20461 (597029), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Поражаючими факторами вибуху є: для підземного ЯВ: сейсмовибухові хвилі, сильне радіоактивне зараження місцевості, утворення лійки; для підвідного ЯВ: базисна хвиля, що утвориться при обваленні султана (стовпа) води.

• Поражаючі фактори ядерного вибуху.

Повітряна ударна хвиля – являє собою область сильного стиску середовища, распостранящуюся в усі сторони від крапки вибуху з надзвуковою швидкістю. Поражаюча дія обумовлена надлишковим тиском у фронті хвилі і швидкісним напором повітря рухаючогося в хвилі з великою швидкістю, що проходить першу тисячу метрів, за 3 сек; 2000 м - за 5 сек; 3000 м – за 8 сек. Крайнє важке ураження - при спостережливому тиску у фронті ударної хвилі - 0,6 – 0,8 кг/см²; середнє – 0,4 кг/см²; легке – 0,2 – 0,4 кг/см².

Світлове випромінювання – потік променевої енергії на світній області вибуху, що включає ультрафіолетову й інфрачервону областї спектру. Діє декілька секунд. Основною характеристикою світлового випромінювання, що визначає його поражаючу дію, є світловий імпульс, що викликає опіки чотирьох ступенів:

1 ступень - 2-4 кал/см²; 2 ступень - 4-5 кал/см²; 3 ступень - (омертвління шкіри) - 5-кал/см²; 4 ступень - (обвуглювання шкіри і тканин) - понад 7 кал/см².

Проникаюча радіація – це потік гама променів і нейтронів, що випускаються з зони вибуху. Вона діє в течії 15-20 секунд з моменту вибуху і може привести до хвороби особового складу, променевою хворобою чотирьох ступенів: 1 - легка (100-250 рад); 2 - середня (250-400 рад); 3 - важка (400-600 рад); 4 - вкрай важка (понад 600 рад).

Блискавична форма променевої хвороби виникає при дозах 10000 рад. Ураження військової техніки, радіоелектронної апаратури, визначається іонізуючим впливом проникаючої радіації й одержаниям радіаційних змін і порушень у матеріалах.

Поражаюча дія проникаючої радіації характеризується величиною дозою випромінювання. Розрізняють дози випромінювання в повітрі (експозиційну дозу) і поглинену дозу.

Під потужністю експозиційної дози розуміють дозу гамма-випромінювання, що накопичується за одиницю часу. Вимірюють експозиційну потужність дози випромінювання в рад/годину або мрад/годину.

Гамма-випромінювання сильніше всего послабляється важкими матеріалами (свинець, сталь, бетон), а потік нейтронів найкраще послабляється легкими матеріалами, що містять ядра легких елементів (вода, поліетилен).

Радіоактивне зараження місцевості – обумовлено радіоактивними продуктами (осколками) розподілу ядерного пального, не прореагувавшей частини ядерного заряду, а також наведеною активністю ґрунту. Радіоактивні продукти утворюють на місцевості слід радіоактивної хмари.

Альфа (α) – випромінювання - потік ядер гелію. Володіють великою іонізуючою здатністю і малою проникаючою здатністю. Обмундирування захищає.

Бета (β) – випромінювання – потік електронів. Володіє більшою, ніж α-випромінювання проникаючою здатністю (одяг захищає на 50%), але меншою іонізуючою здатністю. β-випромінювання небезпечні при попаданні на шкіру і, особливо, всередину організму.

Гама (γ) – випромінювання – це кванти (порції) електромагнітного випромінювання (подібно рентгенівському). Володіє великою проникаючою здатністю і меньшою, ніж α,β іонізуючою здатністю.

Нейтронне (n) – випромінювання – потік нейтронів. Через відсутність заряду має велику проникаючу і іонізуючу здатність.

Іонізуючі випромінювання (ІІ) не мають кольору і запаху, а швидкість їхнього розпаду не може бути змінена фізичним або хімічним способом.

Електромагнітний імпульс – являє собою короткочасне сильне електромагнітне поле, що виникає в момент ядерного вибуху і діє декілька секунд, що наводить у провідниках електродвижучу силу в десятки тисяч вольт і виводячі з ладу радіоелектронну апаратуру. γ-кванти, що випускаються з зони протікання ядерних реакцій, вибивають з атомів повітря швидкі електрони, які заражені негативно і летючі в напрямку руху γ-квантів зі швидкістю світла, а позитивні іони залишаються на місці. В результаті такого поділу електричних зарядів в просторі утворяться елементарні і результуючі електричні та магнітні поля ЕМІ.

