115427 (598442), страница 7
Текст из файла (страница 7)
4.2 Колективні засоби захисту
Укриття населення в захисних спорудах є найбільш надійним способом захисту від зброї масового ураження та інших сучасних засобів нападу, а також від радіоактивного забруднення при аваріях на атомних об'єктах і об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини.
Захисні споруди - це інженерні споруди, спеціально призначені для захисту населення від зброї масового ураження.
У залежності від захисних властивостей ці споруди поділяються на:
- сховища;
- протирадіаційні укриття;
- найпростіші укриття.
Сховище - це споруда герметичного типу, яка забезпечує захист людей від усіх факторів ураження ядерної зброї, отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж.
Люди можуть перебувати у сховищах довгий час, навіть у завалених сховищах безпека "їх забезпечується протягом декількох діб. Надійність захисту досягається за рахунок підвищення міцності конструкцій, а також за рахунок санітарно-гігієнічних умов, які забезпечують нормальне життя людей у сховищах у випадку зараження навколишнього середовища на поверхні радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами або виникнення масових пожеж,
За місцем розміщення сховища бувають:
- вбудовані у підвальному або напівпідвальному приміщенні будинку;
- розміщені окремо.
Усередині сховища є різні приміщення, які поділяються на головні і допоміжні.
До головних належать приміщення, де розташовуються люди, і тамбури-шлюзи.
Допоміжні - це фільтровентиляційні камери, санітарно-побутові, приміщення дизельної електростанції, захисні входи і виходи, медична кімната, склад для продуктів.
Приміщення для людей планується із розрахунком 0,5 м2 площі підлоги і 1,5 м3 внутрішнього об'єму на одну людину. Головні приміщення діляться на відсіки, розраховані на 30-75 чоловік. У відсіках обладнуються два- або триярусні нари - лавки для сидіння і полиці для лежання із розрахунком: для сидіння 0,45x0,45 м і лежання - 0,55-1,8 м. Висота приміщення - не менше 2,2 м. Кількість місць для лежання -20-30% від загального числа.
Тамбури-шлюзи призначені для перепуску людей у сховище після команди «Закрити захисні споруди» без порушення захисних властивостей і герметичності сховища. Вони бувають одно- і двокамерними в залежності від вмістимості сховища. Двері тамбура-шлюзу захисні - герметичні.
У фільтровентиляційній камері розміщуються фільтровентиляційний агрегат, який забезпечує вентиляцію приміщень сховища та очищення повітря від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Санітарно-побутові приміщення обладнуються окремо для чоловіків і жінок в ізольованих приміщеннях.
Приміщення для дизельної електростанції розмішується біля зовнішньої стіни і відділяється від інших приміщень стінкою, яка не горить,
Сховище має не менше, ніж два входи, що розмішені на протилежних боках. Вони об'єднуються тамбурами. Двері у тамбурах: зовнішні - захисні і герметичні, внутрішні - герметичні.
Збудоване сховище повинно мати аварійний вихід. Це підземна галерея з виходом через вертикальну шахту, яка закінчується сильним оголовком на територію, що не завалюється зруйнованими будинками.
Медична кімната обладнується із розрахунком 9 м2 при вмістимості сховища 900-1200 чоловік.
Кімната для продуктів повинна бути ізольована від основного приміщення.
У сховищі обладнуються різні інженерні системи: електрозабезпечення, водозабезпечення, опалення, забезпечення повітрям і каналізація.
Електрозабезпечення сховищ проводиться від зовнішніх джерел. При аварійному варіанті існує дизельна електростанція.
Водозабезпечення - від водопровідної мережі. Робляться запаси води - 2-3 л на людину на добу. У великих сховищах може обладнуватись водозабезпечеиня з артезіанських джерел.
Опалення - від опалювальної мережі, автономне (пічки, опалювачі, нагрівачі і т.д.).
Каналізація — від об'єктової або міської мережі, а також встановлюється аварійний резервуар. Для збору сухих відходів встановлюються паперові мішки або пакети із розрахунком 2 кг на одну людину.
Забезпечення повітрям проводиться при наступних режимах: режим чистої вентиляції, режим фільтровентиляції, режим повної вентиляції.
