2568 (599736), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

16) аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

17) організація інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

18) реалізація державної політики з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

19) участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

20) визначення особливостей функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

21) здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Важливим аспектом дослідження місця і ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу. Правовий статус суб’єктів адміністративно-правових відносин – це юридичне закріплення ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Наявність владних повноважень є найважливішою ознакою правового статусу Національного банку України. Це означає, що НБУ має встановлювати обов’язкові для виконання правила і норми та контролювати їх виконання. З організаційного погляду важливим є факт того, що нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам та іншим законодавчим актам України.

Свою діяльність здійснює на засадах незалежності. Незалежність НБУ полягає в тому, що НБУ відповідно до основ бюджетної та економічної політики формує грошово-кредитну політику. Національний банк самостійно розробляє відповідну монетарну політику та фінансові інструменти. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної ради України, перед якою і звітує про свою діяльність.

До повноважень законодавчого органу держави Конституція України відносить призначення на посаду та звільнення з посади голови НБУ, що здійснює Верховна Рада України за поданням Президента України. Крім того, саме Верховна Рада України призначає половину складу Ради Національного банку, а інша половина призначається Президентом. Такий підхід дає можливість двом гілкам влади пропорційно, рівною мірою брати участь у формуванні складу Ради НБУ і здійснювати регулятивний вплив держави на фінансово-кредитну політику, її реалізацію. Конституційні засади формування вищого органу управління НБУ, а також його керівництва є прикладом рівноваги двох гілок влади в Україні.

Суттєве значення для ефективного функціонування НБУ мають його взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України. Ці державні органи проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розроблення і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціально розвитку. НБУ підтримує економічну політику КМУ, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

НБУ провадить грошово-кредитну політику, тобто- комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

З метою забезпечення виконання Основних засад грошово-кредитної політики має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

• диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

• лімітів позабалансових зобов'язань;

• формування резервів, покриття фінансових ризиків;

• порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

• мінімального розміру золотовалютних резервів;

• з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.

Основні засади грошово-кредитної політики на 2007 рік розроблено на основі аналізу сучасних тенденцій в економіці, грошово-кредитній сфері та оцінки розвитку ситуації в наступному році, в них обґрунтовано цілі грошово-кредитної політики на 2007 р. та більш тривалий період, а також основні напрями та механізми забезпечення їх реалізації.

Минулого року в проведенні економічної політики було досягнуто певних успіхів. Зокрема, вдалося досягти зменшення тіньового сектору та покращити соціальні стандарти життя населення. Водночас погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури та уповільнення темпів росту інвестицій

негативно вплинули на темпи економічного зростання – приріст реального ВВП у 2005 р. скоротився до 2,6 % із 8,5 % (у середньому) у 2000-2004 рр. та був забезпечений в основному за рахунок зростання внутрішнього попиту. Активна соціальна політика була одним з головних чинників збереження відносно високих темпів інфляції – індекс споживчих цін у 2005 р. становив 110,3 %. І був меншим, ніж у 2004 р. (112,3 %). Зменшенню інфляційних ризиків сприяло укріплення середньорічного обмінного курсу на 3,8 % – до 5,12 грн./дол. США. Відносно високі темпи зростання монетарної бази (на 53,9 %) і грошової маси (на 54,3 %) насамперед є наслідком відновлення довіри до банківської системи – загальний обсяг депозитів у 2005 р. збільшився на 59,9 % і частково відображав відновлення депозитної бази банків після подій 2004 року.

Операції Національного банку України можуть бути розділені на дві групи: пасивні – операції зі створення та залучення ресурсів та активні – операції з розміщення створених і залучених ресурсів. Активні й пасивні операції Національного банку відображаються в його балансі.

До основних пасивних операцій Національного банку України належать залучення коштів від міжнародних фінансових організацій, емісія банкнот, вклади банківських установ, формування капіталу і резервів.

Проаналізувавши баланс НБУ на 01.01.2007 року слід відзначити, що найбільшу абсолютну вагу у активах займали кошти та депозити в іноземній валюті – 70,72 млрд. грн., цінні папери нерезидентів – 43,2 млрд. грн., внески в рахунок квоти МВФ – 10,4 млрд. грн., на долю інших статей активів припадало 10,8% від загальної вартості активів НБУ. Статутний капітал НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» складає 10 млн. грн. Найбільшу вагу у пасивах НБУ займають зобов’язання (95,8%), у тому числі банкноти та монети в обігу – 82,1 млрд. грн., кошти банків – 15,5 млрд. грн., кошти державних установ – 18,7 млрд. грн., зобов’язання з перерахунку прибутку до бюджету – 1,9 млрд. грн., депозитні сертифікати, емітовані НБУ – 0,2 млрд. грн., кредити отримані – 0,3 млрд. грн., зобов’язання перед МВФ – 14,7 млрд. грн., інші зобов’язання – 0,2 млрд. грн. На долю власного капіталу НБУ припадає 4,2% вартості пасивів НБУ, при цьому резерви переоцінки іноземної валюти та банківських металів становлять 3,3 млрд. грн., фонди та інші резерви – 1,8 млрд. грн., резерви переоцінки основних засобів – 0,8 млрд. грн.

