178045 (596248), страница 4
Текст из файла (страница 4)
3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.
Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити - підвищення, ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволять збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5 — 30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва
На основі запроектованих заходів, збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів становить 5%.
Визначаємо загальну величину збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році:
де
- приріст часу використання основних виробничих фондів, днів;
Рч б - фактичний робочий час використання основних виробничих фондів у базовому році, днів;
- величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків від величини базового року.
Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу в році:
- плановий (можливий) робочий час використання основних виробничих фондів
Кр.ч. = (156 + 8) : 217 = 0,76
Визначаємо збільшення числа змін використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу.
де
- приріст числа змін використання основних виробничих фондів, змін;
Кзмб – коефіцєнт змінності використання основних виробничих фондів у базовому році
Визначаємо загальне число змін використання основних виробничих фондів при базовому рівні змінності їх використання
де 3м.б. - величина змін використання основних виробничих фондів у плановому році Змб =156 *1,61+13 = 264 змін
Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів
де
- приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
Об - обсяг виробництва продукції у базовому році;
Зм б - число змін використання основних виробничих фондів у базовому році
= 8100,00 : 264 * 13 = 398,86 тис. грн.
Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів - 0,1грн. у додаткову зміну
де
- додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
- балансова (первісна) вартість активної частини основних виробничих фондів;
- додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини основних виробничих фондів у додаткову зміну
=5100 * 0,1 * 13=6,63 тис. грн.
Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.
Доля цих витрат визначається за формулою 3.1.1.7:
де
- доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсяг продукції: і-го року;
- балансова вартість основних виробничих фондів в і-му році;
а - норма річних амортизаційних відрахувань;
а - річний знос ОВФ; а =8,4 %
Оі - обсяг виробництва продукції в і-му році. Оі = 8,10 млн. грн.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить
а) у базовому році
= 6200 * 0,084 : 8100 = 0,064 грн./грн.
б) у плановому році
(3.1.1.8) де
- сума на яку вибуло ОВФ;
- приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
= (6099 * 0,084)/(8100 + 398,86) = 0,060 грн/грн
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
де
- економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
- річний обсяг виробництва продукції у плановому році
= (0,064-0,060) * (8100+398,86) = 34,00 тис. грн.
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме
де
- зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів
= 34,00 - 6,63 =27,37 тис. грн.
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрізмінного часу
В процесі виробництва (будівництва) на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання основних виробничих фондів. Причини простоїв на різних організаціях ідентичні: несвоєчасне і некомплектне матеріально-технічне забезпечення виробництва (будівництва), недоліки в технічному обслуговуванні машин та обладнання, дефекти в організації та управлінні виробництва і, нарешті, відсутність відповідної економічної зацікавленості робочих та інженерно-технічного персоналу.
Зменшення внутрізмінних витрат робочого часу буде досягатися за рахунок комплексу технічних та організаційно-виробничих заходів:
- поліпшення умов організації роботи;
- забезпечення додаткової експлуатації, технічного обслуговування, аварійного ремонту устаткування;
- підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення
виробництва (об'єктів будівництва);
- економічні стимули (доплати й ін.). Зменшення внутрізмінних витрат призведе до скорочення вартості основних фондів, зниження умовно-постійної частини накладних витрат, економії амортизаційних відрахувань, тощо.
- це забезпечить підвищення ефективності використання внутрізмінного часу.
На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрізмінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства становить 7,6 %.
Визначаємо загальну величину зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році
де
- загальна величина зменшення втрат внутрізмінного часу;
- втрати внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів у базовому році, г;
- величина зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків;
- річний робочий час використання основних виробничих фондів;
= (1,80*0,05) * (156+13) * 1,61 = 24,5 години
По відношенню до робочого часу в годинах зменшення втрат внутрізмінного робочого часу у відсотках становитиме
= 24,5 * 100 / (169 * 1,61 * 7,6) = 1,18 %
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу використання основних виробничих фондів підприємства. Це збільшення відбувається, як свідчить виробничий досвід, прямо пропорційно значенню втрат внутрізмінного часу
де
- збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів;
Об - обсяг виробництва продукції у базовому році;
- величина зменшення втрат внутрізмінного часу, у відсотках
Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із зменшенням втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів. Розрахунок ведеться виходячи із нормативу витрат на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів на кожен відсоток зменшення втрат внутрізмінного робочого часу – 0,96 гривні.















