13864 (596886), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

На допомогу постійним членам бригад, які доглядають свиноматок, у період масових опоросів та в перші 10-15 днів після них виділяють допоміжних свинарів (одного на 80-100 маток).

На вівчарській фермі з поголів'ям до 1,5 тисячі овець доцільно мати одну галузеву бригаду. При більшій кількості поголів'я, коли стає можливим організувати великі бригади залежно від статі, віку, породності, племінної цінності тварин, створюються відповідні спеціалізовані бригади.

Основні роботи по догляду за вівцями виконують постійні працівники чабанської бригади. При масових окотах маток на допомогу членам бригад виділяють допоміжних працівників на строк близько місяця з розрахунку один допоміжний працівник на 700 маток і сакманщик на 70 ягнят. Члени вівчарських бригад повинні надавати необхідну допомогу стригалям.

У птахівництві на кожній фермі повинна працювати одна бригада, члени якої виконують всі роботи по обслуговуванню дорослої птиці та вирощуванню молодняка.

Успіх роботи виробничої бригади в значній мірі залежить від внутрібригадної організації праці, основною формою якої є ланка.

Ланка - це група працівників у складі виробничої бригади, яка на основі розподілу і кооперації праці займається на закріпленій за нею земельній ділянці вирощуванням однієї або кількох культур з різними строками проведення польових робіт.

За характером засобів виробництва і ступенем механізації вирощування культур розрізняють такі види ланок:

• ланки ручної праці, які складаються з працівників, що виконують тільки ручні й кінно-ручні роботи. Такі ланки поширені в овочівництві, садівництві й виноградарстві, де ще застосовується багато ручної праці;

• механізовані ланки, куди входять механізатори та працівники інших професій, виконавці ручних робіт. Нині найбільш поширений якраз цей вид ланок;

• ланки комплексної механізації - у складі механізаторів широкого профілю, які вирощують одну чи кілька культур з мінімальними затратами ручної праці. Ці ланки є найбільш ефективною і прогресивною формою внутрібригадної організації праці.

Ланки розрізняють також за набором вирощуваних культур. Ланка, що вирощує одну культуру, називається спеціалізованою; дві чи більше культур однієї галузі - галузевою; а кількох рослинницьких галузей - комплексною.

При ланковій організації праці необхідно дотримувати таких основних принципів: постійність складу ланки, створеної з працівників необхідних спеціальностей (механізатори та працівники інших професій для виконання ручних і кінно-ручних робіт); виділення і закріплення за ланкою земельної ділянки без порушення бригадної сівозміни; закріплення за ланкою потрібних машин, знарядь та інвентарю для проведення робіт по догляду за посівами; обов'язковий роздільний облік урожаю по ланках при збиранні його груповим способом (засобами всієї бригади чи кількох ланок); оплата праці членів ланки залежно від кількості та якості виробленої продукції.

При визначенні складу ланки можна користуватися наведеними вище даними про навантаження посівної (оброблюваної) площі на працездатного.

З урахуванням раціонального закріплення культур на зрошуваних землях (150-250 га посіву) у складі ланки доцільно мати: при вирощуванні зернових і зернобобових на зерно і зелений корм, кукурудзи на зерно і силос - 12-18 працівників, в тому числі 4-6 механізаторів, за якими закріплюють 2-3 тракторних агрегати; при вирощуванні зернових і зернобобових на зерно і зелений корм, кукурудзи на силос і цукрових буряків (кормових коренеплодів або картоплі)-18-24 працівники, з них 6-8 механізаторів, за якими закріплюють 3-4 тракторних агрегати.

За ланками доцільно закріплювати на тривалий час земельні ділянки в бригадній сівозміні. Можна закріплювати як цілі поля, так і їх частини з розумно підібраним складом вирощуваних культур.

З метою створення більш сприятливих умов для впровадження групових методів організації праці при виконанні цілого ряду робіт важливо правильно закріплювати за ланками ділянки у полях бригадної сівозміни. Практика показує, що ефективним є розміщення ділянок вздовж рядків посіву.

Найбільш ефективно використовується техніка і робоча сила овочівницької ланки при такому поєднанні овочевих культур:

• помідори, горошок зелений, капуста рання і цибуля на перо;

• огірки, коренеплоди столові, цибуля на ріпку і капуста рання;

• капуста середньостигла і пізня, помідори і ранні овочі;

• столові коренеплоди, перець солодкий або баклажани і редька;

• огірки, капуста пізня і рання, помідори. .

Лапки потрібно створювати також в овочівницьких бригадах закритого ґрунту. Навантаження площі на кожного члена ланки тут може бути таким: 700-1000 м² утепленого ґрунту при укриванні; 250-400 парникових рам на біологічному і технічному обігріванні (при шланговому поливі); 150-200 м² зимових розсадних теплиць з пічним опаленням; 600-750 м помідорів і 400-500 м огірків (при механізованому поливі і спеціальних опалювачах). Ланки створюють з двох працівників, за якими на рік закріплюють певну кількість споруд. Слід відмітити, що в крупних парниково-тепличних господарствах доцільно створювати вузькоспеціалізовані ланки, за якими закріплюють окремі теплиці, парники або ділянки утепленого ґрунту.

