1358 (599336), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Господарський кредит незалежно від своєї товарної або грошової форми надається головним чином на короткі строки, у той час, як, наприклад, банківський кредит найчастіше носить довгостроковий характер.
Державна форма кредиту виникає в тому випадку, якщо держава як кредитор дає кредит різним суб'єктам. Державний кредит варто відрізняти від державної позики, де держава, розміщаючи свої зобов'язання, облігації й ін., виступає як позичальник. Державна позика найчастіше розміщається під певні державні програми (на меті відбудови народного господарства в післявоєнний період, розвитку народного господарства, у тому числі його окремих галузей та ін). Позики розміщаються, як правило, на тривалі строки (на п'ять, десять і навіть двадцять років). На відміну від державних позик, широко розповсюджених у сучасному господарстві, державна форма кредиту в порівнянні з іншими формами має обмежене застосування, найчастіше надається через банки, а також у сфері міжнародних економічних відносин, по суті стає міжнародною формою кредиту.
При міжнародній формі кредиту склад учасників кредитної угоди не міняється, у кредитні відносини вступають ті ж суб'єкти - банки, підприємства, держава й населення, однак відмітною ознакою даної форми є приналежність одного з учасників до іншої країни. Тут одна зі сторін - іноземний суб'єкт.
Цивільна форма кредиту заснована на участі в кредитній угоді як кредитор окремих громадян, приватних осіб. Таку угоду іноді називають приватною (особистої) формою кредиту. Цивільна (приватна, особиста) форма кредиту може носити як грошовий, так і товарний характер, застосовується у взаєминах із усяким з інших учасників кредитних відносин.
Як відзначалося раніше, форми кредиту можна також розрізняти залежно від цільових потреб позичальника. У цьому зв'язку виділяються дві форми: продуктивна й споживча форми кредиту.
Продуктивна форма кредиту пов'язана з особливістю використання отриманих від кредитора коштів. Цій формі кредиту властиве використання позички на цілі виробництва й обігу, на продуктивні цілі.
Споживчий кредит можуть одержувати підприємства, що не створюють, а "проїдають" створену вартість.
До нових форм кредиту можна віднести лізинговий кредит. Об'єктом забезпечення стають не тільки традиційне нерухоме майно, але й сучасні види техніки, нові товари, що є ознакою сучасного життя (автомобілі, яхти, дорога відеоапаратура, комп'ютери).
2.2 Види банківського кредитування підприємств
Поділ кредитів за суб'єктами їх одержання породжує ще одне поняття класифікації в системі кредитування - вид кредитів. Вид кредитів відображає сукупність властивостей, характерних для тієї чи іншої конкретної кредитної угоди в економічному та організаційному відношенні (див. табл.2.1). При цьому економічні властивості кредитної угоди - це властивості самого кредиту, вони однакові (повернення, платність, забезпечення, цільовий характер, строковість).
В організаційному відношенні та у відношенні застосування специфічних кредитних умов в кредитних угодах (кредитних інструментів), кредитування юридичних осіб в банківській системі України поділяється на наступні основні сегменти (табл.2.1) [9]:
1. Кредитування „овердрафт” - застосування технології контокорентних розрахункових рахунків (активно - пасивних), які допускають тимчасове активне сальдо у розмірах, тривалості та за ставкою кредитування, обумовленими договором при відкритті розрахункового рахунку підприємством.
2. Кредитування за операціями „репо" - заставні кредити, в якості застави в яких використовуються, в основному, державні цінні папери у бездокументарній формі. При операції „репо" позичальник тимчасово продає свої цінні папери банку, отримуючи кредитні кошти на визначений термін, а по його закінченню викупає у банка свої цінні папери, при цьому різниця курсів продажу та покупки відповідає ставці кредитного відсотка банка.
3. „Вексельний кредит” - кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання (облік векселів, застава векселів, акцепт векселя, аваль векселя).
Облік векселя - це своєрідна купівля векселя банком. Купуючи вексель у векселетримача, банк отримує право на одержання грошей за векселем після закінчення його терміну. За авансування векселеутримувача банк стягує з останнього обліковий відсоток, або дисконт, що дорівнює різниці між номінальною вартістю векселя і сумою, яку виплачує банк при обліку векселя. Після закінчення терміну векселя банк пред'являє його боржникові (векселедавцю) до погашення. Економічна суть цієї операції полягає в достроковій грошовій реалізації векселя його утримувачем банкові й перетворенні комерційного кредиту в банківський.
Застава векселя відрізняється від обліку векселя тим, що вексель переходить від векселетримача до банку не остаточно, а тимчасово як застава виданої банком позики. Після закінчення терміну позики позичальник зобов'язаний її погасити і виплатити за нею відсотки.
Акцептний кредит надається векселедавцю (платникові за векселем) і виконує роль гарантійної послуги. Кредитна угода оформляється з використанням переказного векселя (тратти), де векселетримач (трасант) вказує платника (трасата), який повинен акцептувати вексель, тобто дати згоду здійснити платіж. Трасант, отримавши акцепт банку за векселем, обліковує його в іншому банку (великі банки нерідко самі обліковують свої власні акцепти) і таким чином одержує гроші або ж погашає акцептом свої борги. До терміну тратти клієнт, якому був відкритий кредит, вносить банкові-акцептанту відповідну суму на оплату векселя. За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію.