Найбільш піддані впливу ЕМІ лінії електропередач, зв'язку, сигналізації і керування. Прийняті в цих лініях кабелі й апаратура мають електричну міцність до 8-10 кв. При використанні звичайних засобів захисту від впливу розрядів небезпечна напруга для такої лінії складає 50 кв.

2. Хімічна зброя

• Хімічною зброєю – називаються отруйні речовини і засоби їх бойового застосування. Вона призначена для ураження або тимчасового виводу з ладу живої сили, а також для зараження місцевості і об'єктів на ній.

Отруйними речовинами – називаються речовини, що при бойовому застосуванні можуть нанести ураження не захищеній живій силі в результаті біохімічного впливу, що викликає порушення нормальної діяльності організму. Отруйні речовини складають основу хімічної зброї.

Хімічна зброя є засобом масового ураження живої сили, утруднення бойових дій військ і роботу тилу. Основними видами застосування хімічної зброї є: авіація, ракети, ствольна і реактивна артилерія, хімічні фугаси і розпилювачі (генератори) аерозолей.

Застосування ОР приводить до ураження організму людини різного ступеня:

• 1 ст-смертельне ураження – гине після впливу ОР у різний термін (від декількох секунд, до доби);

• 2 ст-важке ураження – вимагає тривалої госпіталізації (більше місяця);

• 3 ст-среднє ураження – вимагає госпіталізації не більш ніж на 2 тижні;

• 4 ст-легке ураження – вимагає амбулаторного лікування або короткочасної госпіталізації уражених на термін два тижня і більше.

По характерні дії на організм ОР – поділяються на наступні групи: нервово-паралітичної дії, шкірно-наривної дії, загальотруйної дії, психохимичної дії.

ОР-нервово-паралитичної дії (Ві-Ікс, зарин, зоман, бінарний Ві-Ікс, бінарний зарин).

Зарин (GB) – фторангідрід ізопропілового ефіру металфосфоновой кислоти.

Зарин – безбарвна або злегка жовтувата рідина, добре розчиняється у воді і органічних розчинниках, майже без запаху, має значну летючість, взимку не замерзає.

Бойовий стан головним чином - пар, відноситься до нестійких ОР, з яскраво вираженим міотичним ефектом (звуження зіниць ока), властива кумулятивна дія (накопичення в організмі).

При концентрації пару зарину в повітрі 5х10^-4 г/м³ ознаки ураження: міоз, світлобоязнь, затруднення подиху, біль у грудях, параліч.

Дегазація: дегазуючий розчин пакету ІПП-8, ІДП-1, ДР №2-бщ (ащ), РД, РД-2, водна суспензія ДТС-ГК; на обмундируванні – ДП-С. Захист: протигаз і ЗЗК.

Допоміжні речовини для змивання і дегазації: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, аміачна вода, водний розчин їдкого натру, спирт, бензин, керосин, дизельне паливо, ДХЕ.

Ці ж речовини і розчини застосовуються для дегазації зоману.

Зоман (GD) – фторангідрід пінаколінового ефіру метилфосфонової кислоти.

Зоман – прозора рідина з легким запахом камфори. По характеру дії схож з зарином але ще більш токсичний.

Ві-Ікс (Vx) – це мало летюча рідина з високою температурою кипіння, тому володіє більшою стійкістю. Бойовий стан – аерозоль – О-етілен-S-β-діізопропіламіноетилтіолфосфонат.

Це безкольорова, слабко летюча рідина, без запаху, малорозчинна у воді, добре – в органічних розчинниках. Діє через органи дихання, через шкірні покрови і обмундирування. Симптоми ураження схожі на симптоми ураження іншими ОР нервово-паралітичної дії. Вихід з ладу особового складу може наступити через декілька хвилин або годин після ураження.

Перша допомога: надіти протигаз, ввести антидот (афін, атропін, сафалєн), ураженні ділянки шкіри терміново обробити за допомогою ІПП, очі промити 2% розчином питної соди або чистої води. Якщо в течії 10 хв. судороги не зняті, антидот повторити. Лікування уражених триває декілька місяців.

Дегазація: ІПП-8, ДР №1, РД та РД-2, ІДП-1, водна суспензія ДТС-КГ. Допоміжні дегазатори: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, спирт, бензин, дизельне паливо, ДХЕ.

