161831 (599089), страница 18
Текст из файла (страница 18)
1 - код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису та кодування товарів;
2 та 3 - назва марки та моделі транспортного засобу;
4 - об'єм циліндрів двигуна в розрізі кожної марки і моделі транспортного засобу, потужність електродвигуна і довжина плавзасобу;
5 - дані про кількість однорідних транспортних засобів у розрізі марок і моделей;
6 - ставка податку, що застосовується при розрахунку податку з кожних 100 см куб. об'єму циліндрів двигуна, із 1 кВт потужності електродвигуна і 100 см довжини плавзасобу в розрізі кожної моделі і марки транспортного засобу;
7 - сума нарахованого податку за кожною моделлю - маркою транспортного засобу, яка обчислюється за транспортними засобами з двигуном внутрішнього згорання та водними транспортними засобами за формулою (результат обчислення):
вноситься результат множення даних гр.4 (об'єм циліндрів двигуна) на дані гр.5 (кількість транспортних засобів) та отриманий від цього результат множиться на ставку податку (гр.6); результат ділиться на 100 см куб. за транспортними засобами з двигуном внутрішнього згорання.
За водним транспортом: гр.4 (довжина водного транспортного засобу) - на гр.5 (кількість транспортних засобів), ділимо на 100 см довжини, і результат множиться на ставку податку (гр.6).
За транспортними засобами з електродвигуном податок нараховується шляхом множення ставки податку на кількість кіловат потужності електродвигуна;
8 - код пільги (згідно з довідником пільг), якою повністю або частково звільняється від сплати податку транспортний засіб;
9 - сума пільг, наданих за транспортними засобами;
10 - загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік (гр.7 мінус гр.9) (грн.).
Сума податку в розрахунку округляється до 1 гривні (менше 50 копійок - відкидається, а 50 коп. і більше - округлюється до 1 гривні).
Нарахована сума податку, що підлягає сплаті (гр.10), розбивається платником на чотири рівні частини (кожна по 25 % від загальної суми податку підсумкової стрічки) і відображається платником податку в Розрахунку за поквартальними термінами сплати.
Розрахунок податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером (указуються повністю їх прізвища, імена та по батькові, проставляються дата, місяць та рік складання розрахунку), скріплюється печаткою і подається до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
7.3. Податковий облік збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства справляється згідно Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” від 9 квітня 1999 р. № 587-ХІV [10] із змінами і доповненнями, а також Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 [37].
Платник збору самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у звіті про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, порядок складання якого регламентується наказом ДПАУ [30].
Звіт подається платником збору до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Якщо протягом звітного місяця суб'єкт підприємницької діяльності не реалізовував в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво і не отримував виручку від такої реалізації, звіт за цей місяць не подається.
Суми збору у звіті проставляються у гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. У звіті платник збору вказує назву органу державної податкової служби, до якого подається звіт, назву підприємства, установи, організації (прізвище, ім'я, по батькові), ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб), місцезнаходження (місце проживання) та телефон.
У верхній частині звіту (з правого боку) платник збору в спеціальному полі позначкою "X" у відповідному рядку зазначає тип звіту (загальний або уточнений). У рядку 1 "Виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива" зазначається загальна сума виручки, отримана у звітному місяці.
У рядку 2 "Нараховано збору" зазначається один відсоток від суми, зазначеної у рядку 1 (ставка збору відповідно до законодавства - один відсоток).
Звіт підписується фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, або керівником і головним бухгалтером юридичної особи (прізвища, ініціали, проставляються дата, місяць та рік складання звіту) та скріплюється печаткою.
Якщо платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому звіті, то такий платник зобов'язаний подати уточнений звіт, що містить виправлені показники.
До уточненого звіту додається довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки в попередніх звітних періодах (довідка). До кожного уточненого звіту додається окрема довідка.
Довідка може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або віддрукована (заповнення олівцем не припускається), без виправлень і помарок. У рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлена риска.
Дані показників, що впливають на суму податку в картці особового рахунку платника збору, заносяться у довідку в такому порядку:
рядок 1 - звітний період, що уточнюється;
рядок 2 - зміст помилки, яка призвела до збільшення або зменшення збору;
рядок 3 - сума збору, що підлягає сплаті згідно зі звітом, в якому виявлено помилку;
рядок 4 - сума збору, що підлягає сплаті згідно з уточненим звітом;
рядок 5 - сума збору, яка зменшує податкові зобов'язання у результаті виправлення помилки, тобто різниця між сумою збору згідно з попередньо поданим звітом (загальним або уточненим) та сумою збору згідно з уточненим звітом, який подається;
рядок 6 - сума, яка збільшує податкові зобов'язання у результаті виправлення помилки;
рядок 7 - сума самостійно нарахованого штрафу в розмірі 10 % від суми недоплати.
Довідка підписується фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або керівником і головним бухгалтером юридичної особи (указуються їхні прізвища, ініціали, проставляються дата, місяць та рік складання довідки) та скріплюється печаткою.
Якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено збільшення податкового зобов'язання, то платник збору зобов'язаний сплатити суму недоплати, зазначену в рядку 6 довідки, та суму штрафу в розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, зазначену в рядку 7 довідки. Тоді штрафи, передбачені чинним законодавством, не застосовуються.
Платник збору зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в звіті, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання звіту.
ТЕМА 8. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Спрощена система оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва, яка передбачає сплату єдиного податку, є сьогодні найпоширенішою з альтернативних систем оподаткування. Перехід на єдиний податок в Україні започаткований з 1 січня 1999 року.
Законодавчу базу єдиного податку складають:
Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року № 2063-ІІІ [9], який містить визначення суб’єктів малого підприємництва, принципи та засоби їх державної підтримки, включаючи можливість застосування спрощеної системи оподаткування;
Указ Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99 „Про внесення змін в Указ Президента України від 03.07.98 р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” [14], який набрав сили з 19.09.99 р. і застосовується зараз.
Крім цих законодавчих актів, сьогодні діють інші нормативно-правові акти, які роз’яснюють порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності. Однак, головною проблемою даної системи оподаткування залишається те, що вона не ув’язана з діючими законами в сфері оподаткування. Проект відповідного закону Верховною Радою України до цих пір не затверджено.
Єдиний податок відноситься до загальнодержавних податків, хоча він відсутній в переліку загальнодержавних податків і зборів, наведеному в Законі України “Про систему оподаткування” [11]. Єдиний податок сплачується суб’єктами малого підприємництва за рахунок власних коштів і включається в ціну товару на стадії виробництва у виробників незалежно від фінансового й майнового стану платників. Так як єдиний податок справляється саме в момент виникнення доходу, а не при його використанні, то за економічним змістом об’єкта оподаткування він відноситься до податків на доходи. Він поєднує ознаки прямого і непрямого оподаткування.
8.1. Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб
Перехід на спрощену систему оподаткування для юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності – можливий з будь-якого податкового періоду, а для єдиного податку тривалість податкового періоду дорівнює кварталу. Таким чином, протягом року існує чотири дати, з яких можна перейти на спрощену систему оподаткування: 1 січня, 1 квітня, 1 липня і 1 жовтня.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.
Для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.
Зареєстровані в установленому порядку новостворені суб’єкти підприємницької діяльності мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому здійснено їх державну реєстрацію. Новостворені та зареєстровані платники єдиного податку сплачують його за повний місяць, з якого розпочали діяльність.
З метою переходу на єдиний податок, юридична особа подає письмову заяву встановленого зразка до органу державної податкової служби за місцем реєстрації із зазначенням ставки податку. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу). Перехід на спрощену систему оподаткування за єдиним податком можливий лише за умови сплати всіх встановлених податків і обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Ті суб’єкти малого підприємництва, які вже застосовують спрощену систему оподаткування, щорічно подовжують свій статус, подаючи відповідну заяву в орган державної податкової служби за місцем реєстрації.
Орган державної податкової служби протягом 10 днів з моменту подання заяви має видати Свідоцтво про право сплати єдиного податку, а в разі негативного результату платнику надається вмотивоване рішення щодо відмови у його видачі в письмовій формі. Строк дії Свідоцтва – 1 рік. Тобто, останнім днем подання заяви при переході на єдиний податок з І кварталу є 16 грудня попереднього року, з ІІ кварталу – 16 березня, з ІІІ кварталу – 15 червня і з ІV кварталу – 15 вересня.
Строк дії Свідоцтва – 1 рік (в межах календарного року). Після закінчення строку дії, Свідоцтво необхідно повернути до відповідного органу податкової служби, незалежно яке рішення прийняв суб’єкт малого підприємництва: далі сплачувати чи відмовитися від сплати єдиного податку.
Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Повернення на звичайну систему оподаткування може здійснюватися за ініціативою платника або у зв’язку із порушенням законодавчих вимог до платників єдиного податку.
В першому випадку підставою для скасування статусу платника єдиного податку є заява про відмову від спрощеної системи оподаткування, яка подається в строки, встановлені для заяви на застосування єдиного податку, але форма цієї заяви нормативними актами не регламентована.
В другому випадку перехід на звичайну систему оподаткування є своєрідною санкцією за порушення вимог, встановлених для платників єдиного податку. Так, підставою для обов’язкового повернення на звичайну систему оподаткування може бути: перевищення граничного обсягу виручки від реалізації, здійснення бартерної операції, тощо.
Будь-яке повернення зі спрощеної системи оподаткування може бути здійснене тільки з початку календарного кварталу, наступного за прийняттям відповідного рішення або порушення умов застосування спрощеної системи. Тобто при зміні системи оподаткування (незалежно від напряму цієї зміни) має дотримуватися принцип незмінності умов оподаткування протягом квартального податкового періоду.
Суб'єкти малого підприємництва – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва – юридичної особи, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді [28].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