Ланка з двох працівників може обслуговувати приблизно таку площу: утепленого ґрунту із застосуванням укрити від заморозків (при шланговому поливі) - 1500-2000 м²; на технічному обігріванні - 800-1000 рам; парників на біологічному обігріванні (при шланговому поливі) - 500- 600 рам. У зимових овочевих теплицях на технічному обігріванні (при механізованому поливі і виділенні спеціальних опалювачів) за ланкою слід закріплювати 500-600 м² стелажних теплиць, 700-800 м² ґрунтових і 500-600 м² зимових розсадо-овочевих стелажних теплиць.

В садівництві кращою формою внутрібригадної організації праці є галузева ланка в складі 10-15 працівників. За нею закріплюють на 4-5 років 40-50 га плодоягідних насаджень і тракторний агрегат. Для більш рівномірного використання робочої сили в ланці треба мати не більш як 3-4 культури з різними строками дозрівання плодів.

У складі ланки доцільно мати 3-4 обрізувальники, 1-2 працівники по боротьбі з шкідниками і хворобами, 2-3 поливальники, а в механізованій ланці - ще й 1-2 механізатори.

Всім ланкам обов'язково доводяться завдання. Розробляються вони одночасно із складанням бізнес-плану підприємства і виробничих завдань бригадам.

Для того щоб кожен виробничий процес виконувався в кращі агротехнічні строки, з високою якістю і при найменших затратах праці, потрібно своєчасно і правильно розставити робочу силу і засоби виробництва бригади (ланки), підготувати робочі місця, визначити найбільш ефективні способи роботи, встановити розпорядок робочого дня. Головну увагу при цьому потрібно звернути на високопродуктивне використання сільськогосподарських машин і знарядь.

Наукова організація праці вимагає, щоб на кожному робочому місці бригади і ланки трудовий процес здійснював ся найбільш раціональним способом, який забезпечував би високу продуктивність праці виконавців без шкоди для їх здоров'я. Тому на обробітку ґрунту, сівбі, збиранні врожаю й інших польових роботах необхідно завчасно продумати місця і способи заправки машин пальним і водою, сівалок - насінням і мінеральними добривами, а також розвантаження комбайнів. Всі ці трудові операції треба механізувати.

Особливу увагу потрібно приділяти організації робочих місць механізаторів під час їх роботи на машинах. Всіх механізаторів необхідно забезпечити спецодягом.

При підготовці робочого місця для тракторних агрегатів на оранці важливо правильно розбити поле на загінки. Вони мають бути оптимальними за розмірами, що дозволило б затрачати мінімальну кількість часу на повороти та заїзди; ширина їх повинна бути кратною ширині захвата агрегату (табл. 3.3).

Для розбивки загінок на обох кінцях поля відбивають поворотні смуги і помічають їх контрольними борознами. Для тракторів МТЗ з начіпними плугами ширина поворотної смуги становить 8-Ю м, ДТ-54, ДТ-75 і Т-74 - 18-22 м.

Таблиця 3.3 Раціональний розмір загінки для орних агрегатів залежно від довжини гонів

Довжина гонів, га	Ширина загінки при роботі тракторів, м
	мтз	ДТ-54	Т-75
300	40	-	-
500	50	60	-
700	60	70	80
900	70	80	90
1200	70-80	90-100	100-110
1500	70-80	100-110	110-125
2000	70-80	100-110	125-140

При підготовці поля до сівби паралельно до поздовжньої межі поля на віддалі, рівній половині ширини захвата посівного агрегату, за допомогою віх помічають лінію першого проходу агрегату. Якщо на полі працюють два агрегати, лінію першого проходу провішують посередині його.

В тому випадку, коли відсутні місця для виїзду за межі поля, на його кінцях відводять поворотні смуги, рівні чотирикратній ширині захвата посівного агрегату. При перехресному способі сівби поворотні смуги відбивають з чотирьох сторін.

На збиранні хлібів поле розбивають на загінки прямокутної форми. Довжина поля повинна перевищувати її ширину в 6-8 разів. Загінки обкошують і при необхідності посередині (поперек) їх прокошують розвантажувальну магістраль шириною 8-10 м.

До початку роботи сівалки встановлюють на задану норму висіву

де: В - висів насіння за N обертів ходового колеса однієї половини сівалки, кг

насіння. Кількість насіння, висіяного за певне число обертів колеса сівалки, розраховують

за формулою:

H - задана норма висіву насіння з урахуванням його господарської придатності, кг/га;

К - довжина обода колеса, м;

М - робочий захват сівалки (віддаль між крайніми сошниками плюс ширина одного міжряддя), м;

k - загальна кількість висіваючих апаратів;

N - кількість обертів ходового колеса (при сівбі зернових культур N= 15; при сівбі трав і культур, для яких норма висіву невелика, N = ЗО);

п - кількість висіваючих апаратів однієї половини насіннєвого ящика, установленої на висів.

Якщо одержана вага насіння відхиляється від розрахункової на 2-3%, сівалку вважають встановленою. При великому відхиленні провадять повторну перевірку. Правильність установлення сівалок на висів перевіряють безпосередньо в роботі після проходження першого круга.

Кількість насіння, яка повинна бути висіяна за один круг (два гони), визначають множенням норми висіву на площу, що засівається при даній довжині гону туди і назад. На збиранні врожаю завчасно визначають довжину шляху, після проходження якого заповнюється бункер комбайна. Розрахувати її можна за формулою:

де: Д - довжина шляху, м;

В - вага зерна в бункері, ц;

Характеристики

Список файлов книги