3073 (599946), страница 7
Текст из файла (страница 7)
У відділенні в грудні 2005 р. цей норматив не виконувався жодного дня, більше того, середньозважена була 9.33%. У січні вже намітились позитивні зрушення, були значення Н8 і на рівні 19%. У лютому ж було лише 11 порушень, середньозважена становила вже 19.95%, що свідчить про ефективність роботи банку в цьому напрямку .
Оскільки є порушення нормативу загальної ліквідності, то це свідчить, що в діяльності банку є моменти, коли йому недостатньо коштів, щоб покрити свої зобов’язання. Звичайно, така ситуація не є стабільною, є і підвищення 100%-го рівня цього нормативу, але керівництву слід уважніше слідкувати за рівнем ліквідності, оскільки це не тільки обмежує можливості кредитування клієнтів, а, отже, і одержання прибутку, а також тягне за собою штрафні санкції за невиконання нормативів. Аналізуючи структуру активів, бачимо, що є велика недостача високоліквідних активів. Це обмежує банк у розрахунково-касовому обслуговуванні клієнтів, змушує його купувати готівку, а відтак і кредитні ресурси в облдирекції чи у інших відділень, що тягне за собою додаткові витрати. Добре, що цей момент вже врахований керівництвом банку, про що свідчать дані лютого, але слід динамічніше діяти в цьому напрямку, щоб забезпечити достатній рівень ліквідності. Можливо, це пов’язано із побоюваннями при підвищенні ліквідності втратити прибутковість активів, але слід шукати оптимальні варіанти, коли є достатній рівень ліквідності при достатньому рівні прибутковості активів.
Звичайно, слід думати про прибутковість, адже комерційний банк функціонує на принципах комерційного розрахунку, але невиконання нормативів тягне за собою штрафи, які, фактично, є витратами банку і порушенням банківської дисципліни. Тож слід обдумати, чи варто прибуток витрачати на штрафи, чи., може, варто провести структурні зміни і вибрати оптимальний варіант.
2. Аналіз платоспроможності
Достатність капіталу - це здатність банку покривати свої витрати. [19]
Платоспроможність банку - це достатність власних коштів для забезпечення захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку. Дотримання банківських норм достатності капіталу дає змогу:
- зменшити кредитний ризик;
- відмовитись від кредитування чи надання послуг у разі, якщо сума банківського капіталу близька до нормативів достатності капіталу ліміти;
- змінити плату за кредит.;
- відмінити кредитні ліміти. [11]
Банку необхідно мати достатній капітал для забезпечення обсягу і характеру своїх комерційних угод. Згідно з Базельською угодою основними показниками достатності капіталу є мінімальний коефіцієнт ризиковості активів і мінімальний коефіцієнт капітального покриття. [3]
При аналізі достатності капіталу , перш за все, визначається виконання економічних нормативів, встановлених НБУ.
Достатність капіталу визначається чотирма показниками:
- мінімальний розмір статутного фонду;
- мінімальний розмір власних коштів банку (капіталу);
- платоспроможність банку;
- достатність капіталу (співвідношення власних і залучених коштів).
Власний капітал банку є амортизатором збитків по робочих активах. Відповідно, адекватність капіталу - це його достатність покривати явні і приховані збитки по активах.
Капітал банку вважається достатнім, а банк платоспроможним, якщо він покриває не менше 8% ймовірних збитків по активах, що зважені на величину кредитного ризику.
За Базельською угодою основний і додатковий капітал повинні у рівній долі (не менше 4%) покривати ймовірні збитки по активах.
При недостатності капіталу його нарощення може йти:
- шляхом нарощення власного капіталу;
- шляхом диверсифікації (переструктурування) активів;
- продажу активів і скорочення бази порівняння.
У відділенні Укрсоцбанку розраховуються нормативи платоспроможності і достатності.
Норматив платоспроможності - це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Співвідношення капіталу банку (К) і активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності. [9]
Нормативне значення цього показника не може бути нижчим 8%.
