112131 (598257), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

4. Наказова форма дієслова + іменник + іменник з прийменником. Вring thе doii frоm thе bох!

5. Іменник+дієслово у дійсному способі. Nina jumрing! Sasha is eating!

Аналіз дитячого іншомовного мовлення показує, що Спочатку діти на місці підмета у простому двоскладному реченні вживають іменнику називному відмінку (Аnn is running.); пізніше підмет вже може виражатись займенником (She is running), причому найчастіше це займенник 3-ої особи однини (he; she; it).

Діти швидко схоплюють закономірність утворення однини і множини, що є важливим чинником в іграх дітей.

Процес засвоєння дітьми часів англійської мови має здійснюватися у такій послідовності:

1. Ргеsеnt Соntinuous - теперішній тривалий.

2. Ргеsеnt Іndefininte - теперішній неозначений.

3. Ргеsеnt Рerfect - теперішній доконаний.

4. Раst Іndefinitе - минулий неозначений.

5. Futurе Іndefinitе -майбутній неозначений. Пріоритетність вживання теперішнього тривалого часу обумовлено характерною властивістю дітей супроводжувати дії коментарем (Я стрибаю - І аm jumhing. Коля грається - Коlуа іs рlауіng. Котик вмивається - А kitten іs washing.).

Одночасно з теперішнім неозначеним часом з переважанням речень на вживання 3-ої особи однини (Valya likes аррles) діти починають вживати теперішній доконаний час, що пояснюється їхньою зацікавленістю у результаті. Форми минулого і майбутнього часу вживаються ще пізніше. Діти, як у рідній так і у англійській мові, пізно починають вживати умовний спосіб дієслова.

Вживання заперечних речень викликає значні труднощі у дітей, крім того заперечні речення зустрічаються в дитячому мовленні досить рідко. Серед запитальних речень першими з'являються загальні запитання та спеціальні запитання зі словом 'Where", пізніше зі словом "What», потім "Who". Інші запитальні слова з'являються ще пізніше.

Педагоги - дослідники дитячого мовлення звертають увагу на те, що діти часто пропускають допоміжні дієслова, за допомогою яких утворюються запитання, та дієслова - зв'язки у складених присудках. Це ж стосується і вживання прийменників, хоча конструкції з прийменниками у мовленні дітей зустрічаються досить рано.

У дослідженнях А.Н.Гвоздьова, Т.А.Мусеибова наведено послідовність у засвоєнні дітьми "просторової технології" вживання прийменників. Спочатку діти починають використовувати прийменник -tо, пізніше -for останніми -оn, under:

Дошкільне мовлення дітей характеризується невеликою кількістю прислівників та прикметників. Ці частини мови з'являються у мовленні пізніше дієслів та іменників. Діти без особливих труднощів сприймають присвійний відмінок іменників, який методисти радять включати після введення дієслова tо hауе .Аnn has а bаІІ. Аnn's ЬаІІ.

У навчанні дошкільників англійської мови необхідно керуватися принципами:

1.свідомості;

2.зіставлення та порівняння граматичних явищ; 3.однієї трудності (на занятті вводиться один чи лише кілька взаємозв'язаних зразків мовлення); 4.автоматизації граматичних навичок; 5.презентації граматичних явищ з урахуванням віку та етапу навчання.

При формуванні автоматизації граматичних навичок необхідно керуватися принципом систематичної повторюваності одних і тих самих граматичних форм у зразках мовлення та принципу активної мовленнєвої практики.

З перших занять педагог має використовувати наказові форми дієслова (Stор talking! Listen to me! !). Після введення імперативних речень, обмежених лише дієсловом, використовуються речення з іменником: Таkе а bаІІ! Give mе а tоу! Слідом ідуть речення з теперішнім тривалим часом (What аге уоu doing? І аm jumping. Аllа іs running).

Пізніше подаються речення із займенниками (Shе іs running).

Етапу практики передують етапи введення матеріалу та тренування.

Введення того чи іншого зразка мовлення, що містить граматичну структуру, не вимагає пояснення. Необхідно лише подбати про створення відповідної атмосфери гри, яку супроводжує цікава наочність (картинки, Іграшки, діафільми та ін.).

