100321 (598105), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Існує 3 розповсюдженні методи експертизи інноваційних проектів:

• описовий,

• порівняльний,

• співставний.

Описовий метод – послідовно описується весь механізм впровадження інноваційного проекту. Зазначаються всі плюси і мінуси його реалізації. Недоліки – неможливість порівняння з іншими аналогічними проектами.

Метод порівняння – дозволяє приймати до уваги не тільки кількісні але і якісні показники різних проектів. цей метод характеризується високою суб’єктивною інтерпретацією інновацій і прогнозів.

Метод співставлення (експертиза) суть в тому, що порівнюються декілька проектів, оцінюються їх вхідні і вихідні дані.

Для проведення експертизи формується комісія, яка враховує потенційний вплив результатів досліджень на соціально-економічне і екологічне середовище, умови виконання проекту. Експертна оцінка дається на підставі аналізу наукового змісту проекту і наукового потенціалу автора. При аналізі наукового змісту проекту враховується:

• чіткість викладення змісту проекту,

• якість характеристики проекту,

• науковий заділ,

• новизна поставленої проблеми,

• науковий потенціал авторського колективу.

Як правило рішення оцінюється по 5-ибальній системі:

“5” – проект заслуговує безумовної підтримки,

“4” - проект заслуговує підтримки,

“3” – проект може бути підтриманий,

“2” – проект не заслуговує підтримки,

“1” - проект не заслуговує на розгляд експертів.

Тема 13: Економічна ефективність інноваційних проектів

Експертиза інноваційних проектів повинна забезпечувати вибір якісного інноваційного проекту. Наявність декількох варіантів проекту передбачає їх оцінку по співставних показниках. Співставність визначається за об’ємом робіт, виконуваних із застосуванням нових методів, за якісними параметрами інновацій, за фактором часу і за рівнем ціни, тарифів і умов оплати праці.

При експлуатації потрібно пам’ятати правило 1:10:100:1000. Однакові за вартістю проекти в різний час мають різну економічну ефективність (інфляція, ЧТВ)

Метод дисконтування усуває вплив часу.

Приклад 1: Початкова сума інвестицій в проекті рівна 480 тис. грн. Щорічний прибуток грошових коштів на протязі 3-х років 180 тис. Грн. Процентна ставка 10%. Розрахувати доцільність інвестицій в інноваційний проект.

Номінальна ставка це поточна ринкова ставка відсотку без врахування темпів інфляції.

Реальна ставка це номінальна ставка за мінусом очікуваних темпів інфляції.

Крім ЧТВ використовують інші показники: період окупності, внутрішня норма доходності.

Для оцінки загальної економічної ефективності використовуються наступні показники:

1. Інтегральний ефект.

2. Індекс рентабельності.

3. Норма рентабельності.

4. Період окупності.

1. Інтегральний ефект явлає собою величину різниць результатів на інноваційних затрат за розрахунковий період.

- коефіцієнт дисконтування,

Тр –розрахунковий рік,

Р – результат,

З – затрати.

Приклад: Визначити економічну ефективність.

Індекс рентабельності – представляє собою відношення доходів до приведених на цю ж дату витрат:

Dj –доходи,

Kt – витрати

Приклад: Який проект кращий? Дані в таблиці вже дисконтовані.

Кращим є перший проект.

Норма рентабельності – показник, який визначається аналітично (методом підстановок), як таке граничне значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту життя інновацій:

Період окупності:

K – початкові інвестиції в інновації,

D – щорічні грошові доходи.

Витяг з робочої програми

І. Мета та завдання навчальної дисципліни, її місце у навчальному процесі

Мета: вивчення економічної теорії і практики інноваційної сфери діяльності підприємств та організацій різних форм власності для досягнення ними технологічного і товарного лідерства; вивчення основних засад інноваційної політики та стратегії фірми, організації управління інноваційною діяльністю; визначення найбільш ефективних напрямків оновлення техніко – технологічної бази підприємства та її продукції, зясування особливостей організаційних форм забезпечення і методів впровадження результатів інноваційної діяльності; висвітлення системи регулювання, стимулювання інноваційних процесів, захисту інновацій, обґрунтування організаційно – економічного механізму фінансування інноваційних проектів та оцінка соціально – економічної ефективності результатів наукових досліджень.

1. Завдання вивчення дисципліни.

Студент повинен знати:

• основні види інновацій;

• евристичні методи в інноваційній поведінці та мисленні;

• моделі інноваційного процесу.

Студент повинен вміти:

• застосовувати отримані знання для реалізації інноваційних ідей;

• провести елементарну експертизу інноваційних проектів;

• оцінити ефективність інноваційної діяльності.

Список рекомендованої літератури

1. Бажал Ю.П. Економічна теорія технологічних змін. – К.: Заповіт, 1996.

2. Беленький П.Е., Гиттик Ю.Л., Ландина Т.В. Управление техническим и организационным развитием предприятия. – К.: Техника, 1992.

3. Валдайцев С.В., Горланов Г.В. Эффективность ускорения научно - технического прогреса: – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.

4. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятиях. – М.: Економика, 1989.

5. Глазьєв С.Ю. Экономическая теория развития – М., Наука, 1990.

6. Добров Г.М. Наука о слове. – К, Наукова думка, 1989.

7. Дынкин А.А. Новый этап научно-технической революции. – М.: Наука, 1991.

8. Ермошенко Н.Н. Экономика: – НТП, инвестиционная политика, управление. - К.: Наук. Думка, 1990.

9. Кутейников А.А. Искуство быть новатором. – М.: Знание, 1990

10. Пригожин А.И. Нововведения: стимул и припятствия (социальные проблемы инновации) – М.: Политиздат, 1989.

11. Хучек М. Инновации на предприятиях и их внедрение. – М.: Луч, 1992.

Характеристики

Список файлов книги