Національним банком України починаючи з 2006 року запроваджено щоквартальні опитування ділових очікувань підприємств. Їх метою є забезпечення суспільства якісними аналітичними та прогнозними даними про економічну кон’юнктуру підприємств та фінансово-економічний розвиток регіонів. Результати опитувань є цінним джерелом інформації про поточні мікроекономічні процеси та основні чинники впливу на поведінку суб’єктів господарювання і будуть враховані НБУ при формуванні грошово-кредитної політики. Така робота притаманна Центральним банкам в багатьох країнах світу, зокрема, банкам Канади, Німеччини, Японії, Ірландії, Франції, Великобританії, Австрії тощо. Головними умовами опитувань є добровільна участь підприємств та забезпечення конфіденційності отриманої інформації. Також, підприємствам - учасникам опитування надається аналітичний звіт по результатах опитувань. Опитування проводиться серед 1200 підприємств, у всіх регіонах України. Респонденти представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників.

17 листопада 2006 року вводиться в дію Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України. Необхідність розроблення Положення продиктована удосконаленням законодавчої бази, насамперед, щодо розвитку ринку цінних паперів (Закони України “Про цінні папери і фондовий ринок”, “Про іпотечні облігації”), що впливає на спроможність та необхідність банків звертатися до Національного банку України за кредитами рефінансування як до кредитора останньої інстанції, а також великою кількістю змін та доповнень до попередньої редакції Положення. Змінена назва Положення, що в більшій мірі відповідає сутності викладених в Положенні операцій з регулювання ліквідності банків шляхом рефінансування банків та залученням їх коштів. Основну увагу при здійсненні операцій з регулювання ліквідності Національний банк концентруватиме на якості активів, які надаватимуться в забезпечення кредитів рефінансування, а не на вимогах до банків, які відносяться до компетенції пруденційного нагляду. У зв’язку з цим, в Положенні зменшена кількість вимог (з 14 до 4), виконання яких є обов’язковими для банків, які звертаються до Національного банку за отриманням або розміщенням коштів. Розширено спектр забезпечення кредитів рефінансування такими фінансовими інструментами як депозитні сертифікати Національного банку України, державні облігації України, які перебувають у довірчій власності, векселі банків, авальовані іншим банком, цінні папери Державної іпотечної установи, заставні. Розширена можливість використання операцій “прямого” репо через збільшення терміну цього інструменту та різновидів активів, що є предметом цієї операції (крім державних облігацій України можуть використовуватися банківські метали). Передбачена можливість проведення операцій своп з іноземною валютою з розширенням видів вільноконверто-ваних валют. Запроваджено порядок щоденної участі Національного банку України в операціях як з надання ліквідності банкам так і з метою вилучення тимчасово вільних коштів банків. На постійній основі будуть пропонуватися для проведення:

• щоденні операції овернайт щодо підтримання ліквідності банків і розміщення депозитних сертифікатів Національного банку України;

• тендери на строк до 14 днів як з надання кредитів рефінансування, так і з розміщення депозитних сертифікатів.

Таким чином, пропонується поступово зміщувати акценти у підвищенні ролі процентних ставок у регулюванні грошово-кредитного ринку. Положення дозволить Національному банку України більш ефективно застосовувати інструменти та механізми монетарної політики при регулюванні грошово-кредитного ринку. При цьому необхідно виходити із того, що Національний банк України не є ресурсопостачальним банком, а забезпечує регулювання ліквідності банківської системи і грошової маси в обігу через операції рефінансування та мобілізацію коштів. Процес рефінансування банків (його обсяги, кількість учасників) залежить від загального стану грошово-кредитного ринку, зокрема, від інтервенцій Національного банку на валютному ринку, зміни розміру та частоти нормативів обов’язкового резервування, а також використання Урядом коштів з єдиного казначейського рахунку.

Банки другого рівня банківської системи – комерційні банки. Комерційний банк – це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам всіх галузей народного господарства.

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

• фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестується;

• випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);

• купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;

• видача доручень, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, які передбачають Ії виконання у грошовій формі;

• касове виконання державного бюджету;

• придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

• купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

• купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

• довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо)за дорученням клієнтів;

• надання консультативних та інших послуг, пов’язаних із банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.

Комерційним банкам України категорично забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об’єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Комерційні банки виконують такі основні функції як мобілізація вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал, кредитування підприємств, держави та населення, здійснення депозитної емісії (випуск кредитних інструментів обігу на підставі створення банком вкладів), забезпечення розрахунково-платіжного механізму, також виконання емісійно-засновницької функції, надання економічної інформації та послуг консультаційного характеру.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації комерційного банку не може бути менше:

1) для місцевих кооперативних банків - 1 мільйона євро;

2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 мільйонів євро;

3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, - 5 мільйонів євро.

Банківський капітал створюється тільки у грошовій формі.

Характеристики

Список файлов курсовой работы