У режимі чистої вентиляції повітря очищується від грубодисперсного радіоактивного пилу. У режимі фільтровентиляції повітря очищується від решти радіоактивних речовин, а також від отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Режим повної ізоляції сховища із регенерацією повітря передбачається тоді, коли сховище розміщене в місцях, де можлива пожежа або загазованість території сильнодіючими отруйними речовинами.
У приміщеннях сховища розміщуються, крім цього, комплект засобів для проведення розвідки, захисний одяг, засоби гасіння пожежі, аварійний запас інструменту.
У сховищі повинна бути документація, яка визначає характеристику і правила його утримання, план, табелі оснащення, схему мереж, журнал перевірки стану сховища.
Захист від радіоактивних речовин, крім сховищ, забезпечують протирадіаційні укриття (ПРУ). Вони надійно захищають людей від опромінювання і попадання радіоактивних речовин в органи дихання, на шкіру і одяг. ПРУ, крім цього, здатні захистити людей від світлового опромінювання, проникаючої радіації, частково від ударної хвилі, від прямого попадання на шкіру і одяг людей крапель отруйних речовин і аерозолей бактеріальних засобів.
ПРУ обладнують із розрахунком найбільшого коефіцієнту захисту. Вони споруджуються перш за все у підвальних приміщеннях будинків і споруд.
У якості ПРУ можуть бути використані і наземні поверхи будинків. Найбільш придатними для цього є кам'яні і цегляні будинки.
У сільській місцевості під ПРУ можна використати підвали, а також овочесховища. У деяких випадках можна збудувати окремі ПРУ і використати гірські виробітки та печери.
У ПРУ є головні приміщення і допоміжні. До головних належать приміщення для людей, а до допоміжних - санітарні вузли, приміщення для вентиляційного обладнання, приміщення для збереження забрудненого верхнього одягу.
Приміщення для людей будується із розрахунком 0,5 м2 площі підлоги на одну людину і оснащується нарами для сидіння і лежання.
Санітарні вузли обладнуються окремо для жінок і чоловіків.
У ПРУ, які вміщують більше 300 чоловік, повинно бути приміщення для вентиляційного обладнання, розмір якого визначається габаритами обладнання.
Приміщення для зберігання забрудненого одягу обладнується біля входу.
Для забезпечення життя в ПРУ необхідними є наступні системи: вентиляція, водозабезпечення, освітлення, опалення, каналізація.
Вентиляція може бути вимушена або природна. Остання застосовується в укриттях, які вміщують до 50 чоловік.
Водозабезпечення можливе від водопровідної мережі, також можна зробити запас води із розрахунком 3-4 літри на добу на одну людину.
Освітлення здійснюється від загальної електромережі, при її відсутності використовують лампи, ліхтарі, свічки і т.д.
Опалення здійснюється від загальної опалювальної мережі, пічок та ін. теплових приладів.
Каналізація — централізована або обладнуються ями вигрібання.
У ПРУ обладнується не менше двох входів, у які вставляють прості двері, що ущільнюються в місцях прилягання у дверних коробках.
Пристосування підвалів і внутрішніх приміщень у будинках для ПРУ, як правило, зводиться до виконання наступних видів робіт: підвищення захисних властивостей приміщень і вмонтування в них вентиляції.
Найбільш доступними простими укриттями є щілини - відкриті і перекриті. Щілини при необхідності можна будувати на території підприємства, організацій, навчальних закладів, а також у житлових районах.
На першій стадії щілину прокопують глибиною до 200 см, шириною зверху 110-120 см і на дні-до 80 см, Довжина щілини визначається кількістю людей, які розміщуються в ній із розрахунком 0,5 — 0,6 м на одну людину, мінімальна вмістимість щілини - від 10 до 15 чоловік, найбільша - 50 чоловік.
З метою послаблення дії ураження ударної хвилі на людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною, довжина прямої ділянки не більше 15 м. У слабких ґрунтах проводять обшивання стін щілини.
Для перекриття щілини необхідно використати колодки або накатники товщиною 10-15 см, залізобетонні елементи, металопрокат і т.д.
На перекриттях встановлюють гідроізоляцію і засипають ґрунтом товщиною 50-60 см. Входи у щілину обладнують дверима або приставними щитами.
Для вентиляції з протилежного боку входу обладнують витяжну коробку, яка повинна виходити на поверхню на висоту 1,5-2 м. У перекритій щілині необхідно мати освітлення.
Укриття населення в захисних спорудах, включаючи і прості укриття, проводиться за відповідними сигналами оповіщення цивільної оборони, або за рішенням самої людини в залежності від обстановки.
