Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

- досягнення високої якості сировини умовами її зберігання, транспортування та зберігання;

- збільшення виходу цукру із меншими затратами паливно-енергетичних ресурсів;

- пошук резервів більш економного використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів.

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Розвиток народного господарства країни обумовлюється всебільшим включенням в оборот матеріально-технічних ресурсів, збільшенням необхідного обєму переробки сировини

Сировина (сирі матеріали) – є найважливішим елементом виробничого процесу, що здійснюється на підприємствах харчової промисловості. Сировиною називають предмети праці, на добування і виробництво яких затрачена праця. В харчовій промисловості сировина в значній мірі визначає якість вироблюваної продукції і економіку виробництва.

В харчовій промисловості кількість сировини, її асортимент, фізико-технічні і хіміко-біологічні дані у вирішальній мірі визначають техніко-економічні показники виробництва і якість продукції

Показник економічної оцінки якості сировини – вміст в ній корисних речовин (цукру в цукровому буряку, масла в зернах олійних культур, крохмалю в картоплі, сухих речовин в томатах і т.д.). Від цього залежить матеріаломісткість вироблюваної продукції, її собівартість, продуктивність праці, використання виробничих потужностей і основних фондів, а також інші показники, що характеризують ефективність виробництва. На вміст корисних речовин в сировині впливає її сортовий склад, грунтово-кліматичні умови і агротехніка вирощування. Вміст корисних речовин в сировині може змінюватися в значних межах, що дуже впливає на вихід продукції з одиниці сировини, собівартість виробів та на інші показники.

При високій якості сировини в харчовій промисловості, тобто на кінцевій стадії технологічного ланцюга "виробництво – перероблення", знижуються її витрати на одиницю продукції, підвищується її якість, зменшується трудомісткість виробів і витрати енергетичних ресурсів, зменшуються витрати на перевезення.

Удосконалення методів зберігання і переробки сировини на базі використання нової техніки, прогресивної технології і на основі удосконалення організації виробництва – один з основних напрямків ефективного використання сировини. На підприємствах , що переробляють первинну сільськогосподарську сировину внаслідок сезонності надходжень утворюються значні її запаси. При довгому зберіганні сировина піддається частковому псуванню. Особливо відчутні втрати маси і зниження якості при зберіганні соковитої сировини: цукрового буряку, картоплі, овочів…

В цукровій промисловості на довгострокове зберігання закладаються значні запаси сировини, при цьому скорочення втрат суттєво впливає на економіку бурякоцукрового виробництва.

Бурякоцукрове виробництво характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання виявляє вирішальний вплив на економічну ефективність роботи цукрових заводів. Крім того цукрова промисловість споживає значну кількість таких важливих матеріальних ресурсів як паливо (мазут, газ), електроенергія, вапняковий камінь, фільтрувальна тканина, мішки для упаковки цукру та багато інших матеріалів. На долю матеріальних ресурсів в структурі виробництва цукру-піску із буряків припадає 89-91% всіх витрат. Ця обставина надає особливого значення питанням глибокого вивчення, освоєння і практичного вирішення завдання більш раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в цукровій промисловості – так як даний фактор має вирішальний вплив на підвищення ефективності і інтенсифікації бурякопереробного виробництва.

У сільськогосподарській сировині тривають процеси життєдіяльності не лише в період росту, дозрівання, але й при зберіганні. Тривале зберігання більшості видів сировини призводить до часткового їх псування, втрати корисних речовин (цукристості в цукрових буряках, крохмалистості в картоплі).Тривалість переробки такої сировини обмежена і зумовлює сезонність промислового виробництва.

Запаси сировинних ресурсів країни не безмежні. Тому забезпечення народного господарства необхідною кількістю сировинних, матеріальних і паливо - енергетичних ресурсів здійснюється не тільки шляхом систематичного росту обсягів їх добування і виробництва, але й шляхом більш економного їх використання в процесі виробничого споживання.

Особливу увагу потрібно приділяти питанням комплексного використання сировини і утилізації відходів, а також агропромисловій інтеграції (утворення обєднань різного типу), що сприяє повному використанню трудових і матеріальних ресурсів.

Комплексне використання сировини – важливий резерв економії матеріальних ресурсів, розширення асортименту і збільшення випуску продукції, підвищення виробництва в галузях харчової промисловості, що переробляють первинну сільськогосподарську сировину. Більшість побічних продуктів і відходів виробництва, що утворюються при переробці сільськогосподарської сировини характеризуються цінним хімічним складом і можуть бути використані для виготовлення різноманітної продукції.

У цукровій промисловості побічні продукти і відходи виробництва використовуються як:

- жом буряковий – на корм худобі в свіжому вигляді 80-85%, на вироблення сухого жому – 15-20%;

- на промислову переробку 80% (спиртова характеризується високими витратами сировини на виробіток готової продукції. В результаті рівень її використання визначає вирішальний вплив на промисловість), на корм худобі 20%;

- дефекаційний осад – на вапнування грунту.

Таким чином, цукрова промисловість має значні резерви, що закладені в комплексному використанні цукросировини

На даний час комплексне використання сільськогосподарської сировини обмежується таким рядом факторів як відсутність комплексного обладнання для переробки відходів , недостатнім рівнем концентрації виробництва та ін.

Зменшення процентного вмісту цукру в побічному продукті бурякоцукрового виробництва – мелясі – також є одним з пріоритетних напрямків у збільшенні виходу цукру з одиниці сировини, а отже покращення техніко - економічних показників роботи. Меляса вміщує близько 50% цукру, отже важливим напрямком галузі є розробка і впровадження у виробництво способів додаткового вилучення цукру із меляси шляхом демінералізації і впровадження в технологію спеціальних смол.

