163465 (599125), страница 2
Текст из файла (страница 2)
- подають податкову звітність;
- несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.
2. Завдання та функції державної податкової служби
1) ДПА України – є центральним органом виконавчої влади, займає рівень Міністерства ієрархії державної влади.
Функції:
- Розробка нормативно-методичного забезпечення механізму дії законів про окремі податки.
- Координування діяльності всієї податкової служби.
- Розділення окремих норм законодавчих актів про податки, інші платежі.
- Затверджування методик розрахунку податку та податкових платежів, а також форм податкової звітності.
- Контроль за діяльністю низових рівнів податкової служби.
- Кадрова політика.
- Прогнозування, аналіз надходження податків, інших платежів, джерел податкових надходжень, розробка пропозицій щодо їх збільшення та зменшення витрат бюджету.
- Внесення в установленому податку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, розробка проектів міжнародних договорів стосовно оподаткування.
2) ДПА в областях – забезпечує інформаційний і правовий зв’язок між низовою ланкою і ДПА України, очолюють ДПА в областях голови, які призначаються на посаду Кабінету Міністрів України за поданням голови ДПС України.
Завдання та функції:
- Роз’яснення правової бази щодо оподаткування.
- Контроль за діяльністю низової ланки.
- Здійснення перевірок та переперевірок, діяльності окремих платників.
- Кадрова політика.
- Інші функції ("Про державну податкову службу України").
3) ДПІ – безпосередньо виконує податкову роботу.
Завдання та функції:
- Контроль за дотриманням податкового законодавства.
- Облік платників податків і податкових платежів, їх реєстрація.
- Облік податкових надходжень до бюджету, цільових бюджетних та позабюджетних фондів.
- Роз’яснення правової бази щодо оподаткування і робота з платниками податків.
- Прийняття та опрацювання податкової звітності.
- Притягнення до адміністративної відповідальності порушників податкового законодавства.
- Проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків, інших платежів.
- Здійснюють контроль за законністю валютних операцій.
- Проводять роботу пов’язано з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.
- Кадрова політика.
- Інші функції відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України".
Тема 5. Відповідальність платників податків
1. Поняття платників податків, і штрафних санкцій до них
Платники податків – це особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, а також господарські одиниці на яких згідно законами покладено обов’язок утримувати та оплачувати податки і збори та пеню і штрафні санкції.
Податкове зобов’язання – це зобов’язання платників податків сплатити до бюджетів або державно цільових фондів відповідно суми коштів у порядку та строки визначені законодавством.
Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкції за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Пеня – плата у вигляді відсотків нарахованих за суму податкового боргу, що справляється сплатника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.
Штраф – плата у фінансовій сумі або відсоток від податкового зобов’язання з платника ПДВ у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування.
Примусове стягнення – свернення, стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу без попереднього узгодження з ним.
Активи платника податків – кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Податкове повідомлення – письмове повідомлення, контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання визначено-контролюючим органом у випадках, передбачених законом.
Податкова вимога – письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
2. Адміністративна відповідальність осіб винних в порушенні податкового законодавства
За порушення податкового законодавства платники податків несуть адміністративну фінансову та карну відповідальність. Рішення про застосування адмін. штрафів та фін. санкцій приймає начальник ДПІ в якій відбувається облік платника податків.
Адмін. відповідальність за порушення податкового законодавства, застосовується до винних осіб, якими на підприємстві є директор та головний бухгалтер.
Адмін. відповідальність осіб винних у порушенні податкового законодавства
Вид адміністративного порушення | Штраф на посадових осіб |
1. Порушення порядку, ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків. | 5-10 н.м.д.г. (17 грн., повторно протягом року 10-15 н.м.д.г.) |
2. Не подання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів. | 5-10 н.м.д.г. (17 грн., повторно протягом року 10-15 н.м.д.г.) |
3. Невиконання законних вимог посадових осіб, органів, ДПС. | Попередження або штраф. 5-10 н.м.д.г. (17 грн., повторно протягом року 10-15 н.м.д.г.) |
4. Порушення порядку утримання та перерахування ПДФО і подання відомостей про виплачені доходи. | 2-3 н.м.д.г. (повторно протягом року 3-5 н.м.д.г.) |
5. Порушення порядку заняття господарською діяльністю. | 3-5 н.м.д.г. За конфіскацією вигот.продукції, ОЗ (повторно протягом року 5-8 н.м.д.г.) |
6. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку про доходи і витрати. | Попередження або 3-8 н.м.д.г. (повторно протягом року 5-8 н.м.д.г.) |
Тема 6. Податок з доходів фізичних осіб. (ПДФО)
1. Основні поняття з порядку оподаткування ПДФО
ПДФО - є прямим загальнодержавним податком, порядок нарахування якого регламентується законом України "Про ПДФО" від 22.05.2003р. №889.
