182557 (596618), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

.

Т аблиця 2.10

Т аблиця 2.11

Т аблиця 2.12

Таблиця 2.13 – Агрегований баланс ВАТ “ХЛІБ”

Таблиця 2.14

Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.12 – 2.14) :

• на звітні дати показники покриття запасів знаходяться в зоні кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає капіталу та залученим довгостроковим коштам підприємства , при цьому у звітному році показники значно покращанні та загальний стан фінансової стійкості перемістився до границі нестійкого фінансового становища з дефіциту -2,03 млн.грн. до –0,059 млн.грн.;

• показники платоспроможності та ліквідності відносно нормативів знаходяться в критичній області, тобто підприємство – неліквідне та неплатоспроможне,

Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.11) :

• рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу , відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 4,99% до 6,34% та з 16,52% до 24,94%;

• навпаки, рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку , відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 7,52% до 0,99% ;

• наведений рівень підвищення рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування відповідає зменшенню строку окупності власного капіталу з 6,05 років до 4,01 років, що робить підприємство інвестиційно привабливим;

• всі показники фінансової стійкості (фінансування, маневреності, незалежності) , підвищилися у звітному періоді та все одно не відповідають нормативам стійкого фінансового стану підприємства;

Як видно з результатів розрахунків показників майнового стану та ділової активності в ВАТ “ХЛІБ” (табл.2.10) :

• коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +49,5% (з 4,19 у базовому періоді до 6,10 у звітному періоді) та має дуже високе значення;

• фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +97,8% (з 12,23 у базовому періоді до 23,81 у звітному періоді);

• коефіцієнт оборотності обігових коштів дещо зменшився з 10,7 у базовому періоді до 10,44 у звітному періоді, що відповідає зростанню періоду 1-го обороту обігових коштів з 33,65 дня до 34,47 днів;

• коефіцієнт оборотності запасів підвищився з 17,42 у базовому періоді до 28,74 у звітному періоді, що відповідає зменшенню періоду 1-го обороту запасів з 20,67 дня до 12,93 дня;

• коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс з 35,85 у базовому періоді до 47,20 у звітному періоді, що відповідає зниженню періоду 1-го обороту дебіторської заборгованості з 10,04 дня до 7,63 дня;

• зниження оборотності кредиторської заборгованості у звітному періоді відповідає підвищенню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 25,96 дня до 29,37 дня, тобто різниця оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості дозволяє погасити кредиторську заборгованість, яка поточно в два рази перевищує дебіторську;

• мобільність активів зросла з 0,392 (базовий період) до 0,585 (звітний період), що відповідає зростанню долі оборотних коштів в активах , відміченному при аналізі активів та коефіцієнту покриття запасів;

• загальний коефіцієнт зносу основних фондів підвищився з 0,527(базовий період) до 0,570(звітний період), тобто темп оновлення основних засобів є недостатнім;

Отримані характеристики ділової активності , що свідчать про позитивні процеси у розвитку підприємства, тому його інвестиційна привабливість у звітному році підвищилась, але фінансова стійкість, ліквідність та платоспроможність знаходяться поза діапазону стійкості, оскільки загальні фінанси балансу не відповідають долі власного капіталу.

2.5. Оцінка імовірності банкрутства підприємства

З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що неї визначаються, і розробки антикризових заходів на підприємствах доцільно впроваджувати систему раннього попередження і реагування (СРПР). Система раннього попередження і реагування — це особлива інформаційна система, що сигналізує керівництву про потенційні ризики, що можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

Розрізняють дві підсистеми СРПР: систему, зорієнтовану на внутрішні параметри діяльності підприємства, і систему, зорієнтовану на зовнішнє середовище. Внутрішньо зорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків і шансів, що ховаються усередині підприємства. У своєму розвитку ця підсистема дійшла вже до третього покоління. Системи першого покоління були зорієнтовані на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого — на визначення симптомів; третього — на виявлення першопричин. Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств і методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою статистичних мето-дів будується функція й обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою імовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі — Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [14].

Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Z-показника» — інтегрального показника рівня погрози):

(2.5)

де Х₁ = (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;

Х₂ = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;

Х₃ = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;

Х₄ = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;

Х₅ = Виторг від реалізації / Обсяг активу;

При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;

1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;

2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;

Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.

Розрахунок інтегрального показника Альтмана по даним балансу ВАТ “ХЛІБ” за 2003 рік , дає наступні значення :

Таким чином, імовірність банкрутства підприємства за рахунок високого рівня трансформації активів в виручку по Альтману мала .

2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “ХЛІБ” ЗА РАХУНОК ВПРОВАДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ “СОЦІАЛЬНЕ БЕЙКЕРІ” ПРОЕКТУ “СОЦІАЛЬНИЙ ХЛІБ”

3.1 Підприємницька ідея бізнес-плану інвестиційного проекту

територіальних пекарень - «Соціальний хліб”

Наразі «хлібоманами» українців назвати важко, у середньому в Україні споживається від 4 до 10,7 кг на місяць (за результатами діяльності хлібопідприємств). Натомість «хлібна країна», на думку експертів, має непогані шанси перейняти європейську практику роботи бейкері.

За даними Держкомстату, в Україні випікається понад 2,5 млн. тонн хліба щороку на суму $600 млн. (без ПДВ), але частка міні-пекарень на тлі великопотужних хлібокомбінатів мізерна — 2—4%. Крім того, за рахунок масштабності виробництва вартість заводського хліба завжди залишається меншою за «приватний». Натомість виробництво власної випічки сьогодні виправдовується іншими чинниками — насамперед це свіжість «з пилу жару», а також розмаїття сортів, ексклюзивність рецептури й технології випікання з додаванням різних інгридієнтів (сиру, часнику, цибулі, крупної солі, горіхів, пасированого борошна, нарізаних овочів і фруктів тощо), а також тостового й лікувально-профілактичного (йодованого, соєвого, гречаного) хліба.

«Наша пекарня повного циклу виготовляє немасовi сорти хліба й дрібно-штучну продукцію — приблизно 20 тис. одиниць щодня», — говорить директор одеської ВТК «Круасан» Юлія Джосан. — І ми можемо пропонувати надширокий асортимент хлібних виробів, наприклад, є хліб, що містить близько до 14 найменувань добавок. Але досі наш споживач за традицією чи звичкою надає перевагу заводському хлібу, який не завжди зберігає свою свіжість і має два чи три сорти».

На відміну від мобільних «гарячих точок» з випічки булочок і круасанів на вулиці чи в магазинах, організація бейкері обійдеться більшими інвестиціями — не $5—10 тис., а приблизно $20 тис.

Попри всілякі схеми побудови бізнесу, хліб і дрібноштучні хлібобулочні вироби залишаються i традиційним, і специфічним продуктом. Тому відвойовувати «свого покупця» у монстрів-хлібокомбінатів слід виважено та обережно, передусім граючи на емоціях споживачів і філософії хліба. Насамперед маркетингові та рекламні зусилля щойно відкритої бейкері рiвноцінно замінять правильне місцезнаходження закладу (біля шкіл, офісів, інститутів) та аромат свіжої здоби, що змушує робити спонтанні покупки.

В дипломному проекті проаналізований інвестиційній проект, оснований на матеріалах аналізу ринку хлібної продукції в Дніпропетровській області, наведеному у розділі 1.5 та маючий наступну підприємницьку ідею :

1. ВАТ “ХЛІБ” є відкритим акціонерним товариством, яке має можливість постійно проводити додаткову емісію акцій та підвищувати статутний капітал за рахунок прийняття нових акціонерів.