Тренування передбачає виконання цілої системи вправ, що ґрунтується на принципові від простого до складного. Це можуть бути вправи типу:

1. Аудіювання граматичної конструкції.

Діти, ми підемо на день народження до Карлсона. Карлсон запитує:" What do уоu Ііkе?" Вінні-Пух відповідає: "І Ііkе hоnеу, ісе-сгеаm".

2. Вживання структури з опорою на наочність.

В кафе офіціант запитує: " What do уоu Ііkе?" Дитині пропонують набір картинок. Дитина: "І Ііkе milk? сhocolatе".

3. Вживання структури без опори на наочність.

Вчитель: "Діти, завтра ми запросимо в гості Снігуроньку і Діда Мороза. Чим ми будемо їх пригощати? Подумайте, що ви самі захочете з'їсти разом з ними. Що ви любите? " What do уоu Ііkе?" Дитина: "І Ііkе саndies."

4. Самостійне вживання структур.

Педагог: "Зараз ми будемо робити зарядку. Скажіть, що ви любите робити". Дитина:" (І Ііkе) Іо рlау, tо jumр, tо run."

Деякі методисти пропонують використовувати переклад однотипних речень з рідної мови на англійську та навпаки. Однак для п'ятилітніх дітей ця справа складна, необхідно виконувати її уважно, щоб діти не перевтомлювались.

Після тренування граматичних структур можна переходити до застосування їх у мовленні. Для цього педагог пропонує дітям різні ситуації спілкування у формі гри.

Наведений у прикладах граматичний матеріал відноситься до активного мінімуму. Однак не слід забувати, що не усім дітям під силу відтворювати цей матеріал у власному мовленні. Значна кількість дітей може обмежуватись словами - наказами: Sit down! Stand uр!, цитуванням лічилок і віршів.. Особливо сором'язливі діти можуть взагалі "не розкритись" впродовж багатьох занять. Проте під час режимних моментів вихователь може почути, як дитина сміливо віддає накази іншим дітям, особливо, якщо вона не бачить дорослих.

8. Наочність в роботі зі дітьми

Я.А.Коменський вивів досить суворі правила, яких потрібно дотримуватися вході організації наочного навчання: 1)розкривати сутність предмету, що показується систематично і по частинах, щоб нове ґрунтувалося на відомому; 2)переходити до нового лише тоді, коли засвоєне попереднє; 3)спочатку оглянути предмет в цілому, а потім переходити до аналізу його частин; 4) кожен показ супроводжувати поясненнями, щоб допомогти правильно побачити і зрозуміти предмет; 5) слід користуватися не лише предметною, але й якомога більшою кількістю видів наочності.

Молодша група. Аудитивна наочність використовується тільки у вигляді звукового фону (без слів) або у вигляді пісні, яка виконується самим вихователем як супровід до фізкультхвилинки чи гри (для підготовки мозку дитини до сприймання ЇМ як такої). Візуальна наочність. Можна використовувати натуральну, але зрідка. Предметна наочність: великі Іграшки яскравих кольорів з великими частинами тіла і з невеликим навантаженням деталями. Картинки великого розміру: демонстраційні - форматів А1, А2. не використовуємо сюжетну наочність, лише предметні картинки. Зображення на картинках повинно бути теж яскравих кольорів.

Аудіовізуальну наочність не використовуємо.

Середня група. Аудитивна наочність: аудіокасети з записами пісень ЇМ як фон або супровід до інших видів діяльності, моментах релаксації, фіз. вправах та фізкультхвилинках. Все інше виконується вихователем. Візуальна наочність: розмір може бути і великим і вже середнім, спектр кольорів розширюється (додаємо природні: коричневий, білий), але деталями іграшки не повинні бути перевантажені. Постає необхідність в більшій функціональності іграшок (сідає, ходить, крутить руками...). Натуральна наочність використовується епізодично і лише на етапі закріплення. Розмір демонстраційної наочності залишається. Використовуємо предметні картинки за варіативним принципом (ознайомлюючи зі словом «стіл» на картинках показуємо, що він може біти великий, маленький, квадратний...), кількість предметів на картинці збільшується до 3-4, але вони великі, не обтяжені емоціями (лише основні: посмішка, смуток...). Поступово вводимо роздатковий матеріал.

