11372 (600543), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

На півночі тайгової зони, там, де кількість опадів, що випадають, досить велика, нерідко відбувається заболочування луків. Накопичена при відмиранні трав органічна речовина в умовах вологого і прохолодного клімату не встигає розкладатися і перетворюється в торф'яний шар, на якому поселяються мохи, згодом утворюють суцільний килим. Якщо людина не втрутиться в життя луків, не поліпшить аерацію і живильний режим ґрунту, вони можуть перетворитись в болото.

Широко відома роль мохоподібних у складі рослинного покриву сфагнових боліт. Але роль боліт не зводиться лише до того, що на них добувають торф, який використовується в якості палива, сировини для хімічної промисловості, будівельного матеріалу й у сільському господарстві.

Болота - це і місце існування багатьох, у тому числі промислових тварин, і невикористані поки належною мірою ягідні угіддя. Особливо велика роль їх (верхових сфагнових боліт) як резервуарів прісної води і регуляторів гідрологічного режиму території. Всмоктуючи в себе як губка літні і зимові опади, болота поступово віддають їх протягом року ґрунтові і струмочкам, що беруть з них початок - джерелам великих рік. Нерідко осушення навіть невеликих боліт, продиктоване господарською потребою (меліорація ділянки лісу або заплави, одержання торфу для добрива і т.п.) обертається великими втратами не тільки для живої природи, але і для народного господарства - обмілінням і замуленням річок, зниженням рівня ґрунтових вод на вже існуючих угіддях.

Велика роль мохоподібних у збереженні природної рівноваги в районах поширення вічної мерзлоти - у тундрі, лісотундрі, тайзі, особливо на ділянках, вкладених пухкими ґрунтами. У таких місцях суцільний мохово-лишайниковий покрив і невеликий торф'янистий шар захищають ґрунти від нагрівання сонячними променями. Порушення цілісності мохового покриву (при пожежах, проїзді транспорту і вирубці лісу в теплий час року, будівництві і т.д.) веде до збільшення глибини, посилення мерзлотних процесів у ґрунтах. Часто при цьому відбуваються катастрофічні, а головне, необоротні зміни ландшафту. На місці стійких форм рельєфу утворяться яри, термокарстові озерно-болотні балки, виникають зсуви. Скорочуються площі лісів, цінних пасовищних і мисливських угідь, руйнуються спорудження. Усе це необхідно враховувати при господарському освоєнні території Крайньої Півночі і Сибіру. [4]

Безпосередньо використовуються людиною лише деякі мохоподібні. Сфагнуми, що володіють антибіотичними властивостями, великою вологоємністю і гарними теплоізоляційними якостями, вживалися в медицині для перев'язок і замість пелюшок при догляді за дітьми. Використовувався djyb в якості теплоізоляційного матеріалу в будівництві. Річчія плаваюча і деякі мохи вирощуються в акваріумах. Маршанція мінлива (Marchantіa polymorpha) і фунария djkjujvshyf (Funarіa hygrometrіca) - улюблені об'єкти експериментальної ботаніки в дослідах по вивченню впливу різних факторів зовнішнього середовища на рослини. Мохоподібні використовуються також як індикатори забруднення атмосфери, глибини відтавання ґрунту і порушення умов життя в біоценозах. У таких випадках, обстежуючи флору мохоподібних якого-небудь району, звертають увагу на наявність або відсутність у ній видів, що характеризуються уже відомим ступенем чутливості до домішок в повітрі сірчистого газу, до заболочування території. Отже роль мохоподібних в природі та житті людини є важливою та багатогранною.

Висновки

1. У результаті наших досліджень було зібрано 19 видів мохоподібних, які належать до 7 родин, 11 родів та 15 видів. Найбагатшою за видовим складом є родина Hypnaceae - 4 види (Platygyrium repens, Pylaisia polyantha, Hypnum pallescens, cupressiforme), а також родина Dicranaceae - 3 види (Dicranum polysetum, scoparium, eratodon purpureus).