Заповнення захисних споруд проводиться організовано і швидко. Люди розташовуються в них за вказівками коменданта (старшого) споруди: ті, які прибули з дітьми, розташовуються у місцях спеціально відведених для них, як правило, поблизу каналів, що подають повітря.
Дотримання строгої дисципліни - одна із головних умов надійного захисту.
У сховищах і укриттях необхідно зберігати тишу. Не дозволяється без потреби ходити у приміщенні сховища або укриття, самостійно включати і виключати освітлення, інженерні агрегати і мережі, відчиняти і зачиняти двері і відхиляти фіранки. Забороняється запалювати свічки, нафтові лампи, саморобні світильники тощо.
У сховищах і укриттях можуть організовуватись бесіди, читання вголос і слухання радіопередач, дозволяється грати в тихі ігри (шахи, шашки та ін.).
Для дітей дошкільного віку можна організувати неголосне читання цікавих казок, а школярам дати цікаву книжку. Діти, які перебувають у сховищах і укриттях, повинні строго виконувати усі вказівки дорослих.
Дорослі при перебуванні в захисних спорудах разом з дітьми повинні виявляти спокій і витримку, не вести в присутності дітей розмов, які можуть викликати у них страх. Умілі і спокійні дії дорослих будуть добре впливати на дітей.
4.3 Індивідуальні засоби захисту
У комплексі захисних заходів важливе значення має забезпечення населення засобами індивідуального захисту і практичне навчання правильно і вміло їх використовувати.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
За своїм призначенням індивідуальні засоби захисту поділяють на: засоби захисту органів дихання і засоби захисту шкіри людини. До перших належать протигази, респіратори і прості засоби захисту.
Протигази поділяються на фільтруючі й ізолюючі.
Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини від попадання в органи дихання, на очі і обличчя радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Принцип захисної дії їх заснований на очищенні (фільтрації) повітря, що вдихається, від різних шкідливих сумішей.
Для дорослого населення в системі цивільної оборони можуть бути використані фільтруючі протигази марки ГП-5, ГП-5 м, ГП-7.
Протигази ГП-5, ГП-5м комплектуються фільтропоглинальною коробкою малого розміру (типу ГП-5), а для лицьової частини - шолом-маскою. В комплект протигазу ГП-5м входить шолом-маска з мембранною коробкою, де розміщується переговорний пристрій.
Протигаз буде надійним засобом захисту, якщо лицьова частина підібрана за розміром, а протигаз підігнаний і справний. Після отримання протигазу, необхідно його оглянути І перевірити усі частини, потім правильно зібрати і перевірити його герметичність. Перевірений і справний протигаз у зібраному виді кладуть у сумку і носять на лівому боці лямкою через праве плече, клапаном від себе.
Для захисту органів дихання дітей призначені наступні протигази:
- ДП-6м - дитячий протигаз, тип шостий, малий для дітей молодшого віку (від 1,5 до 12 років). Він комплектується полегшеними коробками фільтро-поглинання типу ДП-6м, а для лицьової частини-масками МД-1 (маска дитяча, тип перший) чотирьох зростів - 1,2, 3 і 4-го. Маски перших трьох зростів мають гарантійні стрічки, які не дозволяють дитині без допомоги дорослого зняти масках, у маски 1-го зросту з'єднуюча трубка прикріплена збоку біля клапанної коробки,
- ДП-6 — призначений для дітей старшого віку (від 12 до 16 років) - маска МД-1 одного 5-го розміру.
- ПДФ-7 - протигаз дитячий фільтруючий дошкільний для дітей від 1,5 до 7 років - чотирьох розмірів.
- ПДФ-Ш - протигаз фільтруючий шкільний для дітей від 7 до 17 років - маски МД-3 двох розмірів - 3-го і 4-го, або шолом-маска чотирьох розмірів - 0,1,2, і 3-го.
До комплекту будь-якого дитячого протигазу входить сумка для його збереження і засіб від запітнілості скла окулярів.
Підбір і пристосування лицьової частини протигазу для дітей дошкільного і шкільного віку проводиться дорослими; діти старшого віку можуть підібрати і пристосувати лицьову частину самостійно.
При підборі маски для будь-якого дитячого протигазу у дітей вимірюють висоту обличчя, потім за таблицею визначають необхідний зріст маски.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
