18547 (601688), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

– ПДВ

– Податок на прибуток підприємств

– Прибутковий податок з громадян

– Збір на обов’язкове соціальне страхування

– Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття

– Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

– Відрахування до іноваційного фонду

Місцеві податки:

– Комунальний податок

Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з бюджетом ведеться окремо по кожному податку чи збору (платежу до бюджету) за відповідними проводками.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Суб’єкти підприємницької діяльності у процесі виробництва створюють нову вартість, яка за сучасних умов в Україні складається з фонду оплати праці, прибутку (частина якого вилучається до бюджету), а також податку на додану вартість і акцизного збору (дане підприємство не сплачує), які в повному обсязі підлягають вилученню на загальнодержавні потреби, тобто до державного бюджету.

Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що його платниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частина створеного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних ресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування продажних цін на товари і послуги.

Визначення платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено у Законі України “Про податок на додану вартість” зі змінами і доповненнями станом на 1 серпня 2000р.

Згідно Закону України “Про ПДВ” підприємство (ТОВ “Сагайдачний”) є платником податку на додану вартість і зареєстроване у Державній податковій інспекції, має індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку. Об’єктом оподаткування для підприємства є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. База оподаткування операцій з продажу товарів, робіт, послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням податків (загальнодержавних), за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно ст.3 цього закону об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

1) порядковий номер податкової накладної;

2) дата виписування податкової накладної;

3) назву юридичної особи, зареєстрованої як платник податку;

4) податковий номер платника податку;

5) місце розташування юридичної особи;

6) описи товарів (робіт, послуг) та їх кількість;

7) повну назву отримувача;

8) ціну продажу без врахування податку;

9) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

10) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата зарахування коштів від покупці на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

– або дата відвантаження товарів, а для робіт – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Підприємство має право на податковий кредит, який складається із сум податків, сплачених (нарахованих) підприємством у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів, що підлягають амортизації.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відповідно з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з продажем товарів протягом звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Підприємство справляє податок за формулою:

С_ПДВ = (В + З + М) х ; та С_ПДВ = (В + З) х ,

де С_ПДВ – сума ПДВ;

В – митна вартість;

З – митні збори;

М – мито;

П – ставка податку на додану вартість.

У строки, передбачені для сплати податку, підприємство подає податковому органу (ДПІ) за місцем знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні.

На основі норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР складено таблицю основних бухгалтерських проводок з ПДВ за найбільш типовими операціями, що здійснюється платниками ПДВ. Для кращого сприйняття нових бухгалтерських звітів з обліку ПДВ паралельно з ними буде наводитися стара кореспонденція рахунків (таблиця ).

ПОДАТОК З ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

У світовий практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.

Підприємство є платником податку з прибутку, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.

Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” станом на 1 грудня 1999 року (№ 283/97 – ВР), об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається платником зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно із Законом: на суму валових витрат платника податку, або суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход включає: загальні доходи від реалізації товарів, доходи від операцій особливого виду (бартерні), доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

До валового доходу підприємство не включає: суми податку на додану вартість; суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація або за рішенням суду.

У обліку визначається скоригований валовий доход різницею між валовим доходом за звітний період і сумами, що виключаються з валового доходу.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, встановлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

Б_а = Б_а-1 + П_а-1 – В_а-1 – А_а-1;

Підприємство має право застосовувати щорічно індексацію балансової вартості групи ОФ та норму амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за:

К_і = (І_а-1 – 10) / 100; де І_а-1 – індекс інфляції року за результатами якого проводиться індексація.

Норма амортизації встановлюється у % до Бв кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в такому розмірі:

1. група ОФ - 1,25% ;

2. група ОФ - 6,25% ;

3. група ОФ - 3,75% ;

Підприємство сплачує до бюджету частину податку на прибуток визначену із застосуванням понижуючого коефіцієнта до норм амортизації.

До складу валових доходів ТОВ “Сагайдачний” за перше півріччя включає доходи від продажу товарів наростаючим підсумком з початку року.

До валових витрат підприємство включає витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, продажем продукції (робіт та послуг).

Прибуток підприємства оподатковується за ставкою 30% до об’єму оподаткування.

Для ведення податкового обліку використовують такі періоди, як звітний (податковий) квартал і звітний рік.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН

Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України. Об’єктом оподаткування є сукупний дохід (оподатковуваний) за календарний рік, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів). При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій національній валюті. Доходи одержані в натуральній формі зараховуються до сукупного оподаткованого доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” підприємство до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включає допомогу по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною); державні пенсії; компенсаційні виплати.

Підприємство зобов’язане:

а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати;

б) своєчасно надавати податковим органам відомості за встановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягають обліку і оподаткуванню.

До сукупного оподатковуваного доходу відносяться одержані за місцем основної роботи доходи за виконання трудових обов’язків у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворюються в результаті надання за рахунок коштів підприємства своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій та натуральній формі.

Підприємство здійснює обчислення, утримання та перерахування прибуткового податку до бюджету. Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставками, які вказані у “Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992р. №13-92 КМУ (див. таблицю).

Цифрова шкала ставок при неоподатковуваному мінімумі в 17 грн.

Таблиця

Підприємство одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Суми податку, не утримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуються підприємством до повної сплати заборгованості. Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку з громадян, що звільнилися, сплачуються підприємством за рахунок власних коштів.

Для громадян, які мають право на одержання пільг сума місячного оподатковуваного доходу зменшиться на розмір цих пільг.

По закінченню календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплачуваного (утриманого) протягом року податку з місцевих доходів. Обчислення податку і перерахування проводиться підприємством до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості подаються до податкової інспекції.

Підприємство після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установі банку коштів на виплату ЗП зобов’язане перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

ЗБІР НА ОБОВ’ЯЗКОВЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

І СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

Підприємство, згідно Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 3 червня 1999 року № 722-ХІV є платником цього збору, так як воно використовує працю найманих працівників.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і платежів, виходячи з тарифних ставок.

Характеристики

Список файлов курсовой работы