Викладене народно – господарське значення матеріально – сировинних і паливо – енергетичних ресурсів в цукровій промисловості визначає необхідність раціонального і максимально – ефективного використання цих ресурсів на підприємствах галузі.

Отже, основні шляхи раціонального використання сировини при виробництві цукру у бурякоцукровій промисловості – поліпшення якості сировини; зменшення витрат при зберіганні і транспортуванні, у виробництві; додержання нормувань; комплексна переробка сировини, а також організація нових виробництв на базі використання відходів та вторинних матеріальних ресурсів.

На Острозькому цукровому заводі основною сировиною для виробництва цукру- піску є цукрові буряки.

При переробці буряків утворюється цінна побічна продукція – жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. Жом – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною для виробництва хлібопекарських дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.

Аналізуючи ефективність використання сировини і матеріальних ресурсів при виробленні цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод" спостерігаємо, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2001 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.

Отже, важливими напрямками зменшення витрат сировини є:

-- впровадження прогресивної маловідходної технології переробки цукрових буряків;

-- визначення оптимальних строків заготівлі, зберігання та переробки цукрових буряків;

-- скорочення втрат цукру в бурякові при зберіганні, транспортуванні і переробці;

-- комплексна переробка сировини;

-- збільшення виходу продукції за рахунок чіткого дотримання технології виробництва.

Розглянемо забезпечення та використання паливно-енергетичних ресурсів. Бурякоцукрове виробництво відноситься до групи тепломістких виробництв, які споживають велику кількість тепла у вигляді пари для технологічних цілей, яка перетворюється в електричну і механічну енергію.

Економія та раціональне використання на підприємстві паливно-енергетичних ресурсів має на даному етапі економічної нестабільності велике значення. Адже, підвищення цін на енергоресурси приводять до росту витрат на виробництво продукції.

Аналіз використання енергоресурсів на Острожському цукровому заводі показує що втрати енергоресурсів бувають в основному через неповне згорання палива, незадовільного стану електричних мереж і електрообладнання, технічної відсталості енергетичного обладнання. На заводі ще є насоси установлені в 60-х роках. Неекономна робота електродвигунів пояснюється неправильним вибором їх потужності або неповним використанням продуктивності технологічного та інших видів обладнання. Необхідно періодично перевіряти співвідношення потужності двигунів, навантаження на них та здійснюючи перестановку двигунів з одного обладнання на інше, досягаючи їх повного використання.

Підвищенням коефіцієнта завантаження всіх видів обладнання можна значно зменшити витрати електроенергії на одиницю виробленої продукції

Аналізуючи економічну ефективність використання сировинно-матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на виробництво цукру-піску, спостерігаємо:

--зменшення в 2001 році матеріаловіддачі на 0,28 грн;

-- зменшення витрат сировини на 1 грн цукру на 1 коп в порівнянні з 2000 р

-- збільшення витрат паливно-енергетичних ресурсів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,18 грн і збільшення витрат допоміжних матеріалів на 1 грн цукру в 2001 році на 0,012 грн за рахунок збільшення ціни на них;

-- збільшення показника енергоозброєності в 2001 році на 2,0 кВт/люд.год;

-- витрати сировини на виробництво 1 тони цукру в 2001 році зменшилися на 0,331 тону в порівнянні з 2000 роком.

Таким чином, для ефективного використання матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів необхідно звернути увагу на слідуюче:

Виходячи з аналізу господарської діяльності цукрового заводу, виникає необхідність впровадження таких заходів:

Реконструкція основних цехів ВАТ “Острозький цукровий комбінат”.

Впровадження автоматизованої системи управління виробничим процесом випарної станції цукрового заводу.

Заміна дискових фільтрів на патронні фільтри для фільтрування цукрового сиропу.

6.1. Реконструкція основних цехів цукрового заводу.

На основі укладених договорів по всій сировинній базі Острозького цукрового заводу, об’єм заготовленого цукрового буряку на наступний рік складатиме 190 тис. тонн. Звідси випливає, що при наявній виробничій потужності термін переробки запланованої кількості сировини складе 123 доби, що приведе до додаткових витрат виробництва та до значного зниження показників виробничо-господарської діяльності підприємстває

Приведення виробничої потужності Острозького цукрового заводу за рахунок реконструкції до 1,9 тис.тонн перероблення буряку за добу забезпечить можливість перероблення всєї заготовленої сировини за 105 діб, що відповідає нормативній тривалості сокодобування згідно нормам технологічного проектування цукрових заводів.

Реконструкція промислових об’єктів Острозького цукрового заводу дасть змогу замінити застаріле, фізично та морально зношене обладнання на прогресивне високопродуктивне обладнання, а також здійснити ряд реконструктивних заходів по охороні навколишнього середовища та покращанню умов праці робітників.

Розглянемо стан виробничо-технічної бази цукрового заводу.

На 1.01.1999 року виробнича потужність цукрового заводу склала 1,7 тис.тонн перероблення буряку за добу.

При цьому технічна потужність основних видів обладнання зображується наступними даними (таблиця 6.1).

За даними цієї таблиці можна визначити наявність “вузьких” місць щодо запланованої величини виробничої потужності заводу.

Таблиця 6.1. Технічна потужність основних видів обладнання Острозького цукрового заводу

Внаслідок комплексного обстеження Острозького цукрового комбінату встановлено, що основними “вузькими” місцями, що обмежують приріст виробничої потужності, являються продуктове та цукросушильне відділення, технічний стан яких характеризується крайньою фізичною зношеністю та важкими санітарно-гігієнічними умовами праці.

Характеристики

Список файлов ВКР