1506 (599383), страница 9
Текст из файла (страница 9)
– відносне фінансове положення АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі
України характеризується зменшення сектору обслуговування ринку з
рівня 2% (2001) до 0,8 – 1,2% (у 2005 році);
– при цьому показовою являється присутність АКБ «Правекс-Банк» на ринку
депозитів фізичних осіб, де його доля дорівнює 2,8%(2001) – 2,4%(2005),
тобто підтверджується напрямок розвитку банку як спеціалізованого
ощадного банку;
– накопичення значної частки залучених коштів фізичних осіб в 65,6% (у
порівнянні з середнім показником 35,6% по БС України) супроводжується
переважною орієнтацією на видачу кредитів фізичним особам в частці 66%
кредитно-інвестиційного портфелю (у порівнянні з середнім показником
15% по БС України);
– використання «дорогих» залучених ресурсів привело до появи в структурі
доходів АКБ «Правекс-Банк» низької долі чистих процентних доходів 20-
34% та високої долі чистих комісійних доходів 54 – 65%, що не відповідає
загальній тенденції структур доходів в БС України (67,6% та 23%,
відповідно);
– аналіз нормативів діяльності АКБ «Правекс-Банк» за 2002–2005 роки
показав, що менеджмент банку суворо дотримується стилю управління
банківськими процесами, який характеризується постійним виконанням
нормативних вимог НБУ до організації діяльності економічними процесами в банках, при цьому рівень фіктивного значення нормативів Н1, Н2, Н3 характеризує АКБ «Правекс-Банк» як – «добре капіталізований банк».
– частка резервів на ризики кредитування перевищує 92% загальної суми резервів, при цьому в АКБ «Правекс-Банк» – найнижчий рівень ризикових активів, який належить до резервування (0,1 – 4,1% та 8,2% по нарахованим доходам).
– у 2003–2004 роках АКБ «Правекс-Банк» відносився до низькорентабельних банків (ROA=0,475%, ROE=8,22%), у 2005 році – менеджмент банку почав програму доведення рівней рентабельності банку ROA, ROE до рівнів, які відповідають вимогам для достатньорентабельного банку (достатньо рентабельні банки – рентабельність активів – від 1% до 2%, рентабельність капіталу – більше 7%);
Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992–2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів:
-
законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
-
нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку;
-
диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;
-
зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною «ціною на гроші» в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків.
Як показали результати дослідження за 2002–2005 роки:
– офіційна ціна на «гроші» – облікова ставка НБУ зменшилась з 12,5% річних до 8–9% річних;
– ставки обов'язкового резервування залучених коштів зменшились з 14% до 6–7%, при цьому для залучення довгострокових коштів в періоді 2003–2004 роки ставка обов'язкового резервування дорівнювала 0;
Відповідно, ставки депозитів для вкладів фізичних осіб в національній валюті зменшились:
-
з рівня 22% для 2001 року
-
до рівня 18% у 2002 році
-
до рівня 16% у 2003–2004 році
Подальше зниження ставок є неможливим, оскільки доходи вкладників стають альтернативно невигідними на фоні фактичної цінової інфляції на товари першої необхідності (15 – 30% на рік).
Таким чином, депозитна політика банків по залученню вкладів населення має певні протиріччя:
-
вкладники вимагають якнайбільші ставки депозитів;
-
позичальники кредитів вимагають зниження ставок кредитування, що відповідно не дає можливості підняття ставок на депозити;














