16857 (600945), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Основними документами, регулюючими порядок формування виробничої собівартості і собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) для всіх підприємств, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. У тому числі що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, є П(С) БУ 16 "витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, із змінами і доповненнями, і розроблені на його основі галузеві методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг). Так, пункт 11 П(С) БУ 16 передбачає формування двох видів собівартості:
1) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що включає:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі витрати і постійні розподілені загальновиробничі витрати;
2) собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з:
- виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду;
- нерозподілених постійних загально-виробничих витрат;
- наднормативних виробничих витрат.
Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг) включає тільки витрати, безпосередньо зв'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією і організацією виробництва, а в частині витрат на управління (невигідних витрат) - тільки загально-виробничі змінні і постійні розподілені.
Нерозподілені загально-виробничі витрати не відносяться до виробничої собівартості, а збільшують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Згідно П(С) БУ 16 на ЧП "Газель" ведеться накопичувальна відомість витрат і Відомість розподілу витрат. В таблиці 2.5. представлена накопичувальна відомість витрат ЧП "Газель" за 2004 рік.
Допоміжна відомість №1 розподіли витрат підприємства між видами діяльності (виробничої і торгової) для формування собівартості продукції (декоративно-бетонні покриття), що виготовляється, за 2002-2004 роки представлена в таблиці 2.5. (дані узяті з Накопичувальної відомості витрат підприємства). В таблиці 2.6. показаний річний об'єм продукції, що виготовляється і реалізованої.
За даними таблиці видно, що в 2001 році підприємство почало освоювати новий вид діяльності "декоративні вироби з бетону". Новий продукт на ринку користується попитом і ми бачимо, що матеріальні витрати в порівнянні з подальшими роками найвищі.
Зміни відбулися в 2002 році оскільки керівництвом підприємства було ухвалено рішення удосконалити технологію і значно поліпшити якість пропонованого продукту за рахунок придбання сучасного устаткування і використовування новітніх добавок в бетон.
На час реконструкції і модернізації виробництво нових виробів було припинено на 4 місяці, про що говорить низьке зниження матеріальних витрат на виробництво і інших операційних витрат.
Таблиця 2.5. Накопичувальна відомість витрат підприємства за 2004 р. ПП "Газель"
| № п/п | Статті витрат | Всього витрат, грн.. | У тому числі по рахівницях (субрахункам) бухгалтерського обліку, грн. | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | Матеріальні витрати: - сировина і матеріали | 18340 | 18340 | – | – |
| МБП (спецодяг) | 105 | – | 105 | – | |
| ГСМ | 740 | – | 740 | – | |
| - канцелярські товари, бланки, миючі засоби | 47 | – | – | 47 | |
| 2. | Електроенергія, теплоенергия, послуги водоканалу для виробничих потреб | 1570 | 1380 | 190 | – |
| 3. | Заробітна платня робітників і службовців | 11040 | 8535 | – | 2505 |
| Разом оплата праці | 11040 | 8535 | – | 2505 | |
| 4. | Амортизація основних засобів | 3735 | 2506 | 891 | 338 |
| 5. | Амортизація МНМА | 134 | 134 | – | – |
| Разом амортизації | 3869 | 2640 | 891 | 338 | |
| 6. | Вартість ремонту приміщення із заміною шиферу | 300 | – | 300 | – |
| 1400 | – | 1400 | – | ||
| 7. | Ремонт вантажного автомобіля (заміна запчастини) | 940 | – | 940 | – |
| 8. | Ремонт оренди легкового автомобіля (запчастина) | 275 | – | – | 275 |
| 9. | Оренда легкового автомобіля | 400 | – | – | 400 |
| 10. | Витрати на відрядження (по збуту) | 204 | – | – | 204 |
| 11. | Банківське обслуговування | 1017 | – | 1017 | – |
| 12. | Витрати, пов'язані з реєстрацією підприємства | 120 | – | – | 120 |
| Разом | 40367 | 30895 | 5583 | 3889 | |
Прагнучи зберегти робочий колектив, скорочення на фірмі не проводилися і оплата праці видавалася в повному об'ємі. Ці чинники значно понизили рентабельність продукції в 2002 році, але збільшили потенціал і конкурентоспроможність.