У відділенні УСБ норматив платоспроможності у грудні минулого року був виконаний лише один раз, 30 грудня. Середньозважена цього нормативу у грудні становила всього 5.58% і було зафіксовано 22 порушення . Це дуже негативно впливало на загальний рівень роботи не тільки окремого відділення, але і облдирекції УСБ. Це свідчить про недостатність капіталу покрити активи, можливо, з високими ступенями ризику. Керівництво банку розглянуло свої позиції з цього питання, і вже в січні 2006 р. помітно збільшився цей показник, хоча відхилення від 8% ще були досить відчутні. Зросла і середньозважена цього нормативу, становище помітно стабілізувалось. Ця тенденція посилилась у відділенні УСБ і в лютому . Цей норматив помітно зріс. Хоч зафіксовано 15 порушень, але середньозважена вже становила 7.01%, що свідчить про посилення роботи банку щодо виконання цього нормативу. Тобто були переглянуті високоризикові активи банку і адекватність їхньої прибутковості до ризику з одночасним нарощуванням капіталу.
Норматив достатності капіталу (Н4)- це співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви. [19]
Співвідношення капіталу (К) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (ЗА), визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.
Нормативне значення Н4 повинно мати не менше, ніж 4%.
Якщо брати до уваги загальні активи банку, то можна зробити наближені розрахунки. Я проведу такий розрахунок за січень, використовуючи значення капіталу банку і загальних активів [9]:
Н4 = 48 370,75 / 935 491,68 * 100 = 5,17%
Н4 = 61 406,62 / 945 243,37 * 100 = 6,5%
Н4 = 73 132,15 / 930 183,80 = 7,86%
1. Н4 = 55 049,56 / 977 743,78 = 5,63%
Отож, з цих підрахунків видно, що наближене значення цього показника коливається, але межу 4% перевищує достатньо.
Тож у відділенні УСБ помітна тенденція до активізації роботи щодо оптимального формування активів і пошуку різних способів поповнення власних коштів (капіталу) банку. Хоч проти грудня минулого року цей показник значно знизився.
Достатність капіталу - це співвідношення між власними і залученими коштами незалежно від ризиків по основній діяльності. [19]
Цей показник за новою редакцією Інструкції №10 НБУ повинен складати не менше, ніж 1 до 25 або 4%. Це означає, що на 1 гривню власних коштів банк повинен залучати не менше 25 гривень.
До залучених коштів відносяться:
- кошти на поточних рахунках суб’єктів господарювання;
- внески і депозити суб’єктів господарювання;
- кошти на рахунках банків-кореспондентів;
- внески і депозити населення;
- кредити, що отримані від інших банків;
- кошти, отримані від інших кредиторів. [5]
За прийнятою термінологією західних банкірів адекватність капіталу характеризує міру покриття власним капіталом ризику по активах і служить оцінкою здатності банку захистити інтереси кредиторів та інвесторів. Співвідношення між власними і залученими коштами визначає межу залучення ресурсів на одиницю власних коштів. До укладення угоди про достатність капіталу сигналізував показник, що характеризував питому вагу власного капіталу в сумарних активах. Його недолік в тому, що він не враховував ризиків по коштах, що вкладені в активи різної доходності. В результаті від нього відмовились і з 1978 р. визначають його відношенням до активів, скоректованих на ступінь ризику.
У відділенні УСБ в грудні 2005 р. показник достатності капіталу значно перевищував мінімальний рівень - 5%. Порушень не було, більше того, середньозважена становила14.78%. Це свідчить про високий рівень залучення коштів . Хоч у січні (за наближеними розрахунками) і були набагато менші значення цього показника, норматив все ж виконувався.
3. Рентабельність Укрсоцбанку.
Одним з найважливіших компонентів у системі аналізу фінансової стійкості комерційного банку є оцінка рівня його доходності і прибутковості. Значення цієї оцінки витікає з того, що доходи і прибутковість характеризують сферу використання банківських активів, впливають на приріст власного капіталу банку, визначають можливість зростання активних операцій банку і експансії на ринку, додають впевненості інвесторам і кредиторам у підтриманні ділових відносин з даним конкретним банком, створюють запас міцності, забезпечують виплату дивідендів інвесторам.
Аналіз фінансової звітності банку на базі його доходів і прибутку здійснюється з його якісних і кількісних позицій. Щодо кількісної оцінки, то тут йдеться про фінансові коефіцієнти, а щодо якісної - про якість джерел доходів, формування резервів, кредитного портфелю, фактори зростання прибутку, а також оцінюється кон’юнктура ринку, на якому працює банк. [9]
Рентабельність характеризує рівень прибутковості господарської діяльності, є мірилом успіху установи і досягнення нею кінцевої мети. Мета акціонерів, інвесторів, апарату управління, позичальників різна.
