178453 (596285), страница 14
Текст из файла (страница 14)
- проведення інструктажів і навчання по питанням техніки безпеки, безпечним методам праці і іншим вимогам охорони праці зі всіма поступаючими на робочі місця;
- вимоги не допускають переводу робітників на інші роботи без проведення з ними відповідного інструктажу.
Важливе значення мають вимоги відповідності виробничих приміщень по розміру і освітленості, концентрації в них шкідливих і небезпечних речовин санітарним нормам. Ці ж вимоги відносяться і до температурного режиму повітря, вмісту в ньому відносної вологості. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати максимально допустимі норми.
З метою подальшого створення в геодезичному камеральному виробництві сприятливих умов для високопродуктивної і творчої роботи, збереження здоров'я і працездатності робітників на підприємствах рекомендується:
- розробити і запровадити комплексну систему управління охороною праці;
- змінити програми навчання робітників, службовців та інженерно-технічного персоналу з врахуванням вимог стандартів безпеки праці;
- забезпечити робітників якісним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
- постійно вести роботу по створенню і впровадженню нової техніки і технології, які відповідають вимогам ергономіки, гігієни та фізіології праці;
- впроваджувати і дотримуватись вимог стандартів системи стандартів
безпеки праці;
- прийняти міри по покращенню вивчення пропаганди і поширення
передового досвіду по охороні праці.
Для створення найбільш сприятливих умов праці при роботах по планово-висотному згущенню, малюванню і створенню топопланів необхідно враховувати психофізіологічні особливості робітників, їх професійну підготовку (кваліфікацію), а також загальну культуру виробництва. Всі ці фактори тісно пов'язані між собою, і при їх уважному вивченні повинні розроблятися міри, які покращують трудовий процес. Важливу роль тут відіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочих місць при даних процесах повинна передбачати раціональне використання виробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів і суворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії.
Робочі місця необхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла. Рухи робітника необхідно сконцентрувати так, щоб м'язи його тіла були навантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значення має раціональне розміщення на приладах пультового управління (перемикачів, вимикачів), які по своєму розміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати м'язової і нервової енергії робітників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказаних робіт потрібно враховувати виробниче середовище, яка являється предметним оточенням робітників. Вона повинна об'єднувати в собі раціональне архітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т. д.), а також науково обґрунтоване створення високохудожніх інтер'єрів. Загальні площі виробничих приміщень повинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональному розміщенню технічних засобів (приладів, станків, машин). Діючими санітарними нормами встановлено, що для забезпечення працюючим нормальних умов праці об'єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15м при умові нормальної висоти стелі, а площа приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м2 без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами, проїздами і т. д. В нашому дипломному проекті досить часто ми використовуємо ЕОМ і тому в цьому розділі ми багато уваги приділимо вимогам безпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочих приміщеннях обчислювальних центрів (стан температурного режиму повітря, його вологість, наявність великої кількості заземлених металевих конструкцій, а також стан підлоги) ставлять підвищені вимоги до знання робітниками (операторами і ін.) правил електробезпеки. Обслуговування операторами різних типів ЕОМ, а також проведення ремонтних, налагоджувальних робіт і їх послідуюче випробовування вимагають суворого і своєчасного виконання організаційно-технічних заходів, що забезпечують постійний захист працюючих від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму і статичної електрики. Згідно правил техніки безпеки при експлуатації ЕОМ до роботи на ЕОМ допускаються робітники, які мають спеціальну практичну і теоретичну підготовку. Ці робітники повинні:
• добре знати експлуатацію обладнання, схеми і особливості обслуговуючих установок;
• мати чітку уяву про можливі небезпеки;
• вміти надавати першу невідкладну допомогу потерпілому.
Виробнича площа для розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічним вимогам, а її розмір відповідає паспортним даним заводу-виробника. Важливу роль в забезпеченні безпеки при роботі на ЕОМ відіграє раціональна зручність в розміщенні дисплея, клавіатури, миші, а також робочої зони, якої досягають руки оператора. При виникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичними методами, передбаченими вимогами, положеннями і т.д. для оператора, рекомендується запрошувати змінного або чергового інженера. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМ та іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючим персоналом обчислювального центру. Під час роботи черговий інженер разом з обслуговуючим персоналом обчислювального центру повинен уважно слідкувати за освітленістю, температурою, повітряним середовищем і вологістю в машинному залі, забезпечуючи тим самим нормальну роботу ЕОМ.
Роботи пов’язані з проведенням грошової оцінки земель виконується як в польових так і в камеральних умовах.
