112131 (598257), страница 4
Текст из файла (страница 4)
• забезпечення наступності дошкільного та раннього шкільного англомовного навчання;
• мотивації, змісту та характеру спілкування дітей старшого дошкільного віку;
-
частотності лексики дітей цього віку і насамперед частотності вживання дієслів та іменників;
-
забезпечення повторюваності оперування відібраними для вивчення лексичними одиницями та мовленнєвими функціями;
• поступового наростання складності матеріалу та мовленнєвих функцій.
Тому на дошкільний етап навчання відібрано сфери спілкування (тематика), лексичні одиниці (поняття), комунікативні функції, що описують категорії поведінки, які характерні для дітей дошкільного віку та будуть повторно опрацьовуватися на заняттях з іноземної мови у молодших класах школи. Послідовність опрацювання ситуацій спілкування (тем) визначена логікою ускладнення комунікативних функцій: спершу формуються навички привітання, прохання, знайомства, а в подальшому — оперування предметами, виконання дій, повідомлення тощо. Зміст навчального матеріалу включає компоненти:
-
Сфери (тематика) спілкування.
-
Мовленнєва компетенція («Розмовляємо з англійськими друзями»).
-
Мовна компетенція («Мовні кубики»).
-
Соціокультурна компетенція.
-
Результати навчально-виховної роботи.
11. Інтегрований підхід
З урахуванням інтегрованого і діяльнісного підходів, які активно впроваджуються у навчально-виховний процес сучасного дошкільного закладу, заняття з іноземної мови мають органічно інтегрувати у своїй структурі види діяльності, значущі для розвитку дошкільняти. Так, на тлі мовленнєвого спілкування та ігрової форми навчання педагог використовує елементи: рухової діяльності (фізкультпаузи з кількох простих вправ у супроводі окремих вказівок, команд чи римованих текстів; рухливі ігри; рухові вправи; імітації рухів тварин чи предметів; змагання в рухах тощо); образотворчості (малювання, ліплення за завданням педагога, за власним задумом, із подальшим відгадуванням зображеного та описом його); трудової діяльності (доручення із самообслуговування, господарсько-побутової праці, праці у природі, чергування на заняттях; ручна праця: робота з папером, ножицями, клеєм, тканиною, природним матеріалом таін.); театралізованої (драматизації, театралізації із серією попередніх репетицій); музичної діяльності (спів, танцювальні рухи до пісеньок, рухливих ігор та ін., інструкції щодо їх виконання). Якщо навчання іноземної мови здійснює сам вихователь із дітьми своєї вікової групи, він має більше можливостей для організації цієї роботи не лише на заняттях, а й у повсякденні: проводячи бесіди за ілюстраціями до книжок, переглядаючи діафільми за казками, розмовляючи з дошкільнятами під час підготовки до прийому їжі й за їжею, вдягання та роздягання, на прогулянках, у самостійній ігровій, руховій діяльності та ін. У міру засвоєння дітьми програмового матеріалу готує з ними звітні (підсумкові) розваги (свята) іноземною мовою для батьків та інших вихованців дитсадка.