Двома видами представлені родини: Polytrichaceae (Atrichum undulatum, Polytrichum juniperinum); Brachytheciaceae (Brachythecium oldipodium, Eurhynchium hians). Родини Bryaceae (Pohlia nutans), Mniaceae (Mnium cuspidatum), Hypnaceae (Platygyrium repens), Funariaceae (Funaria h grometrica) представленні одним видом. В цілому спостерігається перевага родин, види яких приурочені до лісових фітоценозів.

2. За відношенням рослин до вологи виділяють такі екогрупи: гідато-, гідро-, гігро-, мезо- і ксерофіти, а також проміжні групи між ними. Мохоподібні виявлені нами належать до двох груп: мезоксерофіт (60% виявлених мохів) і мезофіти (40%). У залежності від типу субстрату на якому поселяються бріофіти, останні поділяються на епіфіти, епігеї, епік сили, епіліти. Серед виявлених нами мохоподібних є епігеї (11 видів), епіфіти (7 видів), епіксили (8 видів).

3. Велику роль у житті мохоподібних, як і всіх інших рослин відіграє світло. У залежності від його потреб останні поділяються на такі екогрупи: світлолюби, тіневитривалі, тінелюби. Серед зібраних нами видів до світлолюбів належить 4 вида (%), до тіневитривалих 10 видів (%), а до тінелюбів 1 вид (%).

4. В процесі життєдіяльності рослини формують своєрідні життєві форми. У мохів вони характерні не для однієї особи, а для цілої дернинки. Виявлені нами види мають такі життєві форми: пухка дернина (7 видів), подушковидна дернина (1 вид), плоский килим (4 види), плетево (3 види).

5. При дослідженні даної території ми враховували і частоту трапляння певного виду моху. Досить часто ми зустрічали такі види як Дикран віничний, цератодон пурпурний, мній загострений, евринхій зіяючий. Ці види відносяться до різних екогруп за відношенням до умов існування. Зокрема такі види як мній загострений та еврінхій зіяючий були виявлені нами у складі гнізда.

Список використаної літератури

1. Абрамов І.І., Савіч-Любицька Л.І. Основы палеонтологии., М., 1963. - ст.23 - 35;

2. Бардунов Л.В. Древнейшие на суше. - Новосибирск: Наука, 1984. - ст.14-25;

3. Бачурина Г.Ф. Партика Л.Я. Печеночники и мхи Украины и смежных территорий // Киев: Наукова думка, 1979;

4. Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия. - М., 1998;

5. Гапон С.В. Байрак О.М. Строгаль Т.Г. // Методичні рекомендації по вивченню мохів та лишайників у природі // Полтава, 1990, ст.7-12;

6. Гапон С.В. Еколого-ценотичні особливості мохоподібних Лівобережного Лісостепу України // Актуальні питання ботаніки та екології // Тези - доповідей конференції молодих учених/ - Полтава, 1992;

7. Гапон С.В. мохоподібні епіфіт них обростань // Укр. бот. Журн. - 1992., ст.13-15;

8. Гарибова Л.В. Дундин Ю.К. Коптяева Т.Ф. Филин В.Р. - Водоросли, лишайники и мохообразные СССР. - М.,: Мысль, 1978;

9. Еленевский А.Г. Соловьева М.П. Тихомиров В.Н. Ботаника систематика высших, или наземных, растений. - М,: Академия, 2004, ст.44-65;

10. Лазаренко А.С. Определитель лиственных мхов Украины // К.: изд. - во А.Н. УССР. - 1955. - ст.15-40;

11. Мальовнича Полтавщина: путівник по заповідниках і пам’ятках природи. -Х.: Прапор, 1982;

12. Маца К.О., Чичкало Б.В., Коваленко Г.М. - Полтава: обл. управл. по пресі, 1998;

13. Мейер К.И. Размножение растений. - М., 1937;

14. Мельничук В.М. Определитель лиственных мхов средней полосы и Юга Европейской части СССР. - К.: Наук. думка, 1970. - ст.10-32;

15. Полтавська область: природа, населення, господарство: Географічний та історико-екологічний нарис.

16. Полтавщина; Енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. - К.: УЕ, 1992.;

17. Тахтаджян А.Л. Высшие растения., Т.1, М. - Л., 1956;

18. Чернова Н.М., Билова О.М. Екологія. - К.: Вища школа, 1986.

Характеристики

Список файлов курсовой работы