Платниками є:
- резиденти, які отримують доходи з джерелом походження на території України, так і іноземні доходи.
- не резиденти, які отримують доходи з джерелом походження на території України, так і іноземні доходи.
В системі оподаткування ДФО існує поняття "Податковий агент" - це юридична або фізична особа, які зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм оподаткування ДФО.
Загальний оподаткований дохід включає:
1) Дохід у вигляді з/п та виплат за цивільно-правовим договором.
2) Доходи від продажу об’єктів інтелектуальної власності, авторської винагороди.
3) Доходи від надання права користування нематеріальними активами.
4) Сума подарунків у межах, що підлягає оподаткуванню.
5) Страхові виплати, що сплачуються платником податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення.
6) Частина доходів від операцій з майном.
7) Дохід у вигляді %, дивідендів, призів (крім виграшів у державну лотерею).
8) Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню.
До складу оподаткованого доходу включають:
- державну, матеріальну та соціально допомогу, надання субсидій, дотацій, компенсацій;
- виплати, які отримуються з фондів соціального страхування;
- кошти на відрядження або під звіт;
- доходи від вкладення коштів у цінні папери емітованих Міністерством Фінансів України;
- аліменти, що виплачують платнику податку;
- виграші у державну лотерею;
- кошти, що надаються як допомога на поховання платника податку.
2. Особливості оподаткування осіб ПДФО
Податковий кредит – це витрати понесені платником податку у зв’язку з придбанням ТРП у резидентів на суму, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподаткований дохід одержаний за звітній рік.
Це такі витрати:
- майно передане як пожертвування або благодійні внески неоподаткована організація у розмірі, що перевищує 2%, але не є більшим 5% від суми оподаткованого доходу звітного року;
- кошти сплачені платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення в межах визначених законом;
- кошти сплачені закладом охорони здоров’я для компенсації лікування цього платника податку (члена його сім’ї першого ступеня споріднення).
Він може бути нарахований тільки резидентам, що мають ІІН, нарахування податкового кредиту не може перевищувати загального оподаткованого доходу одержаного в звітному році як зарплата.
Тема 7. Податок на прибуток
1. Об’єкти і суб’єкти оподаткування
Податок на прибуток є прямим загальнодержавним податком, порядок оподаткування прибутку встановлений законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР.
Платниками є:
-
З числа резидентів: суб’єкти господарської діяльності,бюджетні, громадські та інші види підприємства, які здійснюють діяльність для отримання прибутку по Україні за її межами.
-
З числа нерезидентів: особи, створені в будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ з дипломатичним статусом або імунітетом згідно з міжнародними договорами.
Філії, відділення, інші підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої ..... такий платник податку, територіальної громади.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зниження суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
ОП = ВД – ВВ – А
Ставка податку складає 25%.
Податковими періодами є квартал, півріччя, три квартали і рік.
2. Процес оподаткування прибутку підприємства
У процесі обліку та розрахунку на прибуток слід пам’ятати, що поняття ВД і ВО суттєво відрізняються від фактичних доходів та витрат.
ВД – це дохід від усіх видів діяльності отриманий (нарахований протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, так і за її межами).
До складу валового доходу включають: | До складу валового доходу не включають: |
1) Дохід від продажу ТРП, ЦП, крім операцій з їх первинного випуску і остаточного погашення. 2) Дохід від здійснення банківських, страхових і фінансових послуг. 3) Дохід від торгівлі валютними цінностями, борговими зобов’язаннями і вимогами. 4) Сума безнадійної кредитоспроможності. 5) Суть штрафів і пені отриманих за рішенням сторін. 6) Доходи не враховані в складі валового доходу минулих періодів. 7) Дохід у вигляді отриманої безоплатно фінансової допомоги. 8) Вартість безкоштовно наданих ТРП, крім неприбуткових організацій. 9) Сума приросту балансової вартості ВЗ. | 1) ПДВ нарахований, отриманий. 2) Сума зайво сплачених податків, що відшкодовують підприємству з бюджету. 3) Емісійний дохід. 4) Дохід у вигляді міжнародної технічної допомоги. |
Датою збільшення ВД вважається дата, яка сталася раніше:
1) Дата зарахування коштів;
2) Дата відвантаження.
ВВ – це сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості ТРП, які закуповуються для їх подальшого використання у своїй діяльності.
До ВВ відносять:
- витрати на придбання ТРП для забезпечення господарської діяльності;