Старша група. Починається активне використання адитивної наочності у вигляді казок рідною омові з вкрапленням Іноземних слів, команд та основних мовленнєвих зразків ЇМ. Пісні, записані на касети, застосовуються вже з метою навчання дітей. Пісні у І випадку можуть містити новий словниковий матеріал, а пісні іноземною мовою виступають різновидом активізації та повторення пройденого. Також в II половині року можна презентувати дітям коротенькі діалоги з опорою на наочний супровід. Натуральна наочність постійно використовується на етапах активізації і закріплення мовного матеріалу. Предметна наочність вже може бути різних розмірів, природних кольорів і детально навантажена. Іграшка обов'язково повинні мати вирази обличчя та очей і стать. Бажано, щоб було декілька варіантів одного героя для запобігання стереотипності запам'ятовування. Дуже активно входить роздатковий матеріал. Демонстраційна наочність може бути зменшена за розміром: мінімальний розмір 10*12 см, змістовне навантаження не більше 10 предметів. Починаємо поступове використання фабульних текстів. Схеми вводимо планомірно. Діафільми включають до 10 кадрів. Відеофільми, по можливості, включаються систематично. В них можуть з'являтися нові мовленнєві зразки, але в такому контексті, який дає змогу самостійно зрозуміти їх зміст без уточнення дорослими.

Діти 7-го року життя. Входять в роботу аудіо записи з текстами для аудіювання. В такому випадку абсолютно весь матеріал повинен бути знайомим. Діалоги збільшуються за розміром та ускладнюються, але оскільки діти не бачать джерела мови, бажано, щоб діалоги велися одним і тим же героєм і тоді діти будуть сприймати Інформацію з опорою на образи, які були створені під час знайомства з героєм, тобто на внутрішню наочність. Пісні та римовки постійно присутні як супровід до рухових дій. Натуральна наочність присутня повсякчасно предметна, демонстраційна використовується не так активно, як раніше - більше уваги тепер приділяється моделям, макетам та схемам. Можна використовувати систему «кроні».

При можливості велику увагу приділяємо застосуванню аудіовізуальної наочності

10. Основні вимоги до складання навч програм для роботи з дітьми дошк віку. Дайте порівняльну характеристику 2 програм

У ДНЗ навчання дітей англ. м. доцільно розпочинати з п'ятилітнього віку. Більшість дітей цього віку досягають інтелектуальної, вольової, мотиваційної та емоційної готовності вивчати другу мову у колективі. У них вже сформувався достатній запас слів і правильна вимова звуків, вони вживають граматичні форми рідної мови згідно із законами та нормами граматики, прагнуть і вміють орієнтуватися у ситуаціях спілкування, підтримують розмову, ведуть діалог, здатні зосереджуватись і концентрувати увагу в ігрових формах діяльності, проявляють інтерес до спілкування, прагнуть досягти успіху, заохочення тощо.

На шостому році життя діти легко засвоюють звукову форму морфем. Мовленнєвий апарат дитини характеризується гнучкістю, податливістю для формування іншомовної вимови, добре розвинутою здатністю до імітації.

Єдиним шляхом формування у дошкільників пізнавальних мотивів та інтересу до вивчення англійської мови має стати надання цим мотивам та інтересам ігрової спрямованості, оскільки ігрова діяльність у цьому віці є провідною. Дослідження підтвердили (О. Й. Негневицькатаін.), що кожне заняття з англійської мови для дитини можна зробити цікавим, захоплюючим, бажаним, якщо воно буде проводитися у формі дидактичної сюжетно-рольової гри.

Організація занять, що будуються на довільному запам'ятовуванні та довільній імітації без гри, не відповідає психічному розвиткові дитини. Лише ігрова комунікативна спрямованість кожного заняття дає змогу зробити навчання таким, щоб іншомовний матеріал запам'ятовувався, осмислювався дитиною мимовільно. У грі дитина буде мимовільно докладати зусиль, напружувати пам'ять, вправлятися у вимові звуків, вживанні іншомовних слів та фраз. Побудова заняття в ігровій формі, створення ситуації «чарівної казки» (О. Ю. Протасова) допомагає дитині розв'язувати завдання спілкування іншомовними засобами.

