку, спрямовану на далеку перспективу. Такий крок, йдеться в концепції, здійснено «з метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану».

Актуальним є проблема створення системи кредитної кооперації. Об’єднавшись, кредитні спілки стануть значно сильнішими. Вони міцнішають у співробітництві одна з одною на різних рівнях. Згідно з Концепцією розвитку кредитної кооперації, в Україні буде побудована трирівнева банківська кооперативна система. У цій системі члени кредитних спілок – приватні особи та малі підприємства – співпрацюватимуть у межах своєї кредитної спілки, а кредитні спілки являтимуть собою перший рівень системи. На другому її рівні кредитні спілки співпрацюватимуть у межах обласних чи регіональних асоціацій та об’єднаних кредитних спілок (ОКС), до складу яких вони входять. Об’єднані кредитні спілки (згодом вони перетворяться на регіональні кооперативні банки) співпрацюватимуть у рамках об’єднаної ОКС (у перспективі – центрального кооперативного банку) і разом сформують національну асоціацію кооперативних організацій. Завдяки такому об’єднанню ресурсів можна буде значно розширити коло послуг, які надаються нині кредитними спілками. Крім того, це сприятиме зміцненню всієї системи та підвищенню її надійності й стабільності.

Кредитна спілка не займається жодною іншою господарською діяльністю крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам, і тому має певні особливості ведення бухгалтерського обліку своєї діяльності. Діяльність кредитної спілки як організації, яка не має на меті отримання прибутку, вона спрямована власне на надання конкретних послуг, що і визначає її вузьку спеціалізацію щодо можливих напрямів використання акумульованих за рахунок заощаджень членів фінансових ресурсів.

Ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою робиться відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 (зі змінами та доповненнями).

Кредитні спілки, як одна із форм небанківських фінансових інститутів, засвідчили свою життєздатність. На сьогодні пріоритетними напрямами кредитування є споживчі та соціальні кредити – понад 40% кредитного портфелю; кредити на підтримку малого і середнього бізнесу майже 20%; кредити на підтримку сільгоспвиробників – близько 40%. В середньому за рік кредитні спілки України надають майже 150 тис. кредитів на загальну суму понад 300 млн. грн.

Кредитні спілки поширені в усіх розвинених країнах. На відміну від інституційних інвесторів, їхній розвиток не залежить від ступеня сегментації фінансових ринків. З огляду на це створення нових кредитних спілок – справа перспективна.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 р. №2908-ІІІ. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002. – N 15. – С. 101.

2. Постанова №133 - постанова Правління НБУ "Про порядок узгодження територіальними управліннями Національного банку України статутів чи змін до статутів кредитних спілок з питань кредитування і розрахунків" від 09.04.2002 р. №133.

3. Постанова №311 - постанова Правління НБУ "Про затвердження переліків і тарифів банківських операцій (послуг), що надаються установами і територіальними управліннями Національного банку України з операцій (послуг), пов’язаних з діяльністю клієнтів і банків - кореспондентів Національного банку України" від 08.08.2000 р.№311.

4. Закон України "Про об’єднання громадян" від 16.06.1992 р. №2460-ХII. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992. – N 34. – С. 504.

5. Положення №140 - Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене постановою КМУ від 26.02.1993 р. №140.

6. Постанова №143 - постанова КМУ "Про порядок стягування і розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян" від 26.02.1993 р. №143.

7. Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ.

8. Інструкція №80 - Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. №80, у редакції наказу від 17.11.1998 р. №552.

9. Інструкція №17 - Інструкція про порядок видачі міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням і громадянам дозволів на право відкриття і функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17.

10. Бедринець М.Д. Кредитні спілки в системі фінансового забезпечення діяльності малого бізнесу // Фінанси України. – 2001. - №7. – С. 149-155.

11. Березовик В. Кредитні відносини банків з агропромисловим комплексом України// Економіка України. – 2003. - №1. – С.18-23.

12. Березовський К. В. Кредитні спілки на фінансовому ринку України // Економічні науки. – 2007. – № 8. – С. 5 – 11.

13. Богомолов С. М. Процент за кредит // Москва. Финанси и статистика. – 1990. – С. 16.

14. Васюта І. Західноукраїнська кооперація: досвід господарської діяльності (1883 – 1939р.р.) // Економіка України – 1994. – № 3. – С. 27 – 31.

15. “Вісті” // Тижневик Центральної спілки споживчих товариств України. Діловий випуск. – 2007 – № 12 . – 3 - 10 травня.

16. Войцехівський С. В. Бухгалтерський облік в кредитних спілках.. – К.: Міжнародний інститут інноваційних наукових та освітніх технологій, 2004. – 320 с.

17. Все про документообіг в КС. // Видання Національної асоціації кредитних спілок України. – К., 1996. – С. 39.

18. Гончаренко В. Кредитні спілки в системі суб’єктів фінансового ринку // Банківська справа. – 2000. - № 4. – С. 24-28.

19. Гончаренко В. Кредитні спілки і кооперативні банки та особливості їх розвитку в Україні // Вісник НБУ. – 2000. – № 1. – С.47-50.

20. Гончаренко В. Фінанси кредитних спілок України: положення і процедури (Канадська Програма розвитку кредитних спілок в Україні). – К: 1996. – 165 с.

21. Гроші та кредит / Авт. кол. під. кер. М.І. Савлука. – К.: Лібра, 2002. – 325 с.

22. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. – К., 2001. – 140 с.

23. Коцовська Р. Р. Кредитні спілки як джерело підтримки економічного розвитку держави // Вісник соціально-економічних досліджень / Одеський державний економічний університет. – 2001. – Вип. 8. – Част. 2. – С. 186–189.

24. Кредитні спілки в Україні. Навчальний посібник.. – К.: Київський нац. екон. Університет, 2005. – 270 с.

25. Мочерний С., Устенко О. Кредит і кредитні відносини в контексті економічної власності // Банківська справа. – 2000. - № 5. – С.3-6.

26. Пересада А.А., Майорова Т.В. Інвестиційне кредитування.: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 271с.

27. Ткаченко І. С. Кредитні спілки України – аспекти функціонування. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 75 с.

Додаток 1

Характеристики

Список файлов курсовой работы