Польові роботи це перш за все збір вихідної інформації, обстеження населеного пункту, встановлення меж населеного пункту, розташування інженерно - транспортної інфраструктури, виявлення факторів та об’єктів, які негативно впливають на життєдіяльність і розвиток населеного пункту та інші. При роботах на коліях та автошляхах необхідно добре знати сигналізацію, переміщення вздовж колій слід здійснювати по узбіччю, шляху не ближче 2 метрів від крайньої рейси. Всі члени бригади повинні працювати в жовтогарячих жилетках. Небезпечно працювати на коліях залізничних доріг в грозу, завірюху і туман. Не можна залишати на коліях та шляхах без нагляду геодезичні прилади і інше обладнання.
При виконані камеральних робіт в приміщені мікрокліматичні показники (температура повітря, швидкість його руху, вологість барометричний тиск) повинні мати оптимальні показники або незначні відхилення від оптимальних, тому що порушення цих умов можуть бути причиною фізіологічних порушень в організмі людини і призвести до різкого скорочення працездатності і профзахворювань.
Для відвертання перенапруги зору, елементи обладнання містяться на однаковій відстані від очей з урахуванням гостроти зору, відстань між оком і предметом повинна бути, при виконані робіт, що вимагають високу точність 12-25 см, при виконані робіт що не вимагають високу точність 36-40 см. При поганому освітленні на очі влучає дуже мала кількість освітлення і тому виникає необхідність наблизити предмет до очей, а це призводить до напруги зору. Велика кількість світла також несприятливо діє на очі, тобто осліплює їх і тому виникає головний біль. На робочому місці світло повинно падати ліворуч або прямо, при дуже високоточних роботах необхідно давати очам відпочинок, закривши їх на 2-3 хвилини.
Виробниче приміщення повинно бути добре освітленим і провітрюватися. Розмір виробничого приміщення вибирають з урахуванням на кожного робітника 0.5 м його обсягу і 4.5 м2 площі підлоги. Висота приміщення повинна бути не менш 3 м. На підприємстві повинні бути також обладнані кімнати для відпочинку працюючих. Для виконання робіт по кресленню повинні бути виготовлені спеціальні столи. Фарби і чорнила повинні зберігатися в холодильнику. При склеюванні планово-картографічних матеріалів рекомендується використовувати клей без запаху, відвертати попадання клею на руки або в очі. Працювати з калькою необхідно обережно, щоб не порізати руку об край відрізаного формату кальки. При роботі на спеціальних столах для креслення всі гострі предмети (вимірювачі, циркулі) повинні бути зафіксовані і закріплені.
Робота за комп’ютером включає самі різні задачі, що поєднуються такими загальними факторами, як те, що робота виконується в сидячому положенні і вимагає уважного, безупинного й іноді тривалого спостереження. Виділяються 7 умов для того, щоб діяльність на робочому місці, оснащеному дисплеєм, здійснювалася без скарг і без утоми.
1. Правильна установка робочого столу.
2. Правильна установка робочого стільця.
3. Правильна установка приладів.
4. Правильне виконання робіт.
5. Правильне освітлення.
6. Правильне застосування допоміжних засобів.
7. Правильний метод роботи.
У створенні сприятливих умов для підвищення продуктивності і зменшення напруги значну роль відіграють фактори, що характеризують стан навколишнього середовища: мікроклімат приміщення, рівень шуму і освітлення.
Величина відносної вологості, що рекомендується - 65-70%.
Робоче місце повинне добре вентилюватися. В даний час з погляду шумового навантаження досягнуть значний прогрес. Рівень шуму в залі (приблизно 40 дБ) не перевищує рівень шуму в КБ, незалежно від кількості використовуваної апаратури. По останніх дослідженнях - робота за комп’ютером не представляє небезпеки з погляду рентгенівського випромінювання.
Заходи та методи щодо поліпшення умов та охорони праці мають крім соціального й економічний результат, який виявляється у збільшені професійної активності, зростанні продуктивності праці, скорочення втрат пов’язаних з травматизмом та іншими хворобами, скорочення втрат на пільги та компенсації.
Поліпшення умов праці призводить до збільшення професійної активності, збереженню здоров’я, продовженню життя, а незадовільні умови праці призводять до зменшення віку трудової діяльності та зміни робочих місць. За допомогою раціонального комплексу заходів по поліпшенню умов праці можливо забезпечити ріст продуктивності праці на 10 – 15%.
На підвищення працездатності суттєво впливають раціонально обґрунтовані режими праці та відпочинку. Якщо недотримуватись цього режиму це призведе до втрати 60 –80% робочих днів із-за захворювання.
Поліпшення умов праці та впровадження заходів безпеки праці призводить до зниження травматизму та професійних захворювань, зменшення числа загальних захворювань та їх тривалість, що призведе до збільшення прибутку та скорочення витрат по соціальному страхуванню. Для досягнення цих умов на підприємстві необхідно проводити заходи для підвищення рівня охорони праці:
- організацію виробничого процесу підприємств проводити згідно нормативно-правових актів з охорони праці України;
- своєчасно доводити до відома працюючих зміни в нормативно-правових актах з охорони праці України;
- своєчасно доводити до відома працюючих відомості про стан умов праці;
- проведення навчання з охорони праці;
- своєчасне проведення інструктажів та медичних оглядів на виробництвах;
- забезпечення в необхідній кількості працюючих засобами індивідуального захисту, створення сприятливих умов для праці працюючих;
- забезпечення в необхідній кількості виробничі процеси засобами пожежегасіння;
- застосування на виробництвах нових досягнень науки та техніки, та інше.
