104333 (598204), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Класифікація потокових ліній відбувається за наступними ознаками:

За складністю побудови лінії:

- прості — коли кожна операція виконується однією машиною; складні – де є такі операції, на яких працюють декілька машин-дублерів.

За напрямком руху предметів праці:

• вертикальні;

• горизонтальні;

• змішані.

За ступенем охоплення потоковою лінією процесу виробництва:

• дільничні - це неповні потокові лінії, які охоплюють частину загального виробничого процесу;

• цехові - в цехах за предметним принципом:

• наскрізні — це повні потокові лінії, які охоплюють весь процес
  виробництва повністю.

За ступенем спеціалізації виділяють:

• спеціалізовані (однопредметні) постійно потокові;

• універсальні (багатопредметні) змінно потокові.

При переході відбувається переналагоджування устаткування, миття та чистка.

За ступенем безперервності виробничого процесу:

- безперервні лінії, які характеризуються повною відповідністю між продуктивністю окремих машин потоку і ведучої машини, єдиним ритмом роботи, предмет праці рухається по всім робочим місцям безперервно. При відсутності хоча б однієї характеристики лінія вважається перервною. Безперервні лінії поділяються на лінії з регламентованим ритмом, тобто швидкість руху встановлюється заздалегідь і проводиться синхронізація операцій та лінії з вільним ритмом, тобто швидкість руху предметів праці задає сам робітник через розбіжності ритмів суміжних операцій;

- перервні лінії

За ступенем механізації процесу на лінії:

• немеханізовані конвеєрні лінії

• частково механізовані

• комплексно механізовані

• автоматизовані

• автоматичні (вищий тип автоматичних ліній - саморегулюються).

Переваги потокових ліній наступні:

1. Значно скорочується тривалість циклу, вивільнюються виробничі площі (за рахунок просторового зближення робочих місць та техніки на лінії).

2. Збільшується випуск продукції за одиницю часу при незмінних
   виробничих потужностях та площах.

1. Зменшується обсяг незавершеного виробництва за рахунок ритмічної роботи. Це дозволяє зменшити або вилучити спеціальну внутрішньоцехову тару , що зменшує собівартість продукції, власні оборотні кошти і прискорить їх оборотність.

2. Зменшення тривалості циклу приводить до максимального перенесення в готову продукцію цінні поживні компоненти сировини. Це дає вищу якість і збільшує вихід продукції.

3. Скорочується чисельність робітників, зайнятих на допоміжних роботах.

4. Досягається чітке дотримання параметрів технологічного процесу – це приводить до покращення якості продукції, підвищується вихід продукції, зменшується брак.

5. Забезпечується висока санітарно-гігієнічна культура.

8. Створюються умови для багатоверстатного обслуговування
опанування та суміщення декількох професій, організації бригадного обслуговування.

9. За результатами кінцевої операції є можливість покращити організацію оплати праці.

10. Можливість покращення структури управління і переходу до безцехової структури.

11. Зменшуються і спрощуються роботи по обліку та плануванню.

12. Ліквідуються вузькі місця у виробництві, збільшується
продуктивність праці.

Питання для контролю знань:

1. Зміст і задачі основного процесу виробництва.

2. Особливості організації основного виробництва в харчовій промисловості.

3. Охарактеризуйте методи організації основного виробництва.

4. Основні ознаки потокового виробництва.

5. Розрахунок параметрів потокової лінії.

6. Класифікаційні ознаками потокових ліній.

Рекомендована література:

1. Гриньова В.М., Салун М.М. Організація виробництва: Навчальний посібник. – ВД „ІНЖЕК”, 2005..

2. Семенов Г.А., Станчевский В.К., Панкова М.О.: Організація і планування на підприємстві, ЦНЛ, 2006.

3. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва: Центр навчальної літератури, 2005.

4. Петрович Й.М.,Захарчин Г.М. Організація виробництва. Підручник. «Магнолія плюс», 2004

Організація трудових процесів і робочих місць

План лекції:

1. Характеристика й організація трудових процесів

2. Формування робочого місця й основні принципи організації його функціонування

1. Характеристика й організація трудових процесів

Організація праці на підприємстві — це система здійснення трудового процесу, що визначає порядок й умови сполучення й здійснення складових його часткових трудових процесів, взаємодії виконавців й їхніх груп з коштами праці й один з одним для досягнення поставленої предметної мети спільної діяльності й забезпечення заданого соціально-економічного ефекту.