2. В якості статутного капіталу для нових акціонерів можуть бути зараховані капітальні вкладення, зроблені в якості поставки обладнання – основних засобів. Особливо ефективна така капітальна інвестиція, зроблена іноземним акціонером, оскільки при цьому реалізується митна пільга для інвестора.

3. Станом на 01.01.2004 по Дніпропетровській області в районних центрах – містах практично всі хлібні заводи за результатами 2003 року – збанкрутіли, тому виникла “ніша” по їх конкурентній заміні на районних ринках хліба продукцією найбільших 4-х хлібозаводів м. Дніпропетровська.

4. Дилери та оптові покупці , відчувши наявність “ніши” на хлібному ринку, почали підвищувати обсяги закупок на дніпропетровських хлібозаводах № 2, 8, 9, 10 продукцію та транспортувати її в райони.

5. Особливий дефіцит в районах області виник з хлібом по проекту “Соціальний хліб”, оскільки пільгові кошти на його випуск були в 2003 році закладені в місцеві бюджети і отримати їх для компенсації низьких цін реалізації можуть ли-ше хлібозаводи в районах.

6. Розташування територіальних “соціальних бейкері” ВАТ “ХЛІБ” в райо-нах області є конкурентно- привабливим напрямком розвитку підприємства в напрямку територіальної диверсифікації виробництва технологічно низьковит-ратних “дешевих” сортів хліба з низькою рентабельністю, яка компенсується більш вищою рентабельністю основного заводу в м.Дніпропетровську. При цьо-му на районному рівні конкуренція на порядок нижче, чим у м. Дніпропетровську, а попит на “соціальний хліб”, випускаємий в сільській місцевості та який має торгову марку “8 хлібзавод м.Дніпропетровська” – надвисокий.

7. Для обладнання пекарень впроваджується обладнання ВАТ НПП фірма «ВОСХОД» (Росія, Саратовська область), яка працює на міжнародному ринку устат-кування для переробних виробництв із 1992 року, більш 15000 пекарень і хлібозаводів використовують устаткування ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» для одержання високоякісних хлібобулочних і кондитерських виробів.

ВАТ НПП фірма «ВОСХОД» є членом Російського Союзу Пекарів. Надій-ність ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» для російських і закордонних партнерів під-тверджується Саратовской губернською Торгово-промисловою палатою (поста-нова Уряду N5-п від 06.02.98м, Паспорт регістр. N8Н від 04.06.98г).

ВАТ НПП фірма «ВОСХОД», як ведучий російський виробник сучасного устаткування для хлібопечення й інших харчових виробництв, що користається попитом не тільки в Росії, але і за рубежем (устаткування успішне працює у всіх республіках колишнього Союзу, а також країнах далекого зарубіжжя – країнах Східної Європи, Азії, Африки й ін.) – пропонує міжнародне співробітництво по реалізації виробленого устаткування в будь-яких регіонах по розсуду партнера. Можливе також постачання в треті країни. Кращим є взаємодія на постійній дилерській основі.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ НПП фірми «ВОСХОД» зв'язана також і з імпортними постачаннями устаткування комплектуючих і матеріалів для виробленої продукції (наприклад, нержавіючої сталі з якісною обробкою поверхні, терморегуляторів і блоків керування, комутаційних елементів, термоізоляції).

При партнерських угодах із закордонними акціонерами , фірма ВАТ НПП «ВОСХОД» готова провести зустрічне постачання устаткування (інвестований в статутний фонд капітал іноземного інвестора є еквівалентом міжнародної застави для надання міжнародного лізингу без страхуючих фінансових посередників в обох державах – банків чи страхових компаній) для хлебопекарских цехів на умо-вах міжнародного лізингу (1 етап) і створення спільного дочірнього підприємства на території закордонного партнера-інвестора (2 етап).

Запропонований проект диверсифікації заснований на ефективному використанні іноземної інвестиції капіталу ВАТ”ХЛІБ” в статутний фонд ВАТ НПП „ВОСХОД”(Росія) :

Характеристики

Список файлов ВКР