Отже, головною метою заходів по поліпшенню умов праці та забезпеченню її безпеки є досягнення соціального ефекту, який включає укріплення здоров’я працівників, службовців, підвищення їх працездатності, інтересу до роботи та інше. В той же час здійснення заходів з охорони праці на підприємствах, організаціях, установах призводить до певного економічного ефекту.
Висновки
У результаті складання дипломного проекту на тему: « Проект грошової оцінки земель населених пунктів Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області » здійснено земельно-оціночні заходи з використанням методики грошової оцінки земель населених пунктів, розробленої Харківським Інститутом землеустрою.
Під час складання дипломного проекту користуючись методичною та нормативно-правовою базою, розглянуто основні фактори, які впливають на оцінну вартість земельних ділянок, значну увагу приділено врахуванню правового стану, в якому перебувають землі на дату оцінки, розглянуто організаційні, практичні аспекти здійснення нормативної оцінки грошової оцінки земель.
Під час дипломного проектування було досконало вивчено основні природні, правові, екологічні, соціально-економічні умови, що склалися на території Вільхуватської сільської ради, або мають той чи інший вплив на його розвиток та функціонування, з метою врахування усіх вказаних особливостей при визначенні науково - обґрунтованої і практично вірної грошової оцінки земель. Проведено економіко-планувальне зонування та вирахувано середню вартість (забудованих земель) для економіко-планувальних зон селищ, визначена грошова оцінка земельних ділянок різного функціонального використання з врахуванням їх місцерозташування, встановлені регіональні, зональні та локальні фактори місцерозташування земельних ділянок.
Під час визначення грошової оцінки земель Вільхуватської сільської ради виділені оціночні території і території, що не оцінюються. Встановлено розмір грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в розрізі агровиробничих груп ґрунтів і загальну грошову оцінку земель населеного пункту (в залежності від функціонального використання). Передбачено методику визначення вартості земельної ділянки, ставки земельного податку, орендної плати тощо.
Результати грошової оцінки території Вільхуватської сільської ради, використовуються органами місцевого самоврядування для наповнення місцевого та державного бюджетів шляхом стягнення податків, надходженнями від приватизації.
В результаті проведення розрахунків, виявлено якісний вплив інженерного облаштування на грошову вартість забудованих земель в залежності від функціонального використання земель по економіко-планувальних зонах, що суттєво впливає на загальну вартість земель населених пунктів, та розмір земельного податку за використання земель.
В результаті розробки дипломного проекту здобуто необхідний досвід земельнооціночної діяльності передбаченої законодавством в межах України. Детально охоплено законодавчу та нормативно-правову базу в даній галузі. Здійснено вивчення нових науково-методичних рекомендацій та спеціальної наукової літератури з питань устрою та облаштування території населених пунктів. Поглиблено знання із наступних наук та наукових дисциплін: економіка, право, земельний кадастр, планування сільських населених місць, прогнозування використання земельних ресурсів.
В першому розділі пояснювальної записки, приведений теоретичний огляд та обґрунтування теми дипломного проекту у правовому та методичному відношенні. Вказано, що грошова оцінка земель є економічним механізмом земельних відносин, приватизації земельних ділянок, земельно-іпотечного кредитування та становлення ринку землі. Висвітлені питання, що стосуються загальних понять про населені пункти, грошову оцінку земель населеного пункту, вказані основні нормативно-методичні документи, що використовуються при розрахунку грошової оцінки земель населених пунктів.
В другому розділі дана природно – економічна характеристика Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. Загальна площа земель населених пунктів складає 1270.4 га, загальна кількість населення 2418 чоловік. Виходячи із отриманої природно – економічної характеристики, стає можливою подальша розробка проектних рішень із організації використання і грошової оцінки земель населених пунктів Вільхуватської сільської ради.
Третій розділ присвячений детальному розгляду нормативної та експертної грошової оцінки земель населених пунктів Вільхуватської сільської ради, а саме забудованих земель, земель сільськогосподарського призначення, земель несільськогосподарського призначення, окремої земельної ділянки земельної ділянки під забудовою, що перебуває у власності.
Грошова оцінка земель населених пунктів Вільхуватської сільської ради здійсненна відповідно до чинного законодавства України з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі – продажу земельної ділянки. Здійсненні оренди, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.
На першому етапі визначена базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту; на другому – вартість по економіко – планувальним зонах; на останньому етапі грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання з урахуванням локальних факторів у межах економіко – планувальних зон.