Заняття - це система певним чином організованої ігрової діяльності, що сприяє розвиткові й вихованню дитини, реалізації у процесі такої діяльності набутого досвіду й формуванню нового досвіду та психічних якостей у процесі засвоєння мінімізованого обсягу англомовних знань та вмінь.

Використання рідної мови на заняттях обов'язкове, саме рідною мовою організовується ігрова діяльність, пояснюються завдання, способи їх виконання. Лише тоді, коли всі діти будуть розуміти й реагувати на прості звертання, вказівки, розпорядження, прохання, що робляться англійською мовою, педагог зможе обмежити використання рідної мови. Ігрові ситуації занять повинні моделювати дитяче спілкування, ігри, аналогічні іграм рідною мовою, поєднувати мовленнєві та немовленнєві дії, вербальне та невербальне спілкування, візуальне та звукове подання інформації, використання англомовних соціокультурних джерел, адресованих дітям (пісні, вірші, ігри, інші види фольклору та авторські тексти). Особлива увага має приділятися логічній послідовності, взаємозв'язку використання рецептивних, репродуктивних, продуктивних, комунікативних та умовно-комунікативних вправ.

Оптимальним варіантом є проведення впродовж тижня чотирьох занять. Тривалість заняття залежить від вікової групи і в середньому триває 20 хвилин, з групою не більше 12 осіб. Якщо термін навчання групи дітей чи однієї дитини з якихось причин буде меншим за рік, то розпочинати слід з теми «Знайомство», а далі за вибором педагога. Якщо навчальний час планується на період більше одного року, тоді однорічна програма розподіляється на весь період навчання. У випадку, якщо рівень мовленнєвого розвитку дітей недостатній, обсяг програмного змісту необхідно зменшити, якщо рівень розвитку достатньо високий і навчання дітям дається легко — дещо розширити за рахунок програмного матеріалу другого року навчання.

Є різні програми для дошкільного закладу освіти, в яких визначається об'єм засвоєння іноземного матеріалу, а саме англомовного.

Наприклад в програмі "Малятко" зазначені такі завдання для старшої груп: учити дітей розуміти окремі слова та фрази іноземної мови; правильно вимовляти звуки в словах; відповідати на запитання дорослих; звертатись із запитанням; брати участь у розмові, діалозі на запропоновану тему;

Для підготовчої групи навчання: продовжувати вчити дітей розуміти звертання до них іноземною мовою, тексти, казки, вірші; брати участь у діалозі, невимушеній бесіді; відповідати на запитання за змістом картини, художніх творів; складати описові розповіді.

Ця програма досить непогана, але вивчення іноземної мови за нею буде оглядовим. Щодо граматики, то в цій програм! їй дуже мало приділяється уваги. В цій програмі досить непогано підібраний лексичний матеріал. Отже, за допомогою цієї програми можна вивчати іноземну мову, але буде здебільшого засвоєний лексичний і фонетичний аспект англійського мовлення. Також існує програма дошкільного навчання дітей англійської мови Т.М. Шкавіної

Пропонована орієнтовна навчальна програма та методичні рекомендації до неї розроблені для навчання дітей 5—6-річного віку англійської мови.

Основні завдання навчання такі: викликати у дітей інтерес до вивчення англійської мови та підтримувати цей інтерес упродовж усього періоду навчання;

• цілеспрямовано навчати спілкування англійською мовою в межах комунікативного мінімуму, що пов'язаний зі світом дитинства;

• залучати мовленнєвий досвід дітей спілкування рідною мовою для перенесення на спілкування англійською і навпаки;

• актуалізувати в процесі навчання позитивні риси характеру, сприяти формуванню культури спілкування, загальнолюдських моральних якостей;

• формувати позитивне ставлення до довкілля, що передбачає відкритість, толерантність, повагу до інших народів, виключає забобони, стереотипи, дискримінацію.

Структура змісту програми

Характеристики

Список файлов книги