2910 (599888), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Аналіз фінансового стану комерційного банку є одним з найважливіших етапів управління цим типом фінансових установ. Структура активів та зобов’язань визначається прийнятими для банку стратегічними установками, тими напрямками бізнесу, які керівництво банку вважає пріоритетними. Водночас, і наявна структура пасивів та активів визначає те, як повинен функціонувати банк у коротко- та середньостроковій перспективі задля збереження своєї фінансової стійкості та зниження ризикованості діяльності. Звичайно, фінансовий стан комерційного банку дуже чутливий до стану зовнішнього макросередовища, більшість ризиків банківської діяльності так чи інакше підвладні факторам макросередовища.

Аналіз фінансової стійкості доцільно проводити у послідовному аналізі структури активів та пасивів банку та коефіцієнтному аналізі структури фінансової звітності.

У таблиці 1.2 відображені структурні зміни у активах банку за 2009 рік:

Таблиця 1.2 Зміни у структурі активів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 рік

Загальне скорочення активів банку за рік склало 17,39%. Як бачимо, частка кредитів скоротилася за рік на 6,19%. Від’ємний приріст пов’язаний у першу чергу із суттєвим скороченням видачі кредитів, що у свою чергу пов’язано із підвищенням ризикованості даних операцій у період фінансової кризи. Крім того, банк проводить досить жорстку політику боротьби із проблемними кредитами (із наявними несплаченими обов’язковими платежами строком більше 90 днів) щодо їх більш інтенсивного погашення, що веде до таких результатів, як скорочення кредитного портфелю банку. Слід зазначити, що у середньо- та довгостроковій перспективі для збереження сильних позицій на банківському ринку банк все ж повинен почати відновлення попереднього обсягу портфелю та його нарощення, адже кредитні доходи від кредитних операцій займали у 2009 році 84,56% від загальних доходів і формували більшу частку операційного прибутку банку.

Слід також зазначити збільшення частки високоліквідних коштів у балансі банку до 12,01%. Чистий вхідний грошовий потік склав за рік 2739,126 млн. грн. Цей показник має виключне значення для подальшого аналізу вартості банку, оскільки показує, що банк здатний формувати базу для сплати своїм акціонерам та інвесторам виплат як винагород за вкладені кошти. Однак, одним із основних факторів, що призвів до зростання грошового потоку, стало скорочення обсягу кредитування банком, особливо споживчого як більш ризикованого. Необхідно також відмітити, що одним з головних факторів зменшення вартості активів у балансі банку стало формування резервів під відшкодування можливих витрат за кредитними операціями, загальний приріст склав 141,75%, на відповідно суму резервів у відповідності з правилами обліку у банках було скорочено балансову вартість активів. У таблиці 1.3 наводиться аналіз зобов’язань банку за період 2009 року.

Таблиця 1.3

Структура зобов’язань ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 рік

Як бачимо, спостерігається загальне скорочення зобов’язань банку на 15,95% від їх вартості у 2008 році. Головними факторами скорочення стали відтік строкових коштів клієнтів та інших банківських установ (їх скорочення склало 27,12 та 15,13%% відповідно). Значний відносний приріст субординованого боргу на 113,50% не відіграв значної ролі через паралельне скорочення вартості емітованих цінних паперів та інших зобов’язань, що до того ж мають більшу вагу у структурі зобов’язань. Слід відзначити зростання онкольних депозитів у ресурсному портфелі банку. Це вказує на досить високу активність банку у роботі по залученню до роботи корпоративних клієнтів, адже саме вони формують основну частку онкольних депозитів у балансі банку. Однак криза довіри до банківської системи позначилась на строкових депозитах, вони скоротились на 15,13%.

У таблиці 1.4 зображено зміни у структурі власного капіталу банку:

Таблиця 1.4 Зміни у структурі власного капіталу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 рік

Як бачимо, кардинальних змін у структурі власного капіталу не відбулося, однак слід відмітити зміну знаку перед статтею нерозподіленого прибутку. Причиною від’ємності цієї статті став від’ємний фінансовий результат банку за 2009 рік. Причини короткострокової збитковості банку описано нижче.

Таблиця 1.5 показує формування фінансового результату банку у 2008 та 2009 роках. Можемо спостерігати значну вагу процентних доходів у загальних та збільшення їх частки за 2009 рік. Це пов’язано в основному із коливаннями валютних курсів та збільшенням грошового потоку від погашення кредитів у гривневому еквіваленті.

Необхідно звернути увагу на збільшення долі витрат на формування резервів з 21,81 до 46,05%% у загальних витратах банку за рік. Вкажемо основні причини, яки примушують банк нести та формувати ці витрати. В основному це вимоги вітчизняного законодавства щодо порядку формування цих резервів. Інструкція НБУ передбачає моніторинг кредитними підрозділами банку кредитного портфелю та присвоєння кожному кредиту відповідного класу якості, а кожному позичальнику – класу платоспроможності. За присвоєними класами заборгованості по кожному кредиту у відповідності до імовірності неповернення кредиту формується резерв – від 2 до 100% від залишкової заборгованості за кредитом, що оформлюється кореспонденцією рахунку витрат банку та рахунку резервів. Відповідно, при погіршені якості кредитного портфелю зростає вірогідність неповернення кредиту та збільшуються резерви. Фактично банк не робить жодних перерахувань коштів, тобто фізичний рух вартостей не має місце, але віднесення резервів на витрати скорочує прибуток банку, який він може направити на виплату дивідендів та розвиток.

Характеристики

Список файлов курсовой работы