В ролі гарантійної банківської послуги виступає й авальний кредит. Його призначення - покрити зобов'язання клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Авальний кредит існує у вигляді різних форм гарантій або доручень: гарантія платежу або поставки, доручення щодо кредиту, гарантія надання позики тощо. Щодо авального кредиту нараховується комісія, розмір якої залежить від виду вимог, що випливають із гарантії, а також терміну дії гарантії, а за наданий кредит банкові сплачується відсоток.
Таблиця 2.1
Класифікація видів кредитів підприємствам в комерційних банках України згідно з „Планом рахунків” [9]
| 201 | Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання | |
| 2010 | А | Кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання |
| 202 | Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання | |
| 2020 | А | Кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 2027 | А | Прострочена заборгованість за кредитами, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання |
| 203 | Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання | |
| 2030 | А | Вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 2037 | А | Прострочена заборгованість за вимогами, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання |
| 206 | Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2062 | А | Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2063 | А | Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2067 | А | Прострочена заборгованість за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 207 | Кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2071 | А | Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання |
| 2072 | А | Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2073 | А | Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 2074 | А | Довгострокові кредити, що надані суб'єктам господарювання за участю кредитів Національного банку України |
| 2077 | А | Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання |
| 208 | Іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання | |
| 2082 | А | Короткострокові іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання |
| 2083 | А | Довгострокові іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання |
| 2087 | А | Прострочена заборгованість за іпотечними кредитами, що надані суб'єктам господарювання |
| 260 | Кредити "овердрафт", що надані суб'єктам господарювання | |
| 2600 | АП | Кошти на вимогу суб'єктів господарювання з наданням кредитів "овердрафт" |
4. „Факторинговий кредит” - кредитування позичальників під передавання банку прав на вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання. Факторингова вимога - визнана цінним папером, який підтверджує право на отримання товару за товаро-супроводжувальними документами, або отримання дебіторської заборгованості за відпущені товари. При передачі факторингових документів позичальником, банк кредитує його з урахуванням дисконту, який включає кредитну ставку з урахуванням додаткового ризику.
5. Кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання - надаються підприємствам для покриття видатків на купівлю товарно-матеріальних запасів, сплату послуг, податків і виплату зарплати.
6. Кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання, включаючи „фінансовий лізинговий кредит” - це лізингове фінансування, яке передбачає, що банк купує устаткування або машини і передає їх в фінансовий лізинг (оренду з викупом) своїм клієнтам.
7. Іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання. Іпотечні позики - це позики, забезпечені нерухомістю - землею, будинками та іншим майном, а також короткострокові кредити на будівництво і землевпорядкування та більш довгострокові кредити на купівлю сільськогосподарських угідь, будинків, квартир, комерційних споруд і майна за кордоном.
У кожному окремому випадку види кредитів можуть мати своє положення, що регламентує порядок їх видачі та погашення.
Види кредитів різняться не тільки за позичальниками, а й за іншими параметрами. До них належать: зв'язок кредиту з рухом капіталу, сфера застосування кредиту, термін кредиту, платність кредиту, забезпеченість кредиту.
За зв'язком кредиту з рухом капіталів його можна розділити на два типи: позику грошей і позику капіталу. Позика грошей пов'язана, як правило, із споживчими або іншими цілями, коли кредит не дає приросту суспільного продукту, а витрачається і погашається за рахунок уже створених накопичень. Позика капіталу, навпаки, передбачає прирощення продукту (його збільшення); позичальник у цьому випадку зобов'язаний так використати кредит, щоб із його допомогою одержати нову вартість, не тільки повернути кредит, а й заплатити позиковий відсоток як частину прибутку, додатково отриманого в результаті використання банківських коштів. Позика капіталу є найтиповішим видом банківського кредиту.
За сферою застосування кредити поділяються на кредити у сферу виробництва та у сферу обігу. Для сучасної вітчизняної практики більш характерними є вкладення коштів не в сферу виробництва, як це зазвичай прийнято з позиції здорової економіки, а у сферу обігу, де оборотність і прибутковість операцій є вищою, ніж у виробничій сфері. Залежно від терміну банківські кредити поділяються на: короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років) та довгострокові (понад 3 років). Традиційно сучасна кредитна справа відзначається переважно короткостроковим характером. В зарубіжній практиці короткострокові позики - це позики, термін користування якими не перевищує одного року. В основному це позики, що обслуговують кругообіг оборотного капіталу, поточні потреби клієнтів.
До довгострокових позик належать кредити, терміни яких перевищують 6 років (у деяких країнах, наприклад США, довгостроковими є позики терміном понад 8 років). Ці позики обслуговують потреби в коштах, необхідних для формування основного капіталу, фінансових активів, а також деяких різновидів обігових коштів.
Середньостроковими кредитами є кредити, термін користування якими перебуває в межах від 1 до 6 років. Сфера їх застосування збігається з обслуговуванням потреб за допомогою довгострокового кредиту.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