Акціонери прагнуть отримати хороші дивіденди чи наростити потужність установи, щоб отримувати високі дивіденди в майбутньому, отже, їх більше цікавить норма прибутку на капітал.
Інвестори, які формують ресурсну базу установи, зацікавлені в належній компенсації за ризик вкладення своїх капіталів, тобто в отриманні доходів на внесені депозити і гарантії повернення цих коштів при потребі. Отже, їх більше цікавить процентний доход на банківські зобов’язання - ціна залучених коштів банком.
Позичальники прагнуть позичати кошти в необхідних їм обсягах під низькі проценти з відстрочкою погашення боргів. Їх цікавить ціна і обсяги покупок коштів у банку. А це ціна продажу банком своїх ресурсів.
Управлінський апарат намагається задовольнити акціонерів, позичальників, інвесторів, щоб досягти взаємної вигоди. Мірилом цієї вигоди є рівень отриманого прибутку на одиницю понесених витрат.
Розглянемо детальніше методику аналізу рентабельності господарської роботи банку.
Для акціонерів норма прибутку на капітал визначається відношенням власного прибутку до власного балансового капіталу:
Рк = Пб / Кв
Пб - чистий балансовий прибуток (балансовий прибуток - податки)
Кв - власний капітал (власні джерела коштів)
У відділенні УСБ норма прибутку на капітал становила:
Рк = 56463,75 / 46398,17 = 1,217 або 121,7%
Для того, щоб побачити, як працюють активи банку, проведемо наступне перетворення:
Рк = Пб / Кв * А / А = Пб / А * Кв / А
Пб / А - прибутковість (рентабельність) активів
А / Кв - мультиплікатор капіталу
Мультиплікатор капіталу вимірює банківський важіль (леверідж) і є оберненою величиною до коефіцієнта “капітал на активи”, тобто до показника, що вимірює достатність капіталу. Адже достатність капіталу - це амортизаційний буфер покриття збитків. [19]
Зрозуміло, що коли витримується достатність капіталу, ефект важеля буде позитивний, а коли ризик активів перевищує можливості їх компенсації власним капіталом, ефект буде негативний. Отже, оптимальною є діяльність банку на межі допустимого ризику.
З метою оцінки ефективності використання активів проведемо таке перетворення:
Пб / А * Д / Д = Пб / Д * Д / А = Мчо * Да
Мчо - рівень маржі чистого операційного доходу
Да - доходність активів або ціна продажу ресурсів
Рк = Па * Мк
Па - прибутковість активів
Мк - мультиплікатор капіталу
Рк = Мчо * Да * Мк
Мчо сигналізує про здатність банку контролювати витрати, які понесені у вигляді сплачених процентів, управлінських витрат і податків на проведення господарської діяльності. Використання активів (Д / А) показує здатність банку заробляти (генерувати) доходи. Доходність активів залежить від структури активів, тобто:
Д / А * Ар / Ар = Д / Ар * Ар / А = Са * Дар
Са - структура активів
Дар - доходність робочих активів
Рк = Са * Мчо * Дар * Мк
Аналіз рентабельності роботи відділення має свої особливості. Це пов’язано з тим, що воно не формує статутного фонду, отже, його капітал обмежений, оскільки включає залишки фондів - амортизаційний, споживання і накопичення. У зв’язку з цим в процесі аналізу рентабельності необхідно виходити з наступного. Про рівень рентабельності свідчать показники, що характеризують відношення балансового прибутку (чистого балансового прибутку чи за мінусом податків, чистого прибутку, який є в користуванні установи) до :
- середніх активів банку;
- проведеного грошового обороту;
- отриманих доходів;
- понесених видатків і витрат;
- на одного штатного працівника.
Якщо оцінювати рентабельність відділення через відношення балансового прибутку до активів, то бачимо, що у факторній моделі відсутня велична, яка характеризує мультиплікатор капіталу.
На рентабельність майна відділення впливають:
- структура активів (Са), тобто співвідношення між продуктивними і непродуктивними активами;
- ефективність управління доходністю кредитного портфелю і портфелю цінних паперів (К%);
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