Таблиця 2.6. Річний об'єм продукції, що виготовляється і реалізовується на ПП "Газель"
| Продукція | Роки | ||
| 2002 | 2003 | 2004 | |
| Річна, в м2 | 2500 | 1640 | 2180 |
| Реалізована, в м2 | 2000 | 780 | 3430 |
В 2003 році покупка комп'ютера значно полегшила і стандартизувала управлінський і бухгалтерський облік. Чітка відмінність витрат по ознаках і суцільна документація витрат дозволяє точно визначити повну собівартість продукту за той або інший період, визначити запаси і потребу у фінансових і трудових ресурсах на майбутній період. Одна з основних задач управлінського обліку - це забезпечення ритмічності роботи виробництва.
Розділ 3. Удосконалення обліку витрат на виробництво та калькуляції собівартості продукції
Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для ухвалення управлінських рішень.
Удосконалення технології, упроваджене в 2002 році дозволяє скоротити витрати, шляхом використовування "Релаксола" для збільшення міцності і зменшення використовування цементу і води в суміші. Ми пропонуємо використовувати фінську добавку МР5 для тієї ж мети.
Для збільшення продажів на підприємстві необхідно організувати відділ маркетингу, який займатиметься ефективною рекламою і прямим зв'язком із споживачами. Забезпеченням ритмічності надходження запасів сировини і матеріалів на склад повинен займатися технолог-економіст, що понизить кількість технологічних простоїв.
Ці заходи дозволять збільшити об'єм продажів і понизити собівартість продукції, що дозволить підприємству вкладати засоби, що звільнилися, в розвиток власного виробництва. В 2003 році покупка комп'ютера значно полегшила і стандартизувала управлінський і бухгалтерський облік на даному підприємстві. Чітка відмінність витрат по ознаках і суцільна документація витрат дозволила точно визначити повну собівартість продукту за той або інший період, визначити запаси і потребу у фінансових і трудових ресурсах на майбутній період. Одна з основних задач управлінського обліку - це забезпечення ритмічності роботи виробництва.
В даний час при аналізі фактичної собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних чинниках. Економічні чинники якнайповніші охоплюють всі елементи процесу виробництва - засоби, предмети праці і сама праця. Вони відображають основні напрями роботи колективів підприємств по зниженню собівартості: підвищення продуктивності праці, упровадження передової техніки і технології, краще використовування устаткування, здешевлення заготівки і краще використовування предметів праці, скорочення адміністративно-управлінських і інших невигідних витрат, скорочення браку і ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
Економія, що обумовлює фактичне зниження собівартості, розраховується по наступному складу (типовому переліку) чинників:
1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це упровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використовування і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.
Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використовуванні ЕОМ, удосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології. Зменшуються витрати і в результаті комплексного використовування сировини застосування економічних замінників, повного використовування відходів у виробництві. Великий резерв таїть в собі і вдосконалення продукції, зниження її матеріаломісткості і трудомісткості, зниження ваги машин і устаткування зменшення габаритних розмірів і ін.
2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використовування основних фундацій; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників що підвищують рівень організації виробництва.
Зниження поточних витрат відбувається в результаті вдосконалення обслуговування основного виробництва (наприклад, розвитку потокового виробництва, підвищення коефіцієнта змінності, впорядкування підсобно-технологічних робіт поліпшення інструментального господарства, вдосконалення організації контролю за якістю робіт і продукції). Значне зменшення витрат живої праці може відбутися при збільшенні норм і зон обслуговування, скороченні втрат робочого часу зменшенні числа робітників, не виконуючих норм вироблення. Додаткова економія виникає при вдосконаленні структури управління підприємства в цілому. Вона виражається в скороченні витрат на управління і в економії заробітної платні і нарахувань на неї у зв'язку з тим, що вивільняється управлінського персоналу.
При поліпшенні використовування основних фундацій зниження собівартості відбувається в результаті підвищення надійності і довговічності устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту; централізації і упровадження індустріальних методів ремонту, зміст і експлуатації основних фундацій.
Вдосконалення матеріально-технічного постачання і використовування матеріальних ресурсів знаходить віддзеркалення в зменшенні норм витрати сировини і матеріалів, зниженні їх собівартості за рахунок зменшення заготовчо-складських витрат. Транспортні витрати скорочуються в результаті зменшення витрат на доставку сировини і матеріалів від постачальника до складів підприємства, від заводських складів до місць споживання; зменшення витрат на транспортування готової продукції.
3. Зміна об'єму і структури продукції, які можуть привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміні номенклатури і асортименту продукції підвищенню її якості. Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Із збільшенням об'єму виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження її собівартості. Відносна економія на умовно-постійних витратах визначається по формулі:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