Трудовий процес - це сукупність методів і коштів впливу людини на предмет праці за допомогою знарядь праці або впливу контрольованого(керованого) людиною знаряддя праці з метою випуску матеріального й нематеріального продукту, що протікає в певних природних або штучних умовах. Трудовий процес є завершальним етапом або актом будь-якого виробничого, управлінського, творчого процесу. Можна прекрасно організувати перераховані процеси в цілому, але якщо їхня серцевина - трудовий процес буде погано організований, то на виході будь-якої системи буде поганий результат.

Трудовий процес охоплює всі сфери діяльності людини, тому необхідно чітко визначити види трудових процесів відповідно до їхніх класифікаційних ознак (табл. 1).

Таблиця 1.

Класифікація трудових процесів

Доцільно виділити наступні загальні етапи трудового процесу:

1) аналіз ситуації (проблеми, плану робіт, програми, технології, задуму й т.д.);

2) уявне подання технології виконання роботи, можливих впливів факторів зовнішнього середовища, прогнозування результатів процесу;

3) підготовка робочого місця й забезпечення його всім необхідним (матеріальними ресурсами, робочою чинністю, інформацією, технологією й т.д.;

4) виконання роботи - безпосередній трудовий процес;

5) оформлення результатів роботи;

6) здача й впровадження (реалізація) роботи;

7) стимулювання гарних результатів роботи.

Ціль організації праці досягається в ході рішення наступних основних груп завдань :

• економічні: ефективне використання потенційного сукупного фонду робочого часу (включаючи рішення завдань скорочення його прямих і схованих втрат), зниження трудомісткості продукції (робіт, послуг), поліпшення використання устаткування за часом і потужністю, підвищення якості продукції;

• організаційні: визначення порядку й послідовності виконання робіт, створення умов для високоефективної, безперебійної роботи виконавців, забезпечення повної й рівномірної їхньої завантаженості, індивідуальної й колективної відповідальності за результати діяльності, створення діючої системи стимулювання праці, а також системи його нормування, що відповідає специфіці виробничої діяльності;

• психофізіологічні: оздоровлення й полегшення праці, усунення зайвих витрат енергії працівників, забезпечення їхньої психологічної сумісності й відповідності їхніх психофізіологічних характеристик особливостям трудової діяльності;

• соціальні: підвищення змістовності й привабливості праці, створення умов для розвитку працівників, підвищення їхньої кваліфікації й розширення професійного профілю, реалізації їхньої трудової кар'єри й росту їхнього добробуту. В умовах ринкової конкуренції ефективність діяльності стає вирішальною передумовою не тільки розвитку, але я виживання підприємства. Тому істотно зростає значення всіх факторів, які впливають на результативність виробництва.

На конкретному робочому місці вирішуються такі завдання організації праці, як впровадження найбільш прогресивних робочих прийомів і раціонального змісту всього комплексу трудових операцій, правильне оснащення й планування робочих місць, рівномірне й безперебійне забезпечення його інструментами й матеріалами, створення належних санітарно-гігієнічних й эстетических умов для роботи й життєдіяльності людини.

Найважливішими складовими організації трудової діяльності є поділ і кооперація праці .

У процесі створення матеріальних цінностей людина вступає у виробничі взаємини з іншими учасниками виробництва через поділ суспільної праці й наступною його кооперацією. Поділ праці на виробництві – це розмежування діяльності людей у процесі спільної праці, а кооперація спільна участь людей в одному або декількох зв'язаних між собою процесах праці. Поділ і кооперація праці - взаємозалежні і такі, що доповнюють одна одну, сторони трудової діяльності людей. Від вибору форм поділу й кооперації праці залежать планування й оснащення робочих місць, а також їхнє обслуговування, методи й прийоми праці, його нормування, оплата праці й забезпечення сприятливих виробничих умов, і в остаточному підсумку, рівень продуктивності праці.

Кооперація праці забезпечує безперебійне обслуговування машин, злагодженість роботи виконавців, розширює виробничий профіль працюючих, створює можливість сполучення професій і функцій, збільшення зон обслуговування, взаємозамінності виконавців.

Поділ і кооперація праці є основою розміщення кадрів в організації. Розміщення кадрів – розподіл їх по підрозділах і робочих місцях – повинна забезпечувати: злагоджену діяльність із урахуванням складності, номенклатури, обсягу робіт; рівномірну й повну завантаженість виконавців; відповідність їхніх професійно-кваліфікаційних характеристик вимогам виробництва; визначеність функцій і відповідальність за їхнє виконання; взаємозамінність працівників при наявності виробничої необхідності; відповідність якостей, здатностей, схильностей працівників роботі,що виконується й наявність перспектив професійного росту; ротацію кадрів і створення резерву керівного складу.

Характеристики

Список файлов книги