2133 (599578), страница 11
Текст из файла (страница 11)
Тому пропонується понизити відсоткову ставку по строкових депозитах з 16% до 12%.
Дослідження проведені відповідними службами банку дають змогу побачити як зміниться кількість залучених строкових депозитів при зменшенні відсоткової ставки (табл. .3.6).
Таблиця 3.6. Відсотки зменшення залучених строкових депозитів при зменшенні відсоткової ставки
| Зменшення відсоткової ставки, % | Зменшення суми залучених строкових депозитів, % |
| 1 | 4 |
| 2 | 10 |
| 3 | 18 |
| 4 | 36 |
| 5 | 72 |
| Більше 5 | 100 |
Враховуючи дані табл. .3.6, можна розрахувати суму залучених строкових депозитів після заходу.
Таблиця 3.7. Вплив зниження відсоткової ставки по строкових депозитах на фінансовий стан банку
| Назва показника | Значення показника | |||
| № п/п | До заходу | Після заходу | Темп росту, % | |
| 1 | Коефіцієнт надійності,% | 12,80 | 17, 20 | 134,40 |
| 2 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | 0,89 | 0,66 | 74, 20 |
| 3 | Коефіцієнт активності залучених строкових депозитів | 0,63 | 0,41 | 65,10 |
| 4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи | 1,44 | 1,07 | 74,30 |
| 5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель | 0,63 | 0,84 | 133,30 |
| 6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | 1,14 | 1,37 | 120, 20 |
Розрахуємо суму залучених строкових депозитів після заходу за формулою:
ДСПЗ=ДСДЗ* (1-0,36), (3.1)
де ДСдз - сума строкових депозитів до заходу;
ДСпз - сума строкових депозитів після заходу.
ДСПЗ=1620527* (1-0,36) =1037137 (тис. грн)
За допомогою формули 3.2 визначимо загальну суму залучених коштів після впровадження заходу:
ЗКПЗ=ЗКДЗ-ДСДЗ*0,36, (3.2)
де ЗКПЗ - сума залучених коштів після заходу;
ЗКДЗ - сума залучених коштів до заходу.
ЗКПЗ=2269637-1620527*0,36=1686247, (тис. грн)
За допомогою формул 2.1, 2.7, 2.9, 2.10, 2.11 та 2.12 розрахуємо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати розрахунків занесемо у табл. .3.2
Як видно з таблиці 3.2 завдяки впровадженню заходу досить суттєво зміняться показники фінансового стану банку. Так, зросте коефіцієнт надійності з 12,8 до 17,2 або на 34,4%. Також зростуть коефіцієнти активності використання залучених коштів та строкових депозитів у кредитний портфель відповідно на 33,3% та 20,2%.
Зменшення інших коефіцієнтів, наведених у табл. .3.2, зовсім не свідчить про погіршення фінансового стану банку, а тільки про зменшення активності по залученню коштів, зокрема строкових депозитів.
Розрахуємо економічний ефект від впровадження даного заходу. Розрахунок та його результати зобразимо у вигляді табл. .3.8.
Таблиця 3.8. Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходу
| № п/п | Назва показника | Значення показника | |
| До заходу | Після заходу | ||
| 1 | Відсоткова ставка по строкових депозитах,% | 16 | 12 |
| 2 | Строкові депозити, тис. грн. | 1620527 | 1037137 |
| 3 | Нараховані відсотки по строкових депозитах, тис. грн. | 259284 | 124456 |
Отже, впровадження даного заходу не тільки поліпшить фінансовий стан банку, але і призведе до збільшення доходу по пасивних операціях на 134828 тис. грн. (259284-124456).
Наступним заходом по зміцненню фінансового стану банку є збільшення розміру статутного капіталу за рахунок емісії акцій.
Проведений у попередніх розділах аналіз також показав, що однією з причин погіршення фінансового стану банку є порівняно низька забезпеченість власними коштами. Саме тому пропонується збільшити розмір статутного капіталу за рахунок емісії акцій.
Станом на 1 січня 2008 року обсяг статутного капіталу банку становив 108 млн. грн. Пропонується збільшити його обсяг на 42 млн. грн. .
На основі формул покажемо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати зобразимо у вигляді таблиці 3.9.
Таблиця 3.9. Вплив збільшення розміру статутного капіталу на показники фінансового стану банку
| № п/п | Назва показника | Значення показника | ||
| До заходу | Після заходу | Темп росту,% | ||
| 1 | Коефіцієнт надійності | 12,80 | 14,60 | 114,1 |
| 2 | Коефіцієнт фінансового важеля | 7,82 | 6,83 | 87,3 |
| 3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів | 11,30 | 13,00 | 115,0 |
| 4 | Коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом | -0,44 | -0,41 | 107,3 |
| 5 | Коефіцієнт мультиплікатора капіталу | 23,70 | 17,06 | 72,0 |
Як свідчать дані табл. .3.4 впровадження даного заходу спричинить позитивну зміну наведених показників. Так, коефіцієнт надійності зросте на 14,1% і складе 14,6. Зниження коефіцієнта фінансового важеля на 12,7% свідчить про зростання можливостей банку по залученню коштів. Також на 15% зросте коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів. Зниження коефіцієнта мультиплікатора капіталу свідчить про більшу ступінь покриття активів власним капіталом.