ОР шкірно-наривної дії

Іприт (HD) (перегнаний інрит) – бойовий стан – крапельно-рідинний і пароподібний. Діхлордіетілсульфід. Це безкольорова масляниста рідина з запахом часнику або гірчиці. Слабо розчиняється у воді, і гарно в органічних розчинниках, горючих і мастильних матеріалах. Важче води. Поражає через органи дихання, шкірні покрови шлунково-кішечний тракт. Діє на очі і шкіру. Володіє періодом скритої дії та кумулятивним ефектом при концентраціях 4х10^-3 г/м³ , призводить до ураження легенів; ураження шкіри через 2-6 год. Симптоми: почервоніння шкіри, утворення пухирів через 2-3 доби. Загоювання виразок триває біля 30 діб. При концентрації парів 1х10^-3 г/м³ запалюються очі, а при 0,1 г/м³ виникає ураження очей з втратою зору. Антидоту нема.

Також відомі: технічний іприт (Н), іпритна рецептура (НТ), азотистий іприт (НN).

Азотистий іприт – представляє собою безкольорову рідину з дуже слабким запахом свіжої риби. Малорозчинний у воді, гарно – в органічних розчинниках. Дія основана на ураженні клітин організму. Володіє як місцевою та і загальноотруйною дією, але більш слабкий порівняно з НD.

Перша допомога: ураженні ділянки шкіри продегазувати за допомогою ІПП, очі промити 2% розчином соди або чистої води, надіти протигаз. Індивідуальну зброю і спорядження обробляють ІДП (ампула з червоною головкою). Техніку обробляють дегазуючим розчином №1 або ДТС-ГК.

Захист – протигаз, і засоби захисту шкіри.

Додаткові дегазатори: гаряча мильна вода, водний розчин порошку СФ-2у, ДХЕ, спирт, бензин, дизельне паливо.

ОР загальноотруйної дії (синильна кислота, хлорціан).

Синильна кислота (AC) – це безкольорова, дуже летюча рідина з запахом гіркого міндаля, дуже сильна швидко діюча отрута. Поражає через органи дихання і при прийомі з водою або їжею. Бойовий стан – пар. При концентраціях 0,04 г/м³ ураження не викликає. При концентраціях 10 г/м³ і експозиції t>5 хв. може уражати через шкіру.

Ознаки ураження: гіркота і металевий смак у роті, нудота, головна біль, судороги, смерть – в результаті паралічу серця.

Хлорціан (СК) – при температурі нижче 13⁰С – рідина, вище 13⁰С – газ. Обмежено розчинний у воді, гарно – в органічних розчинниках. Бойовий стан – газ, швидкодіюча ОР. На очі і органи дихання його уражаючі властивості проявляються відразу. При концентрації хлорціану 2х10^-3 г/м³ відбувається роздратування очей; більш високі концентрації викликають загальне отруєння, проявляються головокружіння блювота, наступає втрата свідомості, починаються судороги, параліч.

Фосген – (GP) - діхлорангідрід вугільної кислоти.

При температурі вище 8⁰С з запахом прілого сіна, важче повітря в 3,5 рази. Погано розчинний у воді, добре в органічних розчинниках. Уражає легені, викликаючи їхній набряк, дратує очі і слизуваті оболонки. Володіє кумулятивною дією. Ознаки ураження: роздратування очей, сльозотеча, запаморочення, загальна слабість. З виходом із зарядженої території ці ознаки зникають, настає ознака схованого впливу (4-8 годин), в течії якого розвивається ураження легенів, потім з’являється кашель, починається посиніння губ і щік, виникає головний біль, задишка і ядуха, спостерігається підвищення температури до 39⁰С. Смерть настає в перші дві доби від набряку легенів. При концентрації фосгену 40 г/м³ смерть настає практично миттєво.

Первша допомога: у першу чергу надіти протигаз, вивести з зарядженої зони, надати повний спокій і доставити в медпункт, не можна робити штучне дихання.

Дифосген – (GD) - безбарвна чи бурувата рідина, що має такий же запах і ті ж властивості що і фосген. - трихлорметиловий ефір хлорвугільної кислоти.

ОР- дратівної дії (Сі-Ес, Сі-Ар, хлорацетофенон, адамсит)

Хлорацетофенон – ОР сльозоточивої дії, це порошок із запахам черемшини, не розчинний у воді, добре розчинний у діхлоретані і хлороформі. Максимальна концентрація його парів складає 0,2г/м³ . Не стерпна концентрація пару хлорацетофенону дорівнює 3х10^-3 г/м³ . Може застосовуватися в сухому виді (CN2) у гранатах, за допомогою механічних розчинників, а також у виді розчинів під шифрами:

(СNS) – (23,3% хлорацетофенону в 38,4% хлорпікрину і 23,4% хлороформу);

() – 10% хлорацетофенону, 45% бензолу, і 45% чотирехлористого вуглецю.

Характеристики

Список файлов книги