Що стосується економічного ефекту від впровадження даного заходу, то він в першу чергу буде пов’язаний з тим, що власні кошти більш дешевші, ніж залучені, а тому їх використання веде до збільшення прибутку банку.
Окрім цього використання власних коштів є менш ризикованим, ніж залучених, що також дуже важливо в діяльності комерційного банку.
Отже, впровадження запропонованих заходів не тільки покращить фінансовий стан банку, але і принесе певний економічний ефект у вигляді збільшення прибутку.
Резервами поліпшення фінансового стану комерційного банку виступають можливості даного банку щодо покращення свого фінансового становища.
Фінансовий стан банку в основній мірі залежить від наявності у нього (банку) тих чи інших ресурсів, а також напрямків вкладень цих ресурсів. Тому резерви поліпшення фінансового стану банку можна класифікувати по джерелах інвестування ресурсів банку та напрямках їх вкладень, адже зміна (збільшення чи зменшення) будь-якого з них веде до зміни одного чи групи показників, що характеризують фінансовий стан.
На основі викладеного вище наведемо класифікацію резервів поліпшення фінансового стану банку.
По джерелах інвестування:
Власні кошти:
статутний капітал;
резервний капітал;
чистий прибуток;
нерозподілений прибуток минулих років;
переоцінка основних засобів.
Залучені кошти:
кошти до запитання;
строкові депозити;
міжбанківські кредити;
кредитори.
По напрямках вкладень:
Високоліквідні активи:
грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ;
коррахунки в інших банках;
строкові депозити в інших банках.
Доходні активи:
надані міжбанківські кредити;
надані кредити;
інвестиції в державні цінні папери;
інвестиції в акції.
Іммобілізовані активи:
малоцінні та господарські матеріали;
основні засоби і капіталовкладення;
нематеріальні активи;
дебітори.
Так, згідно наведеної вище класифікації, резервом покращення фінансового стану банку може виступати збільшення статутного капіталу за рахунок емісії акцій, продажу основних засобів та інше.
В літературі також наводиться класифікація можливих резервів, враховуючи, яку групу показників фінансового стану вони поліпшують, тобто:
резерви поліпшення фінансової стійкості;
резерви поліпшення ділової активності;
резерви поліпшення ліквідності;
резерви поліпшення ефективності управління.
Виходячи з проведеного в розділі 2 аналізу фінансового стану АКБ “Правекс-Банк" основними резервами покращення його фінансового стану є: збільшення власних коштів, зменшення залучених коштів, розробка раціональної облікової політики та інші.
3.4 Визначення підвищення ефективності фінансової діяльності банку
Підвищення ефективності фінансової діяльності банку можливе за рахунок пошуку оптимального співвідношення в використанні банком власних і залучених коштів, депозитної та позичкової відсоткових ставок, поліпшення фінансової стійкості і ділової активності банку. Для визначення ефективності фінансової діяльності розглянемо модель кореляційно-регресійного аналізу.
Метою кореляційно-регресійного аналізу є встановлення тісноти зв'язку між досліджуваною функцією - чистим прибутком (У) та коефіцієнтами: надійності (XI), активності залучення позичених і залучених коштів (Х2), загальної ліквідності (ХЗ), генеральної ліквідності (Х4) і активності залучення строкових депозитів (Х5).
Відібрана для кореляційно-регресійного аналізу інформація після первинної обробки представлена у вигляді матриці вихідних даних і використана для розрахунку на ЕОМ за програмою Dekor 408.
Для визначення степені однорідності досліджуваної функції необхідно дослідити статистичні характеристики відібраних для аналізу незалежних змінних, які наведені в табл. .3.10.
Таблиця 3.10. Статистичні характеристики
| Незалежні змінні | Розмах варіації | Середнє значення, МОХ | Середньоквадратичне відхилення, ВХ | Коефіцієнт варіації, СУХ |
| XI | 4,6000 | 15,2500 | 1,4616 | 9,5844 |
| Х2 | 0,1000 | 0,8740 | 0,0239 | 2,7378 |
| ХЗ | 0,0900 | 1,1600 | 0,0287 | 2,4708 |
| Х4 | 0,1700 | 0,2125 | 0,0528 | 24,8484 |
| Х5 | 0,3600 | 0,4320 | 0,1107 | 25,6296 |
Як видно з даних таблиці 3.10 вхідна інформація є однорідною (коефіцієнт варіації менше 33%). Разом з цим спостерігається найбільша варіація значень для факторів Х4 (коефіцієнт генеральної ліквідності), Х5 (коефіцієнт активності залучення строкових депозитів) та Х1 (коефіцієнт надійності). Отже, слід сподіватись, що банк має резерви для підвищення прибутку за рахунок зміни даних факторів.













